Постанова

від 30.01.2023 по справі 640/3590/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/3590/20 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Федотова І.В.,

Коротких А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «ВИШГОРОДТРАНС» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «ВИШГОРОДТРАНС» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Київській області № 07.11.2019 № 0053885304.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки податковим органом було проведено перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ та прийнято рішення про накладення штрафу поза межами встановленого Податковим кодексом України 1095 денного строку, що настав за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Київській області № 07.11.2019 № 0053885304 в частині нарахування Дочірньому підприємству «Вишгородтранс» штрафу в розмірі 14654,80 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що позивачем було порушено терміни сплати (перерахування) грошових зобов`язань, що є безумною підставою для накладення штрафу.

Крім того, ГУ ДПС у Київській області заявлено клопотання, в якому заявник просив здійснити заміну сторони у справі на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Статтею 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком., зокрема ГУ ДПС у Київській області.

Пунктом 2 Постанови № 893 установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 893 права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до статті 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 (зі змінами), Державна податкова служба України видала наказ від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529), яким наказала утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, а Департаменту правової роботи - подати державному реєстратору документи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідної інформації про утворення територіальних органів Державної податкової служби як її відокремлених підрозділів.

Відповідно до Наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 року №755 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.

Отже, з 01.01.2021 року відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання адміністративної компетенції від ліквідованого Головного управління ДПС у Київській області як юридичної особи публічного права до Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44096797).

Ураховуючи викладене, наявні правові підстави для заміни відповідача в порядку процесуального правонаступництва, а саме: з ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Вишгородського управління ГУ ДПС у Київській області Дударенко Вікторією Вікторівною 08.10.2019 було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ДП «Вишгородтранс» у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за листопад-грудень 2015 року, лютий-грудень 2016 року, січень-грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року, січень- липень 2019 року.

За результатами перевірки було складено акт від 08.10.2019 № 002811/10-36-53- 04/25567096 камеральної.

На підставі акта перевірки від 08.10.2019 року № 002811/10-36-53-04/25567096, ГУ ДПС у Київській області було складено податкове повідомлення-рішення від 07.11.2019 року № 0053885304, яким було визначено суму грошового зобов`язання зі сплати штрафу у розмірі 102079,91 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за спірні періоди, контролюючий орган провів пізніше 1095 дня, що настав за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки доводи та вимоги апеляційної скарги не стосуються рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, то колегія суддів рішення суду у цій частині не переглядає.

Згідно норм п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацом 1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

У відповідності до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до 14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до норм п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати - суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК України.

Згідно зі ст. 114 ПК України, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначених ст. 102 ПК України

Так, пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань (яким, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є, в тому числі, штрафна (фінансова) санкція, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства) платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені).

З матеріалів справи вбачається, що актом перевірки були визначені суми нарахованої штрафної санкції у розмірі 20% за порушення строку сплати суми узгодженого грошового зобов`язання з ПДВ за податковими деклараціями, які були подані у період, до якого застосовується строки давності, передбачені ст. 102 ПК України, а саме: 16.12.2015 9254984290 Податкова декларація з ПДВ, граничний термін сплати податкових зобов`язань 30.12.2015; 18.01.2016 9273277661 Податкова декларація з ПДВ, граничний термін сплати податкових зобов`язань 30.01.2016; 19.03.2016 9039035980 Податкова декларація з ПДВ, граничний термін сплати податкових зобов`язань 30.03.2016; 19.04.2016 9059912491 Податкова декларація з ПДВ, граничний термін сплати податкових зобов`язань 30.04.2016; 16.05.2016 9078576014 Податкова декларація з ПДВ, граничний термін сплати податкових зобов`язань 30.05.2016; 16.06.2016 9100446576 Податкова декларація з ПДВ, граничний термін сплати податкових зобов`язань 30.06.2016; 18.07.2016 9123029857 Податкова декларація з ПДВ, граничний термін сплати податкових зобов`язань 30.07.2016; 16.08.2016 9146577605 Податкова декларація з ПДВ, граничний термін сплати податкових зобов`язань 30.08.2016; 16.09.2016 9170318853 Податкова декларація з ПДВ, граничний термін сплати податкових зобов`язань 30.09.2016.

Дочірнім підприємством «Вишгородтранс» визначені податкові зобов`язання у поданих ним податкових деклараціях з податку на додану вартість за вищезазначені податкові періоди, починаючи з грудня 2015 року по вересень 2016 року, відтак, і граничні строки їх сплати підпадають в тому числі і на відповідні місяці 2015, 2016 років.

Враховуючи дату прийняття ГУ ДПС у Київській області податкового повідомлення-рішення (07.11.2019), яким до ДП «Вишгородтранс» застосовані штрафні санкції, а також дати граничних строків сплати грошових зобов`язань, податкове повідомлення-рішення в частині сум штрафів за несвоєчасно сплачені грошові зобов`язання прийняті контролюючим органом поза межами 1095 днів.

Датою складання Акта перевірки є 08.10.201, а отже, перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за періоди, вказані у вище, контролюючий орган провів пізніше 1095 дня, що настав за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в розумінні ст.102 ПК України, нарахування податковим органом штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених Податковим кодексом України.

Після закінчення зазначеного вище строку давності донараховане грошове зобов`язання стає безнадійним податковим боргом і списується з платника податків самим податковим органом.

В даному випадку, нарахування позивачу штрафних санкцій за наведені вище періоди, є протиправним, при цьому, податковим органом жодним чином в апеляційній скарзі не було наведено обставин, на підставі яких було досліджено та враховано вказані вище періоди та обставини, що можливо давали контролюючому органу для їх перевірки та нарахування позивачу штрафу за порушення граничних строків сплати зобов`язання.

Саме лише цитування норм законодавства щодо обов`язків платника податків без врахування усіх інших обставин не може вважатися обгрунтованим доводом, оскільки відповідачем не було спростовано недотримання ним строків щодо проведення перевірки та нарахування штрафних санкцій.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Київській області № 07.11.2019 № 0053885304 підлягає скасуванню в частині, а саме в частині застосування штрафу в розмірі 14654,80 грн (сума нарахованої штрафної санкції відповідно до податкових декларацій, по яким проведено перевірку поза межами встановленого ПК України строку).

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя І.В. Федотов

Суддя А.Ю. Коротких