Рішення

від 28.10.2022 по справі 755/6353/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/6353/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної установи «Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно заявлених вимог позивач просила суд зобов`язати ДП «Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України» нарахувати та виплатити їй середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 107 498,56 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що позивач з 16 січня 2012 року працювала в

ДП «Український інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я України» за строковим трудовим договором на посаді наукового співробітника науково-організаційного відділу. 17 листопада 2020 року у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про працю, згідно з нормами ст. 39 КЗпП України, на вимогу позивача було розірвано строковий трудовий договір та позивач була звільнена з роботи наказом відповідача №30-к

від 17 листопада 2020 року. Позивач зазначає, що її звільнення було зумовлено тривалою (понад 10 місяців) невиплатою їй заробітної плати відповідачем. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року у справі №755/6452/21 стягнуто з

ДУ «Український інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я України» на користь ОСОБА_1 заробітну плату, не виплачену при звільненні у розмірі 60 433,84 грн, яка складається із: заробітної плати за період з 01 січня по 17 листопада 2020 року у розмірі 48 026,28 грн, заробітної плати за перебування у щорічній відпустці за липень 2020 року у розмірі 2 184,48 грн, заробітної плати за перебування у щорічній відпустці за серпень

2020 року у розмірі 4 368,96 грн, та компенсації за невикористану основну та додаткову відпустку у розмірі 5 854,12 грн; та у відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн. 08 червня 2022 року Дніпровський районний суд міста Києва в межах справи №755/6452/21 замінено сторону виконавчого провадження, а саме боржника ДУ «Український інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я України» на ДУ «Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України». 14 липня 2022 року на рахунок позивача від

ДУ «Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України» були зараховані кошти у сумі 52 649,24 грн, не виплачені при звільненні. Позивач вважає, що невиплата відповідачем всіх сум, що належать, є триваючим порушенням, а отже визначити остаточний обсяг вимог можна лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку - 14 липня 2022 року. Відповідно до розрахунку позивача, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні за період з 18 листопада 2020 року по 14 липня 2022 року складає 107 498,56 грн, який, на думку позивача, відповідач зобов`язаний сплатити.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 липня 2022 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін. (а.с. 32-33)

Відповідачем копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримано 02 серпня 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

04 серпня 2022 року до суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, в якій позивач просить стягнути з ДП «Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 107 498,56 грн. (а.с.38)

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені нею обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст.279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України також визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року у справі №575/6452/21, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної установи «Український інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я України» за участю третьої особи голови комісії з припинення Державної установи «Український інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я України» Рябінчука Михайла Валентиновича про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Державної установи «Український інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я України», код ЄДРПОУ 05480789, адреса місцезнаходження: 02099, пров. Волго-Донський, буд. 3, м. Київ, на користь ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , заробітну плату, не виплачену при звільненні у розмірі 60 433 (шістдесят тисяч чотириста тридцять три) грн.

84 коп., яка складається із: заробітної плати за період з 01 січня по 17 листопада 2020 року у розмірі 48 026,28 грн., заробітної плати за перебування у щорічній відпустці за липень

2020 року у розмірі 2 184,48 грн., заробітної плати за перебування у щорічній відпустці за серпень 2020 року у розмірі 4 368,96 грн., та компенсації за невикористану основну та додаткову відпустку у розмірі 5 854,12 грн.

Стягнуто з Державної установи «Український інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я України», код ЄДРПОУ 05480789, адреса місцезнаходження: 02099, пров. Волго-Донський, буд. 3, м. Київ, на користь ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовлено. (а.с.13-16)

Вказаним рішенням суду встановлено:

«16 січня 2012 року позивача прийнято на роботу посаду старшого лаборанта 1 кат. сектору науково-дослідного супроводу доступу до публічної інформації Державної установи «Український інститут стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я України»

(а.с. 11-14).

З 01 квітня 2017 року у зв`язку із реорганізацією сектору нормативно-методичного та інформаційного забезпечення діяльності здорового способу життя шляхом його приєднання до науково-організаційного відділу позивач перебувала на посаді наукового співробітника науково-організаційного відділу (11-14).

17 листопада 2020 року наказом Державної установи «Український інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я України» №30-к позивача звільнено із займаної посади за власним бажанням за ст.39 КЗпП України (а.с. 15).

Згідно табелів обліку робочого часу та наказу Державної установи «Український інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я України» від 30 червня 2020 року № 11-в про надання відпусток за січень 2020 року позивачем відпрацьовано

21 робочий день, за лютий 2020 року - 15 робочих днів та 5 днів була відсутня у зв`язку із оплачуваною тимчасовою непрацездатністю, за березень 2020 року - 21 робочий день, за квітень 2020 року - 21 робочий день, за травень 2020 року - 19 робочих днів, за червень

2020 року - 20 робочих днів, за липень 2020 року - 11 робочих днів та 4 календарні дні перебувала у щорічній додатковій відпустці (з 16.07.2020 до 19.07.2020 згідно додатку № 1 до Колективного договору інституту на 2013-2017 рік за 2018 рік) та 12 календарних днів у щорічній основній відпустці (з 20.07.2020 до 27.07.2020 за період роботи з 16.01.2018 - 15.01.2019 та з 28.07.2020 до 31.08.2020 за період роботи 16.01.2019 - 15.01.2020 ), за серпень 2020 року - 4 робочих дні та 24 календарних днів перебувала у щорічній основній відпустці

(з 01.08.2020 до 25.08.2020 за період роботи 16.01.2019 - 15.01.2020), за вересень 2020 року - 22 робочих дні, за жовтень 2020 року - 21 робочий день, за період з 01 по 17 листопада

2020 року - 12 робочих днів (16-26, 55-57).

Згідно довідки Державної установи «Український інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я України» від 13 жовтня 2020 року позивачу за період з 01 січня по 30 вересня 2020 року заробітна плата не нараховувалась та не виплачувалась (а.с. 62).

Згідно довідки Державної установи «Український інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я України» від 15 лютого 2021 року № 6/03-01 позивач у

2020 році не використала дні відпустки: щорічна основна відпустка за період 16.01.2020 - 17.11.2020 рр. - 24 календарних дні, соціальна відпустка працівникам, які мають дітей за

2020 рік - 10 календарних днів (а.с. 71).»

«Відтак, посадовий оклад позивача з 01.09.2020 по 17.11.2020 складає 5050,75 грн. (2225 грн. х 2,27 тар. коефіцієнт).

З урахуванням надбавки за стаж наукової роботи (10% посадового окладу) сума заробітної плати за відпрацьований повний місяць у період з 01.01.2020 по

31.08.2020 становить 5248,69 грн. (4771,54 грн. + 477,15 грн.), у період з 01.09.2020 по 17.11.2020 становить 5555,83 грн. (5050,75 грн. + 505,08 грн.).»

«Судом встановлено, що заробітна плата позивача за період з 01.11.2019 року по 31.10.2020 року становила у розмірі 61123,61 грн. ((4859,32 грн. х 2) + (5248,69 грн. х 5) + 3936,52 грн. + 2510,15 грн. + 1049,75 грн. + (5555,83 грн. х 2) + 2184,48 грн. + 4368,96 грн.).»

Крім того, ухвалою Дніпровського районного суду місті Києва від 08 червня 2022 року заяву головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шпака Олександра Івановича за участю заінтересованих осіб ОСОБА_1 , Державної установи «Український інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я України», Державної установи «Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено повністю.

Замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по цивільній справі № 755/6452/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я України» за участю третьої особи голови комісії з припинення Державної установи «Український інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я України» Рябінчука Михайла Валентиновича про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні та відшкодування моральної шкоди, а саме, божника з Державної установи «Український інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я України» на Державну установу «Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України», код ЄДРПОУ 40524109 місцезнаходження: 04071, вул. Ярославська, 41, м. Київ. (а.с.17-19)

Ухвалою Дніпровського районного суду місті Києва від 08 червня 2022 року встановлено:

«03 серпня 2020 року наказом Міністерства охорони здоров`я № 1779 реорганізовано Державну установу «Український інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я України» шляхом приєднання до Державної установи «Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України» (а.с. 9-10, том 2).

05 листопада 2021 року наказом Міністерства охорони здоров`я України було затверджено передавальний акт активів та пасивів Державної установи «Український інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я України» (а.с. 11, 12-26, том 2).»

Як убачається з виписки по надходженням по картці/рахунку ОСОБА_1 , 14 липня 2022 року проведено безготівкове зарахування в сумі 52 874,24 грн на рахунок позивача від ДУ «Український інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров`я України» (а.с.20).

Статтею 21 КЗпП України передбачений обов`язок роботодавця виплачувати працівникові заробітну плату.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП України).

Як роз`яснено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня

1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Згідно з п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється, якщо працівник не мав заробітку не з вини працівника, виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Відповідно до п. 8 цього Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вже зазначалось вище, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва

від 11 жовтня 2021 року встановлено, що розмір заробітної плати за відпрацьований повний місяць за вересень та жовтень 2020 року становить по 5555,83 грн на місяць.

Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 листопада 2020 року до 14 липня 2022 року, що становить

416 робочих днів.

Отже середньоденна заробітна плата за останні два відпрацьованих на підприємстві відповідача місяці, виходячи із загальної кількості робочих днів в цей період - 42, становить 258,41 грн.

Виходячи з середньоденного заробітку в розмірі 258,41 грн, середній заробіток за час затримки з 18 листопада 2020 року до 14 липня 2022 року становить: 258,41 грн х 414 днів = 107 498,56 грн.

Згідно п. 3 Порядку, всі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі

107 498,56 грн з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів при її виплаті.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, а також обставини, встановлені рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року та ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва

від 08 червня 2022 року у справі 755/6452/21, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Державної установи «Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку - стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 листопада

2020 року до 14 липня 2022 року в розмірі 107 498,56 грн з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів при її виплаті.

В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 074,99 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 117 КЗпП України, статтями 2, 10, 12, 13, 49, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України» (місцезнаходження: м.Київ, вул. Ярославська, 41, ЄДРПОУ 40524109) про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку - задовольнити частково.

Стягнути з Державної установи «Центр громадського здоров`я Міністерства охорони здоров`я України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період 18 листопада 2020 року до 14 липня 2022 року в розмірі 107 498,56 грн з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів при її виплаті, а також судовий збір у розмірі 1 074,99 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: