Постанова

від 04.12.2006 по справі а17/364-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

28.11.06р.

Справа

№ А17/364-06

За

позовом Західно-Донбаської об'єднаної

державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, м. Павлоград

Дніпропетровської області

до

-Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1, м. Павлоград Дніпропетровської області

      - Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкостар”, м.

Павлоград Дніпропетровської області  

про визнання недійсним договору та стягнення 565210 грн. 00

коп.

Суддя -  Стрелець Т. Г.

Секретар судового засідання -Хохлова Т.А.

Представники:

від

позивача -Мельник

В.В., довіреність №15023/10 від 26.06.2006р., головний державний податковий

інспектор;

від

відповідача-1 -ОСОБА_2.,

довіреність без номеру від ІНФОРМАЦІЯ_1., представник;

від

відповідача-2 -представник

не з'явився.

Суть

спору:

Західно-Донбаська

об'єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області (у

подальшому -позивач) звернулась з позовом до господарського суду

Дніпропетровської області та просить визнати недійсною договір від 05.01.2005р.

№НОМЕР_1, який був укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (у

подальшому -відповідач-1) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Інкостар”

(у подальшому -відповідач-2), стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1

565210,00 грн., з відповідача-1 в доход держави 565210,00 грн.  

Позовні

вимоги обґрунтовані тим, що договір від 05.01.2005р. №НОМЕР_1 був укладений між

відповідачами з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, і повинен

бути визнаний недійсним, оскільки при укладанні угоди відповідач-2 діяв з

метою, яка була спрямована на отримання надприбутків за рахунок несплати

податків. Зокрема, рішенням Павлоградського міськрайсуду від 19.06.2006р. були

визнані недійсними установчі документи відповідача-2, його свідоцтво про статус

платника податку на додану вартість з моменту перереєстрації, тобто з

10.12.2003р.

Відповідач-1

проти позову заперечує, у поданому відзиві зазначає, що позивач не довів

приховування відповідачем-2 доходів від оподаткування, у також наявності умислу

відповідача-2 на підписання угоди. Також відповідач-1 посилається на те, що

визнання недійсними установчих документів відповідача-2 ще не може свідчити про

протиправність укладеної угоди.

Відповідач-2

відзив на позовну заяву не надав, присутність свого повноважного представника в

судовому засіданні не забезпечив.

Суд

вважає можливим розглянути справу за його відсутності, тому що ухвали суду

направлялися за юридичною адресою, яка значиться у Свідоцтві про державну

реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи. Відповідно до

ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її

державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

В

судовому засіданні 28.11.2006р. були оголошені вступна та резолютивна частини

постанови.

Дослідивши

докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача-1,

господарський суд, -

В с т а н о в и в :

05.01.2005р.

між відповідачами був укладений договір купівлі №НОМЕР_1, відповідно до якого

відповідач-2 зобов'язується передати у власність відповідачева-1 вугілля

енергетичне марки ДГ, а відповідач-1 прийняти і оплатити відповідачу-2

придбаний товар.

Відповідно

до п. 1.2 вказаного договору його сума складає 500000,00 грн., у тому числі

ПДВ.

На

виконання зазначеного договору відповідачами були складені: податкова накладна

№НОМЕР_2. на суму 334985,63 грн., видаткова накладна №НОМЕР_2. на суму

334985,63 грн., податкова накладна №НОМЕР_3 від 31.03.2005р. на суму

1НОМЕР_3222,27 грн., видаткова накладна №НОМЕР_3 від 31.03.2005р. на суму

1НОМЕР_3222,27 грн., податкова накладна №НОМЕР_4  на суму 80201,52 грн., видаткова накладна

№НОМЕР_4 . на суму 80201,52 грн., податкова накладна №НОМЕР_5. на суму 42899,58

грн., видаткова накладна №НОМЕР_5. на суму 42899,58 грн.

Відповідач-1

розрахувався за отриманий товар готівковими коштами, що підтверджується

Квитанціями до прибуткового касового ордеру №НОМЕР_6., №НОМЕР_7., №НОМЕР_8.,

№НОМЕР_9., №НОМЕР_10., №НОМЕР_11, №НОМЕР_12., №НОМЕР_13., №НОМЕР_14.,

№НОМЕР_15., №НОМЕР_16., №НОМЕР_17., №НОМЕР_18., №НОМЕР_19., №НОМЕР_20.,

№НОМЕР_21., №НОМЕР_22., №НОМЕР_23., №НОМЕР_24., №НОМЕР_25.,НОМЕР_26.,

№НОМЕР_27., №НОМЕР_28., №НОМЕР_29., №НОМЕР_30., №НОМЕР_31., №НОМЕР_32.,

№НОМЕР_33., №НОМЕР_34., №НОМЕР_35

Отримання

відповідачем-1 товарів від відповідача-2 підтверджується також Книгою обліку

придбання товарів (робіт, послуг).

Рішенням

Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від

19.06.2006р.(у подальшому - Рішення), яке набрало законної сили 29.06.2006р.,

були визнані недійсними установчі документи відповідача-2 -свідоцтво про

державну реєстрацію і статут, а також свідоцтво платника ПДВ з 10.12.2003р.,

було припинено юридичну особу відповідача-2.

Відповідно

до Акту від 03.08.2006р. свідоцтво відповідача-2 про реєстрацію платника

податків на додану вартість було анульовано.

Актом

про результати перевірки дотримання відповідачем-1 вимог законодавства про

оподаткування від 16.06.2006р. №63-17/10-2575507900 було встановлено, що на

момент перевірки у відповідача-1 не було у наявності товару, придбаного у

відповідача-2.

Суд

вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

У

відповідності з ч. 1 ст. 207 ГК України, який діяв на час укладення спірного

договору, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або

вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або

укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них

господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу

однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом

недійсним повністю або в частині.

Згідно

з ч. 1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як

таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і

суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання

зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все

одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною

з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все

належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності

наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій

стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного

стягується за рішенням суду в доход держави.

В

даному випадку відповідна мета присутня в діях відповідача-2 і направлена на

приховування від оподаткування прибутків та доходів і, внаслідок цього,

отримання надприбутків.

Відповідно

до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в

адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили,

не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або

особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням

було встановлено, що директор відповідача-2 ніякого відношення до

фінансово-господарської діяльності відповідача-2 не має, державна

перереєстрація і господарська діяльність відповідача-2 була здійснена

невідомими особами.

Докази,

наявні в матеріалах справи, а також наведене вище дозволяє погодитись з

висновком позивача про те, що дії осіб, які уклали угоду з боку відповідача-2,

спрямовані  на приховування від

оподаткування прибутків та доходів. 

Відповідачем-2 здійснювалась фіктивна підприємницька діяльність. Такі

дії суперечать вимогам ст. 67 Конституції України.

Щодо

посилання відповідача-1 на недоведеність умислу відповідача-2, то матеріалами

справи підтверджується зворотне.

Таким

чином, за умови наявності в діях відповідача-2 мети, завідомо суперечної

інтересам держави та суспільства, позовні вимоги підлягають задоволенню

повністю.

Керуючись

ст. 49 ЦК УРСР, ст.ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства

України, господарський суд, -

п о с т а н о в и в :

Задовольнити

адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової

інспекції у Дніпропетровській області повністю.

Визнати

недійсним договір від 05.01.2005р. № НОМЕР_1, укладений між Фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю

“Інкостар”.

Стягнути

з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкостар” (51400, Дніпропетровська

область, м. Павлоград, вул.. Харківська, 3, код ЄЛРПОУ 20243986, р/рахунок

2600430171375 в Промінвестбанку м. Павлограда, МФО 305556) на користь Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1 (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул..

АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_36, р/рахунок НОМЕР_37 в Павлоградській філії КБ

“Приватбанк”, МФО 305727) грошові кошти за отриманий товар у розмірі 565210

грн. 00 коп.

Стягнути  з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51400,

Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул.. АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_36,

р/рахунок НОМЕР_37 в Павлоградській філії КБ “Приватбанк”, МФО 305727) в доход

держави (р/рахунок 31119086800032 в банку УДК Дніпропетровської області, м.

Павлоград, код 24237540, МФО 805012, код платежу 21080000) грошові кошти в

розмірі вартості товару в сумі 565210 грн. 00 коп.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне

оскарження або апеляційної скарги.

Постанова

може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                                   

Т. Г. Стрелець

04.12.2006р.