Рішення

від 31.10.2022 по справі 640/20167/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2022 року м. Київ № 640/20167/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Дарницького районного суду міста Києва

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Дарницького районного суду міста Києва (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправними дії Дарницького районного суду міста Києва щодо несвоєчасного надання відповіді на його заяву від 23 червня 2020 року №37677; визнати протиправними дії Дарницького районного суду міста Києва щодо незазначення у листі від 06 липня 2020 року за вихідним №46795/20-Вих порядку оскарження відмови у наданні копії ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у цивільній справі №753/11356/19; визнати протиправними дії Дарницького районного суду міста Києва щодо ненадання йому належним чином завіреної копії ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у цивільній справі №753/11356/19; зобов`язати Дарницький районний суд міста Києва видати йому належним чином завірену копію ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у цивільній справі №753/11356/19.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він звернувся до відповідача із заявою про видачу йому копії ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у цивільній справі №753/11356/19, проте відповідач листом від 06 липня 2020 року відмовив позивачу у видачі копії згадуваного судового рішення, що на думку позивача, є порушенням статті 9 Закону України «Про доступ до судових рішень».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Станом на час розгляду справи до Окружного адміністративного суду міста Києва відзив на позов не надійшов.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

23 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва із заявою про: повідомлення йому повного найменування справи №753/11356/19 та їх місцезнаходження, видачу йому копії ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у цивільній справі №753/11356/19.

Листом від 06 липня 2020 року відповідач повідомив позивача, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року затверджено мирову угоду у справі №753/11356/19 за позовом ОСОБА_2 до кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лада-2» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, та компенсацію за невикористану відпустку. Також, відповідачем відмовлено у видачі позивачу копії ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у цивільній справі №753/11356/19 з огляду на те, що позивач не є стороною у названій справі.

Так, у відповідності до статті 9 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262-IV (далі - Закон № 3262) особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов`язків, може звернутися до апарату відповідного суду з письмовою заявою про:

1) надання можливості ознайомитися із судовим рішенням у приміщенні суду;

2) надання можливості виготовити копії судового рішення за допомогою власних технічних засобів;

3) виготовлення копії судового рішення апаратом суду.

У заяві особа повинна обґрунтувати, чому вона не змогла ознайомитися із судовим рішенням у Реєстрі, а також чому вона вважає, що судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов`язків.

Заява розглядається відповідальною службовою особою апарату суду невідкладно, а якщо вона потребує додаткового вивчення - протягом трьох робочих днів.

Про результати розгляду заяви службова особа апарату суду вносить запис до відповідного журналу із зазначенням відомостей про особу, яка звернулася із заявою.

Копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною службовою особою апарату суду та печаткою суду із зазначенням дати.

За виготовлення копії судового рішення справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

В ознайомленні із судовим рішенням та у виготовленні його копії належить відмовити, якщо:

1) до суду звернулася особа, яка не має процесуальної дієздатності, або особа від імені заінтересованої особи за відсутності відповідних повноважень;

2) матеріали справи передані до іншого суду чи на зберігання до державної архівної установи, а електронна копія судового рішення відсутня;

3) судове рішення безпосередньо не стосується прав, свобод, інтересів чи обов`язків цієї особи.

Забороняється відмовляти в доступі до відповідного судового рішення заявникам, стосовно яких судом вжито заходів щодо забезпечення позову або запобіжних заходів.

Рішення про відмову у наданні доступу до судового рішення викладається службовою особою апарату суду в письмовій формі із зазначенням порядку його оскарження. Воно повинно бути вмотивованим.

Надання дозволу на доступ до судового рішення або відмова в цьому можуть бути оскаржені до голови відповідного суду або до суду в порядку, передбаченому законом.

За правилами цієї статті забезпечується також доступ осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до матеріалів справи, що необхідні для оскарження судового рішення.

Вказаною нормою на відповідача покладено обов`язок мотивувати відмову у наданні копії рішення, а на позивача - довести неможливість ознайомлення з судовим рішенням в Реєстрі. Так, позивач вказує, що він є кредитором кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Лада-2», на підтвердження чого позивачем було додано до заяви від 23 червня 2020 року копію постанови головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 11 грудня 2018 року про відкриття виконавчого провадження №57885084 з примусового виконання судового наказу №761/30054/18, виданого 04 грудня 2018 року Шевченківським районним судом міста Києва, про стягнення на користь ОСОБА_1 з ГБК «Лада-2» заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі.

Судом встановлено, що позивач мав доступ до тексту запитаної ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

По-перше, в матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем судового збору за виготовлення копії судового рішення, як того вимагає, зокрема, статті 9 Закону № 3262-IV.

По-друге, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у цивільній справі №753/11356/19 безпосередньо не стосується прав та інтересів позивача.

Щодо посилання позивача на постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 11 грудня 2018 року про відкриття виконавчого провадження №57885084 з примусового виконання судового наказу №761/30054/18, виданого 04 грудня 2018 року Шевченківським районним судом міста Києва, про стягнення на користь ОСОБА_1 з ГБК «Лада-2» заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, суд зазнає таке.

Постановлення судового рішення про затвердження мирової угоди, за якою боржником є ГБК «Лада-2», який в свою чергу є боржником перед позивачем, з огляду на наявність виконавчого провадження №57885084 не впливає безпосередньо на права та інтереси позивача, оскільки особливості виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного й того ж боржника визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Щодо доводів позивача про неможливість подання апеляційної скарги на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у цивільній справі №753/11356/19, суд зазначає таке.

Якщо у судовому рішенні постановленому щодо однієї особи зроблено висновок, якій стосується прав та інтересів безпосередньо іншої особи така особа вправі звернутися до суду вищої інстанції з оскарженням цього судового рішення в частині її прав, свобод та інтересів.

На думку суду, наявність у ГБК «Лада-2» заборгованості перед кількома особами, які стягують таку заборгованість у судовому порядку, кожен окремо, не вказує, що судові рішення у кожній справі безпосередньо стосуються прав, свобод, інтересів чи обов`язків інших стягувачів, які не є стороною у такій справі.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко