Ухвала

від 24.10.2022 по справі 640/17785/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 жовтня 2022 року м. Київ № 640/17785/22

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчук А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї матеріали

за позовомЗаступника Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15,м. Київ, 01011)доМіністерства культури та інформаційної політики України (вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601)провизнання протиправним та нечинним наказу в частині, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

Заступник Генерального прокурора звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах держави з позовом до Міністерства культури та інформаційної політики України, в якому просить суд:

- визнати протиправними та нечинними абз. 2 п. 1 та п.2 наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 27.08.2007 № 984/2/16-07 (щодо затвердження меж та режимів використання зон охорони (скориговані) Музею народної архітектури та побуту Національної академії наук України (с.Пирогів) з урахуванням вимог Указу Президента України від 25.06.2007 № 553, визначених науково-проектною документацією, розробленою Науково-дослідним проектним інститутом містобудування і погодженою Національною академією наук України, Державною службою з питань національної культурної спадщини, Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Головним управлінням охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації та комунальним об`єднанням "Київзеленбуд", та щодо визнання такими, що втратили чинність зони охорони Музею народної архітектури та побуту Національної академії наук України, затверджені Міністром культури і туризму України від 30.12.2005);

- зобов`язати Міністерство культури та інформаційної політики України, як уповноваженого суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, прийняти нормативно-правовий акт з метою встановлення меж і режимів використання зон охорони Музею народної архітектури та побуту України.

За змістом пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 гривень.

В порушення вказаних вимог позивачем до суду не надано доказів сплати судового збору за звернення до суду зданим позовом.

Окрім того, частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Водночас, надаючи пояснення щодо строку звернення до суду у позовній заяві позивач посилається, на те, що оскаржуваний наказ містить ознаки нормативно-правового акту.

В контексті наведеного, суд зазначає, що у відповідності до положень статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Разом з тим, серед ознак нормативно-правового акту, науковці серед іншого, визначають те, що вони створюються з дотриманням певної законодавчо визначеної особливої правотворчої процедури, стадіями якої є розроблення, розгляд та обговорення проєктів, ухвалення нормативних актів, їх офіційне опублікування і введення в дію.

Тому, з метою встановлення обґрунтованості посилань позивача на частину 3 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно строку оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, та на виконання вимог частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне надати позивачу строк для надання до суду оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, а саме, наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 27.08.2007 № 984/2/16-07 разом з доказами його офіційного оприлюднення.

Суд звертає увагу, що статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строки звернення до адміністративного суду. Так, за правилами частини 1 вказаної статті позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

До того ж, частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З системного аналізу вбачається, що у разі відсутності підстав для застосування строку звернення до суду з даним позовом, визначеного частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу слід подати до суду клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та його поновлення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про невідповідність позовної заяви вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду:

- доказів сплати суми судового збору (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті https://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/gromadyanam/tax/);

- клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням причин пропуску такого строку або доказів офіційного опублікування наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 27.08.2007 № 984/2/16-07.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.

Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 94, 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Заступника Генерального прокурора залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.Б. Федорчук