Постанова

від 27.10.2022 по справі 393/589/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2022 року м. Кропивницький

справа № 393/589/21

провадження № 22-ц/4809/980/22

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Дьомич Л.М., Карпенка О. Л.,

за участі секретаря Гончар В. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Фермерське господарство «Пластун»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарського «Пластун» на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2022 року у складі судді Степанова С. В. і

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Фермерського господарства «Пластун» (далі ФГ «Пластун») та просила визнати недійсним Договір оренди землі б/н від 07.11.2014, укладений між нею та ФГ «Пластун», зареєстрований 07.11.2014 за номером 20118892 Центром надання адміністративних послуг Новгродківської районної державної адімінстрації.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3523481300:02:000:9034 площею 8,27 га, яка розташована на території Новгородківської територіальної громади.

14.02.2013 ОСОБА_1 видано довіреність за на ім`я ОСОБА_2 та/або ОСОБА_3 , якою уповноважено останніх вчиняти дії відносно належної їй земельної ділянки, дію якої було припинено 13.03.2017.

12.04.2019 позивач з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків № 157 від 12.04.2019 дізналась, що в період з 01 кварталу 2015 року по 04 квартал 2018 року вона отримувала доходи від ФГ «Пластун», ознака доходу - 106 (надання майна в лізинг).

Оскільки, фактично таких доходів ОСОБА_1 не отримувала, вона в усній формі звернулася до відповідача за роз`ясненнями та дізналася про існування Договору оренди землі б/н від 07.11.2014, у якому зазанчено, що ОСОБА_2 , діючи на підставі довіреності від імені позивача уклав цей договір з відповідачем, в особі ОСОБА_2 , а предметом вказаного договору є належна позивачу на праві приватної власності земельна ділянка.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 є засновником та керівником у ФГ «Пластун», а також має 100% частки у статутному капіталі господарства, то відповідно, укладаючи з ФГ «Пластун», від імені позивача договір оренди землі, він діяв у власних інтересах, а не в інтересах позивача, як наслідок, позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2022 року позов ОСОБА_1 до ФГ «Пластун» про визнання недійсним договору оренди землі задоволено.

Визнано недійсним Договір оренди землі б/н від 07.11.2014, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Пластун», який зареєстровано 07.11.2014 за номером 20118892, орган, що здійснив державну реєстрацію Центр надання адміністративних послуг Новгородківської районної державної адміністрації.

Стягнуто з ОСОБА_4 «Пластун» на користь ОСОБА_1 понесений судовий збір в розмірі 908 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_2 , діючи на підставі довіреності, будучи представником ОСОБА_1 за довіреністю, 07.11.2014, діючи від імені довірителя, а також одночасно будучи представником (керівником та засновником) за установчими документами ФГ «Пластун», діючи у своїх інтересах уклав договір оренди землі, який має бути визнаний недійсним, оскільки його укладення суперечить положенням ст. 238 ЦК України.

Суд першої інстанції, також не вбачав підстав для застосування позовної давності, на чому наполягав відповідач, оскільки її строк не сплив, адже договір оренди діє на час розгляду справи, а отже, порушення прав та законних інтересів існує у теперішньому часі, а тому перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину не розпочався.

В апеляційній скарзі ФГ «Пластун» просить скасувати рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2022 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Земельна ділянка, яка належить позивачу на праві приватної власності та є предметом оспорюваного договору, була виділена їй із земель ФГ «Пластун» внаслідок розпаювання фермерського господарства, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться відповідні документи, які не були досліджені судом першої інстанції.

Після розпаювання фермерського господарства ОСОБА_1 надала довіреність від 14.02.2013 на ім`я ОСОБА_2 для розпорядження та використання вказаної земельної ділянки на свій розсуд, а в самому дорученні не було застережень про те, що дану земельну ділянку не можна передавати в оренду відповідачу, навпаки вказана земельна ділянка необхідна в користуванні ФГ «Пластун» для функціонування господарства.

Крім того, виданою довіреністю, позивач уповноважила ОСОБА_2 , зокрема, укласти договір оренди вказаної земельної ділянки, визначаючи істотні та будь-які інші умови цього договору на свій власний розсуд з правом внесення змін, доповнень, розривання та припинення цього договору на будь-яких умовах на розсуд представника, а також вчиняти вищевказані дії у повному обсязі стосовно договору оренди землі, який є чинним на час посвідчення цієї довіреності.

Відповідач вважає, що ОСОБА_2 всі дії вчиняв в інтересах ОСОБА_1 , а остання не надала доказів протилежного.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ФГ «Пластун» адвокат Дем`яненко Т. О. підтримала доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з судовою повісткою.

Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки позивач про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, суд вирішив розглядати справу без її участі, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЗ № 426332, виданого на ім`я ОСОБА_1 вбачається право власності за останньою на земельну ділянку, кадастровий номер 3523481300:02:000:9034, площею (га): 8,27, розташована на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

Копія договору оренди землі від 07.11.2014 підтверджує його укладання між орендодавцем ОСОБА_1 в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 та орендарем ФГ «Пластун» в особі ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 8,27 гектарів, кадастровий номер 3523481300:02:000:9034, строком на 49 років.

Із копії довіреності від 14.02.2013 посвідченої приватним нотаріусом Новгородківського районного нотаріального округу Саяпіною І. Г., зареєстрована в реєстрі за № 62 позивач ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 та (або) ОСОБА_3 вчиняти дії відносно належної їй земельної ділянки площею 8,27 гектарів, кадастровий номер 3523481300:02:000:9034, яка розташована на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

Із копії витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 33411819, реєстраційний номер довіреності 39079141 вбачається припинення дії довіреності від 14.02.2013 за № 62 на підставі заяви про скасування від 13.03.2017.

З копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що керівником ФГ «Пластун» є Пластун В. І.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно частини першої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до частин другої, третьої статті 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Частиною третьою статті 244 ЦК України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

За загальним правилом довірена особа, яка виступає від імені довірителя, зобов`язана діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою і шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є власником земельної ділянки, кадастровий номер 3523481300:02:000:9034, площею 8,27 га, розташована на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, відповідно до копії державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЗ № 426332, виданого на ім`я ОСОБА_1 (а. с. 4).

Вказана земельна ділянка була передана їй у власність на підставі розпорядження голови Новгродківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 21 вересня 2007 року внаслідок розпаювання ФГ «Пластун», що підтверджується відповідним витягом (а. с. 58).

Копією довіреності від 14.02.2013, посвідченої приватним нотаріусом Новгородківського районного нотаріального округу Саяпіною І. Г., зареєстрованої в реєстрі за № 62, підтверджується, що ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 та (або) ОСОБА_3 , вчиняти дії відносно належної їй земельної ділянки площею 8,27 гектарів, кадастровий номер 3523481300:02:000:9034, яка розташована на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області (а. с. 11-12).

07.11.2014 між орендодавцем ОСОБА_1 в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 та орендарем ФГ «Пластун» в особі Пластуна І. В. було укладено договір оренди щодо земельної ділянки площею 8,27 гектарів, кадастровий номер 3523481300:02:000:9034, строком на 49 років (а. с. 19-21).

Копією витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 33411819, підтверджується припинення дії довіреності від 14.02.2013 № 62 на підставі заяви про скасування від 13.03.2017 (а. с. 13).

Згідно копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_2 є керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром ФГ «Пластун» (а. с. 18).

З аналізу встановлених судом обставин та наданих сторонами доказів вбачається, що договір оренди земельної ділянки від 07.11.2014, укладений ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 як орендодавця на підставі довіреності від 14.02.2013, а також від імені ФГ «Пластун» як орендаря, шляхом реалізації ним як керівником повноважень, передбачених статутом товариства, а тому наявні підстави для визнання спірного договору оренди землі недійсним, оскільки підписуючи спірний договір від імені позивача, укладаючи договір оренди землі строком на 49 років, ОСОБА_2 діяв в інтересах ФГ «Пластун» та у своїх власних інтересах як засновник, керівник та кінцевий беніфіціарний власник господарства,порушивши вимоги частини третьої статті 238 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказані висновки узгоджуються із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду 06 жовтня 2021 року у справі № 531/137/20 (провадження № 61-8322св21), від 24 березня 2021 року у справі № 323/1864/17 (провадження № 61-4342св19), від 18 березня 2020 року у справі № 323/2196/17 (провадження № 61-46071св18), від 05 грудня 2018 року у справі № 323/19/16-ц (провадження № 61-14514ск18), від 10 січня 2019 року у справі № 323/1550/17-ц (провадження № 61-40550св18) та від 09 жовтня 2019 року у справі № 323/1827/17 (провадження № 61-9920св19).

Враховуючи викладене, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, та дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ФГ «Пластун» про визнання недійсним договору оренди землі.

Суд частково погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не були досліджені докази, які підтверджують те, що земельна ділянка, яка належить позивачу на праві приватної власності та є предметом оспорюваного договору, була виділена їй із земель ФГ «Пластун» внаслідок розпаювання фермерського господарства, разом з тим, вказані процесуальні недоліки на правильне по суті вирішення спору не вплинули, оскільки на момент укладення договору оренди землі спірна земельна ділянка перебувала у приватній власності позивача, а право розпорядження вказаною земельною ділянкою не може ставитись в залежність від того, внаслідок чого вона її отримала у власність.

Те, що у самому дорученні не було застережень про те, що дану земельну ділянку не можна передавати в оренду відповідачу, не спростовує висновків суду першої інстанції, що ОСОБА_2 вчинив правочин від імені особи, яку він представляє, в інтересах іншої особи, засновником, представником та кінцевим бенефіціаром, якої він одночасно є.

Послання в апеляційній скарзі на те, що виданою довіреністю, позивач уповноважила ОСОБА_2 , зокрема, укласти договір оренди вказаної земельної ділянки, визначаючи істотні та будь-які інші умови цього договору на свій власний розсуд з правом внесення змін, доповнень, розривання та припинення цього договору на будь-яких умовах на розсуд представника, а також вчиняти вищевказані дії у повному обсязі стосовно договору оренди землі, який є чинним на час посвідчення цієї довіреності, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права чи неправильно застосовано норми матеріального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарського «Пластун» залишити без задоволення, а рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2022 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 31.10.2022.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді Л. М. Дьомич

О. Л. Карпенко