Постанова

від 03.04.2023 по справі 640/6818/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/6818/20 Головуючий у І інстанції - Келеберда В.І., Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова мостова компанія» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова мостова компанія» звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 29.11.2019: № 0330430411, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) визначеного пп. 57.1 ст. 57, п. 50.1 ст. 50, п. 57.3 ст. 57, ст. 203 Податкового кодексу України та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 24, 21, 21, 3, 3, 1 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 3 755 772, 60 грн, зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 375 577, 26 грн, та № 0330340411, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на підставі ст.ст. 122, 126 Податкового кодексу України за затримку на 84, 84, 77, 53 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 596 583, 10 грн, зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 119 316, 62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки відповідачем безпідставно застосовані до нього штрафні санкції та не враховано подання ним 18.10.2019 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації, поданій 18.09.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що позивач при поданні уточнюючих податкових декларацій 18.10.2019 реалізував своє право на усунення самостійно виявлених помилок і не здійснював при цьому сплати податкових зобов`язань по податковій декларації, а тому притягнення його до відповідальності за погашення податкового зобов`язання з простроченням строку і фактичне ототожнення відповідачем подання уточнюючої декларації з погашенням грошового зобов`язання не відповідає змісту та сутності пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України та покладає на платника додатковий тягар майнових зобов`язань за відсутності відповідного правового підґрунтя.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Свої доводи обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, на підставі висновків акта перевірки, адже позивачем на порушення вимог п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено (перераховано) узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, визначену в податкових деклараціях з ПДВ, що призвело до виникнення автоматично розрахованих штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Інжинірингова мостова компанія» є юридичною особою, що зареєстрована та здійснює свою господарську діяльність відповідно до законодавства України.

Головним управлінням ДПС у м. Києві, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 та в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати податку на додану вартість до бюджету.

За результатами зазначеної перевірки складено акт № 7080/26-15-04-11-13 «Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «Інжинірингова мостова компанія» (код 41017120)» від 28.10.2019.

12.12.2019 позивачем отримано: податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0330430411 від 29.11.2019, яким відповідно до акта перевірки від 28.10.2019 № 7080/26-15-04-11-13 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) визначеного пп. 57.1 ст. 57, п. 50.1 ст. 50, п. 57.3 ст. 57, ст. 203 Податкового кодексу України та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 24, 21, 21, 3, 3, 1 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 3 755 772, 60 грн, зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 375 577, 26 грн; податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0330340411 від 29.11.2019, яким відповідно до акта перевірки від 28.10.2019 № 7080/26-15-04-11-13 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на підставі ст.ст 122, 126 Податкового кодексу України за затримку на 84, 84, 77, 53 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 596 583, 10 грн, зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 119 316, 62 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Так, відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

За змістом п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до п.п. 58.1.1 п. 58.1 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення містить підставу для нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків, суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення невід`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому, строки сплати податкового зобов`язання визначено ст. 57 ПК України, а саме платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

По-перше, судом установлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві камеральну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати податку на додану вартість до бюджету було проведено 28.10.2019, при цьому, спірні податкові повідомлення-рішення прийнято лише 29.11.2019, що є порушенням приписів п. 86.8 ст. 86 ПК України.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати - суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів та/або за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

З системного аналізу положень ПК України вбачається, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання, необхідно встановити, що у строк, передбачений п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Як установлено судом, ТОВ «Інжинірингова мостова компанія» у визначені законодавством строки було ініційовано переказ грошових коштів на оплату узгоджених грошових зобов`язань визначених у акті перевірки від 28.10.2019. Такі дії свідчать про те, що позивач вчинив дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету.

Оскільки дії позивача, як платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання не містять ознак бездіяльності, то в силу вимог закону у контролюючого органу відсутні підстави для застосування до нього наслідків, передбачених п. 126.1 ст. 126 ПК України.

Крім того, ПК України регламентовано право платника податків виправити у поданій ним податковій декларації самостійно виявлені помилки, що є декларативною формою належної реалізації податкових зобов`язань.

З акту перевірки від 28.10.2019 вбачається, що позивачем 18.09.2019 було подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9213728623 та в подальшому 18.10.2019 було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9244595303 від 18.10.2019 та уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9244126907 від 18.10.2019.

Отже, як правильно зауважив суд першої інстанції, позивач при поданні уточнюючих податкових декларацій 18.10.2019 реалізував своє право на усунення самостійно виявлених помилок і не здійснював при цьому сплати податкових зобов`язань по податковій декларації, а тому притягнення його до відповідальності за погашення податкового зобов`язання з простроченням строку і фактичне ототожнення відповідачем подання уточнюючої декларації з погашенням грошового зобов`язання не відповідає змісту та сутності п. 126.1 ст. 126 ПК України та покладає на платника додатковий тягар майнових зобов`язань за відсутності відповідного правового підґрунтя.

Якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог ст. 50 ПК України у контролюючого органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ст. 126 ПК України, оскільки з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

Як правильно наголошує суд першої інстанції, відповідальність у вигляді штрафу застосовуються саме у разі не сплати платником податків протягом строків, визначених ПК України, суми самостійно визначеного грошового зобов`язання та внаслідок набуття узгодженості грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом. Водночас, подання платником податків у встановленому порядку контролюючому органу уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань чинним податковим законодавством не визначено як джерело погашення податкового боргу, тому, застосування до позивача штрафу, передбаченого п. 126.1 ст. 126 ПК України є безпідставним.

Таким чином, рішення суду першої інстанції, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова