Рішення

від 02.11.2022 по справі 910/8373/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.11.2022Справа № 910/8373/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МСГ-ТРАНС» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Довженка, буд. 23/2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАНТА МАУНТ» (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 15, оф. 65)

про стягнення 170 962,00 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МСГ-ТРАНС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАНТА МАУНТ» про стягнення 170 962,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг № 01012020 від 01.01.2020, а саме, в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 170 962,00 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/8373/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105474594048 вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 27.09.2022, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МСГ-ТРАНС» (надалі - виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧАНТА МАУНТ» (надалі - замовник/відповідач) укладено договір про надання послуг № 01012020 (наділ - договір), відповідно до умов якого (п.1.1.) замовник замовляє, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати та організовувати замовнику з 02.01.220 року послуги з перевезення працівників замовника (надалі - послуги), у відповідності до узгодженого сторонами графіками руху транспорту та розміру оплати (Додаток № 1), а замовник приймає та оплачує належно надані послуги.

Відповідно до п. 1.2. договору виконавець організовує надання послуг з перевезення пасажирів, згідно затвердженого замовником Графіку руху транспорту та розміру оплати (Додаток №1) та використовує транспортні засоби: Mersedes-Benz Sprinter (19 місць).

Схеми маршрутів перевезення, відображаються у Додатку № 2 (п. 1.3. договору).

Виконавець організовує надання послуг з перевезення пасажирів щоденно з понеділка по п`ятницю (можливо включаючи вихідні, неробочі та святкові дні) (п. 1.4. договору).

У п. 16 договору сторони передбачили, що взаємовідносини між виконавцем та замовником в процесі надання послуг регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт», Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.2.1 договору замовник зобов`язався своєчасно здійснювати оплату за належно надані послуги за даним договром.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору сторонами затверджено графік руху транспорту та розмір оплати (Додаток № 1 до договору).

У п. 3.7. договору сторонами погоджено, що замовник оплачує послуги у наступному порядку: виконавець не пізніше, як за десять робочих днів до початку звітного місяця виставляє замовнику рахунок на передоплату послуг у розмірі 15 000,00 грн з ПДВ від загальної вартості послуг за звітний період (п. 3.7.1.).

Замовник, не пізніше, як за сім робочих днів до початку звітного місяця, що передує звітному, в порядку передоплати сплачує на розрахунковий рахунок виконавця планову передоплату вартості послуг у звітному місяці 15 000,00 грн з ПДВ від загальної вартості послуг (п. 7.2.1.).

Не пізніше останнього робочого дня звітного місяця сторони підписують акт виконаних робіт в якому зазначають фактичну вартість послуг. У випадку, якщо фактична вартість послуг менша за суму передоплати, надлишкове сплачені кошти зараховуються в рахунок наступних платежів або, за вибором замовника, підлягають поверненню замовнику (п. 3.7.4).

Замовник здійснює остаточний розрахунок з виконавцем протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт (п. 3.7.5).

Відповідно до п. 6.1. договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020р. включно.

Зміни та доповнення до цього договору вносяться шляхом укладання сторонами відповідних додаткових угод.

Матеріалами справи підтверджується факт укладення сторонами 04.12.2020 додаткової угоди № 2 до договору, якою викладено п. 6.1. договору у новій редакції, зокрема: «Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 включно. В разі, якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не виявить письмового бажання розірвати його, то дія даного договору автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах».

Також судом встановлено, що 15.11.2021 року сторонами затверджено Додаток № 1 до договору «Графік руху транспорту та розміри оплати» у новій редакції.

За доводами позивача, у відповідача за період з січня 2020 по листопад 2021 року часто виникали затримки щодо оплати за надані йому послуги перевезення, однак з грудня 2021 й станом на дату підписання даної позовної заяви у відповідача виникло боргове зобов`язання за договором. Зокрема, як вказує позивач, у грудні 2021 виконавцем надано замовнику послуги з перевезення на загальну суму 112 550,00 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № МС-0000056 від 31.12.2021, у січня 2022 надано послуги з перевезення на загальну суму 100 197,50 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № МС-0000004 від 31.01.2022 та у лютому 2022 надано послуги з перевезення на загальну суму 90 834,50 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № МС-0000008 від 28.02.2022. Відповідачем було частково оплачено вказані послуги, в результаті чого у останнього утворився борг перед позивачем на суму 170 962,00 грн, зокрема неоплаченими залишилися надані послуги за січень 2022 року у сумі 80 127,50 грн та за лютий 2022 у сумі 90 834,50 грн. Також позивач зазначає, що відповідачем не заперечується факт наявності боргу, про що свідчить електронна переписка між сторонами, однак останнім не вчиняються жодні дії щодо погашення вказаної заборгованості, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги з перевезення за грудень 2021 на суму 112 550,00 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № МС-0000056 від 31.12.2021, за січень 2022 на суму 100 197,50 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № МС-0000004 від 31.01.2022, за лютий 2022 на суму 90 834,50 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № МС-0000008 від 28.02.2022. З матеріалів справи вбачається, що вищевказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані уповноваженими представника сторін та скріплені їх печатками без зауважень.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем частково оплачено вказані послуги, зокрема неоплаченими залишилися надані послуги за січень 2022 року у сумі 80 127,50 грн та за лютий 2022 у сумі 90 834,50 грн., у зв`язку з чим у відповідача утворився борг перед позивачем на суму 170 962,00 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору відповідач взяв на себе обов`язок здійснювати авансові платежі, зокрема, не пізніше, як за сім робочих днів до початку звітного місяця, що передує звітному, в порядку передоплати сплачує на розрахунковий рахунок виконавця планову передоплату вартості послуг у звітному місяці 15 000,00 грн. Замовник здійснює остаточний розрахунок з виконавцем протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАНТА МАУНТ» (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 15, оф. 65; ідентифікаційний код 42265961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МСГ-ТРАНС» (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Довженка, буд. 23/2; ідентифікаційний код 39017870) заборгованість у розмірі 170 962 грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 564 грн 43 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.11.2022.

Суддя Л.Г. Пукшин