ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 826/12140/16
адміністративне провадження № К/9901/13377/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2016 року (колегії суддів у складі: Келеберди В.І., Данилишин В.М., Качура І.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року ( колегія суддів у складі: Земляної Г.В., Лічевецького І.О., Парінова А.Б.) у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Енергетик» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування приписів, актів та постанов,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2016 року Обслуговуючий кооператив "ЖБК Енергетик" звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, у якому просив:
- визнати незаконними та скасувати приписи від 07.07.2016 №С-0707/3, №0707/4;
- визнати незаконними протоколи від 07.07.2016 №1-Л-З-0707/1, №1-Л-З-0707/2, №1 Л-З-0707/3, №1-Л-З-0707/4, №1-Л-З-0707/5;
- визнати незаконними та скасувати постанови від 20.07.2016 №3-2007/6, №3-2007/5, №3-2007/4, №3-2007/3, №3-2007/7.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було отримано дозвіл на виконання підготовчих робіт з будівництва багатоквартирних житлових будинків по вул. Шевченко в с. Тарасівка Києво-Святошинського району від 15.05.2008 №233/04 03/08, у зв`язку з чим проведено підготовчі етапи будівництва, проте наголошував, що будівельні роботи ним не ведуться. З огляду на викладене, на думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.07.2016 є необґрунтованими, що вказує на протиправність прийнятих на підставі таких висновків протоколів, приписів та постанов.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано приписи від 07.07.2016 №С-0707/3, №0707/4. Визнано протиправними та скасовано постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.07.2016 №З - 2007/5 - 10/10 - 95/2007/06/02, № З-2007/7 - 10/10 - 95/2007/06/02, №З - 2007/8-10/10-95/2007/06/02, №З-2007/4 - 10/1095/2007/06/02, №З 2007/6 - 10/10 - 95/2007/06/02. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись з указаними судовими рішеннями, Відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Касаційну скаргу, серед іншого, обґрунтовано тим, що судами не надано належної правової оцінки протиправним діям позивача, так як останньому надано дозвіл лише на виконання підготовчих робіт, а не на здійснення будівництва. Крім того, позивачем не забезпечено здійснення технічного та авторського права під час проведення будівельних робіт.
Відзив від позивача на адресу суду не надходив.
Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як установлено судами попередніх інстанцій, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил обслуговуючим кооперативом "ЖБК Енергетик" на об`єкті "Будівництво багатоквартирних нежитлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Шевченка в с. Тарасівка, Києво-Святошинського району Київської області (кадастровий номер земельної ділянки 3222486601:01:005:0171)", за результатом якої складено акт від 07.07.2016 (далі - акт перевірки).
Результатами акту перевірки зафіксовано, що станом на 07.07.2016 на земельній ділянці за вищезазначеною адресою, яка надана в оренду обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Енергетик" (договір оренди від 13.03.2007, зареєстрований в реєстрі за №1299, державна реєстрація прав на землю та нерухоме майно від 04.07.2007 №040732900036), розпочаті будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку: влаштовано котлован, виконано підготовку основи під влаштування фундаменту, встановлено опалубку під фундамент з влаштуванням арматурного каркасу.
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки з будівництва трьох багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями видані відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації від 26.10.2015 №183/2015.
Дозвіл на виконання будівельних робіт від 15.05.2008 №233/04-03/08 виданий інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області. Основні етапи робіт згідно зазначеного дозволу: підготовчі роботи з огородження та планування земельної ділянки, виніс інженерних мереж та комунікацій, влаштування тимчасових будівель і споруд.
Замовником будівництва обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Енергетик" не надано проектної та виконавчої документації з будівництва трьох багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Шевченка, в с. Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської області (кадастровий номер земельної ділянки 3222486601:01:005:0171).
На підставі техніко-економічних показників, зазначених в містобудівних умовах і обмеженнях від 26.10.2015 №183/2015, кількість проживаючих у трьох багатоквартирних житлових будинках, будівництво яких передбачено на наданій в оренду земельній ділянці кадастровий номер 3222486601:01:005:0171, складає 218 чоловік, а отже об`єкт будівництва належить до III (третьої) категорії складності.
Так, контролюючим органом під час перевірки виявлені наступні порушення: Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Енергетик" без розробленої та належним чином затвердженої проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, розпочаті будівельні роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку (у складі трьох багатоквартирних житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями, передбачених містобудівними умовами і обмеженнями від 26.10.2015 №183/2015) по вул. Шевченка, в с. Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської області (кадастровий номер земельної ділянки 3222486601:01:005:0171), а саме: влаштовано котлован, виконано підготовку основи під влаштування фундаменту, встановлено опалубку під фундамент з влаштуванням арматурного каркасу, чим порушено вимоги ст. 29, 31, 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Енергетик" не здійснює ведення виконавчої документації під час виконання будівельних робіт з влаштування котловану, виконання підготовки основи під влаштування фундаменту, встановлення опалубки під фундамент з влаштуванням арматурного каркасу, а саме: відсутні загальний журнал робіт, спеціальні журнали з окремих видів робіт, акти на приховані роботи не складаються, чим порушено вимоги п. 1.17ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва"; Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Енергетик" виконує будівельні роботи з влаштування котловану, виконанню підготовки основи під влаштування фундаменту, встановлення опалубки під фундамент з влаштуванням арматурного каркасу по вул. Шевченка, в с. Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської області (кадастровий номер земельної ділянки 3222486601:01:005:0171) без проекту виконання робіт (ПВР), чим порушено вимоги п. 3.3.1 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва"; Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Енергетик" під час виконання будівельних робіт з влаштування котловану, виконання підготовки основи під влаштування фундаменту, встановлення опалубки під фундамент з влаштуванням арматурного каркасу по вул. Шевченка, в с. Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської області (кадастровий номер земельної ділянки 3222486601:01:005:0171) не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду, чим порушено вимоги ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність".
За результатом позапланової перевірки відповідачем винесено приписи від 07.07.2016: №С-0707/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов`язано позивача усунути встановлені в ході перевірки порушення; №С-0707/4, яким зупинено виконання будівельних робіт на вказаному об`єкті.
Крім того, відповідачем складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.07.2016 №1-Л-З-0707/1, №1-Л-З-0707/2, №1-Л-З-0707/3, №1-Л-З-0707/4, №1-Л-З-0707/5.
За результатом розгляду протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.07.2016:
- №З-2007/5-10/10-95/2007/06/02, якою за порушення вимог п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та накладено штраф в сумі 26 100 грн.
- №З-2007/6-10/10-95/2007/06/02, якою за порушення вимог ст. 29, 31, 34, 36 Закону України "про регулювання містобудівної діяльності" позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та накладено штраф в сумі 130 500 грн.,
- №З-2007/7-10/10-95/2007/06/02, якою за порушення вимог ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та накладено штраф в сумі 52 200 грн.,
- №З-2007/8-10/10-95/2007/06/02, якою за порушення вимог ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та накладено штраф в сумі 65 250 грн.,
- №З-2007/4-10/10-95/2007/06/02, якою за порушення вимог п.3.3.1 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та накладено штраф в сумі 65 250 грн.
Позивач, вважаючи протиправними протоколи, приписи та постанови звернувся до суду з вказаним позовом за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог виходив з того, що висновок відповідача про порушення позивачем ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність", п. 1.7, пп. 3.3.1 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" є необґрунтованим, що вказує на протиправність прийнятих на підставі таких висновків постанов №З-2007/5-10/10-95/2007/06/02, №З-2007/7-10/10-95/2007/06/02, №З-2007/8-10/10-95/2007/06/02, №З-2007/4-10/10-95/2007/06/02 та приписів від 07.07.2016 №С-0707/3, №0707/4. Разом з тим, в частині визнання протиправними та скасування протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.07.2016 №1-Л-З-0707/1, №1-Л-З-0707/2, №1-Л-З-0707/3, №1-Л-З-0707/4, №1-Л-З-0707/5 відмовлено у задоволенні вимог, оскільки такі протоколи безпосередньо не порушують права, свободи та інтереси позивача.
Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VI) визначено, що Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).
Пунктом 5 указаного Порядку передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки (п. 7 Порядку №553).
Пунктом 11 Порядку №553 закріплено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: 1) безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пп. 16-22 Порядку).
Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Так, судами установлено, що позивачем, за результатами проведення перевірки складено акти перевірки, спірні протоколи та приписи.
Надаючи оцінку інкримінованим відповідачу порушенням законодавства, Суд зазначає наступне.
Стосовно порушення позивачем ст. ст. 29, 31, 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: без розроблення та належним чином затвердження проектної документації, без документу, що дає право на виконання будівельних робіт розпочаті будівельні роботи: влаштовано котлован, виконано підготовку основи під влаштування фундаменту, встановлено опалубку під фундамент з влаштуванням арматурного каркасу.
Відповідно до ст. 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Статтею 31 указаного Закону закріплено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.
Судами установлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем отримано дозвіл на виконання будівельних робіт від 15.05.2008 №233/04-03/08.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об`єкта.
Дозволи на виконання підготовчих робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення їх виконання або до реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт чи отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Отже, висновки судів попередніх інстанцій про те, що дозвіл на виконання будівельних робіт від 15.05.2008 №233/04-03/08 є чинним до завершення робіт є вірним та вмотивованим.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем отримано містобудівні умови і обмеження земельної ділянки від 26.10.2015 №183/2015.
Суди встановили, що в обґрунтування проведення позивачем будівельних робіт на об`єкті будівництва, відповідач посилався на фотофіксацію, яку долучено до матеріалів справи.
Так, судом першої інстанції під час розгляду справи досліджено надану контролюючим органом фотофіксацію об`єкта будівництва та встановлено відсутність на зазначеному об`єкті будівельної техніки, іншого устаткування, необхідного для проведення будівельних робіт та будівельників.
З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що інкриміновані позивачу порушення вимог статей 29, 31, 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, відтак постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 20.07.2016 №3-2007/5-10/10-95/2007/06/02 та від 20.07.2016 №3-2007/4-10/10-94/2007/06/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.
Стосовно оскарження постанови від 20.07.2016 №3-2007/6-10/10-96/2007/06/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 130 500 грн. Судами вказано, що виходячи зі змісту п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (в редакції від 01.09.2015 чинній на час прийняття спірної постанови) абзац 4 відсутній у тексті Закону.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками про те, що визнання суб`єкта містобудування винним у правопорушенні, яке не передбачено законодавством, чинним на момент прийняття рішення, дійсно свідчить про протиправність постанови від 20.07.2016 №З-2007/6-10/10-95/2007/06/02.
Щодо порушення позивачем ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність", а саме: проведення будівельних робіт без авторського та технічного нагляду, п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" (не здійснення ведення виконавчої документації під час виконання будівельних робіт), п. 3.3.1 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" (проведення будівельних робіт без проекту виконання робіт (ПВР), варто звернути увагу на наступне.
Статтею 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV передбачено, що під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.
У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" на кожному об`єкті будівництва належить вести загальний журнал робіт за формою згідно додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено у додатку «Г», журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4.
Згідно із абз. 1 пп. 3.3.1. ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" ПВР (проекти виконання робіт) визначає технологію та організацію будівництва окремого об`єкта будови або окремого виду чи етапу робіт. Склад і зміст ПВР встановлює генеральна підрядна будівельна організація із залученням субпідрядних організацій на основі додатка «Ж».
Відповідно до пп. 3.3.3. ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" ПВР розробляють генеральні підрядні будівельно-монтажні організації, а на окремі види загально будівельних, монтажних і спеціальних робіт - організації, що виконують ці роботи.
Відповідно до пп. 3.3.4 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" ПВР затверджується керівником генеральної підрядної організації, а з виконання монтажних і спеціальних робіт - керівником відповідної субпідрядної організації за погодженням із генеральною підрядною будівельно-монтажною організацією.
Аналізуючи наведене в сукупності можна дійти висновку, що авторський та технічний нагляд, ведення загального журналу робіт та спеціальних журналів з окремих видів робіт, затвердження ПВР необхідно для проведення будівельних робіт.
Отже, до початку проведення будівельних робіт відсутність авторського та технічного нагляду та згадуваних документів не є порушенням ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність", п. 1.7, пп. 3.3.1 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва".
Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що посилання відповідача на порушення позивачем ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність", п. 1.7, пп. 3.3.1 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва" є необґрунтованим, що вказує на протиправність прийнятих на підставі таких висновків постанов №З-2007/8-10/10-97/2007/06/02, №З-2007/4-10/10-98/2007/06/02 та приписів від 07.07.2016 №С-0707/3, №0707/4.
Не дають підстав для скасування судових рішень також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи відповідача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.
Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2016 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2022 |
Оприлюднено | 02.11.2022 |
Номер документу | 107064559 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бучик А.Ю.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні