Ухвала

від 30.09.2022 по справі 201/4019/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/4019/20

Провадження № 1кп/201/649/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2022 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська клопотання захисника про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні №42020040000000861 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Харків, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_5

обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4

захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

В провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42020040000000861 по обвинуваченню ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

В підготовчому судовому засіданні адвокат ОСОБА_9 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору в зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

На думку заявника викладена в обвинувальному акті правова кваліфікація кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України є неконкретною та суперечливою, оскільки його дії кваліфіковано як такі, що вчинені за попередньою змовою групою осіб, в той час як ст. 366 КК України не має такої кваліфікуючої ознаки, а поєднання ст. 28 і ст. 366 КК України в одній кваліфікації є вигадкою прокурора і недопустиме. Така кваліфікація порушує право обвинуваченого розуміти в чому саме він обвинувачується і, відповідно, порушує його право на захист, складовою якого є розуміння суті обвинувачення.

Крім того, реєстр матеріалів досудового розслідування складений з порушенням ст. 109 КПК України, оскільки з п. 17 по п. 59 реєстру відсутні данні про час проведення процесуальних дій, а з 16-ти заходів забезпечення кримінального провадження лише три мають інформацію про строк їх застосування. Такі порушення КПК є самостійною підставою для повернення обвинувального акту прокурору для приведення його у відповідність до вимог КПК України.

Клопотання захисника підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , залишили на розсуду суду інші захисники і обвинувачений ОСОБА_4 та проти задоволення клопотання заперечував прокурор, посилаючись на його необґрунтованість.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно доп.3ч.3ст.314КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Вимоги до обвинувального акту зазначені в ст. 291 КПК України.

Крім того,з урахуваннямположень ч.6 ст. 9, ст. 7 КПК України, підставою для повернення обвинувального акту є не лише порушення вимог ст. 291 КПК України, а й інші порушення КПК України, до яких відноситься і порушення вимог ст. 109 КПК України при складанні реєстру матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, а правова кваліфікація це саме по собі посилання на кримінально правову норму.

В обвинувальному акті дії ОСОБА_3 кваліфіковано, крім іншого, за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України як складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Така кваліфікація не суперечить нормам КК України, оскільки ст. 366 КК України не передбачає такої кваліфікуючої ознаки як вчинення злочину групою осіб, а тому кваліфікація дій в сукупності за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України не видається невірною з огляду на обставини події, які описані прокурором в обвинувальному акті.

Тим паче не зрозуміло, що саме з обвинувачення не розуміє ОСОБА_3 , адже обставини події і кваліфікація викладені в логічній послідовності, не суперечать один одному і є зрозумілими.

Що стосується доводів захисника про порушення при складені реєстру матеріалів досудового розслідування, то в п. 17 реєстру вказано час проведення процесуальної дії, а в п. 59 хоча час і не вказано, однак це не є порушенням, яке б тягло за собою повернення обвинувального акту, так як таке повернення призвело б до невиправданого затягування вирішення кримінального провадження.

Що стосується доводів про відсутність строку застосування заходів забезпечення кримінального провадження, то суд не бачить порушень в цій частині, так як тимчасовий доступ до речей і документів і арешт майна не мають строку застосування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволення клопотання адвоката ОСОБА_6 про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні №42020040000000861 по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України відмовити.

Ухвала окремому оскарженню на підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали буде оголошено 30.09.2022 о 16:00 годині

Суддя: ОСОБА_1