Ухвала

від 17.10.2022 по справі 296/4381/21

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/4381/21

2/296/2542/21

У Х В А Л А

Іменем України

17 жовтня 2022 рокум. Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Шалоти К.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про закриття провадження у цивільній справі №296/4381/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про захист прав споживачів шляхом стягнення безпідставно списаних коштів,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. 11.05.2021 ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира із позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (далі також АТ КБ "Приватбанк", відповідач), в якому просив стягнути з останнього на свою користь 57 154 грн 48 коп. безпідставно списаних коштів з банківського рахунку.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та КЛОПОТАННЯ СТОРІН

2.1. 12.05.2021 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/4381/21, яку призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

2.2. Представник відповідача направив на адресу суду відзив на позов, в якому просив закрити провадження у даній справі, посилаючись на те, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції господарських судів.

2.3. Позивач направив до суду відповідь на відзив, в якій вказував на помилковість посилань банку про те, що справа за його позовом повинна розглядатись у господарському судочинстві.

ІІІ. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

3.1. За змістом статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

3.2. Відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

3.3. Згідно частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

3.4. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

ІV. МОТИВИ СУДУ

4.1. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 березня 2021 року у справі №367/4695/20 (провадження № 14-12цс21) вказала, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом.

4.2. При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.

4.3. Предметом позову у даній справі є стягнення з банку грошових коштів, списаних без достатньої правової підстави з банківського рахунку, відкритого позивачем як фізичною особою.

4.4. Між позивачем - фізичною особою та АТ КБ "ПриватБанк" відсутні правовідносини в розумінні ГК України, оскільки спір у справі стосується права, порушеного як споживача банківських послуг, з банківського рахунку якого відповідачем - банківською установою списувалися грошові кошти за відсутності на це, на думку позивача, правової підстави.

4.5. Суд вважає помилковими посилання представника відповідача на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 13.03.2018 у справі №415/2542/15-ц, де зазначено, що з 15.12.2017 у випадку об`єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів порки, укладених для забезпечення основного зобов`язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов`язання, оскільки правовідносини, що були предметом розгляду у справі №415/2542/15-ц та є предметом розгляду у цій справі не є подібними, оскільки різняться за предметом позову, підставами позову та правовим регулюванням спірних відносин.

4.6. Враховуючи, що спір між сторонами є спором про цивільне право, виник між позивачем як споживачем банківських послуг, який відкрив рахунок в банківській установі відповідача, з якого останній самостійно (без згоди позивача) здійснював списання коштів і направлений на захист прав позивача як фізичної особи та споживача, між сторонами справи відсутні господарські правовідносини, суд дійшов висновку, що позов повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у даній справі слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись 4, 19, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про закриття провадження у цивільній справі №296/4381/21, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Костянтин ШАЛОТА