Ухвала

від 01.11.2022 по справі 910/4564/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 910/4564/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Київкінофільм"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022

у справі за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України та Київської міської ради

до відповідачів:

1) Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Київкінофільм" (далі - КП "Київкінофільм"),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ж.О.К"

про визнання недійсними рішень тендерного комітету, визнання недійсним договору та додаткових угод до нього,

В С Т А Н О В И В:

1. 10.10.2022 КП "Київкінофільм" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

2. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

3. Частиною 2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст.290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.

4. Відповідно до п.5 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).

5. Відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

6. У разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу).

7. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

8. У разі подання касаційної скарги на підставі п.2 ч.2 ст.287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз.3 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

9. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п.3 ч.2 ст.287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

10. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі п.4 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

11. Необхідно враховувати, що за змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.

12. Системний аналіз наведених положень ГПК дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 ГПК, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч.2 ст.287 ГПК як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

13. Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст.287 ГПК, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

14. Обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1- 3 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

15. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

16. Скаржник посилається на висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №910/6144/18, від 06.08.2021 у справі №912/2529/18 щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у суді, однак не зазначає підставу на якій (яких) подається касаційна скарга в частині цих обґрунтувань із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч.2 ст.287 ГПК (зокрема й на п.1 ч.2 ст.287 ГПК) та не наводить належних обґрунтувань щодо такої (таких) підстав (зокрема не обґрунтовує подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок).

17. Окрім цього, скаржник посилається на п.4 ч.2 ст.287 та пункти 1, 3, 4 ч.3 ст.310 ГПК та наводить цитування вказаних норм.

18. Однак посилання скаржника на недослідження зібраних у справі доказів (п.1 ч.3 ст.310 ГПК), необґрунтоване відхилення клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, які мають значення для правильного вирішення справи (п.3 ч.3 ст.310 ГПК) та встановлення обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (п.4 ч.3 ст.310 ГПК) належним чином не обґрунтовані, зокрема не враховано, що відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК; також скаржник не вказав: 1) які саме зібрані у справі докази не дослідив суд, 2) про витребування / дослідження / огляд яких саме доказів суд необґрунтовано відхилив клопотання та яке значення такі докази мають для правильного вирішення справи, 3) які докази є недопустимими та які суттєві обставини на їх підставі були встановлені.

19. В частині обґрунтувань інших порушень законодавства, усупереч вимогам п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ч.2 ст.287 ГПК підстави (підстав), із посиланням на відповідний пункт цієї норми, та не навів обґрунтування щодо такої (таких) підстави (підстав).

20. Також згідно з ст.291 ГПК особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

21. Скаржник не надав доказів надсилання іншим учасникам справи копії скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення, а натомість додав роздруківку електронного листа про направлення документів на адреси електронної пошти shevchenk@kyiv.gp.gov.ua, post@dasu.gov.ua, kmr@kmr.gov.ua, musubi80@gmail.com, kgs@supreme.court.gov.ua, kgvh@ukr.net, kyivtender@gmail.com. Із вказаної роздруківки неможливо встановити, які саме документи направлені, чи належним чином документи оформлені (підписані) та ідентифікувати їх отримувачів.

22. З огляду на викладене, скаржнику необхідно надати Верховному Суду належні докази направлення копії касаційної скарги на адресу учасників справи, а саме: описи вкладення та фіскальні чеки.

23. Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.

24. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

25. Частиною 1 ст.288 ГПК визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

26. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 13.09.2022, повний текст складено та підписано 14.09.2022, а отже останнім днем касаційного оскарження вказаної постанови було 04.10.2022.

27. Касаційна скарга подана скаржником 10.10.2022 (через систему "Електронний суд"), тобто після закінчення строку на касаційне оскарження з клопотанням про його поновлення.

28. Частиною 2 ст.288 ГПК передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

29. Скаржник стверджує, що копію оскаржуваної постанови він не отримав, з її повним текстом ознайомився у Єдиному державному реєстрі судових рішень 09.10.2022, а тому він має право на поновлення строку на подання касаційної скарги відповідно до ст.288 ГПК.

30. Враховуючи те, що касаційна скарга надійшла безпосередньо до Верховного Суду, у зв`язку із чим матеріали справи №910/4564/21 у Верховному Суді відсутні, що унеможливлює перевірку обставин направлення копій оскаржуваної постанови сторонам, у Верховного Суду відсутня можливість перевірки обставин дотримання скаржником положень ст.288 ГПК.

31. Верховний Суд вважає за необхідне витребувати матеріали цієї справи, а розгляд питання про поновлення строку на касаційне оскарження відкласти до надходження матеріалів справи до Верховного Суду.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Київкінофільм" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі №910/4564/21 залишити без руху.

2. Надати Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Київкінофільм" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Київкінофільм", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

4. Витребувати з Господарського суду міста Києва та / або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/4564/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О. Кібенко