Постанова

від 01.11.2022 по справі 817/393/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 817/393/16

адміністративне провадження № К/9901/27102/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.07.2016 (суддя Жуковська Л.А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 (головуючий суддя - Зарудяна Л.О., судді - Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Управління, у якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.02.2016 № 0000031302, № 0000041302 та № 0000051302.

На обґрунтування зазначених позовних вимог ОСОБА_1 послалася на те, що: вона не має ніякого відношення до ввезення 03.07.2013 на митну територію України автомобіля «ACURA 3,2 TL», не подавала заяву про надання дозволу на виїзд вказаного автомобіля із зони митного контролю та не давала будь-яких зобов`язань щодо подання документів до митного оформлення протягом 10 робочих днів, що, на думку позивачки, свідчить про те, що вона не порушувала митного режиму «транзит»; до адміністративної відповідальності за порушення митних правил ОСОБА_1 не притягувалася; в силу положень підпункту «б» пункту 3 частини 10 статті 374 Митного кодексу України звільняються від оподаткування митними платежами товари (зокрема, транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704, 8711 згідно з УКТ ЗЕД), ввезені на митну територію України, які призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років.

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 20.07.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016, у задоволенні позову відмовив.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані ним, що: позивачем в порушення вимог статей 93, 95, 325 Митного кодексу України не були дотримані вимоги митного режиму «транзит» та перевищено строк транзитного перевезення автомобіля марки «ACURA», модель 3.2ТL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 , який перебуває під митним контролем та митне оформлення якого не закінчено, без дозволу відповідного контролюючого органу; 03.07.2013 позивачка уповноважила ОСОБА_2 перегнати з Республіки Польща в Україну зареєстрований на її ім`я автомобіль марки ACURA», модель 3.2ТL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 , вказана довіреність видана строком на три роки та дійсна до 03.07.2016 без права передоручення, довіреність нотаріусом прочитана уголос до її підписання та нотаріального посвідчення, зміст довіреності позивачці зрозумілий та відповідає її волі.

ОСОБА_1 оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 02.02.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: податковий орган суперечить сам собі, оскільки з одного боку вказує, що ОСОБА_1 взагалі не подала митної декларації типу ІМ40 АА (випуск для вільного обігу), а з іншого - нараховує грошові зобов`язання у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 занизила суму грошових зобов`язань у митній декларації; вона не притягувалася до відповідальності за порушення митного режиму та строку транзитного перебування автомобіля на митній території України, тоді як позивачу здійснено донарахування митних платежів (ввізного мита, податку на додану вартість, акцизного податку) за ввезення на митну території України автомобіля в режимі «імпорт», тоді як на даний час зазначений автомобіль зберігає статус «транзитного», він не розмитнений і у вільний обіг не випущений; за правилами статті 49 розділу ІІІ Митного кодексу України митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тоді як при нарахуванні ОСОБА_1 митних платежів згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями податковим органом було взято за основу вартість легкового автомобіля марки «ACURA», модель 3.2ТL на рівні 8225 доларів США, виходячи з інформації, наведеної в листі Волинської митниці ДФС № 5939/03-70-25-01 від 09.09.2015, в якому буквально вказано, що орієнтовна вартість цього автомобіля складає 8225 доларів США, тоді як митна вартість за жодних підстав не може визначатися як орієнтовна ані за правилами глави 9 Митного кодексу України, ані за правилами Податкового кодексу України; Управляння абсолютно проігнорувало той факт, що ОСОБА_1 підтвердила своє право на звільнення від оподаткування митними платежами відповідно до підпункту «б» пункту 3 частини 10 статті 374 Митного кодексу України.

Управління не скористалося своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.09.2022 прийняв касаційну скаргу ОСОБА_1 до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 13.09.2022.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що 13.08.2015 року на адресу Управління ДФС у Рівненській області надійшов лист Волинської митниці ДФС щодо здійснення контрольно-перевірочних заходів щодо ОСОБА_1 , в якому було вказано, що ОСОБА_1 здійснила митне оформлення МД типу ТР 81 АА №205020104/2013/000933 від 03.07.2013 та ввезла на митну територію України автомобіль легковий марки «ACURA», модель 3.2ТL, 2005 року випуску, бувший у використанні, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 , який був доставлений до місця прибуття м/п «Луцьк» та випущений із зони митного контролю митниці для проведення сертифікації на підставі заява ОСОБА_1 про надання дозволу на виїзд із зони митного контролю у зв`язку із проведенням обов`язкової сертифікації та зобов`язанням про подання документів для митного оформлення протягом 10 робочих днів.

Листом від 29.01.2014 №18/42-0220 власнику транспортного засобу - ОСОБА_1 була направлена вимога щодо необхідності завершення митного оформлення.

Станом на 07.08.2015 декларація для здійснення митного контролю та митного оформлення на вказаний транспортний засіб ОСОБА_1 не подана, митне оформлення товару не здійснено.

У період з 12.02.2016 по 17.02.2016 на підставі пункту 7 частини першої статті 336, пункту1 частини першої статті 351 Митного кодексу України та на підставі наказу Управління від 09.02.2016 за №74 Управлінням було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання громадянкою України ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи, у т.ч. своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України транспортного засобу марки «ACURA», модель 3.2ТL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 , результати якої оформлені актом № 32/17-00-17-03/ НОМЕР_2 від 22.02.2016, за висновками якого встановлено порушення законодавства України з питань митної справи платником податку ОСОБА_1 внаслідок не дотримання вимог митного режиму при переміщенні через митний кордон України транспортного засобу марки «ACURA», модель 3.2ТL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 , що призвело до несплати митних платежів та порушення вимог: статей 93, 95, 278, 325, частини першої статті 377 Митного кодексу України; пункту 190.1 статті 190, підпункту 215.3.5 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасної та не в повному обсязі сплати митних платежів на суму 173735,09 грн., в тому числі: ввізне мито (вид платежу 121) - 6574,24 грн., податок на додану вартість (вид платежу 128) - 39912,92 грн., акцизний податок (вид платежу 185) - 127247,93 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки 29.02.2016 Управління прийняло податкові повідомлення-рішення: №0000031302 про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів в сумі 49891,15 грн., з яких: 39912,92 грн. - за податковим зобов`язанням, 9978,23 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000041302 про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем: мито на товари, що ввозяться (пересилаються) громадянами, у сумі 8217,80 грн., з яких: 6574,24 грн. - за податковим зобов`язанням, 1643,56 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; №000005302 про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем: акцизний податок з товарів (транспортні засоби, крім мотоциклів і велосипедів), ввезених на митну територію України фізичними особами, у сумі 159059,91 грн., з яких: 127247,93 грн. - за податковим зобов`язанням, 31811,98 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Також, судами було встановлено, що 03.07.2013 на митну територію України через Волинську митницю ДФС за МД типу ТР 81 АА №205020104/2013/000933 від 03.07.2013 громадянкою України ОСОБА_1 було ввезено транспортний засіб - легковий автомобіль марки марки «ACURA», модель 3.2ТL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування, тип кузова - седан, тип двигуна - бензиновий, номер двигуна - НОМЕР_3 , робочий об`єм циліндрів - 3210 куб.см, вантажопід`ємність - 435 кг, маса в разі максимального завантаження - 2050 кг, такий, що був у використанні, колір - білий, календарний рік виготовлення - 2005, модельний рік виготовлення - 2005.

До митного оформлення декларантом (ПП «Сервіс Брок») були подані: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 28.11.2008; експертне заключення Волинської торгово-промислової палати від 03.07.2013 №Т-891; договір про здійснення декларування вантажів №374 від 03.07.2013. Перевезення транспортного засобу здійснив громадянин ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 03.07.2013, згідно якої ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 перегнати з Республіки Польща в Україну зареєстрований на її ім`я автомобіль марки «ACURA», модель 3.2ТL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 , вказана довіреність видана строком на три роки та дійсна до 03.07.2016 без права передоручення, довіреність нотаріусом прочитана уголос до її підписання та нотаріального посвідчення, зміст довіреності позивачці зрозумілий та відповідає її волі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила, що вона дійсно видавала таку довіреність на ім`я ОСОБА_2 для того, щоб він перегнав вказаний автомобіль із Республіки Польща до України, для чого надала йому право подавати від її імені заяви у відповідні органи та установи, отримувати довілки та документи, підписуватись за неї та представляти її інтереси на митнитці з усіх без винятку питаннях, повязаних з розмитненням автомобіля тощо. Також, ОСОБА_1 визнала, що вона являється власником транспортного засобу марки «ACURA», модель 3.2 TL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 .

Згідно листа Волинської митниці ДФС від 09.09.2015 року №5939/03-70-25-01 орієнтовна вартість легкового автомобіля марки «ACURA», модель 3.2ТL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 , станом на 03.07.2013 становить 8225 доларів США (65742,43 грн. по курсу НБУ). Протокол про порушення митних правил за фактом ввезення транспортного засобу - автомобіля марки «ACURA», модель 3.2ТL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 громадянкою ОСОБА_1 не складався.

За приписами підпункту «б» пункту 3 частини 10 статті 374 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникненян спірних правовідносин) при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тони), 8711 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного громадянина, який досяг 18-річного віку), за умови документального підтвердження того, що до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, громадянин був власником (або співвласником) такого транспортного засобу не менше одного року, а транспортний засіб перебував за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний транспортний засіб підлягає реєстрації в цій країні.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що для пільгового оподаткування при митному оформленні транспортного засобу необхідна одночасна наявність таких обставин:

- особа повинна переселятись до України на постійне місце проживання;

- особа повинна звернутися за таким оформленням протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні;

- особа, яка заявила до оформлення такий механічний транспортний засіб до дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, повинна проживати на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років;

- особа, яка заявила до оформлення такий механічний транспортний засіб до дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, повинна бути власником такого транспортного засобу не менше року;

- транспортний засіб мав перебувати за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року до дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні.

Разом з цим, суди попередніх інстанцій, суди ухвалюючи рішення у даній спарві, взагалі не надали будь-якої оцінки доводам ОСОБА_1 щодо дотримання (недотримання) нею вказаних вище правових норм щодо права на звільнення від оподаткування митними платежами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було ввезено транспортний засіб в митному режимі «транзит».

За визначенням, наведеним у статті 90 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 95 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що для автомобільного транспорту встановлюється 10 діб транзитних перевезень (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Таким чином позивачу у справі надані пільги щодо сплати митних платежів з врахуванням наявності у позивача цілі протягом 10 діб вивезти транспортний засіб.

Разом з цим, у разі встановленні у особи обов`язку щодо сплати митних платежів, суди повинні були врахувати наступне.

Стаття 289 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлює перелік випадків, коли у особи виникає обов`язок із сплати митних платежів, зокрема, у разі ввезення товарів на митну територію України,- з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, сиди попередніх інстанцій виходили з того, що митні платежі були визначені Управлінням, виходячи із митної вартості автомобіля 8225 доларів США (65742,43 грн. по курсу НБУ), зазначеної у листі Волинської митниці ДФС від 09.09.2015 року №5939/03-70-25-01.

Разом з цим, у зазначеному листі митний орган вказав, що така вартість є орієнтовною вартість легкового автомобіля марки «ACURA», модель 3.2ТL, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 станом на 03.07.2013.

В касаційній скарзі скаржник посилається на те, що відповідач не довів, а суди не встановили законність та обґрунтованість розміру суми митних платежів, оскільки митна вартість належного їй автомобіля не визначалася відповідно до Глави 9 Митного кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 296 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі нецільового використання товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних платежів, що діють на день прийняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлення. Митна вартість товарів, їх кількість чи інші характеристики, що використовуються для визначення бази оподаткування, визначаються на день застосування ставок митних платежів.

Вказані обставини входять до предмету доказування і підлягають обов`язковому встановленню судом.

Поверховий підхід та неповнота при з`ясуванні обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій вимагають повторного і більш ретельного дослідження їх судом.

З урахуванням наведеного касаційна скарга Управління підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у даній справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 20.07.2016 та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 349, п. 1 ч. 2 ст. 353, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.07.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова