Справа № 149/1099/22
Провадження №2/149/375/22
Номер рядка звіту 7
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24.10.2022 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Робак М. В.,
при секретарі Поліщук Л. А.,
за участі представника Хмільницької окружної прокуратури Денчук О.В.
представника позивача Хмільницької міської ради Буликової Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах Хмільницької міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Щербич і К" про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
Керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області Максим Кандзьоба в інтересах Хмільницької міської ради звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Щербич і К" про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки.
Позов мотивований тим, що Хмільницькою окружною прокуратурою було виявлено порушення інтересів держави у сфері дотримання земельного законодавства при наданні Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області земельних ділянок державної власності у привтану власність для вдення ОСГ. Так, згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області було затверджено проект щодо відведення земельної ділянки у власність та надано із земель державної власності у власність ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення ОСГ. Після чого, 23.04.2018 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 .. В подальшому наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із земель державної власності у власність ОСОБА_1 надано земельну ділянку сільськогосподарського призначення. При цьому, ОСОБА_1 не повідомив Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що правом безоплатної привіатизації по даному виду цільового використання він скористався, а тому, 22.10.2018 зареєстровано право власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 , що розташована на території Хмільницької міської об`єднаної територіальної громади. Оскільки, ОСОБА_1 використав своє право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду, тому Хмільницька окружна прокуратура просить визнати незаконним наказ головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про надання земельної ділянки у власнісмть ОСОБА_1 , що розташована на території Хмільницької об`єднаної територіальної громади, а земельну ділянку витребувати на користь держави.
Ухвалою суду від 07.06.2022 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження. Відповідачам визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
24.06.2022 на дресу суду від представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Р.О. Чорного надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що дана позовна заява є не обгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Оскільки, до повноважень ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області не належить перевірка фактів реалізації громадянами права на безоплатну приватизацію земельних ділянок, а також вважає, що підстави для скасування оскаржуваного наказу відсутні, оскільки даний наказ вичерпав свою силу фактом його виконання, а саме здійсненням реєстрації речого права (права власності).
Крім того, 28.06.2022 на адресу Хмільницького міськрайонного суду від Хмільницької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій представник просить не приймати до уваги доводи Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області викладені у відзиві на позов, оскільки , згідно законодавства України та Положень Головного управління до повноважень останнього віднесено здійснення нагляду за дотриманням земельного законодавства усіма органами влади. Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області мало можливість перевірити та надати дійсному волевиявленню громадянина в отриманні спірної земельної ділянки, оскільки являється держателем Державного кадастру де міститься інформація про власників та землекористувачів земельних ділянок. Крім того, зазначається, що рішення суб"єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації , може оспорюватись з точки зору його законності на підставі ст.ст. 152,155 ЗК України.
Ухвалою суду від 03.08.2022 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник прокуратури підтримала позовні вимоги з підстав, що зазначені в позові та просила їх задовольнити.
Представник Хмільницької міської ради підтримала позовні вимоги та просила їх задовільнити.
Представник відповідача головного управління Держгеокадастру в судове засідання не з"явився, у відзиві на позов зазначив про розгляд справи у його відсутність, просить відмовити в позові.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явився, у відзиві на позов зазначив про розгляд справи у його відсутність, просить відмовити в позові, застосувавши строки позовної давності.
Представник відповідача ФГ "Щербич і К" в судове засідання не з"явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Суд, дослідивши надані сторонами письмові докази, встановив наступні обставини.
У відповідності до заяви ОСОБА_1 від 20.09.2017 року, 25.09.2017 наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 на території Бердичівського району, за межами населених пунктів Райгородецької сільської ради та надано останньому у власність земельну ділянку загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства. (а.с. 24,25)
02.01.2018 року згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,0 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Шевченківської сільської ради Літинського району Вінницької області (а.с. 107,зворот)
13.09.2018 року ОСОБА_1 звернувся з клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення (а.с. 34,106)
Наказом Держгеокадастру у Вінницькій області від 01.10.2018 року затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Шевченківської сільської ради Літинського району Вінницької області та надано у власність земельну ділянку площею 1,0 га із кадастровим номером 0522487400:02:000:0259 (а.с. 33, 106 зворот)
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна за відповідачем ОСОБА_1 22.10.2018 року зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522487400:02:000:0259 (а.с. 37,64) Крім того, право оренди на вказану земельну ділянку 17.01.2019 року зареєстровано за ФГ "Щербич і К" , строк дії договору 20 років (а.с. 38,65)
Як вбачається з листа міського голови М.Юрчишина Хмільницька міська рада не має фінансової можливості звернутись до суду за захистом порушених своїх майнових прав (а.с. 49-50)
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України органи прокурату здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною третьою статті 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Як роз`яснив Конституційний Суд України в рішенні № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року, представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб`єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.
Отже, прокурор діє не від імені органу прокуратури як юридичної особи, а виключно від імені держави.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) тавід 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (провадження № 14-350цс19).
Як встановлено судом, прокурором у даній справі дотримано вимог положень статті 23 Закону України«Про прокуратуру» та належним чином у поданому до суду позові обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.
Відповідно до ст.41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Відповідно до частин першої та другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Частиною першою статті 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбанняза договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Згідно з п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.
Право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз (постанова Верховного Суду від 20.05.2020 у справі N 706/1685/16-ц).
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118, 186-1 ЗК України.
Згідно ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
З огляду на викладене, прийнятий Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області області наказ №2-12913/15-18-сг від 01.10.2018 року "Про затвердження документації із землеустрою та передання земельної ділянки у власність", суперечить вимогам ч.4 ст.116, ст. 121 ЗК України, оскільки відповідач ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки у власність використав надане йому державою право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання , а тому має бути визнаний незаконним та скасований.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.5 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Кабінет Міністрів України постановою №1051 від 17.10.2012 року затвердив Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі Порядок), згідно з пунктом 5 якого, до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори.
Згідно ст.30 Закону України "Про Державний земельний кадастр" для державних кадастрових реєстраторів інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених цим Законом, надається в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до цього реєстру відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Таким чином, суд вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області мало можливість перевірити та надати належну оцінку дійсному волевиявленню громадянина в отриманні спірної земельної ділянки, не допустити порушень вимог ч.4 ст.116 ЗК України, а отже, запобігти незаконному вибуттю земельної ділянки з державної власності.
Відповідно до положень ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Таким чином право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя стаття 388 ЦК України).
Майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсними останніх правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна (Постанова ВС від 17.11.2021 усправа №672/386/20)
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації майна за власником, а також скасування попередньої реєстрації.
Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка була передана ОСОБА_1 не з волі власника (держави), а внаслідок того, що відповідач при зверненні до ГУ Держгеокадастру із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та його затвердження, не повідомив, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства вже скористався, та внаслідок незабезпечення Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області законного надання земельної ділянки, що призвело до подвійного отримання ОСОБА_1 земельних ділянок, тому вимога про витребування земельної ділянки у власність держави є обгрунтованою.
Вирішуючи клопотання відповідача ОСОБА_1 щодо застосування до вимог позивача строків позовної давності, суд виходить з такого.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Неодноразово Велика Палата Верховного Суду висловлювала правову позицію щодо застосування строків позовної давності при вирішенні спорів про витребування майна із незаконного володіння на підставі статей 387, 388 ЦК України, та зазначала, що до таких спорів застосовується загальна позовна давність у три роки. За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). При цьому і в разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган (пункти 46, 48, 65-66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17).
У відповідності до вимог ч.5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 707-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області" було затверджено територіальні громади Вінницької області та до Хмільницької територіальної громади ввійшла Шевченківська територіальна громада (Літинський район) в межах якої розташована спірна земельна ділянка.
Згідно п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, що вступили в дію з 27.05.2021, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.
Враховуючи, що про прийнятий Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області області наказ №2-12913/15-18-сг від 01.10.2018 року "Про затвердження документації із землеустрою та передання земельної ділянки у власність" Хмільнирцька міська рада мала можливість дізнатися лише з моменту переходу спірної земельної ділянки у власність Хмільницької міської ради, тому суд вважає, що строк звернення до суду з вимогою про визнання наказу №2-12913/15-18-сг від 01.10.2018 року позивачем пропущено з поважних причин.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах Хмільницької міської ради Вінницької області підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 81,258,264,265,273,354,355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах Хмільницької міської ради Вінницької області - задоволити.
Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-12913/15-18-сг від 01.10.2018 року "Про затвердження документації із землеустрою та передання земельної ділянки у власність", яким затверджено проект землекстрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,00 га з кадастровим номером 0522487400:02:000:0259, що розташована на території Хмільницької міської об"єднаної територіальної громади Вінницької області (колишньої Шевченківської сільської ради Літинського району Вінницької області)
Витребувати у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Фермерського господарства "Щербич і К" (ЄДРПОУ 38140146) на користь Хмільницької міської об"єднаної територіальної громади Вінницької області в особі Хмільницької міської ради Вінницької області (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник Вінницької області, ЄДРПОУ 34422134) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,00 га з кадастровим номером 0522487400:02:000:0259, що розташована на території Хмільницької міської об"єднаної територіальної громади Вінницької області (колишньої Шевченківської сільської ради Літинського району Вінницької області).
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), Фермерського господарства "Щербич і К" (ЄДРПОУ 38140146), Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (ЄДРПОУ 39767547) на користь Вінницької обласної прокуратури (отримувач: ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р 568201720343110002000003988) сплачений за подання позовної заяви судовий збір в сумі 4962,0 грн.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.
Дата складення повного тексту рішення 28.10.2022
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Марина РОБАК
Суд | Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2022 |
Оприлюднено | 02.11.2022 |
Номер документу | 107038797 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: спори про припинення права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
Робак М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні