Рішення

від 31.10.2022 по справі 640/3590/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2022 року м. Київ № 640/3590/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Дочірнього підприємства «Вишгородтранс» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство «Вишгородтранс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Київській області № 07.11.2019 № 0053885304.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки податковим органом було проведено перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ та прийнято рішення про накладення штрафу поза межами встановленого ПК України 1095 денного строку, що настав за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2020 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.11.2020 до суду від представника ГУ ДПС у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, на підставі висновків акта перевірки, адже позивачем було несвоєчасно сплачено узгоджені грошові зобов`язання з ПДВ.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів даної справи, головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Вишгородського управління ГУ ДПС у Київській області Дударенко Вікторією Вікторівною 08.10.2019 було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ДП «Вишгородтранс» у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за листопад-грудень 2015 року, лютий-грудень 2016 року, січень-грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року, січень- липень 2019 року.

За результатами перевірки було складено акт від 08.10.2019 № 002811/10-36-53- 04/25567096 камеральної.

На підставі акта перевірки від 08.10.2019 року № 002811/10-36-53-04/25567096, ГУ ДПС у Київській області було складено податкове повідомлення-рішення від 07.11.2019 року № 0053885304, яким було визначено суму грошового зобов`язання зі сплати штрафу у розмірі 102079,91 (сто дві тисячі сімдесят дев`ять гривень 91 копійки).

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 07.11.2019 № 0053885304 таким, що суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню, що і зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України)

Згідно змісту ст. 62 Податкового кодексу України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до п. п. 20.1.4, п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно норм п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацом 1 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 75.1.1. ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

У відповідності до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до 14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до норм п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати - суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд акцентує увагу на тому, що пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК України.

Згідно зі ст. 114 ПК України, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначених ст. 102 ПК України

Так, пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань (яким, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є, в тому числі, штрафна (фінансова) санкція, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства) платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені).

Судом досліджено, а позивачем наголошується, що актом перевірки були визначені суми нарахованої штрафної санкції у розмірі 20% за порушення строку сплати суми узгодженого грошового зобов`язання з ПДВ за податковими деклараціями, які були подані у період, до якого застосовується строки давності, передбачені ст. 102 ПК України, а саме: 16.12.2015 9254984290 Податкова декларація з ПДВ, граничний термін сплати податкових зобов`язань 30.12.2015; 18.01.2016 9273277661 Податкова декларація з ПДВ, граничний термін сплати податкових зобов`язань 30.01.2016; 19.03.2016 9039035980 Податкова декларація з ПДВ, граничний термін сплати податкових зобов`язань 30.03.2016; 19.04.2016 9059912491 Податкова декларація з ПДВ, граничний термін сплати податкових зобов`язань 30.04.2016; 16.05.2016 9078576014 Податкова декларація з ПДВ, граничний термін сплати податкових зобов`язань 30.05.2016; 16.06.2016 9100446576 Податкова декларація з ПДВ, граничний термін сплати податкових зобов`язань 30.06.2016; 18.07.2016 9123029857 Податкова декларація з ПДВ, граничний термін сплати податкових зобов`язань 30.07.2016; 16.08.2016 9146577605 Податкова декларація з ПДВ, граничний термін сплати податкових зобов`язань 30.08.2016; 16.09.2016 9170318853 Податкова декларація з ПДВ, граничний термін сплати податкових зобов`язань 30.09.2016.

Дочірнім підприємством «Вишгородтранс» визначені податкові зобов`язання у поданих ним податкових деклараціях з податку на додану вартість за вищезазначені податкові періоди, починаючи з грудня 2015 року по вересень 2016 року, відтак, і граничні строки їх сплати підпадають в тому числі і на відповідні місяці 2015, 2016 років. Враховуючи дату прийняття ГУ ДПС у Київській області податкового повідомлення-рішеня (07.11.2019), яким до ДП «Вишгородтранс» застосовані штрафні санкції, а також дати граничних строків сплати грошових зобов`язань, ППР в частині сум штрафів за несвоєчасно сплачені грошові зобов`язання прийняті контролюючим органом поза межами 1095 днів.

Датою складання Акта перевірки є 08.10.2019 року, а отже, перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за періоди, вказані у вище, контролюючий орган провів пізніше 1095 дня, що настав за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань. Отже, в розумінні ст.102 ПК України, нарахування податковим органом штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених Податковим кодексом України. Після закінчення зазначеного вище строку давності донараховане грошове зобов`язання стає безнадійним податковим боргом і списується з платника податків самим податковим органом. Тому, за даних обставин, нарахування позивачу штрафних санкцій за наведені вище періоди, є протиправним, при цьому, податковим органом жодним чином у відзиві на позовну заяву не було наведено обставин, на підставі яких було досліджено та враховано вказані вище періоди та обставини, що можливо давали контролюючому органу для їх перевірки та нарахування позивачу штрафу за порушення граничних строків сплати зобов`язання.

Водночас, суд наголошує на тому, що, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Київській області № 07.11.2019 № 0053885304 на суму 102079,91 (сто дві тисячі сімдесят дев`ять гривень 91 копійки), проте, не враховує того, що вказаним рішенням застосовано штрафні санкції по несвоєчасно сплаченим зобов`язанням за 180 окремими пунктами, переліченими та наведеними акті перевірки, при цьому, вони є самостійними грошовими зобов`язаннями та не залежать один від одного.

При цьому, позивач в обґрунтування протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, наводить проведення перевірки та застосування штрафних санкцій поза межами 1095 денного строку лише по 9 позиціям (податковим деклараціям), з огляду на що, оскаржуване рішення підлягає скасуванню не в цілому, а лише в частині, що обґрунтовується позивачем та по якій суд погоджується з доводами позивача, а саме, в частині застосування штрафу в розмірі 14654,80 грн. (сума нарахованої штрафної санкції відповідно до податкових декларацій, по яким проведено перевірку поза межами встановленого ПК України строку).

Таким чином, за наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у частині.

На противагу зазначеному, сторона відповідача у відзиві на позовну заяву не навела суду заперечень на обставини, покладені в основу позову.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні гуди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, у даному випадку, підлягають частковому задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - скасуванню, проте в частині.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Вишгородтранс» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Київській області № 07.11.2019 № 0053885304 в частині нарахування Дочірньому підприємству «Вишгородтранс» штрафу в розмірі 14654,80 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот п`ятдесят чотири гривні 80 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області на користь Дочірнього підприємства «Вишгородтранс» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 219,82 грн. (двісті дев`ятнадцять гривень 82 коп.)

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Дочірнє підприємство «Вишгородтранс» (ЄДРПОУ 25567096, 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 1).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ 39393260, 03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а).

Суддя В.І. Келеберда