Рішення

від 18.10.2022 по справі 905/2289/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.10.2022р. Справа №905/2289/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Вовк М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»

до Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств «Віта»

про стягнення 824988,47грн, з яких основна заборгованість 644241,58грн, інфляційні збитки 118801,13грн, 3% річних 61945,76грн

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

30.11.2021 шляхом надіслання поштового відправлення Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (далі - КП «Вода Донбасу») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств «Віта» (далі - Комбінат, МККП «Віта») про стягнення 824988,47грн, з яких основна заборгованість 644241,58грн, інфляційні збитки 118801,13грн, 3% річних 61945,76грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором №38 про закупівлю послуг з централізованого технічного водопостачання за результатами переговорної процедури закупівлі від 26.12.2017 в частині своєчасної сплати за надані послуги з централізованого технічного водопостачання, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість в розмірі 644241,58грн, що стало підставою для нарахування позивачем збитків від інфляції та 3% річних.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2021 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою суду від 08.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2289/21; справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 28.12.2021.

Ухвалою від 28.12.2021 підготовче засідання відкладено на 10.01.2022.

Ухвалою від 10.01.2022 підготовче засідання відкладено на 01.02.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Устимової А.М. на лікарняному на дату розгляду справи, підготовче засідання призначене на 01.02.2022 не відбулось.

Ухвалою від 14.02.2022 підготовче засідання призначено на 22.02.2022.

Ухвалою суду від 22.02.2022 підготовче провадження у справі №905/2289/21 закрито та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 15.03.2022.

У зв`язку з запровадженням на території України воєнного стану та наявністю загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, суддів та працівників суду, засідання, призначене на 15.03.2022, не відбулося, про що розміщена інформація на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Ухвалою суду від 11.05.2022 внаслідок триваючої широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану засідання у справі відкладено, повідомлено учасників справи, що засідання у справі буде призначене відразу після відновлення можливості безпечного для учасників судового процесу перебування у приміщенні суду при розгляді справи чи встановлення господарським судом наявності технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку.

Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, в залежності від об`єктивних обставин, пов`язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності.

Ухвалою від 24.08.2022 суд запропонував учасникам справи у строк п`ятнадцять днів письмово висловити актуальну позицію за предметом позовних вимог, у разі відсутності - суд буде розглядати справу за наявними матеріалами, надати інформацію щодо актуальних засобів зв`язку, інформація щодо яких відсутня в матеріалах справи. У разі відсутності додаткової інформації з цього приводу суд буде використовувати для повідомлення про хід провадження наявні в матеріалах справи та відкритих джерелах адреси електронної пошти підприємств.

29.08.2022 КП « Компанія «Вода Донбасу» електронною поштою звернулось до Господарського суду Донецької області з клопотанням про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника підприємства у порядку ст. 196 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надало інформацію щодо актуальних засобів зв`язку з підприємством.

Ухвалою від 09.09.2022 суд призначив судове засідання на 20.09.2022.

Ухвалою від 20.09.2022 судове засідання відкладене на 18.10.2022 року о 14:45 год, задоволене клопотання позивача про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника підприємства.

13.10.2022 Комбінат звернувся на електронну пошту суду з клопотанням №100 від 19.09.2022, в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі, розгляд справи просить провести без участі представника підприємства. У тексті клопотання посилається на неможливість виконання зобов`язання, оскільки станом на 20.09.2022 через потужні бойові дії в місті (артилерія, авіа удари та ін.) пошкоджено більш 70% всієї інфраструктури міста Красногорівка, 80% мешканців міста виїхали, з квітня 2022 року МККП «Віта» повністю припинило свою господарську діяльність, офісне приміщення зруйноване.

Частиною 8 ст.42 ГПК України встановлено якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Положеннями пункту 12 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

За змістом частини четвертої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" саме кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Вказаний Закон визначає кваліфікований електронний підпис як удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, який видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, засвідчувальним центром або центральним засвідчувальним органом і відповідає вимогам цього Закону (підпункти 23 - 24 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги").

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Суд зазначає, що процесуальним законодавством не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання заяви уповноваженою особою власноручно або з урахуванням частини восьмої статті 6 Господарського процесуального кодексу України, з скріпленням документу кваліфікованим електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Тобто, у разі звернення до суду з клопотанням електронною поштою обов`язковим є підписання документу кваліфікаційним електронним цифровим підписом.

Клопотання Комбінату надійшло на електронну пошту суду у вигляді сканованої копії документу у письмовій формі.

Клопотання не скріплене кваліфікаційним електронним цифровим підписом, на підтвердження чого 13.10.2022 Господарським судом Донецької області складена довідка №01-35/3396,що сформована в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду".

Як наслідок, суд вважає, що за відсутності скріплення документу, який був направлений засобами електронної пошти, кваліфікаційним електронним цифровим підписом, клопотання є не підписаним належним чином та не підлягає розгляду.

Наявність підпису на письмовому оригіналі клопотання, з якого була зроблена сканкопія, не може ототожнюватись з підписанням електронного документу, що направлений до суду електронною поштою, оскільки такий спосіб звернення до суду вимагає підписання документу виключно кваліфікаційним електронним цифровим підписом особи, яка її подає.

У судове засідання 18.10.2022 представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені шляхом направлення ухвали суду від 20.09.2022 на електроні адреси сторін у справі: 0191678@mail.gov.ua, info@donvoda.com, pokrovsk_rpu@ukr.net (позивач), gkkp.vita.2017@gmail.com (відповідач).

Згідно приписів ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; (ч.3 ст.202 цього Кодексу).

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" постановлено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Таким чином, на час винесення даного рішення в Україні продовжено строк дії воєнного стану.

За об`єктивних обставин розгляд справи здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція учасників процесу

КП «Вода Донбасу» у позовній заяві вказує, що на 2018 рік між сторонами у справі укладено договір №38 від 26.12.2017 про закупівлю послуг з централізованого технічного водопостачання, відповідно до п.1.1 якого Виробник, із закріплених водних об`єктів, впродовж року проводить забір технічної води і передає її Споживачеві в обсягах згідно з помісячним графіком, в межах наявного у Споживача дозволу на спеціальне водокористування та технічних можливостей Виробника, а Споживач здійснює оплату отриманих послуг на умовах цього договору.

В період листопад-грудень 2018 року на виконання умов цього договору між сторонами підписані без зауважень акти надання послуг з централізованого технічного водопостачання №38 від 24.11.2018, №38 від 25.12.2018 на суму 758 304,60 грн, з яких відповідачем сплачено 114 063,02 грн, несплачена сума заборгованості за період з листопада по грудень 2018 становить 644 241,58грн.

У зв`язку з порушенням строків виконання грошового зобов`язання з оплати за надані послуги, відповідач повинен сплатити 3% річних у розмірі 61 945,76 грн, інфляційні нарахування у розмірі 118 801,13 грн.

Позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 374,83 грн.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №38 від 26.12.2017, актів поданої води за листопад-грудень 2018, рахунків за листопад-грудень 2018, вимог №7/649 від 27.04.2021, №7/1105 від 18.08.2020, акту звіряння станом на 01.11.2021, витягу зі Статуту КП «Компанія «Вода Донбасу», витягу з ЄДРПОУ КП «Компанія «Вода Донбасу», розпоряджень Донецької ОДА, Донецької ОВЦА № 73/7-21-рк від 18.08.2021, витягу з Положення Покровського РВУ КП «Компанія «Вода Донбасу» із змінами, витягу з ЄДРПОУ Покровське РВУ КП «Компанія «Вода Донбасу», наказу №109-к від 12.06.2014, довіреності № 03-07 від 14.12.2020.

Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 4, 20, 162-164 ГПК України, статтю 193 Господарського кодексу країни ( далі - ГК України), статті 526, 530, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Також позивач надав до суду додаткові пояснення: щодо часткової оплати заборгованості вказав, що за листопад 2018 здійснено оплати по рахунку №7/5722 від 24.11.2018 на суму 114063,02 грн. у т.ч. 14.12.2018 на 10000,00 грн., 27.11.2020 на 104063,02грн; за грудень 2018 оплат не здійснювалось. Щодо порядку направлення або вручення рахунків позивач вказав, що направлення рахунків здійснюється засобами поштового зв`язку звичайним листом на юридичну адресу відповідача: 85630, Донецька обл., Покровський р-н, м. Красногорівка, вул. Охтирська, буд. 14; а також скан- копія відповідного рахунка надсилається на електронну пошту: gkkp.vita.2017@gmail.com. Щодо дати виникнення зобов`язань з оплати вказав, що зобов`язання щодо оплати послуг з водопостачання виникають протягом поточного місяця в якому надаються послуги і у випадку не здійснення розрахунку до останнього банківського дня поточного місяця з 01 числа місяця наступного за звітним виникає заборгованість за надані послуги.

В якості додатків до письмових пояснень позивач надав суду копії виписок з банку за листопад 2018, реєстрів відправлених листів за листопад-грудень 2018.

Ухвалою від 08.12.2021, якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2289/21, відповідачу встановлено строк - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, в який він повинен надати до суду відзив на позов та докази, на яких ґрунтуються його заперечення. Попереджено відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вказана ухвала суду вручена уповноваженому представнику відповідача 17.12.2021.

На дату судового засідання від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, заяв в порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення чи продовження процесуальних строків, зокрема, строку на подання відзиву на позовну заяву, від останнього не надходило, про факт відповідного судового провадження відповідач повідомлений у спосіб, який передбачений процесуальним законодавством.

З огляду на зазначене, справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами, що надані позивачем.

Виклад обставин справи, встановлених судом

26.12.2017 між Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» в особі Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (Виробник) та Красногорівським міським комбінатом комунальних підприємств «Віта» (Споживач) укладений договір про закупівлю послуг з централізованого технічного водопостачання за результатами переговорної процедури закупівлі №38, відповідно до пункту 1.1 якого Виробник, із закріплених водних об`єктів, впродовж 2018 року проводить забір технічної води і передає її Споживачеві в обсягах згідно з помісячним графіком (п.1.2. договору), в межах наявного у Споживача дозволу на спеціальне водокористування та технічних можливостей Виробника, а Споживач здійснює оплату отриманих послуг на умовах цього договору.

Цей Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє по « 31» грудня 2018 року включно. На підставі ч.3 ст.631 ЦКУ сторони домовились, що всі умови даного договору поширюють свою дію на відносини, які склались між сторонами з « 01» січня 2018 року. Розрахунки з 01.01.2018 року проводяться на підставі калькуляції, затвердженої КП «Компанія «Вода Донбасу».(п.10.1 договору).

В якості невід`ємних частин договору сторонами підписані додаток № 1 «Перелік об`єктів водоспоживання і кількість послуг централізованого водопостачання», додаток № 2 «Відомості для розрахунку збору за спеціальне водокористування», додаток № 3 «Конкретизація умов договору».

Найменування (номенклатура, асортимент) послуги: на основі Єдиного закупівельного словника ДК 021:015-65110000-7 визначається по категорії «Розподіл води» (централізоване водопостачання). Кількість послуг зазначається у Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною(.п.1.2 договору).

Відповідно до п.5.1 договору ціна цього Договору (сума визначена у Договорі на дату його укладання) становить 6 732 000, 00 грн. (шість мільйонів сімсот тридцять дві тисячі гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 1122 000, 00 грн. (один мільйон сто двадцять дві тисячі гривень 00 коп.)

Права та обов`язки сторін визначені у розділі 6 договору та передбачають, зокрема, обов`язок Виробника забезпечити надання послуг з централізованого технічного водопостачання Споживачу у строки, встановлені цим Договором, що кореспондується з обов`язком Споживача своєчасно та в повному обсязі сплачувати надані Виробником послуги з централізованого технічного водопостачання, приймати надані послуги з централізованого технічного водопостачання згідно з п.1.2. цього Договору.

Як визначено у п.п.5.1,5.2 договору строк надання послуг з централізованого технічного водопостачання становить з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. включно. Місце надання послуг з централізованого технічного водопостачання: Донецька область, місто Красногорівка. Місцями передачі послуг з централізованого технічного водопостачання є узгоджені сторонами точки розмежування балансової належності мереж водопостачання та експлуатаційної відповідальності сторін. Виробник надає послугу шляхом транспортування води до місця встановлення комерційного засобу обліку.

Відповідно до п. 5.10 Додатка №3 до договору кількість поданої води оформляється актом реалізації, що складається в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. В акті реалізації вказується номер Договору, показання приладів обліку води, а також, при необхідності, розрахунки згідно п.5.7, 5.8, 5.9 цього Договору. Акт реалізації підписується уповноваженими представниками Виробника та Споживача.

При неявці представника Споживача або необґрунтованій відмові їм від підпису акту, Виробник складає односторонній акт, один примірник якого разом із платіжними документами в 3-х-денний строк направляється Споживачу як підстава для оплати (п.4.22 Договору).

Згідно п.4.1, п.4.2 договору Споживач згідно заявленого обсягу води на поточний місяць, самостійно здійснює платежі за діючими тарифами в такі строки:

- до початку поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за першу декаду;

- до 10 числа поточного місяця у розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за другу декаду;

- до 20 числа поточного місяця у розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за третю декаду.

Кінцевий розрахунок за надані послуги за поточний місяць Споживач здійснює в строк до останнього банківського дня поточного місяця на підставі Виставленого Виробником рахунку та підписаного акту реалізації, з урахуванням проведених оплат. У разі, коли суми платежів, проведених в поточному місяці, перевищуються нарахування Виробника за поточний місяць, різниця буде враховуватися в оплату заборгованості на розсуд Виробника, якщо інше не передбачено платіжними документами.

Сторонами договору підписано Акти №38 від 24.11.2018, 25.12.2018, відповідно до яких Покровське регіональне виробниче управління КП «Компанія «Вода Донбасу» (Виробник) надало Комбінату (Споживач) послуги з централізованого водопостачання- надано послуги з подачі технічної води у кількості 89,890 тис. м3 та 62,380 тис.м3 відповідно.

Акти підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Претензій по об`єму, якості та строкам виконання наданих послуг підписані сторонами Акти не містять.

Покровським регіональним виробничим управлінням КП «Компанія «Вода Донбасу» виставлено Комбінату рахунки-фактури на оплату наданих послуг з централізованого водопостачання №7/5722 від 24.11.2018 на суму 447652,20грн та №7/5754 від 25.12.2018 на суму 310652,40 грн.

Рахунки направлені на адресу відповідача органами поштового зв`язку, на підтвердження чого надано суду реєстри відправленої кореспонденції.

Відповідач частково сплатив вказану суму у сукупному розмірі 114063,02 грн, а саме, 14.12.2018 в сумі 10000,00 грн, 27.11.2020 в сумі 104063,02грн, на підтвердження чого надані виписки з банківського рахунку позивача.

В матеріалах справи також наявний акт звіряння взаємних розрахунків сторін станом на 01.11.2021, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, за яким підтверджується сукупна заборгованість відповідача перед позивачем за попередні періоди в сумі 14177180,21 грн, у тому числі за договором №38 від 26.12.2017 на суму 644241,58грн.

Докази оплати заборгованості в сумі 644241,58грн в матеріалах справи відсутні.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши надані позивачем в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України письмові докази, господарський суд, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у справі, дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Приписами статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Реалізуючи встановлене статтею 55 Конституції України та статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Предметом спору між сторонами у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати послуг з централізованого питного водопостачання.

За змістом частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зі змісту укладеного між сторонами у справі договору №38 про закупівлю послуг з централізованого технічного водопостачання за результатами переговорної процедури закупівлі від 26.12.2017 вбачається, що у відповідності до вимог статті 181 Господарського кодексу України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма істотними умовами щодо: предмету договірного зобов`язання, об`єму послуг, а також їх вартості та строку виконання.

Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, підписи скріплені відтисками печаток підприємств. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсним не визнаний.

Господарський суд зауважує, що відповідно до вимог законодавства правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на його зміст, права та обов`язки сторін та правові наслідки його виконання.

У частині першій 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Нормою статті 905 Цивільного кодексу України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу частин першої, другої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

За умовами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання у відповідності до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Вимогами частини першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав господарські зобов`язання з надання послуг за договором за період з листопада по грудень 2018, що підтверджується актами №38 від 24.11.2018, 25.12.2018. Заперечень щодо обсягу надання послуг або тарифів, що застосовувались ані під час підписання актів, ані у наступному під час розгляду справи відповідачем не висловлено.

З аналізу п.4.1, п.4.2 суд приходить до висновку, що на Споживача покладений обов`язок згідно заявленого обсягу води на поточний місяць, самостійно здійснювати платежі за діючими тарифами в такі строки: до початку поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за першу декаду; до 10 числа поточного місяця у розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за другу декаду; до 20 числа поточного місяця у розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за третю декаду. Кінцевий розрахунок за надані послуги за поточний місяць Споживач здійснює в строк до останнього банківського дня поточного місяця на підставі виставленого Виробником рахунку та підписаного акту реалізації, з урахуванням проведених оплат.

Тобто, сторонами узгоджений певний алгоритм здійснення оплат, який відповідач повинен виконувати самостійно, одночасно встановлено, що підставою для здійснення остаточного розрахунку є відповідний акт, термін здійснення остаточного розрахунку - до останнього банківського дня поточного місяця.

Позивачем виставлено Комбінату рахунки-фактури на оплату наданих послуг, відправлення яких, як стверджує позивач у своїх додаткових поясненнях, здійснювалось засобами поштового зв`язку звичайним листом на юридичну адресу відповідача 85630, Донецька обл., Покровський р-н, м. Красногорівка, вул. Охтирська, буд. 14; а також скан- копія відповідного рахунка надсилається на електронну пошту: gkkp.vita.2017@gmail.com. Іншого не доведено.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за поставлений товар, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплати отриманих послуг.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №915/641/19, від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 і суд не вбачає підстав для відступу від зазначеної позиції у цій справі.

Прийменник «до» з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (правовий висновок, що міститься в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).

Таким чином, останнім днем, коли відповідач повинен був здійснити оплату за надані послуги є останній банківський день поточного місяця.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплатити надані позивачем послуги:

- за актом №38 від 24.11.2018 в строк до 30.11.2028 включно;

- за актом №38 від 25.12.2018 в строк до 28.12.208 включно.

Як вбачається з наданих доказів, відповідач частково сплатив вартість послуг у спірний період на загальну суму 114063,02 грн, а саме, відповідачем 14.12.2018 сплачено 10000,00 грн, 27.11.2020 - 104063,02грн.

Між тим обставини справи свідчать, що відповідач не здійснив повного остаточного розрахунку за надані послуги в сумі 644241,58грн.

Належних у розумінні ст.76 ГПК України доказів оплати заборгованості у вказаній сумі відповідач суду не надав, факту наявності заборгованості будь-яким чином не спростував.

Опосередковано факт визнання відповідачем заборгованості підтверджено актом звіряння взаємних розрахунків сторін станом на 01.11.2021.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Суд зазначає, що факт отримання від позивача послуг з централізованого технічного водопостачання за вищевказаним договором відповідачем не спростований та підтверджується наданими позивачем первинними документами.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення законодавства, вважає, що Комбінат своїх зобов`язань щодо повного розрахунку за надані за період з листопада по грудень 2018 послуги за вказаним договором належним чином не виконав, тому визнає доведеним факт порушення відповідачем умов правочину в частині виконання грошового зобов`язання та встановленою наявність основного боргу Споживача перед Виробником за договором №38 в сумі 644241,58грн, відтак, позовні вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

Предметом спору в даній справі також є матеріально-правова вимога позивача про стягнення нарахованих ним інфляційних втрат та 3% річних у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань з оплати поставленого товару.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 04.02.2020 у справі 912/1120/16 з посиланням на подібну правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).

У випадку відсутності зазначення в договорі розміру процентів цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання настає на підставі вимог закону, а саме, норми статті 625 ЦК України.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Згідно розрахунку, наданого позивачем до позовної заяви, останнім нараховано до стягнення 3% річних в загальному розмірі 61945,76грн - за кожним актом окремо з урахуванням здійснених оплат: на суму 447 652,20грн за період 01.12.2018-14.12.2018, на суму 437 652,20грн за період 15.12.2018-27.11.2020, на суму 333 589,18грн за період 28.11.2020-01.11.2021 (за актом №38 від 24.11.2018); на суму 310 652,40грн за період 01.01.2019-01.11.2021 (за актом №38 від 25.12.2018).

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за допомогою за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН суд дійшов висновку, що за період 01.12.2018-14.12.2018 на суму 447652,20грн 3% річних складають 515,11 грн, за період 15.12.2018-27.11.2020 на суму 437652,20грн - 25 650,96 грн, за період 28.11.2020-01.11.2021 на суму 333589,18грн - 9 292,25грн, за період 01.01.2019-01.11.2021 на суму 310 652,40грн - 26 426,73 грн, що всього складає 61885,05грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних задовольняються частково в сумі 61885,05грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє, оскільки вони заявлені безпідставно.

Також, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення інфляційних втрат в загальному розмірі 118801,13грн - за період січень 2019-листопад 2020 на суму 437 652,20, за період грудень 2020-жовтень 2021 на суму 333 589,18; за період січень 2019-жовтень 2021 на суму 310 652,40, тобто за кожним актом окремо.

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.

Відповідно до рекомендацій Верховного Суду України (лист «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» №62-97р від 03.04.1997), які застосовуються у судовій практиці і викладена у них позиція має сталий характер, вважається, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа, то розрахунок починається з наступного місяця. І за аналогією: якщо погашення заборгованості відбулося з 1 до 15 числа відповідного місяця - інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.

За висновком колегії суддів у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду України у справі №910/13071/19 (постанова від 20.11.2020), методика розрахунку інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України, з урахуванням листа Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» №62-97р від 03.04.1997, передбачає такий математичний підхід округлення: якщо час прострочення у неповному місяці більше півмісяця, це дорівнює 1 (одному) місяцю, якщо менше - дорівнює 0, та індекс інфляції за такий неповний місяць не враховується у розрахунках інфляційних втрат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначений ним період за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН, суд дійшов висновку, що останній здійснено методологічно вірно, але арифметично невірно, оскільки за період січень 2019-листопад 2020 на суму 437652,20грн інфляційні нарахування складають 36 211,18грн; за період грудень 2020-жовтень 2021 на суму 333589,18грн інфляційні нарахування складають 31 583,12грн; за період січень 2019-жовтень 2021 на суму 310 652,40 18грн інфляційні нарахування складають 57 548,31грн. Всього 125342,61грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат задовольняються в сумі 118801,13грн в межах заявлених позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Внаслідок задоволення позовних вимог частково, сума судового збору в розмірі 12373,92грн покладається на відповідача, в решті залишається на позивачі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств «Віта» про стягнення 824988,47грн, з яких основна заборгованість 644241,58грн, інфляційні збитки 118801,13грн, 3% річних 61945,76грн - задовольнити частково.

Стягнути з Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств «Віта» (адреса місцезнаходження: 85630, Донецька обл., Покровський р-н, місто Красногорівка, вул.Охтирська, будинок 14; код ЄДРПОУ: 31120186) на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (адреса місцезнаходження: 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця К.Лібкнехта, будинок 177А; код ЄДРПОУ:00191678) в особі Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (адреса місцезнаходження: 85307, Донецька обл., місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок 11; код ЄДРПОУ:35397811) основну заборгованість в сумі 644241,58грн, інфляційні збитки в сумі 118801,13грн, 3% річних в сумі 61885,05грн, судовий збір в сумі 12373,92грн

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 18.10.2022.

Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2022.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова