Рішення

від 01.11.2022 по справі 910/4927/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.11.2022Справа № 910/4927/22

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/4927/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діавін»

до Фізичної особи-підприємця Шелковського Ігоря Миколайовича

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

22 червня 2022 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Діавін» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 10.06.2022 року до Фізичної особи-підприємця Шелковського Ігоря Миколайовича (відповідач) про стягнення заборгованості за договорами № 02/01-04 від 01.04.2017 року та № 03/01/04 від 28.09.2018 року у розмірі 82 034,98 грн., з них: основного боргу - 60 435,25 грн. (шістдесят тисяч чотириста тридцять п`ять гривень 25 копійок), інфляційних втрат - 16 970,22 грн. (шістнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят гривень 22 копійки) та 3% річних - 4629,51 грн. (чотири тисячі шістсот двадцять дев`ять гривень 51 копійка).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договорами № 02/01-04 від 01.04.2017 року та № 03/01/04 від 28.09.2018 року, зокрема, у визначені договорами строки не здійснив у повному обсязі оплату вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2022 року позовну заяву б/н від 10.06.2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Діавін» до Фізичної особи-підприємця Шелковського Ігоря Миколайовича про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Діавін» строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 0105492456710 вбачається, що поштове відправлення з ухвалою суду від 10.06.2022 року у справі № 910/4927/22 вручено позивачу - 04.07.2022 року.

05.07.2022 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Діавін» надійшла заява б/н від 01.07.2022 року «Про усунення недоліків позовної заяви». З вказаною заявою позивачем подано заяву б/н від 01.07.2022 року «Про збільшення позовних вимог», в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договорами поставки у розмірі 90 276,51 грн., з них: основного боргу - 60 435,25 грн. (шістдесят тисяч чотириста тридцять п`ять гривень 25 копійок), інфляційних втрат - 23 502,93 грн. (двадцять три тисячі п`ятсот дві гривні 93 копійки) та 3% річних - 6338,33 грн. (шість тисяч триста тридцять вісім гривень 33 копійки).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4927/22, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Фізичній особі-підприємцю Шелковському Ігорю Миколайовичу за адресою: АДРЕСА_1 , яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» - 15.08.2022 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 року у справі № 910/9791/18.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 11.07.2022 року у справі № 910/4927/22 є 15.08.2022 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 30.08.2022 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діавін» (надалі - позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Шелковським Ігорем Миколайовичем (надалі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № 02/01-04 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується постачати покупцю певний товар у кількості, комплектності. асортименті та у терміни, узгоджені сторонами, для їх продажу, а покупець зобов`язується приймати цей товар та здійснювати його оплату на умовах розділу 5 даного договору.

В п. 1.2. договору визначено, що предметом поставки є наступний товар: товари медичного призначення, інші товари.

28.09.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діавін» (надалі - позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Шелковським Ігорем Миколайовичем (надалі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № 03/01/04 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується постачати покупцю певний товар у кількості, комплектності. асортименті та у терміни, узгоджені сторонами, для їх продажу, а покупець зобов`язується приймати цей товар та здійснювати його оплату на умовах розділу 5 даного договору.

В п. 1.2. договору визначено, що предметом поставки є наступний товар: товари медичного призначення (ортопедичне взуття для пацієнтів хворих на діабет).

Згідно з п. 2.7. договорів факт передачі товару покупцю підтверджується видатковими накладними на товар, підписаними уповноваженими представниками сторін.

За умовами п. 2.8. договорів покупець має право на повернення товару. Повернення товару здійснюється силами та за рахунок покупця.

Пунктами 4.1. договорів визначено, що покупець оплачує поставлений товар за ціною, яка вказана у видатковій накладній.

Відповідно до п. 5.1., 5.2. договорів оплата кожної окремої партії товару здійснюється згідно відповідної видаткової накладної. Розрахунки за поставлений товар проводяться в грошовій формі (гривні) з урахуванням податку на додану вартість шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Розрахунки за цим договором вважаються здійсненими з моменту списання коштів з рахунку покупця.

Договори набирають сили з дати їх підписання повноважними представниками сторонами і діють до 31 грудня 2020 року та до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов`язань за цими договорами (п. 8.1. договорів).

На виконання умов договорів № 02/01-04 від 01.04.2017 року та № 03/01/04 від 28.09.2018 року позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 523 293,76 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 13.04.2017 року № 2855 на суму 46 260,04 грн., від 13.04.2017 року № 2856 на суму 46 260,04 грн., від 14.04.2017 року № 2909 на суму 36 460,01 грн., від 14.04.2017 року № 2911 на суму 29 920,07 грн., від 23.11.2017 року № 8320 на суму 3319,99 грн., від 13.03.2018 року № 2786 на суму 73 200,00 грн., від 04.05.2018 року № 4100 на суму 28 243,99 грн., від 04.05.2018 року № 4101 на суму 15 547,99 грн., від 04.05.2018 року № 4102 на суму 20 267,98 грн., від 04.05.2018 року № 4103 на суму 26 152,00 грн., від 04.05.2018 року № 4104 на суму 18 340,00 грн., від 04.05.2018 року № 4105 на суму 21 268,00 грн., від 04.05.2018 року № 4106 на суму 25 819,98 грн., від 04.05.2018 року № 4110 на суму 14 459,99 грн., від 08.05.2018 року № 4225 на суму 25 119,98 грн., від 14.05.2018 року № 4325 на суму 1680,00 грн., від 22.05.2018 року № 4621 на суму 2400,00 грн., від 25.05.2018 року № 4965 на суму 1200,00 грн., від 25.05.2018 року № 4966 на суму 3109,96 грн., від 20.07.2018 року № 6721 на суму 37 395,89 грн., від 20.07.2018 року № 6726 на суму 958,99 грн., від 04.09.2018 року № 8005 на суму 7774,89 грн., від 13.09.2018 року № 8431 на суму 1200,00 грн., від 03.10.2018 року № 8957 на суму 1200,00 грн., від 31.10.2018 року № 9900 на суму 2904,00 грн., від 31.10.2018 року № 9914 на суму 2400,00 грн., від 28.05.2019 року № 4996 на суму 6084,00 грн., від 19.09.2019 року № 7962 на суму 4999,98 грн., від 19.09.2019 року № 7963 на суму 3768,00 грн., від 20.11.2019 року № 10295 на суму 3600,00 грн., від 20.11.2019 року № 10296 на суму 4968,00 грн., від 20.11.2019 року № 10297 на суму 673,99 грн., від 20.11.2019 року № 10298 на суму 6336,00 грн. Товар за видатковими накладними за якістю та кількістю прийнятий відповідачем без заперечень, про що свідчать підписи та печатки сторін на цих видаткових накладних.

При цьому, частина поставленого товару була повернута відповідачем відповідно до накладних на повернення: від 13.03.2018 року № 16/2 на суму 7000,02 грн., від 13.03.2018 року № 16/5 на суму 1660,00 грн., від 13.03.2018 року № 17 на суму 10 060,02 грн., від 13.03.2018 року № 19 на суму 18 619,99 грн., від 13.03.2018 року № 20/1 на суму 26 140,00 грн., від 13.03.2018 року № 20/2 на суму 3319,99 грн., від 13.03.2018 року № 21 на суму 24 580,04 грн., від 31.01.2019 року № 5/1 на суму 16 800,00 грн., від 31.01.2019 року № 5/2 на суму 8047,96 грн., від 31.01.2019 року № 5/3 на суму 1368,00 грн., від 31.01.2019 року № 5/4 на суму 1200,00 грн., від 31.01.2019 року № 5/5 на суму 4800,00 грн., від 15.04.2019 року № 1 на суму 13 987,98 грн., від 15.04.2019 року № 2 на суму 11 164,00 грн., від 15.04.2019 року № 3 на суму 7368,00 грн., від 15.04.2019 року № 4 на суму 5500,00 грн., від 15.04.2019 року № 5 на суму 2400,00 грн., від 15.04.2019 року № 6 на суму 559,99 грн., від 15.04.2019 року № 7 на суму 559,99 грн., від 15.04.2019 року № 8 на суму 2319,98 грн., від 15.04.2019 року № 9 на суму 2963,98 грн., від 15.04.2019 року № 10 на суму 647,99 грн., від 20.08.2019 року № 53 на суму 10 304,00 грн., від 04.10.2019 року № 60/1 на суму 21 971,96 грн., від 04.10.2019 року № 60/2 на суму 1200,00 грн., від 04.10.2019 року № 60/3 на суму 4800,00 грн., від 04.10.2019 року № 60/4 на суму 1200,00 грн., від 04.10.2019 року № 60/5 на суму 252,00 грн., від 04.10.2019 року № 60/6 на суму 1200,00 грн., від 04.10.2019 року № 60/7 на суму 280,00 грн., від 04.10.2019 року № 60/8 на суму 621,99 грн., від 02.03.2021 року № 11 на суму 1200,00 грн., від 02.03.2021 року № 12 на суму 1200,00 грн., від 09.03.2021 року № 7 на суму 2040,00 грн., від 09.03.2021 року № 8 на суму 279,89 грн., від 09.03.2021 року № 10 на суму 1200,00 грн., від 01.04.2021 року № 13 на суму 1452,00 грн., від 01.04.2021 року № 17 на суму 1200,00 грн., від 01.04.2018 року № 18 на суму 2400,00 грн., від 01.04.2021 року № 19 на суму 1200,00 грн., від 01.04.2021 року № 20 на суму 1200,00 грн., від 01.04.2021 року № 21 на суму 1200,00 грн., від 01.04.2021 року № 22 на суму 2568,00 грн., від 06.04.2021 року № 24 на суму 336,99 грн., від 06.04.2021 року № 25 на суму 2400,00 грн., від 16.05.2021 року № 23 на суму 1200,00 грн.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково, що підтверджується платіжними дорученнями: від 11.05.2018 року № 127 на суму 5000,00 грн., від 14.05.2018 року № 127 на суму 20 000,00 грн., від 18.05.2018 року № 155 на суму 17 700,00 грн., від 31.05.2018 року № @2РL297336 на суму 5000,00 грн., від 11.06.2018 року № 182 на суму 14 900,00 грн., від 14.06.2018 року № 188 на суму 15 000,00 грн., від 16.07.2018 року № 231 на суму 26 115,01 грн., від 18.07.2018 року № 234 на суму 6528,75 грн., від 06.08.2018 року № 268 на суму 5000,00 грн., від 09.08.2018 року № 275 на суму 9000,00 грн., від 07.09.2018 року № 306 на суму 15 000,00 грн., від 14.09.2018 року № 314 на суму 17 681,01 грн., від 08.10.2018 року № 359 на суму 14 900,00 грн., від 21.05.2019 року № 205 на суму 20 000,00 грн., від 05.06.2019 року № 251 на суму 5000,00 грн., від 27.01.2020 року № 8 на суму 16 170,98 грн., від 18.05.2020 року № 56 на суму 10 000,00 грн., від 06.11.2020 року № 128 на суму 5888,00 грн., відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за договорами № 02/01-04 від 01.04.2017 року та № 03/01/04 від 28.09.2018 року в розмірі 60 435,25 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, грошового зобов`язання з оплати поставленого за договорами № 02/01-04 від 01.04.2017 року та № 03/01/04 від 28.09.2018 року товару, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 60 435,25 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 23 502,93 грн. та 3% річних у розмірі 6338,33 грн. за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати товару.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Оцінивши зміст договорів, з яких виникли цивільні права та обов`язки сторін спору, суд дійшов висновку, що укладені правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами поставки, які підпадають під правове регулювання статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264 - 271 Господарського кодексу України.

До вказаних правочинів також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом вище, на виконання умов договорів № 02/01-04 від 01.04.2017 року та № 03/01/04 від 28.09.2018 року позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 523 293,76 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними.

За отриманий товар відповідач розрахувався лише частково на суму 228 883,75 грн., а частину поставленого товару на суму 233 974,76 грн. повернув, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 60 435,25 грн.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 60 435,25 грн. та настання строку виконання обов`язку щодо сплати не були спростовані відповідачем.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення повної оплати вартості поставленого позивачем товару, тоді як строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати настав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договорами № 02/01-04 від 01.04.2017 року та № 03/01/04 від 28.09.2018 року у розмірі 60 435,25 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 23 502,93 грн. та 3% річних у розмірі 6338,33 грн. за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 23 288,29 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 214,64 грн. позивачу належить відмовити.

Також перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 6336,03 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 2,30 грн. позивачу належить відмовити.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 90 059,57 грн., з них: основного боргу - 60 435,25 грн. (шістдесят тисяч чотириста тридцять п`ять гривень 25 копійок), інфляційних втрат - 23 288,29 грн. (двадцять три тисячі двісті вісімдесят вісім гривень 29 копійок) та 3% річних - 6336,03 грн. (шість тисяч триста тридцять шість гривень 03 копійки).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2475,04 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шелковського Ігоря Миколайовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діавін» (ідентифікаційний код 38048012, адреса: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 149б) грошові кошти: основного боргу - 60 435,25 грн. (шістдесят тисяч чотириста тридцять п`ять гривень 25 копійок), інфляційних втрат - 23 288,29 грн. (двадцять три тисячі двісті вісімдесят вісім гривень 29 копійок), 3% річних - 6336,03 грн. (шість тисяч триста тридцять шість гривень 03 копійки) та судовий збір - 2475,04 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят п`ять гривень 04 копійки).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 01.11.2022р.

Суддя О.В. Котков