Ухвала

від 31.10.2022 по справі 344/12988/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/12988/22

Провадження № 11-сс/4808/364/22

Категорія ст. 199 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач Повзло

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2022 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду

в складі суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2022 року про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022091010000610 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 , ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 відмовити, змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. У разі якщо суд прийде до висновку про необхідність залишити ОСОБА_7 під вартою, то застосувати як альтернативу грошову заставу у розмірі, який є посильним для сплати підзахисним і який забезпечить його належну поведінку в ході досудового розслідування по справі та судового розгляду кримінальної справи.

Вважає ухвалу суду першої інстанції є явно упередженою, належним чином не вмотивованою, необґрунтованою, і у якій не спростовані судом, а відтак проігноровані факти та письмові докази, які подані стороною захисту, мають істотне значення, а тому є незаконною, такою що грубо порушує законні права та інтереси підзахисного.

Вважає, що є достатні об`єктивні дані та існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного незалежного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити, а за таких обставин, вірогідно вчинила менше по своїй значущості правопорушення по відношенню до потерпілого, тобто не значні діяння.

Зазначає, що подане клопотання стороною обвинувачення без будь-яких підтверджуючих додатків чи доводів, сторона захисту вважає необґрунтованим, а зазначені ризики не об`єктивними, належним чином об`єктивно не підтверджені достатніми та допустимими доказами, тому є упередженим, необ`єктивним та суперечливим і таким, оцінка якому була вже дана судом при обрані запобіжного заходу ОСОБА_9 .

Вважає, що слідчий, прокурор та суд вибірково обмежились формальним переліком передбачених ст.177 КПК України ризиків, які, на їх думку, є нібито підставою для обрання підзахисному саме такого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наголошує, що в процесі досудового розслідування, практично на протязі двох місяців сторона обвинувачення не надала, в тому числі і суду жодного доказу того, що є підстави сумніватись в належній поведінці ОСОБА_7 , що він нібито може незаконно впливати на учасників кримінального процесу, в тому числі заявників та свідків, знищити чи приховати речові докази, які фактично давно вже вилучені, або повинні були бути вилученими і досліджені експертами та зберігаються в сторони обвинувачення. В тому, що він нібито має намір переховуватись від органів досудового розслідування або суду, вчинити або продовжувати вчиняти злочин у якому підозрюється, тощо.

Зазначає, що судом першої інстанції при постановленні ухвали не дотримано принципу верховенства права, законності та змагальності сторін. Крім неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених в ухвалі суду фактичним обставинам кримінального провадження, судом було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, в тому числі право на захист обвинуваченого ОСОБА_7 .

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2022 року клопотання задоволено, продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 до 25 листопада 2022 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Слідчий суддя мотивував прийняте рішення тим, що наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органи досудового розслідування обґрунтовано підозрюють ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, що підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: допитами свідків, протоколами обшуків, проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 слідчий суддя вийшов з того, що сукупність матеріалів судового провадження на даній сталій розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Слідчий суддя дійшов до висновку про наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися віл органів досудового розслідування та/або суду; знищити або сховати будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на цей час не встановлено всіх фактів вчинення протиправних дій, які полягають у реалізації товарів гуманітарної допомоги; незаконно виливати на свідків та заявників у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжить надалі реалізовувати товари гуманітарної допомоги, які призначені для потреб Збройних сил України, оскільки на теперішній час ОСОБА_7 не працевлаштований.

Слідчий суддя встановив, що за час перебування підозрюваного під вартою а ні ним, чи іншими особами, не було внесено визначену заставу у розмірі - 1488600 гривень, що свідчить про непомірність суми застави для підозрюваного, тому зменшив її до 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі - 1040000 (один мільйон сорок тисяч) гривень, що буде більш помірним для підозрюваного, та водночас буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

В судовому засіданні апеляційного суду:

- підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 просили задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу слідчого судді, обрати підозрюваному більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт;

- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, з наступних підстав.

За приписами ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що предметом апеляційного оскарження є саме рішення слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 від 19 жовтня 2022 року, у зв`язку з чим апеляційний суд позбавлений можливості надати правову оцінку судовим рішенням, які вже набули законної сили та виконані у повному обсязі.

Відповідно довимог ч.1ст.370КПК Українисудове рішенняповинно бутизаконним,обґрунтованим івмотивованим.Законним єрішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодокримінального провадження,передбачених цимКодексом. Обґрунтованимє рішення,ухвалене судомна підставіоб`єктивно з`ясованихобставин,які підтвердженідоказами,дослідженими підчас судовогорозгляду таоціненими судомвідповідно достатті 94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 відповідає цим вимогам, оскільки слідчий суддя правильно задовольнив клопотання, таке рішення прийнято за наявності необхідних для цього підстав, з наведенням відповідних мотивів.

Частиною 1 ст. 29 Конституції України визначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.

За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про :наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; наявністьдостатніх підставвважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених статтею177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 3, 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

В кримінальному провадженні № 12022091010000610 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2 та ч. 1 ст. 263 КК України, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у продажі товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчиненому в значному розмірі за попередньою змогою групою осіб під час воєнного стану.

Злочин, в якому підозрюється ОСОБА_7 , згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до ч. 3 ст. 201-2 КК України, передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльність на строк до 3 років та х конфіскацією майна.

На думку суду апеляційної інстанції, задовольняючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 слідчий суддя, дійшов правильного висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2 КК України, що підтверджується наведеними прокурором даними разом з сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів у їх взаємозв`язку, зокрема, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.08.2022 року (а.п. 10-11), повідомленням про підозру від 26.08.2022 року (а.п. 13-18), протоколом допиту підозрюваного від 26.08.2022 року (а.п. 19-21) протоколом огляду та вручення від 25.07.2022 року (а.п. 22-23), протокол добровільної видачі від 25.07.2022 року (а.п. 24), протоколом допиту свідка ОСОБА_10 (а.п. 25-27), протоколом допиту свідка ОСОБА_11 (а.п. 28-31), протоколом допиту свідка ОСОБА_12 (а.п. 36-37), протоколом допиту свідка ОСОБА_13 (а.с. 38-40), протоколом допиту свідка ОСОБА_10 (а.п. 51-53), протоколом про результат проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину від 18.08.2022 року (а.п. 54-56), протоколом огляду, ідентифікації грошових коштів від 06.06.2022 року (а.п. 57-59), протоколами добровільної видачі (а.п. 60-67) та іншими.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що слідчий суддя досліджує обставини злочину лише щодо пред`явленої підозри, після повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування ще триває, встановлюються нові фактичні дані, перевіряються обставини.

На думку суду апеляційної інстанції, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , можуть викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу.

Також, на думку суду апеляційної інстанції, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів належним чином оцінив в сукупності всі обставини згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, в тому числі характеризуючі особу підозрюваного ОСОБА_7 дані, який одружений, не працевлаштований, має постійне місце проживання, раніше судимий ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 115 КК України

Сукупність відомостей, які були встановлені під час розгляду клопотання, давали підстави слідчому судді дійти висновку, що в даному випадку мають місце ризики здійснити підозрюваним дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити або сховати будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на цей час не встановлено всіх фактів вчинення протиправних дій, які полягають у реалізації товарів гуманітарної допомоги; незаконно впливати на свідків та заявників у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжить надалі реалізовувати товари гуманітарної допомоги, які призначені для потреб Збройних сил України, оскільки на теперішній час ОСОБА_7 не працевлаштований.

Висновок про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею зроблено в результаті аналізу сукупності даних про подію кримінальних правопорушень, відомостей, що характеризують особу підозрюваного, інших обставин по кримінальному провадженню, оцінки доводів прокурора.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що ризик в свою чергу не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для досудового розслідування подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

У відповідності з ст. 199 КПК України в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду знайшли своє підтвердження доводи прокурора про те, що ризики згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України з часу застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати до теперішнього часу, що в свою чергу виправдовує подальше тримання підозрюваного під вартою.

Стороною захисту не наведено вагомих підстав вважати, що обставини, які вказували на наявність заявлених прокурором ризиків, запобігання спробам яких є метою та підставами застосування запобіжних заходів, змінилися, та відповідно, вони зменшились, а також, що після прийняття рішень про застосування запобіжного заходу виникли нові обставини.

Суд апеляційної інстанції враховує, що завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою ОСОБА_7 перешкоджали вагомий об`єм слідчих (розшукових) дій, процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів, їх аналіз та оцінку.

Суд апеляційної інстанції вважає, що під час розгляду клопотання доведено неможливість запобігання відповідним ризикам у разі застосування до ОСОБА_7 іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

При застосуванні іншого більш м`якого запобіжного заходу відносно нього існує значна ймовірність того, що він порушуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки.

Стороною захисту не спростовано мотивів слідчого судді про неможливість запобігання ризикам, встановлених стороною обвинувачення, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що слідчий суддя провів ретельний аналіз наявності підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , і з огляду на його підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2 КК України, їх обставини, тяжкість, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, з врахуванням даних про його особу, відповідно до вимог кримінального процесуального закону обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого.

Слідчий суддя правильно визначив розмір застави в межах 400 (чотириста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1040000 (один мільйон сорок тисяч) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок.

Під час апеляційного розгляду стороною захисту не спростовано встановлених слідчим суддею підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2022 року про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022091010000610 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 , ч. 1 ст. 263 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_4

ОСОБА_3