Постанова

від 28.06.2023 по справі 910/4564/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/4564/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,

прокурора - Кузнецова Ю.В.,

представників учасників справи:

Північного офісу Державної аудиторської служби України - Омельченко Б.Л.,

Київської міської ради - Бабенко А.О.,

Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Київський культурний кластер" - Муконіна Н.Ю.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ж.О.К." - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Київкінофільм" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ж.О.К."

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 (суддя Шкурдова Л.М.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 (колегія суддів: Яковлєв М.Л., Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.)

у справі за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України та Київської міської ради

до відповідачів:

1) Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Київкінофільм" (далі - КП "Київкінофільм"),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ж.О.К." (далі - ТОВ "Ж.О.К")

про визнання недійсними рішень тендерного комітету, визнання недійсним договору та додаткових угод до нього.

Суть спору

1. За результатами проведеної процедури публічної закупівлі з капітального ремонту будівлі кінотеатру "Краків" КП "Київкінофільм" та ТОВ "Ж.О.К." уклали договір підряду.

2. Вважаючи, що процедуру закупівлі проведено з порушенням закону, прокурор звернувся з позовом про визнання недійсними рішень тендерного комітету КП "Київкінофільм" щодо відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Мостицький 2" та визнання переможцем відкритих торгів ТОВ "Ж.О.К.", визнання недійсним договору підряду (зі змінами, внесеними додатковими угодами).

3. Позов мотивований відсутністю правових підстав для відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Мостицький 2" із нижчою запропонованою вартістю послуг, ніж запропонована вартість послуг ТОВ "Ж.О.К.", оскільки вказаний учасник надав повний пакет документів на підтвердження дотримання кваліфікаційних критеріїв, а надані ним документи аналогічні за змістом тим, які були надані ТОВ "Ж.О.К.".

4. Суд першої інстанції рішенням, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, позов прокурора задовольнив. КП "Київкінофільм" та ТОВ "Ж.О.К." звернулися до Верховного Суду із касаційними скаргами.

5. Перед Верховним Судом у цій справі постали питання щодо:

- підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді (повноважень керівника окружної прокуратури, дотримання розумного строку для вжиття заходів реагування на стверджуванні порушення інтересів держави);

- наявності порушених інтересів держави та способу їх захисту.

6. Верховний Суд задовольнив касаційні скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

7. 10.09.2019 КП "Київкінофільм" в електронній системі закупівель Prozorro оприлюднило оголошення про проведення публічних закупівель: "Капітальний ремонт будівлі кінотеатру "Краків" за адресою: м. Київ, вул. Русанівська набережна, 12 (№UА-2019-09-10-002843-b). Очікувана вартість проекту - 123 066 000,00 грн. Застосована процедура закупівлі - відкриті торги.

8. Критерієм оцінки тендерних пропозицій на закупівлю є ціна. Строк виконання робіт - 31.12.2020 (п.1 розд.V Тендерної документації предмету закупівлі, затвердженої рішенням тендерного комітету КП "Київкінофільм" від 10.09.2019 №Е-135/19).

9. Згідно з реєстром отриманих пропозицій, на адресу замовника надійшло 4 пропозиції про участь у процедурі закупівлі, а саме: ТОВ "Інтеграл БУД-Стандарт" (код ЄДРПОУ 41242077), запропонована вартість послуг якого становила 115 083 325,25 грн, ТОВ "Ж.О.К." (код ЄДРПОУ 41821647), запропонована вартість - 114 292 743 грн, ТОВ "БК "Укрбудреконструкція" (код ЄДРПОУ 41513998), запропонована вартість - 88 999 000 грн, та ТОВ "Мостицький 2" (код ЄДРПОУ 35331394), запропонована вартість - 88 998 999,60 грн.

10. 03.10.2019 тендерний комітет КП "Київкінофільм" рішенням, оформленим протоколом №Т-141/19, відхилив тендерну пропозицію ТОВ "Мостицький 2" з таких підстав:

1) "Хоча гарантійний лист про укомплектованість Учасником був наданий, в довідці про наявність будівельних машин і механізмів, транспортних засобів, необхідного обладнання для можливості виконання технічних рішень передбачених завданням та проектними рішеннями автомобілі бортові, вантажопідйомністю до 5 т. - відсутні. Також надана довідка про наявність чинних договорів оренди, використання, управління, тайм-чартеру, лізингу обладнання містить договори, які не були укладені на момент видачі такої довідки (договір №240919/02 від 24.09.2019). Відповідно до додатку №1 до договору №240919/02 від 24.09.2019 автокран АМК 41-22 відсутній у переліку обладнання.";

2) "Відповідно до тендерної документації цей критерій підтверджується Копією повністю виконаного аналогічного договору. Наданий учасником договір не містить ні переліку робіт, ні кошторисів, ні технічного завдання, ні календарного графіку, що не дозволяє Замовнику ідентифікувати даний договір як повністю виконаний. Також наданий Позитивний відгук(-и) щодо виконання аналогічних робіт, не містить дати складання, що в свою чергу не може вважатися підтвердженням якісного виконання всього обсягу робіт, який зазначений в актах за формою КБ-2в".

11. 15.11.2019 постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Колегія) рішенням №16768-р/пк-пз зобов`язала КП "Київкінофільм" скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Мостицький 2" та рішення про визначення ТОВ "Інтеграл БУД-Стандарт" переможцем процедури закупівлі - "ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт", оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2019-09-10-002843-b.

12. 07.10.2019 тендерний комітет КП "Київкінофільм" рішеннями, оформленими протоколом №Т-145/19, відхилив тендерну пропозицію ТОВ "Ж.О.К.".

13. 14.11.2019 Колегія рішенням №16679-р/пк-пз зобов`язала КП "Київкінофільм" скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Ж.О.К." та рішення про визначення ТОВ "Інтеграл БУД-Стандарт" переможцем процедури закупівлі - "ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт", оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2019-09-10-002843-b.

14. 22.11.2019 тендерний комітет КП "Київкінофільм" рішенням №Т-196/19, скасував протокол від 03.10.2019 №Т-141/19, відхилив тендерну пропозицію ТОВ "Мостицький 2".

15. 22.11.2019 тендерний комітет КП "Київкінофільм" рішеннями, оформленими протоколом №Т-198/19, відхилив тендерну пропозицію ТОВ "БК "Укрбудреконструкція", підтвердив тендерну пропозицію ТОВ "Ж.О.К." як наступну економічно вигідну та розглянув на відповідність вимогами, визначеним тендерною документацією.

16. Відповідно до протоколу №Т-196/19 від 22.11.2019 тендерний комітет КП "Київкінофільм" відхилив тендерну пропозицію ТОВ "Мостицький 2" з таких підстав:

1) "правових підстав використання автокрану АМК 41-22, про який зазначено у довідці від 20.09.2019 №33/1 не надано";

2) "ТОВ "Мостицький 2" в довідці від 20.09.2019 №33/1 зазначив, що орендує самоскид 270-0103 MAN TGS41.400, разом з тим у складі пропозиції ним надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, яке зареєстровано на юридичну особу ТОВ "УЛФ-Фінанс", але договору оренди між ТОВ "Мостицький 2" та ТОВ "УЛФ- Фінанс" не надано. Тендерна пропозиція ТОВ "Мостицький 2" не відповідає умовам п.1.3 Додатку 2 тендерної документації, а саме, документально не підтверджено право користування самоскидом 270-0103 MAN TGS41.400";

3) надана учасником ТОВ "Мостицький 2" гарантія від 24.09.2019 №15521 не є безумовною, як те передбачено вимогами тендерної документації, та містить в тексті умову, за якою отримати Гарантійний платіж вважається неможливим".

17. 21.01.2020 Колегія рішенням №1194-р/пк-пз зобов`язала КП "Київкінофільм" скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Мостицький 2" про визначення ТОВ "Інтеграл БУД-Стандарт" переможцем процедури закупівлі - "ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт", оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2019-09-10-002843-b.

18. 10.02.2020 тендерний комітет КП "Київкінофільм" рішеннями, оформленими протоколом №Т-35/20 (далі - Протокол 35/20), відхилив тендерну пропозицію ТОВ "Мостицький 2", визнав тендерну пропозицію ТОВ "Ж.О.К." найбільш економічно вигідною.

19. 10.02.2020 тендерний комітет КП "Київкінофільм" рішенням, оформленим протоколом №Т-36/20 (далі - Протокол 36/20), тендерну пропозиція ТОВ "Ж.О.К." визначив такою, що відповідає вимогам тендерної документації та доручив секретарю тендерного комітету підготувати необхідні документи для оприлюднення їх шляхом розміщення на веб-порталі Уповноваженого органу згідно з встановленою формою.

20. 28.02.2020 КП "Київкінофільм" (як замовник) та ТОВ "Ж.О.К." (як підрядник) уклали договір підряду №Т-48/20 (далі - Договір), відповідно до умов якого:

- замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до проектно-кошторисної документації та умов Договору виконати будівельні роботи по об`єкту: "Капітальний ремонт будівлі кінотеатру "Краків" за адресою: м. Київ, вул. Русанівська набережна, 12" (п.1.1);

- ціна Договору визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни (Додаток №3 до Договору, який є його невід`ємною частиною), кошторисною документацією до Договору та становить 114 292 743,00 грн з ПДВ (п.3.1).

21. В подальшому сторони вносили зміни до Договору шляхом укладення додаткових угод №1 від 28.02.2020, №2 від 06.03.2020, №3 від 28.10.2020, №4 від 03.12.2020, №5 від 28.12.2020 та №6 від 03.02.2021 (далі - Додаткові угоди).

Короткий зміст позовних вимог

22. У березні 2021 року керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України (далі - Держаудитслужба) та Київської міської ради (далі - КМР) до КП "Київкінофільм" та ТОВ "Ж.О.К." у якому просив:

- визнати недійсним рішення тендерного комітету КП "Київкінофільм", оформлене Протоколом 35/20, щодо відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Мостицький 2";

- визнати недійсним рішення тендерного комітету КП "Київкінофільм", оформлене Протоколом 36/20, щодо визнання переможцем відкритих торгів ТОВ "Ж.О.К.";

- визнати недійсним Договір зі змінами, внесеними на підставі Додаткових угод, а також Додаткові угоди, які є невід`ємною частиною Договору.

23. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- відсутні правові підстави для відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Мостицький 2" із запропонованою вартістю послуг 88 998 999,60 грн, яка була нижчою, ніж запропонована вартість послуг ТОВ "Ж.О.К." (114 292 743,00 грн), визнаного переможцем публічних закупівель: Капітальний ремонт будівлі кінотеатру "Краків" за адресою: вул. Русанівська набережна, 12, м.Київ (№UА-2019-09-10-002843-b);

- підставою відхилення пропозиції ТОВ "Мостицький 2" було те, що останнє не надало підтвердження дотримання "кваліфікаційних критеріїв до учасників" та вимог, встановлених ст.17 Закону "Про публічні закупівлі", однак відповідно до матеріалів, розміщених на сайті Prozorro, вказаний учасник 25.09.2019 надав повний пакет документів на підтвердження дотримання кваліфікаційних критеріїв до учасників, а надані ним документи аналогічні за змістом тим, які були надані ТОВ "Ж.О.К.";

- зміст тендерної пропозиції учасником ТОВ "Мостицький 2" не змінювався з моменту її подання, а вказана підстава для відмови зазначена замовником лише після скасування двох попередніх рішень тендерного комітету про відхилення пропозицій ТОВ "Мостицький 2".

24. Прокурор підставою для звернення до суду з позовом та представництва інтересів держави зазначив, що позивачі як органи, уповноважені на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжили належних заходів щодо усунення порушень в межах своїх повноважень, зокрема, шляхом звернення до суду, в той час як укладення невигідного за ціновим критерієм Договору, фінансування якого здійснюється за кошти місцевого бюджету, безумовно свідчить про порушення державних інтересів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

25. Господарський суд міста Києва рішенням від 12.10.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022, позов задовольнив.

26. Рішення судів попередніх інстанції мотивовані, зокрема, таким:

- Держаудислужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17 та Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19); КМР як орган місцевого самоврядування наділена повноваженнями розпоряджатися комунальною власністю від імені територіальних громад міста Києва та контролювати виконання місцевого бюджету в межах закону та в інтересах таких територіальних громад, і також є компетентним органом, уповноваженим здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; прокурор правильно визначив позивачів у цій справі;

- зважаючи на те, що позивачі самостійно не звернулися до суду з позовом, прокурор у цій справі належним чином обґрунтував підстави щодо представництва;

- ТОВ "Мостицький 2" та ТОВ "Ж.О.К." надали усі документи на підтвердження інформації про відповідність учасників кваліфікаційним критеріям, встановленим у тендерній документації; відмінністю між тендерними пропозиціями вказаних учасників була запропонована вартість послуг, яка у ТОВ "Ж.О.К." була на 25 293 743,40 грн вищою, ніж запропонована ТОВ "Мостицький 2";

- вказане свідчить про порушенням замовником абз.5 ч.1 ст.3, статей 28, 30 Закону "Про публічні закупівлі" та є підставою для визнання недійсними як рішень тендерного комітету, так і Договору зі змінами та доповненнями, внесеними до нього Додатковими угодами;

- обставина того, що гарантія від 24.09.2019 №15521 не є безумовною та містить умову, яка обмежує право замовника отримати гарантійний платіж, не була підставою для прийняття спірного рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Мостицький 2", а тому зазначене не може бути і підставою для відмови в позові;

- відповідачі помилково вважають, що розгляд цієї справи (№910/4564/21) неможливий до набрання законної сили судовим рішенням у справі №940/4657/20, предметом розгляду у якій є вимоги про визнання протиправним та скасування висновку Держаудитслужби від 13.02.2020 №544; вказаний висновок не є єдиним доказам, якими обґрунтовані позовні вимоги у цій справі; у цій справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а встановлення факту законності або незаконності висновку Держаудитслужби від 13.02.2020 №544 не впливає на вирішення спору сторін у цій справі;

- положення чинного законодавства не ставлять у залежність можливість задоволення позову поданого прокурором від понесення витрат на консервацію та охорону об`єкта будівництва та проведення будівельної експертизи.

Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг, відзивів на касаційні скарги, інших заяв учасників справи

27. 10.10.2022 КП "Київкінофільм" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

28. КП "Київкінофільм" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч.2 ст.287, ч.3 ст.310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), та у касаційній скарзі (з урахуванням заяви про усунення недоліків) зазначає, зокрема, таке:

- суди попередніх інстанцій порушили ст.13 Закону "Про прокуратуру", ч.3 ст.4, ст.53, ч.4 ст.202 ГПК; позовну заяву було подано неналежною особою (у переліку повноважень керівника окружної прокуратури, визначених ст.13 Закону "Про прокуратуру", відсутні повноваження подання позовів в інтересах держави особисто керівником окружної прокуратури), а позовні вимоги не були підтримані нею чи її представником у судових засіданнях; суди попередніх інстанцій при вирішенні справи порушили ст.13 Закону "Про прокуратуру", ч.3 ст.4, ст.53, ч.4 ст.202 ГПК, створили судовий прецедент, через який посадова особа може особисто подавати позов в інтересах державних органів, але не підтримувати свій позов в суді особисто чи через представника (посилається на пункти 3, 4 ч.2 ст.287 ГПК);

- прокурор подав позовну заяву та заяву про забезпечення позову без дотримання вимог щодо розумного строку для подання таких заяв; 4 доби для з`ясування прокуратурою неможливості чи неналежного здійснення повноважень із захисту державних інтересів, безперечно є недостатнім та нерозумним.

- суди попередніх інстанцій порушили частини 3 та 4 ст.23 Закону "Про прокуратуру", ст.53, п.4 ч.5 ст.174 ГПК; позов було подано без обґрунтування підстав представництва прокурором інтересів держави в суді (посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №910/6144/18, від 06.08.2019 у справі №912/2529/18) (посилається на п.1 ч.2 ст.287 ГПК);

- суд апеляційної інстанції, у порушення п.4 ч.5 ст.174, п.4 ч.1 ст.277 ГПК, залишив без задоволення клопотання про повернення позову, залишення його без розгляду (посилається на п.4 ч.2 ст.287 ГПК);

- у законодавстві та судовій практиці відсутнє визначення "розумного строку", протягом якого компетентний орган має вжити заходів реагування після того, як йому стане відомо про можливе порушення інтересів держави (посилається на п.3 ч.2 ст.287 ГПК);

- переписка прокурора з Держаудитслужбою та КМР подана з порушенням порядку подання доказів (ч.9 ст.80 ГПК) (посилається на п.4 ч.2 ст.287 ГПК).

29. Також у касаційній скарзі КП "Київкінофільм", обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену п.3 ч.2 ст.287 ГПК, зазначило:

- крім обов`язку визначення критерію щодо найбільш вигідної (найменшої) ціни, замовник (тендерний комітет) мав встановити відповідність учасника та його пропозиції вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у ч.1 ст.17 Закону "Про публічні закупівлі", або факт зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвим при визначенні результатів процедури закупівлі;

- інформація, надана ТОВ "Мостицький 2" щодо права користування автокраном АМК 41-22 та самоскидом 270-0103 MAN TGS41.400, є недостовірною, а тендерна пропозиція є такою, що не відповідає умовам п.1.3 Додатку 2 до тендерної документації; тендерний комітет обґрунтовано і правомірно відхилив пропозицію ТОВ "Мостицький 2" відповідно до п.1 розд.5 тендерної документації та ч.7 ст.28 Закону "Про публічні закупівлі";

- Гарантія від 24.09.2019 №15521 містила умову, яка суттєво обмежувала право замовника отримати гарантійний платіж в разі настання гарантійного випадку, тобто не була безумовною, а отже не відповідала вимогам п.2 розд.3 тендерної документації;

- суди попередніх інстанцій порушили п.5 ч.1 ст.227 ГПК та розглянули справу за існування об`єктивної неможливості її розгляду до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/4657/20 (щодо оскарження висновку Держаудитслужби від 13.02.2020 №544);

- суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права (ч.7 ст.28, ст.30 Закону "Про публічні закупівлі") та порушили норми процесуального права (ст.236 ГПК), оскільки враховуючи вимоги п.1 розд.5 тендерної документації та ч.7 ст.28, ст.30 Закону "Про публічні закупівлі", тендерний комітет мав не право, а обов`язок відхилити тендерну пропозицію ТОВ "Мостицький 2" та визнати переможцем конкурсу ТОВ "Ж.О.К.".

30. Відзиви на касаційну скаргу КП "Київкінофільм" до Верховного Суду не надходили.

31. 10.10.2022 ТОВ "Ж.О.К." звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022, у якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.

32. ТОВ "Ж.О.К." посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.3 ч.2 ст.287 ГПК, та у касаційній скарзі (з урахуванням заяви про усунення недоліків) зазначає, зокрема, таке:

- скаржник не погоджується із застосуванням судами попередніх інстанцій норм права, а саме ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" та п.2 ч.1 ст.231 ГПК в частині визначення наявності предмету спору, а висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах відсутні;

- поняття "предмет спору" та "предмет позову" відрізняються (посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №909/243/18, від 20.09.2021 у справі №638/3792/20, від 14.02.2019 у справі №911/792/18);

- з позовної заяви вбачається, що предметом позову є визнання недійсними рішень тендерного комітету КП "Київкінофільм" та Договору; предмет спору - можливе заподіяння збитків державі при укладенні та виконанні Договору;

- ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" не покладає безпосереднього обов`язку на прокуратуру доказувати наявність предмету спору;

- єдиним доказом на користь припущення заподіяння збитків державі у позовній заяві зазначено ціну "незаконно" відхиленої тендерної пропозиції ТОВ "Мостицький 2"; така позиція породжує юридичну невизначеність, а саме відсутність граничної межі договірної ціни, яку пропонує підрядник та за яку можливо виконати всі умови договору;

- за такого підходу будь-яка ціна, запропонована підрядником, є прийнятною для укладення і виконання договору, незважаючи на інші фактори, такі як можливість помилки виконавця, свідоме заниження договірної ціни тощо;

- доводи ТОВ "Ж.О.К." про невстановлення наявності предмету спору, а саме порушення державних інтересів у вигляді нанесення збитків, суди проігнорували;

- клопотання ТОВ "Ж.О.К." про проведення незалежної будівельної експертизи, яка могла б підтвердити або спростувати припущення позивача, суд відхилив.

33. У касаційній скарзі ТОВ "Ж.О.К." також зазначило про ненадання судами попередніх інстанцій належної оцінки підставам представництва прокурором інтересів держави у суді, а також послалося на положення абзаців 1 та 3 ч.3 ст.310 ГПК, однак ані у скарзі, ані у заяві про усунення її недоліків не навело належних обґрунтувань щодо цих обставин із посиланням на відповідну підставу касаційного оскарження, передбачену ч.2 ст.287 ГПК.

34. 27.12.2022 надійшов відзив прокурора, в якому просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Ж.О.К." відповідно до п.4 ч.1 ст.296 ГПК.

35. У відзиві прокурор зазначає:

- прокурор може представляти інтереси держави в суді якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган або у разі відсутності такого органу (посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18);

- прокурор у серпні 2020 року направив Держаудитслужбі лист в порядку ст.23 Закону "Про прокуратуру" щодо виявлених порушень під час проведення процедури закупівлі та з пропозицією вжиття заходів реагування щодо їхнього усунення; Держаудитслужба вказала на неможливість звернення до суду з позовами про визнання недійсними рішень тендерного комітету та договорів, укладених за результатами процедур закупівель; Держаудитслужба фактично самоусунулася від вжиття заходів реагування в межах компетенції (посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та Верховного Суду від 29.07.2020 у справі №924/316/18);

- КМР після надання прокурором можливості самостійно відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави самоусунулася, не вжила жодних заходів реагування, що фактично підтверджує бездіяльність вказаного органу;

- порушення інтересів держави відбулося внаслідок того, що тендерний комітет замовника акцептував менш вигідну пропозицію учасника закупівлі та уклав із ним договір підряду, який, виходячи з принципів максимальної економії та ефективності, є невигідним за ціновим критерієм, призводить до безпідставного та неефективного використання коштів місцевого бюджету, порушує економічні інтереси територіальної громади міста;

- необґрунтоване відхилення тендерним комітетом пропозиції учасника, яка відповідала вимогам тендерної документації та була нижчою від пропозиції переможця, з наступним укладенням договору підряду, свідчить про порушенням замовником абз.5 ч.1 ст.3, статей 28, 30 Закону "Про публічні закупівлі" та є підставою для визнання недійсним рішення тендерного комітету замовника, які оформлені Протоколом 35/20 та Протоколом 36/20 (посилається на постанову Верховного Суду від 24.07.2018 у справі №905/794/17); суди попередніх інстанцій прийняли оскаржувані рішення з урахуванням вказаної позиції Верховного Суду;

- оскільки існує правовий висновок Верховного Суду щодо необґрунтованого відхилення замовником пропозиції учасника, яка відповідала вимогам тендерної документації та була нижчою від пропозиції переможця, то касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Ж.О.К." підлягає закриттю відповідно до п.4 ч.1 ст.296 ГПК.

36. 18.04.2023 від КП "Київкінофільм" надійшли пояснення до касаційної скарги від 14.04.2023, в яких просить касаційну скаргу задовольнити.

37. 23.06.2023 від КП "Київкінофільм" надійшла заява, в якій просить під час розгляду справи враховувати його нову назву - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Київський культурний кластер".

38. 23.06.2023 від Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Київський культурний кластер" надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких просить взяти до уваги документи, про які не було повідомлено раніше з причин їх появи після відкриття касаційного провадження; касаційну скаргу просить задовольнити.

Надходження касаційних скарг на розгляд Верховного Суду

39. Верховний Суд ухвалою від 08.12.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Ж.О.К.", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 18.01.2023.

40. Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.01.2023 для розгляду справи №910/4564/21 визначено колегію суддів у складі: Кібенко О. Р.- головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.

41. Верховний Суд ухвалою від 16.01.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою КП "Київкінофільм", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 22.02.2023.

42. Верховний Суд ухвалою від 18.01.2023 оголосив перерву у судовому засіданні у справі №910/4564/21 з розгляду касаційної скарги ТОВ "Ж.О.К." до 22.02.2023.

43. Вища рада правосуддя рішенням від 21.02.2023 №87/о/15-23 звільнила суддю ОСОБА_1 з 21.02.2023 у зв`язку з поданням нею заяви про відставку. Учасників справи в телефонному режимі повідомлено, що розгляд справи за касаційними скаргами ТОВ "Ж.О.К." та КП "Київкінофільм" 22.02.2023 не відбудеться, а про дату та час наступного судового засідання буде повідомлено додатково.

44. Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.02.2023 для розгляду справи №910/4564/21 визначено колегію суддів у складі: Кібенко О. Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.

45. Верховний Суд ухвалою від 27.02.2023 повідомив учасників справи, що розгляд справи за касаційними скаргами ТОВ "Ж.О.К." та КП "Київкінофільм" відбудеться 29.03.2023, а у судовому засіданні 29.03.2023 оголосив перерву до 19.04.2023.

46. Верховний Суд ухвалою від 19.04.2023 зупинив касаційне провадження у справі до завершення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №905/77/21.

47. Верховний Суд ухвалою від 19.06.2023 поновив касаційне провадження у справі та призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.08.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді

48. КП "Київкінофільм", із посиланням на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч.2 ст.287 ГПК, стверджує, що позовну заяву було подано неналежною особою (у керівника окружної прокуратури відсутні повноваження на подання позовів в інтересах держави особисто), а позовні вимоги не були підтримані нею чи її представником у судових засіданнях.

49. КП "Київкінофільм" також вважає, що позов було подано без обґрунтування підстав представництва прокурором інтересів держави в суді; прокурор подав позовну заяву та заяву про забезпечення позову без дотримання вимог щодо розумного строку для їх подання, а у законодавстві та судовій практиці відсутнє визначення розумного строку, протягом якого компетентний орган має вжити заходів реагування після того, як йому стане відомо про можливе порушення інтересів держави; суд апеляційної інстанції залишив без задоволення клопотання про повернення позову (залишення його без розгляду), а переписка прокурора з Держаудитслужбою та КМР подана з порушенням порядку подання доказів (такі були подані до суду, проте їх копії не були надіслані сторонам).

50. ТОВ "Ж.О.К." вказує, що суди не надали належної оцінки підставам представництва прокурором інтересів держави у суді; прокурор вказав орган місцевого самоврядування (КМР), не уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та не підтвердив нездійснення (неналежне здійснення) своїх повноважень Держаудитслужбою тощо.

51. Однак, ані у скарзі, ані у заяві про усунення її недоліків ТОВ "Ж.О.К." не навело належних обґрунтувань щодо цих обставин із посиланням на відповідну підставу касаційного оскарження, передбачену ч.2 ст.287 ГПК, а тому Верховний Суд залишає відповідні доводи ТОВ "Ж.О.К." без розгляду.

52. Верховний Суд звертає увагу на ту обставину, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

53. Розгляд скарг Верховним Судом покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження (зокрема, підстави касаційного оскарження, передбачені ч.2 ст.287 ГПК) вводяться для забезпечення ефективності судочинства.

54. Прокурор не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу КП "Київкінофільм", однак у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Ж.О.К." щодо підстав представництва інтересів держави у суді вказав, що Держаудитслужба та КМР після надання прокурором можливості самостійно відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави фактично самоусунулися від вжиття заходів реагування в межах компетенції, що підтверджує бездіяльність вказаних органів (Держаудитслужба вказала на неможливість звернення до суду, а КМР не вжила жодних заходів реагування); порушення інтересів держави відбулося внаслідок того, що тендерний комітет замовника акцептував менш вигідну пропозицію учасника закупівлі та уклав із ним договір, чим порушив економічні інтереси територіальної громади міста.

(І) Щодо повноважень керівника окружної прокуратури

55. Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

56. Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави (ч.1 ст.1 Закону "Про прокуратуру").

57. Згідно зі ст.5 Закону "Про прокуратуру" функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами. Делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

58. Відповідно до ч.1 ст.7 Закону "Про прокуратуру" систему прокуратури України становлять, зокрема, окружні прокуратури.

59. Єдність системи прокуратури України забезпечується: 1) єдиними засадами організації та діяльності прокуратури; 2) єдиним статусом прокурорів; 3) єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів; 4) фінансуванням прокуратури виключно з Державного бюджету України; 5) вирішенням питань внутрішньої діяльності прокуратури органами прокурорського самоврядування (ч.5 ст.7 Закону "Про прокуратуру").

60. Частиною 2 ст.15 цього Закону визначено, що прокурори в Україні мають єдиний статус, незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

61. Суть принципу єдності полягає в тому, що кожен орган прокуратури, її посадові особи діють в межах своєї компетенції, виступаючи як представники єдиної системи органів прокуратури (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №800/485/17).

62. Відповідно до ч.1 ст.24 Закону "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

63. Частиною 3 ст.53 ГПК передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

64. Враховуючи наведене, зокрема принцип єдності системи прокуратури та єдиний статус прокурорів, необґрунтованими є доводи КП "Київкінофільм", що позовну заяву було подано неналежною особою, оскільки у керівника окружної прокуратури відсутні повноваження на подання позовів в інтересах держави особисто.

65. З цих же підстав Верховний Суд відхиляє доводи про те, що позовні вимоги не були підтримані безпосередньо керівником окружної прокуратури чи його представником у судових засіданнях, оскільки як вбачається із оскаржуваних судових рішень, участь прокуратури у судових засіданнях була забезпечена прокурорами Дергуновим Д.С. (у суді першої інстанції) та Кузьміною К.Г. (у суді апеляційної інстанції).

(ІІ) Щодо дотримання розумного строку для вжиття заходів реагування на стверджуванні порушення інтересів держави

66. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру").

67. Згідно з ч.4 ст.23 цього Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

68. Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також 4) зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

69. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Держаудислужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, а КМР як орган місцевого самоврядування наділена повноваженнями розпоряджатися комунальною власністю від імені територіальних громад міста Києва та контролювати виконання місцевого бюджету в межах закону та в інтересах таких територіальних громад, і також є компетентним органом, уповноваженим здійснювати захист у спірних правовідносинах; прокурор правильно визначив позивачів у цій справі.

70. КП "Київкінофільм" у касаційній скарзі зазначає, що Держаудитслужба та КМР є належними органами, уповноваженими здійснювати відповідні функції та захищати інтереси держави у цих правовідносинах.

71. У той же час ТОВ "Ж.О.К." стверджує, що до компетенції КМР, яка є органом місцевого самоврядування, не відноситься здійснення контролю у сфері публічних закупівель.

72. При цьому, як було зазначено, ТОВ "Ж.О.К." не навело належних обґрунтувань щодо цих обставин із посиланням на відповідну підставу касаційного оскарження, передбачену ч.2 ст.287 ГПК, а тому питання щодо представництва, в частині заперечення ТОВ "Ж.О.К." щодо визначення уповноважених державою органів, не є предметом касаційного перегляду.

73. Відповідно до ч.4 ст.23 Закону "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

74. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

75. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

76. Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумний строк для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.

77. У постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №917/665/20, від 07.04.2021 у справі №913/124/20, від 09.06.2021 у справі №916/1674/18 (у цих справах суди встановили, що проміжок часу між повідомленням органу, здійсненого прокурором в порядку ст.23 Закону "Про прокуратуру", та зверненням до суду з позовом є незначним) зроблено наступні висновки:

- суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, чи існував факт незвернення вказаного органу до суду при наявності для цього підстав;

- така обізнаність має бути підтверджена достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені;

- суди попередніх інстанцій при наданні висновків про недотримання прокурором розумного строку зосередилися на часовому проміжку, який минув між повідомленням, яке прокурор надіслав органу, та поданням позову у справі, проте не приділили достатньої уваги тому, що такий проміжок не завжди є вирішальним у питаннях дотримання прокурором приписів ст.23 Закону "Про прокуратуру"; такий підхід є занадто формалізованим, критерій "розумності" строку має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально.

78. Як встановили суди попередніх інстанцій, на підтвердження повідомлення позивачів про звернення до суду з позовом у порядку ч.4 ст.23 Закону "Про прокуратуру" до позовної заяви додані копії повідомлень від 15.03.2021 №41-2вих21 та №41-1вих21 з доказами їх направлення.

79. Суд апеляційної інстанції вказав, що сам лише факт того, що з позовом до суду прокурор звернувся через тиждень після направлення позивачам відповідних повідомлень не може свідчити про те, що прокурор не довів нездійснення позивачами захисту інтересів держави.

80. Зокрема, суд апеляційної інстанції послався на висновок Держаудитслужби про результати моніторингу законодавства від 13.02.2020 №544 яким встановлено, що проведення спірного тендеру відбулося з порушеннями вимог чинного законодавства та дійшов висновку, що обчислення розумного строку для реагування відповідного органу повинно враховувати не лише останнє повідомлення прокурора про звернення до суду, датоване 15.03.2021, а і те, що Держаудитслужба була обізнана про порушення інтересів держави у спірних правовідносинах щонайменше з лютого 2020 року.

81. Суд апеляційної інстанції також послався на надані під час розгляду справи пояснення КМР щодо того, що остання не мала наміру звертатися до суду з позовом.

82. Враховуючи, що Держаудитслужба знала про стверджуване порушення ще в лютому 2020 року, а КМР заявила про відсутність наміру звертатися до суду з позовом, то Верховний Суд доходить висновку, що вказані суб`єкти мали достатньо часу, щоб відреагувати на порушення інтересів держави.

83. Верховний Суд погоджується, що в цій справі обчислення розумного строку для реагування відповідного органу повинно враховувати не лише останнє повідомлення прокурора про звернення до суду, яке датоване 15.03.2021.

84. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19. У цій справі прокурор в один і той же день направив повідомлення в порядку ч.4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" та звернувся з позовом до суду.

85. Таким чином, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги КП "Київкінофільм" щодо недотримання прокурором розумного строку для подання позовної заяви у цій справі.

86. Доводи КП "Київкінофільм" про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 06.08.2019 у справі №910/6144/18, від 06.08.2019 у справі №912/2529/18 є необґрунтованими, оскільки скаржник наводить загальні цитування із вказаних постанов та викладає власні міркування щодо того, чому, на його думку, висновки судів попередніх інстанцій є помилковими.

87. Зокрема, процитувавши пункти 37-40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, скаржник робить власний висновок, що "суди першої та апеляційної інстанцій мали застосовувати загальний строк позовної давності - три роки як розумний строк для пред`явлення позовів пов`язаних з договором підряду", який не відповідає змісту наведеної постанови Великої Палати Верховного Суду.

88. Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку наявності у керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва законних повноважень звертатися з позовом до суду в інтересах держави та визначення позивачами саме Держаудитслужби та КМР, послався на висновки Верховного Суду, зокрема, й викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, а також навів висновки, аналогічні тим, які навело КП "Київкінофільм" у касаційній скарзі, цитуючи постанови від 06.08.2019 у справі №910/6144/18 та від 06.08.2019 у справі №912/2529/18.

89. Враховуючи те, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про підтвердження прокурором підстав представництва інтересів держави в суді, а скаржник цих висновків не спростував, Верховний Суд відхиляє доводи КП "Київкінофільм" щодо необґрунтованого залишення без задоволення клопотання про повернення позову або залишення позову без розгляду.

90. Верховний Суд відхиляє також доводи щодо надання переписки прокурора з Держаудитслужбою та КМР з порушенням порядку подання доказів (такі були подані до суду, проте їх копії не були надіслані сторонам), оскільки обставини обізнаності позивачів про стверджувані порушення, та, відповідно, невжиття ними дій, спрямованих на захист інтересів держави, були встановлені не лише на підставі цих доказів (див. пункти 81, 82 цієї постанови).

91. Окрім того, відповідно до ч.3 ст.310 підставою для скасування судового рішення є не будь яке порушення норм процесуального права, а лише таке, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо порушених інтересів держави та способу їх захисту

92. ТОВ "Ж.О.К.", із посиланням на підставу касаційного оскарження, передбачену п.3 ч.2 ст.287 ГПК, зазначає, що не погоджується із застосуванням судами попередніх інстанцій норм ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" та п.2 ч.1 ст.231 ГПК. Зазначає, що предметом спору є можливе заподіяння збитків державі при укладенні та виконанні Договору; суди попередніх інстанцій не встановили наявність предмету спору, а саме наявність порушених інтересів держави у вигляді збитків.

93. Стверджує, що позиція прокурора щодо заподіяння збитків державі є необґрунтованою; єдиним доказом на користь припущення заподіяння збитків державі у позовній заяві зазначено ціну "незаконно" відхиленої тендерної пропозиції ТОВ "Мостицький 2"; за такого підходу будь-яка ціна, запропонована підрядником, є прийнятною для укладення і виконання договору, незважаючи на інші фактори, такі як можливість помилки виконавця, свідоме заниження договірної ціни тощо.

94. Також зазначає, що з урахуванням виконання більшої частини робіт за Договором на момент прийняття позовної заяви до розгляду, суд відхилив клопотання про проведення незалежної будівельної експертизи, яка могла б підтвердити або спростувати припущення прокурора про заподіяння збитків державі (при цьому не посилається на п.4 ч.2 ст.287 у взаємозв`язку із п.3 ч.3 ст.310 ГПК).

95. Прокурор у відзиві зазначає, що порушення інтересів держави відбулося внаслідок того, що тендерний комітет замовника акцептував менш вигідну пропозицію учасника закупівлі та уклав із ним договір, чим порушив економічні інтереси територіальної громади міста.

96. Верховний Суд частково погоджується із доводами ТОВ "Ж.О.К." з огляду на таке.

97. Відповідно до ч.4 ст.300 ГПК суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

98. У цій справі КП "Київкінофільм" та ТОВ "Ж.О.К." звернулися з касаційними скаргами 10.10.2022.

99. 26.05.2023 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду розглянув справу №905/77/21 (до перегляду якої зупинялося касаційне провадження у цій справі) за позовом керівника Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби про визнання недійсними рішень тендерного комітету та договору на виконання робіт.

100. Позов у зазначеній справі був мотивований допущенням Службою автодоріг у Донецькій області численних порушень при проведенні торгів, за результатами яких переможцем визначено ТОВ "ІК "Автомагістраль". Такі порушення полягали, зокрема, у тому, що пропозиція переможця була на 200 000,00 грн вищою за пропозицію іншого учасника, внаслідок чого обрання такої пропозиції нівелює визначений законом принцип максимальної економії бюджетних коштів.

101. Суди попередніх інстанцій у справі №905/77/21 відмовили у задоволенні позову, мотивувавши свої рішення неефективністю обраного позивачем способу захисту, хоча й дійшли висновку про обґрунтованість доводів щодо проведення торгів з порушенням процедури, визначеної нормами Закону "Про публічні закупівлі".

102. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій у справі №905/77/21 та зазначив таке.

103. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

104. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

105. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

106. У статті 4 ГПК передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

107. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

108. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

109. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

110. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

111. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

112. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

113. Положення частини 2 статті 16 ЦК та статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК) передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

114. ЦК визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

115. Статтею 203 ЦК передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

116. Відповідно до частин 1, 3 ст.215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

117. У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

118. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

119. Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

120. Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

121. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

122. Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи ст.5 ЦК суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, від 13.07.2022 у справі №363/1834/17).

123. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

124. З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 ст.203 ЦК. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

125. Частинами 1 і 2 ст.216 ЦК передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

126. Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15).

127. Проте згідно з ч.5 ст.216 ЦК вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

128. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абз.2 ч.5 ст.216 ЦК зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80-82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15 та в постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №925/1276/19).

129. Разом з тим Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні позову та відхилив доводи скаржника щодо ефективності такого способу судового захисту, як визнання недійсним виконаного договору про закупівлю без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду мотивував це таким.

130. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ГПК).

131. Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (п.6.13), від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (п.82), від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (п.24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (п.63)).

132. Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у ч.2 ст.16 ЦК, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз.12 ч.2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п.57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (п.40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (п.89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (п.7.23), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).

133. Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та / або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у ч.1 ст.2 ГПК (ч.1 ст.2 Цивільного процесуального кодексу України). Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5-5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №908/976/19.

134. Уточнюючи висновок, викладений в п.5.29 постанови від 21.09.2022 у справі №908/976/19, Велика Палата Верховного Суду в п.154 постанови від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі ч.1 ст.216, ст.387, частин 1, 3 ст.1212 ЦК).

135. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21 уточнив висновок, викладений у постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, з урахуванням актуальних правових висновків, сформульованих в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №908/976/19, від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц:

"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного / частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного / частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного / частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".

136. Також, Велика Палата Верховного Суду в п.104 постанови від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 виснувала про те, що торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

137. З урахуванням наведеного, що саме по собі визнання недійсним рішення тендерного комітету про визначення переможця відкритих торгів, яке вже було реалізоване та вичерпало свою дію виконанням, та визнання недійсним укладеного за наслідками торгів Договору без одночасного стягнення коштів на користь держави, не призведе до поновлення її майнових прав.

138. Враховуючи наведене, з огляду на те, що основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики, Верховний Суд вважає за необхідне застосувати положення ч.4 ст.300 ГПК та вийти за межі доводів касаційної скарги з метою врахування при вирішенні цього господарського спору висновку щодо неефективності такого способу захисту, як самостійна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним, оскільки така вимога може бути ефективним способом захисту лише в разі її поєднання з позовною вимогою про стягнення коштів на користь позивача або про витребування майна з володіння відповідача.

139. У справі, що переглядається, предметом Договору є роботи з реконструкції. Прокурор заявив позовні вимоги про визнання недійсним Договору, але при цьому не просив застосувати наслідки недійсності правочину.

140. Відповідно до вимог ч.1 ст.216 ЦК у разі неможливості повернення всього, отриманого за недійсним правочином (зокрема, якщо одержане полягає у виконаній роботі), сторона повинна відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Таким чином, у випадку визнання договору недійсним КП "Київкінофільм" буде змушене компенсувати ТОВ "Ж.О.К." вартість робіт з реконструкції, яка на дату відшкодування може бути навіть більшою аніж на дату проведення тендеру.

141. Крім того, у разі визнання Договору недійсним КП "Київкінофільм" вже не зможе оголосити новий тендер і укласти договір на більш вигідних умовах - оскільки роботи виконані і об`єкт реконструйовано.

142. Таким чином, державні інтереси (інтереси територіальної громади) не будуть захищені, а навпаки - створюється ризик їх подальшого порушення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

143. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

144. Згідно із ч.1 ст.311 ГПК суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

145. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про задоволення касаційних скарг, скасування рішень судів попередніх інстанцій, та ухвалення нового рішення про відмову у позові.

Судові витрати

146. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.14 ст.129 ГПК).

147. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційних скарг, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, то судовий збір, сплачений відповідачами за подання апеляційних та касаційних скарг підлягає стягненню із прокуратури.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Київкінофільм" задовольнити

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ж.О.К" задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі №910/4564/21 скасувати та ухвалити нове рішення.

4. Відмовити у задоволенні позову керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України та Київської міської ради про визнання недійсними рішень тендерного комітету, визнання недійсним договору та додаткових угод до нього.

5. Стягнути з Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Київський культурний кластер" (01024, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 35531906) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 00 коп. за подання апеляційної скарги та 13 620 (тринадцять тисяч шістсот двадцять) грн 00 коп. за подання касаційної скарги.

6. Стягнути з Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ж.О.К." (01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, 33, оф. 205, код ЄДРПОУ 41821647) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 215 (десять тисяч двісті п`ятнадцять) грн 00 коп. за подання апеляційної скарги та 13 620 (тринадцять тисяч шістсот двадцять) грн 00 коп. за подання касаційної скарги.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

О. Баранець