Рішення

від 28.10.2022 по справі 120/4998/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 жовтня 2022 р. Справа № 120/4998/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справі за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Брацлавського комбінату комунальних підприємств про стягнення адміністративних санкцій та пені

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Брацлавського комбінату комунальних підприємств про стягнення адміністративних санкцій та пені.

Позивач просить суд:

-Стягнути з Брацлавського комбінату комунальних підприємств на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 79193,34 грн.;

-Стягнути з відповідача на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4624,55 грн.

Позов обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» встановлено що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 даного Закону, щороку сплачують відповідним територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, а якщо працює від 8 до 15 осіб - в розмірі половини середньої річної заробітної плати.

Однак, позивач зазначає що, як вбачається з копій Звітів «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за формо № 3-ПН, відповідачем було створено робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю з заробітною платою 0,5 ставки - 3000 грн., хоча Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік мінімальна заробітна плата становила 6000 грн.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 1 робочого місця і, як наслідок, має сплатити суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі однієї середньої річної заробітної плати - 79193,33 грн.

Ухвалою суду від 05.07.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні), відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

У встановлений судом строк, представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що вимоги позивача не визнає в повному обсязі, оскільки підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів. Юридична відповідальність у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або в разі порушення роботодавцем вимог ч.3 ст. 18 Закону № 875-XII, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або у разі порушення роботодавцем вимог ч.3 ст.17, ст.18, ч.2, 3 та 5 ст.19 Закону №875-Х, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Отже, Брацлавський комбінат підприємств комунальних вважає, що виконав обов`язок щодо створення робочого місця для працевлаштування інвалідів, проінформував про відповідну вакансію і надав відповідний звіт Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість працевлаштування інвалідів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Брацлавський комбінат комунальних підприємств є комунальними підприємством Брацлавської територіальної громади та відповідно до Витягу з Статуту метою діяльності є здійснення виробничо-господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб населення у житлово-комунальних послугах та отримання прибутків.

Відповідач 16.02.2021 подав до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік за формою №10-ПОІ, затвердженою наказом Мінсоцполітики України від 27.08.2020 р. №591, де зазначив, що в 2021 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становила 15 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб, кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників складає 1187,9 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 79193,00 грн.

Листом №03-14/145/-22 від 12.05.2022 Вінницький обласний центр зайнятості повідомив Фонд, що протягом 2021 року Брацлавський комбінат комунальних підприємств подав звіт за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» для працевлаштування осіб з інвалідністю на посаду робітника з благоустрою.

Дану вакансію було запропоновано під час прийому в центрі зайнятості 24 безробітним Немирівської районної філії особам з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку. Всі безробітні від запропонованої вакансії відмовились за станом здоров`я та протипоказань до фізичних навантажень. Відмов у працевлаштуванні інвалідам з числа безробітних не було.

Вакансія знята роботодавцем 31.12.2021.

У зв`язку з невиконанням, на думку позивача, відповідачем нормативу щодо кількості штатних працівників осіб з інвалідністю, позивачем здійснено розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік, яким до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції в сумі в розмірі 79193,33 грн. та пеню у розмірі 120% облікової ставки НБУ.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Згідно з підп.1 п.5 Положення про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (далі Фонд), затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 14.04.2011 №129, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики № 411 від 19.07.2021, Фонд відповідно до покладених на нього завдань координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; обліку зазначених сум адміністративно-господарських санкцій та пені.

Законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця.

Частиною 1 ст. 20 цього Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону (частини друга, третя статті 20 цього ж Закону).

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Так, статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 18-1 вказаного Закону особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітним і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення", роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Згідно пунктів 5 та 6 розділу 1 Порядку надання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 (далі - Наказ № 316), форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Роботодавець визначає вид звітності - первинна або уточнювальна. Первинна звітність подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії). Уточнювальна звітність подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії: умов праці, розміру заробітної плати, вимог до претендента тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та назви професії (посади).

Отже, згідно діючих положень Наказу № 316 звітність за формою № 3-ПН роботодавці подають до центрів зайнятості за наявності попиту на робочу силу (вакансії), тобто лише у разі наявності на підприємстві чи в організації вільних робочих місць. При цьому періодичності подачі такої звітності не встановлено, оскільки вона подається не пізніше ніж через 3 робочих дні з дати відкриття вакансії.

Так, судом встановлено, що Брацлавський комбінат комунальних підприємств перебуває на обліку у Фонді як підприємство, яке у своїй діяльності використовує найману працю. Згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2021 рік форми № 10-ПОІ у відповідача в 2021 році середньооблікова чисельність штатних працівників становила 15 осіб, серед яких за даними звіту немає працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що про наявність вакантного місця для працевлаштування осіб з інвалідністю Брацлавський комбінат комунальних підприємств 06.02.2020 повідомило Вінницький міський центр зайнятості, зокрема у спосіб подання звітності за формою № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", в якому відобразив наявність 1 (однієї) вакантної посади для працевлаштування осіб з інвалідністю за посадою робітник з благоустрою із зазначеною заробітною платою 3000,00 грн., тобто 0,5 ставки.

З урахуванням того, що працевлаштування підприємством осіб з інвалідністю є за своєю сутністю створення робочих місць у кількості, визначеній згідно Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" і для вказаних осіб таке місце роботи є основним, створення відповідачем вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю на посади з окладом нижчим від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі 3000,00 грн, який встановлено Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» є свідченням того, що така пропозиція відповідача щодо працевлаштування осіб з інвалідністю не відповідає гарантіям щодо працевлаштування інвалідів на умовах виконання роботи з одержанням заробітної плати, не нижчої від визначеної законом (частина 4 статті 43 Конституції України) і вказане свідчить, що відповідач не створив належних умов для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Зазначена позиція узгоджується з висновками, викладеними у Постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі №920/474/20.

Щодо визначення розміру штрафних санкцій та пені, суд зазначає, що оскільки в 2021 році на підприємстві відповідача чисельність штатних працівників складала 15 осіб, то розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, адже нормою вказаної статті чітко передбачено кількість працюючих осіб, а саме від 8 до 15 осіб.

Отже, на підприємстві відповідача чисельність штатних працівників не перевищувала встановленні ст. 20 Закону №875-XII обмеження, тому на переконання суду в даному випадку до відповідача має застосовуватись адміністративно-господарські санкції в розмірі половини середньої річної заробітної плати.

Разом з тим, як встановлено судом із розрахунку заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за звітний 2021 рік, позивачем застосовано до відповідача штраф у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві, в той час, як середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача у 2021 році складала 15 чоловік, що прямо суперечить нормам ст. 20 Закону №875-XII, оскільки в такому випадку до відповідача розмір адміністративно-господарських санкцій мав визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що при обрахунку адміністративно-господарських санкцій за звітний 2021 рік позивачем допущено помилку в частині здійснення обрахунку виходячи з розміру середньої річної заробітної плати, а не в розмірі половини середньої річної заробітної плати, як передбачає ст. 20 Закону №875-XII.

Відтак на переконання суду, розмір адміністративно - господарських санкцій за звітний 2021 рік повинен становити 39596,66 грн. та відповідно пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкції за звітний 2021 рік у розмірі 2312,27 грн.

Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку, що відповідачем не вжито усіх залежних від нього заходів для виконання обов`язку із виконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, а тому позовні вимоги Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в частині сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 39596,66 грн. та пені у розмірі 2312,27 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб`єкта владних повноважень пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстав для стягнення з відповідача судових витрат немає.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Брацлавського комбінату комунальних підприємств на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції в сумі 39596,66 грн. (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто шість гривень 66 копійок) та пеню в сумі 2312,27 грн. (дві тисячі триста дванадцять гривень 27 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Пирогова, 135-А, м. Вінниця, 21037, ЄДРПОУ 13308892);

Відповідач: Брацлавський комбінат комунальних підприємств (вул. Тараса Шевченка, 8, смт. Брацлав, Немирівський район, Вінницька область, 22870; код ЄДРПОУ 13337289).

Суддя Віятик Наталія Володимирівна