Рішення

від 31.10.2022 по справі 640/6818/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2022 року м. Київ № 640/6818/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова мостова компанія» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова мостова компанія» звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0330430411 від 29 листопада 2019 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0330340411 від 29 листопада 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки відповідачем безпідставно застосовані до товариства штрафні санкції та не враховано подання позивачем 18.10.2019 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації, поданій 18.09.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2020 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2020 продовжено ГУ ДПС у м. Києві строк для подання відзиву на адміністративний позов.

10.08.2020 до суду від представника ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, на підставі висновків акта перевірки, адже позивачем на порушення вимог п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплачено (перераховано) узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, визначену в податкових деклараціях з ПДВ, що призвело до виникнення автоматично розрахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 49893,88 грн.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів даної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова мостова компанія», ЄДРПОУ: 41017120 є юридичною особою, що належним чином зареєстрована та здійснює свою господарську діяльність відповідно до законодавства України.

Головним управлінням ДПС у м. Києві, на підставі п. п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, та в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України, було проведено камеральну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати податку на додану вартість до бюджету.

За результатами зазначеної вище перевірки, ГУ ДПС у м. Києві було складено акт № 7080/26-15-04-11-13 «Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова мостова компанія» (код 41017120)» від 28 жовтня 2019 року.

12 грудня 2019 року позивачем було отримано: податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0330430411 від 29 листопада 2019 року, яким, відповідно до акта перевірки від 28.10.2019 № 7080/26-15-04-11-13, встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) визначеного підпунктом 57.1 ст.57, п.50.1 ст.50, п.57.3 ст.57, ст.203 Податкового кодексу України та на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 24, 21, 21, 3, 3, 1 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 3755772,60 грн., зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 375577,26 грн.; податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0330340411 від 29 листопада 2019 року, яким, відповідно до акта перевірки від 28.10.2019 № 7080/26-15-04-11-13, встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на підставі статей 122/126 Податкового кодексу України за затримку на 84, 84, 77, 53 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 596583,10 грн., зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 119316,62 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в повному обсязі, як такі, що є неправомірними та не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняте на підставі хибних висновків. Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України)

Згідно змісту ст. 62 Податкового кодексу України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до п. п. 20.1.4, п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно норм п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацом 1 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 75.1.1. ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

У відповідності до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до 14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

За змістом пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до норм п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення містить підставу для нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків', суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення невід`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Згідно приписів п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, строки сплати податкового зобов`язання визначено ст. 57 ПК України, а саме, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Головним управлінням ДПС у м. Києві камеральну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати податку на додану вартість до бюджету було проведено 28 жовтня 2019 року, при цьому, спірні податкові повідомлення-рішення прийнято лише 29.11.2019 року, що є порушенням приписів п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України.

Відповідно до норм п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати - суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом досліджено, що в акті перевірки від 28.10.2019 р. міститься висновок контролюючого органу щодо затримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова мостова компанія» сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість визначених: податковим повідомленням-рішенням № 23331206 від 10.01.2018 року в розмірі 35702,70 грн. на 21 календарний день; податковим повідомленням-рішенням № 7852615140104 від 14.06.2019 року в розмірі 90969,90 грн. на 1 календарний день; податковим повідомленням-рішенням № 7852615140104 від 14.06.2019 року в розмірі 202475 грн. на 53 календарних дні; податковим повідомленням-рішенням № 7852615140104 від 14.06.2019 року в розмірі 1 грн. на 77 календарних дні; податковим повідомленням-рішенням № 7852615140104 від 14.06.2019 року в розмірі 137511 грн. на 84 календарних дні; податковим повідомленням-рішенням № 7852615140104 від 14.06.2019 року в розмірі 256596,10 грн. на 84 календарних дні; податковою декларацією з податку на додану вартість № 918 705 18 45 від 20.08.2019 року в розмірі 202475 грн. на 24 календарних дні; податковою декларацією з податку на додану вартість № 9213728623 від 18.09.2019 року в розмірі 353132,10 грн. на 21 календарний день; уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9244595303 від 18.10.2019 року в розмірі 82477,90 грн. на 3 календарних дні; уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9244126907 від 18.10.2019 року в розмірі 2991015 грн. на 3 календарних дні.

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів та/або за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

З системного аналізу положень Податкового кодексу України вбачається, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання, необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова мостова компанія», у визначені законодавством строки, було ініційовано переказ грошових коштів на оплату узгоджених грошових зобов`язань визначених у акті перевірки від 28.10.2019 року. Такі дії свідчать про те, що позивач вчинив дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету.

Оскільки дії позивача, як платника податків, при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання не містять ознак бездіяльності, то в силу вимог закону, у контролюючого органу відсутні підстави для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова мостова компанія» наслідків, передбачених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Крім того, Податковим кодексом України регламентовано право платника податків виправити у поданій ним податковій декларації самостійно виявлені помилки, що є декларативною формою належної реалізації податкових зобов`язань.

З акту перевірки від 28.10.2019 р. вбачається, що позивачем 18 вересня 2019 року було подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9213728623, та, в подальшому, 18 жовтня 2019 року було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9244595303 від 18.10.2019 року та уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9244126907 від 18.10.2019 року.

Отже, з викладеного вище вбачається, що позивач при поданні уточнюючих податкових декларацій 18.10.2019 року реалізував своє право на усунення самостійно виявлених помилок і не здійснював при цьому сплати податкових зобов`язань по податковій декларації, а тому, притягнення його до відповідальності за погашення податкового зобов`язання з простроченням строку і фактичне ототожнення відповідачем подання уточнюючої декларації з погашенням грошового зобов`язання, не відповідає змісту та сутності пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України та покладає на платника додатковий тягар майнових зобов`язань за відсутності відповідного правового підґрунтя.

Якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог статті 50 Податкового кодексу України, у контролюючого органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, оскільки з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

Суд вважає, що відповідальність у вигляді штрафу застосовуються саме у разі не сплати платником податків протягом строків, визначених ПК України, суми самостійно визначеного грошового зобов`язання та внаслідок набуття узгодженості грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом. Водночас, подання платником податків у встановленому порядку контролюючому органу уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань чинним податковим законодавством не визначено як джерело погашення податкового боргу, тому, застосування до позивача штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 ПК України, є безпідставним.

Таким чином, за наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у частині, що стосується самої суті порушень, які покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На противагу зазначеному, сторона відповідача у відзиві на позовну заяву не навела суду заперечень на обставини, покладені в основу позову.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні гуди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, у даному випадку, підлягають задоволенню у повному обсязі, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - скасуванню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 7423,41 грн.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова мостова компанія» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0330430411 від 29 листопада 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0330340411 від 29 листопада 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова мостова компанія» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 7423,41 грн. (сім тисяч чотириста двадцять три гривні 41 коп.)

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова мостова компанія» (ЄДРПОУ 41017120, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 60, офіс 212).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Суддя В.І. Келеберда