Рішення

від 01.11.2022 по справі 908/1394/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/82/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2022 Справа № 908/1394/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1394/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Лебтрансгрупп (вул. Черкаська, буд. 26, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08129)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна (вул. Глісерна, буд. 14, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69063)

про стягнення 64 848,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю Лебтрансгрупп звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № 1-05/08 від 05.08.2022) до Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна про стягнення заборгованості за договором поставки № 11210231 від 29.04.2021 у загальному розмірі 64848,86 грн., із яких: 49968,00 грн. основного боргу, 4802,40 грн. пені, 9051,72 грн. інфляційних втрат, 1026,74 грн. 3% річних. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором поставки № 11210231 від 29.04.2021.

За умовами договору № 11210231 від 29.04.2021 та специфікації № 3 від 04.08.2021 позивачем була здійснена поставка товару на суму 49968,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000040 від 25.08.2021, № РН-0000041 від 25.08.2021 та документами перевізника. Останнім днем сплати вартості товару, відповідно до п. 4.1 договору, з урахуванням повного постачання кожної партії товару - 25.08.2021, було - до 23.11.2021 включно. Відповідач товар не оплатив, на час подання позову заборгованість склала 49968,00 грн. Згідно п. 9.3 договору була нарахована пеня за загальний період з 24.11.2021 по 24.05.2022 у загальному розмірі 4802,40 грн., а також 3% річних у сумі 1026,74 грн. за загальний період з 24.11.2021 по 31.07.2022, інфляційні втрати у сумі 9051,72 грн. за період з 01.12.2021 по 31.07.2022.

17.10.2022 надійшла відповідь на відзив. Зазначено, що позовна заява була подана до суду 10.08.2022, а заборгованість була сплачена відповідачем пізніше 26.08.2022 та 30.08.2022. У разі закриття провадження у справі просив повернути сплачений судовий збір. Розрахунок позивача відповідач не спростував. У спірних правовідносинах не йдеться ні про яку новацію.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

26.03.2022 надійшов відзив на позов. На виконання договору та рахунків відповідач здійснив оплати: 26.08.2022 25000,00 грн. з ПДВ, 30.08.2022 24968,00 грн. з ПДВ. Таким чином, станом на дату відкриття провадження у справі вартість поставленого товару на суму 49968,00 грн. було сплачено в повному обсязі. А відтак, за вказаними позовними вимогами відсутній предмет спору. Згідно претензії-вимоги № 01/07-22 позивачем було визначено строк для оплати: 7 календарних днів з моменту отримання вимоги, що, на думку відповідача, є новацією. Вимогу було отримано 13.07.2022, таким чином, граничним строком оплати товару було 20.07.2022. Розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат було здійснено позивачем всупереч ст. 604 ЦК України; позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Просив закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за договором поставки № 11210231 від 29.04.2021 суми основного боргу у розмірі 49968,00 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України; в решті позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 15.08.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1394/22 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 16.08.2022 вказану позовну заяву залишено без руху.

29.08.2022 до суду від позивача надійшло клопотання від 23.08.2022, яким усунуто недоліки позовної заяви.

29.08.2022 до суду від позивача надійшло клопотання від 23.08.2022, відповідно до якого просив долучити до матеріалів справи платіжне доручення № 902 від 23.08.2022 щодо сплати адвокату авансу у сумі 1300,00 грн.; просив за результатами розгляду справи стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, які будуть становити у загальному розмірі 6484,88 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.09.2022 суддею Ярешко О.В. позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі № 908/1394/22 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 04.10.2022.

Ухвалою суду від 04.10.2022 судове засідання відкладено на 01.11.2022.

У судове засідання 01.11.2022 представники сторін не з`явилися.

Позивач згідно з клопотанням (вих. № б/н від 29.10.2022) просив судове засідання, що призначено на 01.11.2022, провести без участі представника позивача. Зазначено, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Також просив врахувати відповідь на відзив, що надійшла до суду 17.10.2022.

25.10.2022 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами. Просив закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за договором поставки № 11210231 від 29.04.2021 суми основного боргу у розмірі 49968,00 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України; в решті позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Враховуючи клопотання сторін, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У судовому засіданні 01.11.2022 судом справу розглянуто по суті, підписано вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

29.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Лебтрансгрупп (постачальник, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна (покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки № 11210231.

Відповідно п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) покупцю продукцію товарно-матеріального призначення, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену ціну.

Умовами п. 1.2 договору сторони визначили, що асортимент товару, ціна, кількість, одиниці виміру і додаткові умови постачання, вимоги до якості кожної поставляємої за цим договором партії товару, узгоджуються в додатках (специфікаціях) до цього договору.

Датою поставки товару вважається дата приймання товару покупцем (п. 1.4).

Відповідно до п. 2.1 договору, ціна за одиницю виміру товару вказується у додатках (специфікаціях).

Згідно п. 4.1, оплата кожної партії товару здійснюється в розмірі 100% її вартості по факту поставки, протягом 90 календарних днів з моменту поставки товару та надання оригіналу рахунку, якщо інше не передбачено у специфікаціях.

За пунктом 9.3 договору, у разі порушення покупцем умов оплати товару, він сплачує пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.

Згідно п. 12.1, договір набуває чинності з моменту підписання і скріплення печаткою сторонами і діє в частині поставок товару до 31.12.2024.

До договору сторонами укладено: специфікацію № 3 від 04.08.2021, згідно якої постачальник має поставити товар: кільце поршневе маслоз`ємне на суму 5328,00 грн., термін поставки: серпень 2021; специфікацію № 4 від 29.04.2021, згідно якої постачальник має поставити товар: поршень на суму 44640,0 грн., термін поставки: серпень 2021.

Із матеріалів даної справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору постачальник поставив, а покупець прийняв: - товар (кільце поршневе маслоз`ємне) на суму 5328,00 грн. на підставі видаткової накладної № РН-0000040 від 25.08.2021; - товар (поршень) на суму 44640,00 грн. на підставі видаткової накладної № РН-0000041 від 25.08.2021.

Вказаний товар був отриманий представником відповідача на підставі довіреності № 1889 від 25.08.2021.

Позивачем виписано відповідачу рахунок-фактуру № СФ0000040 від 25.08.2021 на суму 5328,00 грн. та рахунок-фактуру № СФ0000041 від 25.08.2021 на суму 44640,00 грн.

Товар було поставлено відповідачу перевізником ТОВ Нова Пошта, що підтверджується актом № НП-005963285 здачі-прийнятя робіт (надання послуг) від 31.08.2021.

Позивач надіслав відповідачу претензію-вимогу від 01.07.2022 № 01/07-22, якою вимагав погасити заборгованість за договором. Вказана претензія була отримана відповідачем 13.07.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Після надходження до господарського суду позовної заяви, відповідачем було перераховано на рахунок позивача: 25000,00 грн., згідно з платіжним дорученням № 62942 від 26.08.2022, та 24968,00 грн., згідно з платіжним дорученням № 63060 від 30.08.2022. У призначенні платежу зазначено, що оплата здійснена згідно договору № 11210231 від 29.04.2021 та рахунків №№ 40, 41 від 25.08.2022.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки товару.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Обставини укладення договору № 11210231 від 29.04.2021, поставки товару на загальну суму 49968,00 грн. відповідач визнав у відзиві.

Товар у повному обсязі (на суму 49968,00 грн.) був поставлений відповідачу 25.08.2021, що не заперечувалося відповідачем, відтак кінцевим строком оплати товару було 23.11.2021 включно.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем після подання позовної заяви до суду здійснено оплату 49968,00 грн. основного боргу, провадження у справі за вказаними вимогами слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Суд перевірив складений позивачем розрахунок 3% річних та визнає його правильним. З відповідача на користь позивача слід стягнути 1026,74 грн. 3% річних.

Розрахунок інфляційних втрат, зроблений позивачем, містить арифметичні помилки. За перерахунком суду, інфляційні втрати у межах заявленого позивачем періоду складають 9464,86 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України, згідно якої при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, судом стягується з відповідача на користь позивача 9051,72 грн. інфляційних втрат.

Згідно ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Сторонами у пункті 9.3 укладеного договору № 11210231 не визначено більшу тривалість періоду нарахування пені, ніж передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відтак, нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Зроблений позивачем визнається судом правильним. З відповідача на користь позивача стягується 4802,40 грн.

Заперечення відповідача судом відхиляються на підставі наведених вище норм матеріального права. Зокрема, відповідачем не доведено належними доказами досягнення сторонами домовленості щодо новації основного зобов`язання; зміни строку виконання зобов`язання з оплати товару.

Таким чином, позов у цілому судом задовольняється частково.

6. Розподіл судових витрат

Згідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно ч. 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 569,49 грн. стягується з відповідача на користь позивача.

У зв`язку з закриттям провадження у справі у частині стягнення 49968,00 грн. основного боргу, судовий збір у сумі 1911,51 грн., сплачений згідно з платіжним дорученням № 893 від 05.08.2022, буде повернутий позивачу з державного бюджету ухвалою суду.

Позивач, згідно з клопотанням про долучення доказів по справі що надійшло до суду 29.08.2022, просив стягнути з відповідача на його користь 6484,88 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно пункту 9 частини 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

З дотриманням вказаних приписів законодавства, позивачем у позовній заяві викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого позивач поніс 1300,00 грн. та очікує понести у зв`язку з розглядом справи витрати на правову допомогу 5184,88 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат,необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

На підтвердження стягнення суми 6484,88 грн. правових витрат позивачем подано копію договору про надання правової допомоги № 1 від 01.07.2022, укладеного між ТОВ Лебтрансгрупп (клієнт/замовник) та адвокатом Лісовим Д.О., предметом якого (пункти 1.1, 2.1.5) є надання адвокатом за дорученням клієнта професійної правової допомоги, зокрема, повний правовий супровід щодо представництва інтересів клієнта та його захисту в судовій справі за позовом клієнта до ПрАТ Дніпроспецсталь про стягнення заборгованості за договором поставки № 11210231 від 29.04.2021. Відповідно до п. 2.2, адвокат за домовленістю сторін надає клієнту будь-які інші юридичні (правові, правничі) послуги, допомогу, що додатково зазначається в акті здачі-приймання послуг або іншому погодженому сторонами документі. Згідно п. 3.2, вартість наданих послуг, зазначених у п. 2.1.5 договору, становить 6484,000 грн. До вартості зазначеної послуги входить аванс у розмірі 1300,00 грн. за підготовку позовної заяви та надання відповідної правової консультації з даного питання. У подальшому клієнт сплачує адвокату 2000,00 грн. у випадку отримання позитивного рішення суду щодо стягнення заборгованості за договором поставки № 11210231 від 29.04.2021 та задоволення позовних вимог ( у тому числі, при частковому задоволенні позовних вимог, чи досягнення мирової угоди, чи часткового або повного погашення боргу у процесі розгляду судової справи). Також клієнт сплачує адвокату 3184,88 грн. за фактичне виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості за договором поставки № 11210231 від 29.04.2021. За умовами п.п. 3.4-3.6 договору, перелік наданих послуг визначається в акті здачі-приймання послуг. За результатами наданих послуг сторони підписують акт здачі-приймання послуг. Акт підписується протягом 3 днів після фактичного надання послуг. Підписання акту клієнтом є підтвердженням відсутності претензій з його боку. Оплата послуг адвоката здійснюється протягом 3 днів після фактичного отримання клієнтом послуг.

Як зазначено у позовній заяві, наразі, на виконання умов договору, адвокатом здійснено надання відповідної правової консультації щодо стягнення заборгованості за договором поставки № 11210231 від 29.04.2021. Також, у подальшому, буде здійснено відповідний правовий супровід щодо розгляду спору у суді та фактичного виконання рішення суду. У цілому, у разі позитивного вирішення питання щодо стягнення заборгованості за договором поставки № 11210231 від 29.04.2021 та задоволення позовних вимог (у тому числі, при частковому задоволенні позовних вимог, чи досягнення мирової угоди, чи часткового або повного погашення боргу у процесі розгляду судової справи) та за фактичне виконання рішення суду, позивач має сплатити на користь адвоката ще додаткових 5184,88 грн. протягом 3 днів після фактичного надання послуг.

У прохальній частині позовної заяви позивач просив вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог у зв`язку з чим призначити додаткове судове засідання у порядку, передбаченому ст. 221 ГПК України.

Згідно з підписаним між сторонами за договором № 1 від 01.07.2022 актом здачі-приймання послуг № 1 від 16.08.2022, адвокат Лісовий Д.О. у період з 01.07.2022 по 05.08.2022 надав Товариству з обмеженою відповідальністю Лебтрансгрупп юридичні (правові) послуги (правничу допомогу): надання відповідної правової консультації та правничої допомоги щодо стягнення заборгованості за договором поставки № 11210231 від 29.04.2021 з Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна, аналіз наявної первинної документації, яка підтверджує постачання товару, складання претензії-вимоги, опису вкладення, підготовка позовної заяви до суду, опису вкладення, надання реквізитів для оплати судового збору, розрахунок необхідної суми для оплати судового збору. Вартість наданих послуг становить 1300,00 грн., що відповідає п. 3.2 договору.

Сума 1300,00 грн. сплачена позивачем на адвокату Лісовому Д.О. згідно з платіжним дорученням № 902 від 23.08.2022, копія якого наявна в матеріалах справи.

У матеріалах справи наявні копія ордеру серії АЕ № 1146584, виданого 04.06.2022 за договором № 1 від 01.07.2022 адвокатом Лісовим Д.О. на надання правничої (правової) допомоги ТОВ Лебтрансгрупп, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3712, виданого 08.06.2018 Лісовому Д.О.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При цьому суд враховує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини п`ятої статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Відповідач у відзиві зауважив, що позивач просить стягнути з відповідача 6484,88 грн. витрат на правничу допомогу, проте, долучив до матеріалів справи платіжне доручення на суму 1300,00 грн. Вважає, що оскільки ухвалою суду від 16.08.2022 позовна заява була залишена без руху, аванс у сумі 1300,00 грн. відшкодуванню не підлягає у зв`язку з неналежним чином наданими послугами. Щодо решти витрат на правничу допомогу у сумі 5184,88 грн., то відповідач добровільно, без жодних спорів чи зусиль з боку адвоката позивача виконав обов`язок по оплаті товару ще до відкриття провадження у справі у повному обсязі, у зв`язку з чим предмет спору фактично відсутній. Відтак, зазначені витрати відшкодуванню не підлягають. Адвокат у розрахунку витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. закладає вартість, яка залежить не від дій безпосередньо адвоката, а залежить від висновків та дій суду винесення позитивного рішення, що суперечить нормам ГПК України. Щодо вартості за фактичне виконання рішення суду у розмірі 3184,88 грн., то це передбачено окремою процедурою, яка передбачає інші витрати, а саме: оплата виконавчого збору, які не є складовою витрат на правову допомогу. Просив відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6484,88 грн.

Позивач у відповіді на відзив вказав, що ним подано до суду належні докази щодо обсягу наданої адвокатом правничої допомоги та її вартості, що підлягає сплаті внаслідок необгрунтованих дій відповідача. Просив врахувати, що оплата відповідачем основної суми боргу була здійснена після подання позову до суду. У разі задоволення позовних вимог відповідач, як винна особа, має компенсувати понесені витрати позивача на правничу допомогу у загальному розмірі 6484,00 грн.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання між адвокатом та позивачем акту здачі-приймання послуг № 1 від 16.08.2022, в якому викладено перелік послуг, наданих адвокатом, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 1300,00 грн. є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

За умовами договору про надання правової допомоги № 1 від 01.07.2022, клієнт сплачує адвокату 3184,88 грн. за фактичне виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості за договором поставки № 11210231 від 29.04.2021. При цьому, перелік наданих послуг визначається в акті здачі-приймання послуг, що підписується сторонами договору.

Позивачем не надано суду підписаного між сторонами акту здачі-приймання послуг щодо фактичного виконання рішення суду, не обгрунтовано та не доведено належними доказами надання адвокатом позивачу таких послуг.

Відтак, судом відмовляється у стягненні з відповідача 3184,88 грн. витрат на професійну правничу допомогу (за фактичне виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості). Судом також враховано, що на час ухвалення даного рішення, рішення у справі № 908/1394/22 ще не набрало законної сили та не виконано відповідачем.

Також, за умовами даного договору, сплата клієнтом (позивачем) суми 2000,00 грн. (так званий гонорар успіху) є складовою гонорару адвоката, вказана сума є фіксованою. При цьому, за результатами наданих послуг сторони підписують акт здачі-приймання послуг.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 зі справи № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Відповідного акту здачі-приймання послуг позивачем щодо суми 2000,00 грн. суду не подано. Відтак, наразі судом відмовляється у стягненні з відповідача 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Суд зазначає, що сума 2000,00 грн. (гонорар успіху) не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою в суді, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер.

Враховуючи наявність заперечень відповідача щодо обсягу, вартості та співмірності заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, з відповідача на користь позивача стягується 1300 грн. 00 коп. витрат професійну правничу допомогу.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна (вул. Південне шосе, буд. 81, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69008, код ЄДРПОУ 00186536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лебтрансгрупп (вул. Черкаська, буд. 26, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08129, код ЄДРПОУ 38403513) 4802 (чотири тисячі вісімсот дві) грн. 40 коп. пені, 9051 (дев`ять тисяч п`ятдесят одна) грн. 72 коп. інфляційних втрат, 1026 (одна тисяча двадцять шість) грн. 74 коп. 3% річних, 569 (п`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 49 коп. судового збору, 1300 (одна тисяча триста) грн. 00 коп. витрат професійну правничу допомогу.

Провадження у справі в частині стягнення 49968 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот шістдеся вісім) грн. 00 коп. основного боргу закрити.

Постановити ухвалу про повернення з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю Лебтрансгрупп судового збору у сумі 1911,51 грн., сплаченого згідно з платіжним дорученням № 893 від 05.08.2022.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 02 листопада 2022.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко