Постанова

від 01.11.2022 по справі 420/6293/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 420/6293/19

адміністративне провадження № К/9901/14925/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕССЕР-ПЛЮС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2020, ухвалене у складі головуючого судді Андрухіва В.В., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020, прийняту у складі колегії суддів: Димерлія О.О. (головуючий), Єщенка О.В., Танасогло Т.М.

І. Суть спору

1. У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «БЕССЕР-ПЛЮС» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області), в якому просило суд

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.07.2019 №0035501414 про збільшення грошового зобов`язання по податку на додану вартість на суму 4 662 758 грн;

2. - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.07.2019 №0035521414 про збільшення грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 4 246 824 грн.;

3. - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 №0044891414 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 44 628 грн.

4. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що висновки зроблені ревізорами в акті перевірки № 385/15-32-14-14/39188849 від 10.07.2019 є неправомірними та помилковими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

5. Судами попередніх інстанцій установлено, що у період з 27.03.2019 року по 03.07.2019 року посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «БЕССЕР-ПЛЮС» податкового та валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року.

6. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 10 липня 2019 року №385/15-32-14-14/39188849, в якому зазначено про порушення позивачем, зокрема:

7. - п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.3 розділу ІІІ П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 р. за №336/22868 (зі змінами та доповненнями), п.5.2 П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. №39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 р. №25), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 р. за №161/4382, п.5 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за №860/4153, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. за №893/4186, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 3548169 грн. за період з 2016 року по 2018 рік;

8. - п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, ст.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV, п.2.1, п.2.4, п.2.7 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну службу 3421204 грн. за період з травня по грудень 2016 року, з 2017 рік по 2018 рік;

9. - завищення від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, на 44628 грн., за період з жовтень-листопад 2017 року, вересень-листопад 2018 року.

10. На підставі висновків акту перевірки, ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

11. - від 26.07.2019 року №0035501414, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 3108505 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1554253 грн.;

12. - від 26.07.2019 року №0035521414, яким ТОВ «БЕССЕР-ПЛЮС» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 3397459 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 849365 грн.;

13. - від 26.07.2019 року №0035511414 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 22440,00 грн. за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств».

14. За результатами адміністративного оскарження щодо названих вище податкових повідомлень-рішень, Державна податкова служба України прийняла рішення №3424/6/99-00-08-05-01 від 26.09.2019 року, яким частково задовольнила скаргу позивача та скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області № 0035511414 від 26.07.2019 року в частині застосованої штрафної санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0035501414 від 26.07.2019 року та №0035521414 від 26.07.2019 року залишено без змін.

15. 09.10.2019 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0044891414 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 44628,00 грн.

16. Позивач, уважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

17. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28.02.2020 позов задовольнив повністю.

18. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 06.08.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

19. Задовольняючи позовні вимоги суди дійшли висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами підтверджуються первинними документами, спрямовані на одержання економічного ефекту у результаті господарської діяльності.

IV. Касаційне оскарження

20. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

21. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

22. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

23. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

24. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

25. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

26. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

27. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

28. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

29. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

30. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

31. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

32. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

33. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

34. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

35. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

36. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

37. дата отримання платником податку товарів/послуг.

38. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

39. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

40. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

41. Пункт 198.6 статті 198 ПК України

42. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

43. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

44. Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

45. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

46. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

47. Частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

48. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

49. Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

50. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

VІ. Оцінка Верховного Суду

51. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомленнь-рішеннь від 26.07.2019 № 0035501414 та № 0035521414, від 09.10.2019 № 0044891414, які ґрунту.ться на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

52. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

53. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

54. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

55. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

56. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

57. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

58. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

59. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

60. Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

61. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

62. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентами з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

63. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

64. Так, судами встановлено, що у перевіряємий період з 01.01.2016 по 31.12.2018 ТОВ «БЕССЕР-ПЛЮС» здійснювало діяльність з оптової торгівлі товарами побутового призначення (кухонні вироби та приладдя, риболовне приладдя, новорічні вироби (прикраси) та святкові наряди, дитячі іграшки, ізоляційні стрічки тощо).

65. Протягом перевіряємого періоду позивачем було укладено ряд договорів поставки, на виконання яких надано специфікації, доручення, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на перевезення товару, відомості про вантаж, заявки, перелік товару до заявки на перевезення вантажу, оприбуткування товарів на склад покупця, податкові накладні, квитанції на оплату товару № 1 (т. 2 а. с. 3-217).

66. Доставка товару до складів ТОВ «БЕССЕР-ПЛЮС» та зі складів (відвантаження на користь покупців) здійснювалася із залученням ТОВ «КРЕДО-ТРАНС» для здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом відповідно до укладеного договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 02.06.2014 №16 та актів виконаних робіт (наданих послуг) із зазначенням вантажних автомобілів, які використовувалися для перевезення.

67. За період, що перевірявся, в облікових регістрах бухгалтерського обліку відображено, і зокрема, оприбуткування товарів на баланс ТОВ «БЕССЕР-ПЛЮС» (Дт 281 Кт 631), вартістю 18 874 772 грн., по взаєморозрахунках з наступними постачальниками, а саме:

68. у 2016 році на суму 4912430 грн.: ТОВ «АРІАЛ-ТОРГ», ТОВ «РАЙНЕР ГРУП», ТОВ «НОВІ ПЛЮС», ТОВ «ОЛІМПІАКОС», ТОВ «АЛЬТЕР БІЗНЕС ГРУП», ТОВ «АГРО- СТЕММА», ТОВ «РОДНІК-СТАЙЛ», ТОВ «НЬЮ ФІНАНС-2016», ТОВ «АПЕКС-ІНВЕСТ», ТОВ «ОПТ ТОРГ СПЕШЛ», TOB «ВОРКХОРС», ТОВ «ПРОМОСТ АР УКРАЇНА», ТОВ «СЕЛЕЗІЯ», ТОВ «ФОРЕСТО ТРАНС», ТОВ «ХІТ ЛАЙН», ТОВ «ДЕЛІВЕРІ ГРУПП», ТОВ «КАНТІЛОН», ТОВ «ЕКТО-ПЛЮС», ТОВ «БЕСТ-ТРЕНД», ТОВ «АЛВАР ГРУП», ТОВ «ПРІМАВЕРА ГРУП», TOB «КС ТРАНС КЕПІТАЛ», ТОВ «АРІЛЛ ГРУП»;

69. у 2017 році на суму 7281438 грн.: ТОВ «АДОРІС ЦЕНТР», ТОВ «АВЕНТ ЛІМІТЕД», ТОВ «ЕЗАЛОР», ТОВ «ДЖЕЙЛ», ТОВ «ОБРІ ТОРГ», ТОВ «ЕКОЛАЙТС», ТОВ «МЕРГУС», ТОВ «ЛІЛІОН ВЕСТ», ТОВ «ПРОДЖО», ТОВ «ГОЛД СЕЛФ», ТОВ «АЛЬТАР ПРОМ», ТОВ «ОПТИМУС ПРОМ», ТОВ «ТОРГОПТ-СК», ТОВ «МЕДЗЕН», ТОВ «АРІЙ ПЛЮС», TOB «СТЕРІН», ТОВ «КРІС НОРМ», TOB «НАНОКС ГРУП», ТОВ «ДЖЕКСОН ЛТД», ТОВ «КЕНЛЮКС», ТОВ «СОРУС ГРУП», ТОВ «ЛАВЕРНА ПЛЮС», ТОВ «ТАІФ ПЛЮС», ТОВ «ДИМАКС-ЮГ», TOB «НАНОМІКС ЛТД», ТОВ «МАРІОН ГРУП», ТОВ «КОРЛЕКС ЛТД», TOB «ДЕМІТЕКС ПРО», TOB «БРАЙТОН ПРОМ», TOB «СЕЛТІК ПРО», TOB «ВІВЕР ПРО», TOB «АЛБО ПЛЮС»;

70. у 2018 році на суму 6680904 грн.: ПП «АЛСАК», TOB «НАНОКС ГРУП», ТОВ «ЕМПІР ПЛЮС», ТОВ «ПАМОКС», ТОВ «ПРОФ ПРОМГРУП», ТОВ «ХАРДОКС ПЛЮС», ТОВ «КЕРОТ ПРОМ», TOB «ІТЕРА ПРОМ», ТОВ «ТАІФ ПЛЮС», ТОВ «УКРПРАЙК», ТОВ «EC ТІ КЛАБ», ТОВ «ПЛІКСХОР», ТОВ «ІНТЕГРА ПРОМ», ТОВ «ДЕФЕНСОР ЛТД», ТОВ «ФІНЕКСІМ КОМПАНІ», ТОВ «АДВАЙС КОМПАНІ», ТОВ «ДЕАДКОП», ТОВ «АСЕНСІС», ТОВ «РЕЙСІНГ ТРЕЙД», ТОВ «ВУЛВЕР ТОРІ », ТОВ «СЕЛТІК ПРО», ТОВ «ДЕСМА ГРУП», ТОВ «ЛІГАНС КОМПАНІ», ТОВ «МІДЛБРО», ТОВ «ТРАВЕНТІНА», ТОВ «БК «БІЛДІНГ КЕПІТАЛ», ТОВ «КРЕЧЕТ ПЛЮС», ТОВ «СУОНСІ ГРУП», ТОВ «РАШТА ТОРГ», TOB «ЕВМАСТ», ТОВ «КОМКОР ГРУП», ТОВ «ЕВЕРІ ПЛЮС», ТОВ «АЙС-ТЕК ГРУП», ТОВ «БРОКЛІ ПЛЮС», ТОВ «ІНДТРІ», ТОВ «ТЕРАМО ТОРГ», ТОВ «КАПРЕЙ», ТОВ «АЛСІ ГРУП», ТОВ «КАП ПРОЕКТ», ТОВ «КОГЕНС КОМПАНІ», ТОВ «ВОКС БІЗНЕС ГРУП», ТОВ «ІМПЕРІУМ ГРУП КОМПАНІ», ТОВ «ГРАДІС КОМПАНІ», ТОВ «КЕДВАР ГРУП», ТОВ «ДІГНІТІ ХОЛД ТРЕЙД», TOB «ІНСЕНТ», ТОВ «РЕТЕЙЛІНГ ДЕСІЖН», ТОВ «ЕКВАЛ», ТОВ «БІТВОЛТ», ТОВ «ЛУНГО», ТОВ «РЕЛАЙЗІНГ ЛТД», ТОВ «АВЕНТА-Н», ТОВ «АСТАРТА ІНК», ТОВ «КАР-ТЕЛ», ТОВ «ДИСТРІЛАБ», TOB «ІСТ ВЕСТ ІНТЕР», ТОВ «ТОП ПАРТНЕР СЕРВІС», ТОВ «БОРІТЕЙМ», ТОВ «ДЖОЙНЕР», ТОВ «ТОРГ ІНОВАЦІЯ», ТОВ «БЕКВАРД АКТИВ», ТОВ «АВАНГАРД ЕКСПЕРТ», TOB «ЕНТРІ РЕВАРД», ТОВ «СКАЙРІН ГОЛД», TOB «АЗАР ІНВЕСТ», ТОВ «МІКРОСОФТ», TOB «МТК РОСБЕРГ», ТОВ «ХЕМІЛТОН», ТОВ «ЦЕНТРСПАБСТРОЙ», ТОВ «АЗОТОК», ТОВ «СТОНЕР ПРОФІ».

71. На підставі аналізу поданих документів судами зроблено висновок щодо реальності господарських операцій, правильності відображення їх в податковому обліку та правильності формування податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість, що обумовлено вчиненням правочинів, спрямованих на досягнення господарської мети, економічної доцільності, а також використанням отриманих товарів у подальшій діяльності підприємства, що підтверджується первинними та бухгалтерськими документами, наданими позивачем безпосередньо до суду та які є наявними в матеріалах справи.

72. Судами встановлено, що господарські операції позивача з наведеними вище контрагентами щодо поставки товару підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку: договором, податковими накладними, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, платіжними дорученнями, які оцінені судом як такі, що належним чином оформлені та підтверджують господарські операції.

73. Верховний Суд у постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 зробив висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

74. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

75. Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

76. Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

77. Крім того, суд зазначає, що наявність недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних чи відчутність таких документів не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість, факт передання товару позивачу та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

78. Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що наявність або відсутність окремих документів або ж помилки у їх оформленні не є підставою для переконання про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

79. У свою чергу судами встановлено, що ТОВ «БЕССЕР-ПЛЮС», як до перевірки, так і до суду, надало належним чином оформлені первинні та бухгалтерські документи, які підтверджують зроблені позивачем витрати та вказують на реальну зміну його майнового стану. При цьому в акті перевірки відсутні будь-які зауваження контролюючого органу щодо оформлення та складання первинної документації позивачем відносно спірних контрагентів.

80. Натомість в акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

81. Надані докази щодо використання отриманих від контрагентів товарів у господарській діяльності ТОВ «БЕССЕР-ПЛЮС», руху активів та власного капіталу, відповідності економічному змісту укладених угод та підтвердження господарських операцій належним чином оформленою первинною документацією унеможливлюють позбавлення позивача права на податковий кредит.

82. Що стосується наявності кримінальних проваджень варто вказати, що належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому.

83. Доказів, які б свідчили про наявність такого, що набрав законної сили вироку суду відносно позивача та/або контрагента, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано.

84. На підставі наведеного суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що ГУ ДПС у Миколаївській області безпідставно визначено ТОВ «БЕССЕР-ПЛЮС» податкові зобов`язання за спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 26.07.2019 року № 0035501414 та № 0035521414, від 09.10.2019 року № 0044891414.

85. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

86. Колегія суддів уважає безпідставними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень, скільки вони здійснені за різних фактичних обставин, з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами у кожній конкретній справі в підтвердження складу податкових правопорушень.

87. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

88. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2020 року у справі № 420/6293/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко