Рішення

від 24.10.2022 по справі 911/1131/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1131/22

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна», с. Коритня Черкаської області

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Весела Свинка», с. Підгірці Київської області

про стягнення 420 971,81 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Весела Свинка», с. Підгірці Київської області

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна», с. Коритня Черкаської області

провизнання договору неукладеним,

за участю представників:

від позивача за первісним позовом: Драчук С.В., адвокат, довіреність від 05.09.2022 №1;

від відповідача за первісним позовом:не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна», с. Коритня Черкаської області (далі за текстом ТОВ «Агрітрейд Україна»), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 06.07.2022 вих. №0607-1 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Весела Свинка», с. Підгірці Київської області (далі за текстом ТОВ «Весела Свинка»), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 420 971,81 грн., з яких:

260 780,00 грн. основного боргу,

40 786,11 грн. пеня,

52 123,42 грн. 30% річних,

41 067,78 грн. інфляційних втрат,

26 214,50 грн. 20% штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Агрітрейд Україна» (постачальник) та ТОВ «Весела Свинка» (покупець) 05.02.2020 було укладено договір поставки товару Д-2 на умовах відстрочення платежу №05/02-К. Відповідно до умов договору позивач зобов`язався в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупця товар, а відповідач відповідно до п. 2.3 договору зобов`язався оплатити вартість товару на умовах відстрочення платежу протягом 14-ти календарних днів.

Позивач визнає, що відповідач здійснив 02.02.2022 оплату за товар на суму 33 000,00 грн., якою частково погасив заборгованість по видатковій накладній від 04.08.2022 на 1365,00 грн., решта вказаного платежу позивачем була зарахована на погашення заборгованості, яка виникла раніше.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань згідно Договору поставки товару Д-2 на умовах відстрочення платежу №05/02-К від 05.02.2020 щодо оплати за поставлений товар, позивач вказує, що у відповідача виникла прост рочена заборгованість в розмірі 260 780,00 грн.

Відтак, позивач, крім основного боргу, нарахував та просить суд стягнути з відповідача передбачені договором пеню в розмірі 40 786,11 грн., 30% річних в розмірі 52 123,42 грн., інфляційні втрати в розмірі 41 067,78 грн. та 20% штрафу в розмірі 26 214,50 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 6 314,58 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2022 суд відкрив провадження у справі №911/1131/22 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Цією ж ухвалою суд зобов`язав відповідача подати суду докази оплати (платіжні документи, банківські виписки, банківську довідку по контрагенту тощо) за отриманий товар за Договором поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу №05/02-К від 05.02.2020 за видатковими накладними №403 від 04.08.2021 на суму 26 320,00 грн.; №424 від 12.08.2021 на суму 26 310,00 грн.; №441 від 30.08.2021 на суму 26310,00 грн.; №464 від 17.09.2021 на суму 26 310,00 грн.; №480 від 29.09.2021 на суму 26 310,00 грн., №513 від 26.10.2021 на суму 26310,00 грн.; №530 від 09.11.2021 на суму 26310,00 грн.; №591 від 17.12.2021 на суму 26 310,00 грн.; №599 від 29.12.2021 на суму 26310,00 грн.; №36 від 02.02.2022 на суму 46540,00 грн. у строк, встановлений договором.

15.08.2022 від представника відповідача ТОВ «Весела Свинка» до господарського суду Київської області надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій викладено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Також 15.08.2022 від представника відповідача ТОВ «Весела Свинка» до господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява, в якій відповідач просить суд визнати договір поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу №05/02-К від 05.02.2020 між ТОВ «Агрітрейд Україна» та ТОВ «Весела Свинка» неукладеним, посилаючись на те, що такий не був підписаний керівником відповідача за первісним позовом, а підпис на договорі підроблений невідомою особою.

Позивач за зустрічним позовом не заперечує того факту, що між ТОВ «Агрітрейд Україна» та ТОВ «Весела Свинка» велися переговори щодо укладення договору, однак твердить, що ТОВ «Весела Свинка» не підписувало договір у даній редакції, а відтак представник ТОВ «Весела Свинка» подав суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Також ТОВ «Весела Свинка» вказує про те, що позивач за первісним позовом, не отримавши безумовного акцепту, а саме сплати платежів за відвантажений товар, почав здійснювати відвантаження товару та передавати його невстановленій особі, підпис якої не належить керівнику позивача за зустрічним позовом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2022 в порядку ст.ст. 174, 180 ГПК України зустрічну позовну заяву суд залишив без руху та встановив строк для усунення недоліків.

Крім того, іншою ухвалою від 18.08.2022 постановлено здійснювати розгляд справи №911/1131/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.09.2022, зобов`язано позивача подати в судове засідання для огляду оригінали всіх доданих до справи письмових доказів (частина 6 ст. 91 ГПК України).

29.08.2022 від представника ТОВ «Весела Свинка» до господарського суду Київської області надійшло клопотання, до якого в якості усунення недоліків зустрічної позовної заяви додано її нову редакцію, в якій позивач вірно вказує позивача (ТОВ «Весела Свинка») та відповідача (ТОВ «Агрітрейд Україна») за зустрічним позовом, та просить суд визнати договір поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу №05/02-К від 05.02.2020 між ТОВ «Агрітрейд Україна» та ТОВ «Весела Свинка» неукладеним.

Крім того, позивачем сплачено судовий збір, що підтверджується платіжним документом №0616-0297-9103-9472.

16.09.2022 від позивача за первісним позовом ТОВ «Агрітрейд Україна» до господарського суду Київської області надійшов відзив на зустрічний позов, в якому позивач за первісним позовом просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову та у задоволенні клопотання про проведення експертизи підписів в договорі та видаткових накладних.

Заперечуючи проти задоволення зустрічного позову, відповідач за зустрічним позовом вказує, що позовна вимога про визнання договору поставки №05/02-К від 05.02.2020 неукладеним не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством.

Також відповідач за зустрічним позовом не погоджується з твердженням позивача за зустрічним позовом щодо не підписання ним договору, поставки товару невстановленій особі та не здійснення оплати за нього. Відповідач за зустрічним позовом твердить, що товар фактично був прийнятий та оплачувався позивачем, тобто він погоджував постачання йому товарів.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом вказує, що про укладення договору та його виконання сторонами свідчить: оформлення товаросупровідних документів на товар та отримання його позивачем за зустрічним позовом; видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, що містять посилання на договір поставки від 05.02.2020 №05/02-К, які підписано уповноваженою особою позивача за зустрічним позовом, з проставленням печатки позивача за зустрічним позовом.

Відповідач за зустрічним позовом не вбачає доцільності в проведені почеркознавчої експертизи та вказує про те, що підписання оспорюваного договору не директором ТОВ «Весела Свинка» ним не оспорюється; та зазначає, що підписи на видаткових накладних також не належать директору, а належать представнику ТОВ «Весела Свинка» Кожевниковій Ірині.

Також відповідач за зустрічним позовом твердить, що призначення почеркознавчої експертизи у справі є недоцільним, адже на документах, які визначені позивачем як об`єкти експертного дослідження, наявна печатка позивача, що в достатній мірі надає можливість ідентифікувати особу, яка приймала участь у господарській операції. Крім того, відповідач за зустрічним позовом наголошує на тому, що позивачем за зустрічним позовом не повідомлялося чи викрадена його печатка та чи вибула вона з незаконного володіння протягом періоду з 2019 року по 2022 рік.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2022 прийнято зустрічний позов ТОВ «Весела Свинка» до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ «Агрітрейд Україна» у справі №911/1131/22 та відкрито за ним провадження. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання в якому призначено на 19.09.2022.

У підготовчому судовому засіданні 19.09.2022 у порядку ст. 183 ГПК України суд оголосив перерву до 04.10.2022, про що присутні представники обох сторін були повідомлені особисто під розпис.

03.10.2022 від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що представник ТОВ «Весела Свинка» перебуває за межами м. Києва і відсутня можливість направити до судового засідання іншого представника.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.10.2022 клопотання представника ТОВ «Весела Свинка» про призначення експертизи у справі від 12.08.2022 залишено без задоволення з мотивів, зазначених в ухвалі. Цією ж ухвалою підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.10.2022.

13.10.2022 від представника позивача за первісним позовом до господарського суду Київської області надійшло клопотання №9 від 12.10.2022, в якому представник просить забезпечити проведення судового засідання 24.10.2022 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, за допомогою програми «EasyCon», за участю адвоката Драчука С.В., яке ухвалою господарського суду Київської області від 14.10.2022 задоволено.

24.10.2022 на електронну пошту суду від представника відповідача за первісним позовом ТОВ «Весела Свинка» адвоката Гетьман Н.О. надійшла заява про надання вказаному представнику можливості приймати участь у судовому засіданні 24.10.2022 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, за допомогою програми «EasyCon».

Приписами частини 2 статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Незважаючи на недотримання представником відповідача за первісним позовом ТОВ «Весела Свинка» адвокатом Гетьман Н.О. вимог ч. 2 ст. 197 ГПК України, суд, врахувавши наявність технічної можливості та задоволення клопотання представника ТОВ «Агрітрейд Україна» про проведення судового засідання у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою програми «EasyCon», вирішив надати представнику відповідача за первісним позовом ТОВ «Весела Свинка» можливість взяти участь у судовому засіданні 24.10.2022 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, за допомогою програми «EasyCon» запросивши його до участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Однак, під час здійснення технічної процедури запрошення учасників справи до відеоконференції, яка проводиться за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» (https://vkz.court.gov.ua/), було встановлено відсутність зареєстрованого користувача - ОСОБА_1 , відтак запросити вказаного представника до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції не видалося за можливе.

У судовому засіданні 24.10.2022 в режимі відеоконференції взяв участь представник позивача за первісним позовом. Представник відповідача за первісним позовом у судове засідання 24.10.2022 не з`явився. Згідно з частинами 1, 3 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 24.10.2022 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши первісний позов ТОВ «Агрітрейд Україна» до ТОВ «Весела Свинка» про стягнення 420 971,81 грн., та зустрічний позов ТОВ «Весела Свинка» до ТОВ «Агрітрейд Україна» про визнання договору неукладеним, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Згідно з положеннями статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтею 11 вказаного Кодексу визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями частин 1, 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами слід вчиняти у письмовій формі.

Сторони на власний розсуд можуть обрати контрагента, укласти договір, та визначити його умови, однак, правила документального відображення господарської операції, руху активів та складення первинних документів врегульоване законом і не допускає вільного розсуду сторін правочину.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України принцип свободи договору є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше, можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом (пункт 7.19 постанови ВП ВС від 16.02.2021 у справі №927/645/19).

Позивач за первісним позовом твердить, що 05.02.2020 між ТОВ «Агрітрейд Україна» (постачальник) та ТОВ «Весела Свинка» (покупець) укладено договір поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу №05/02-К (далі по тексту Договір).

За умовами Договору:

- постачальник зобов`язується поставити у зумовлені строки покупцеві товар, в кількості, асортименті, цінах та умовах поставки, що обумовлюються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і оплатити його у порядку і на умовах, визначених цим Договором. Видаткова накладна в розумінні цього Договору вважається Специфікацією (п. 1.1 Договору);

- право власності переходить від постачальника до покупця в момент отримання товару покупцем згідно встановлених договором умов (базисів) поставки (п. 1.3 Договору);

- сторони прийшли до згоди, що товар покупцю може постачатися партіями або загалом (повністю), відповідно до умов даного Договору та/або видаткових накладних до нього (п. 1.5 Договору);

- ціна товару та/або його окремі партії визначається та вказується в видаткових накладних до цього договору та/або видаткових накладних та/або рахунках-фактурах на дату їх складення та включають вартість доставки товару покупцю. Сторони встановлюють та вказують ціну товару (та/або кожної партії товару) у національній валюті України гривні (п. 2.1 Договору);

- оплата вартості товару (партії товару) проводиться покупцем відповідно до умов цього пункту договору, якщо інші умови оплати не будуть передбачені у видатковій накладній до договору. Покупець зобов`язаний здійснити оплату товару в розмірі 100% від вартості (ціни) товару на умовах відстрочення платежу протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня відвантаження товару зі складу постачальника (дата зазначена у видатковій накладній). Датою оплати є день зарахування коштів на рахунок постачальника в банківській установі (п. 2.3 Договору);

- при перерахуванні коштів, покупець обов`язково вказує в платіжному документі номер та дату цього договору, а також номер та дату рахунку-фактури, згідно якої здійснюється поставка партії товару. У разі відсутності в платіжному документі таких посилань, постачальник самостійно визначає порядок та суми зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості покупця (п. 2.4 Договору);

- не пізніше, ніж за п`ять днів до моменту відвантаження товару, покупець надсилає постачальнику заявку-замовлення на партію товару, в якій вказує найменування товару та його кількість, а також базис поставки. Постачальник розглядає заявку і у разі її погодження надсилає покупцю рахунок-фактуру. Рахунок-фактура підлягає оплаті відповідно до умов розділу 2 цього договору (п. 5.1 Договору);

- постачальник здійснює поставку товару на протязі п`яти банківських днів (якщо інший строк не зазначений в видатковій накладній до договору) з моменту надходження від покупця замовлення на товар (п. 5.2 Договору);

- у разі прострочення строків (термінів)оплати товару визначених в Договорі та/або видаткових накладних, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення і до повного виконання стороною своїх зобов`язань та припиняється в день виконання винною стороною зобов`язань за договором, забезпечених санкцією (п. 6.3 Договору);

- в разі порушення покупцем строків оплати за товар (його партію), встановлених Договором та/або видатковими накладними, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару (п. 6.4 Договору);

- у разі прострочення покупцем строків оплати за товар (його партію), встановлених Договором та/або видатковими накладними, покупець зобов`язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої (несплаченої) суми (ст. 625 Цивільного кодексу України) (п. 6.5 Договору);

- строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим Договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Штрафні санкції (в тому числі неустойка) за прострочення виконання зобов`язань за цим Договором нараховуються до моменту належного та повного виконання відповідного зобов`язання в межах строку загальної позовної давності (ст. 257 ЦК України). До вимог про стягнення штрафних санкцій (в тому числі неустойки, пені) за цим Договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України (один рік), кредитор за зобов`язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим Договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України (три роки) (п. 6.7 Договору);

- рахунки-фактури, видаткові накладні та інші додатки, є невід`ємними частинами Договору при підписанні їх сторонами та проставленні печаток. Сторони дійшли згоди, що копії додатків, додаткових угод та будь-яких документів, виданих на виконання умов цього договору, що передані за допомогою факсимільного/електронного зв`язку мають юридичну силу до моменту обміну оригіналами. Під час електронного листування сторони зобов`язані дотримуватися законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Електронні листи повинні мати електронний підпис (п. 9.4 Договору);

- договір набирає чинності в момент підписання його представниками сторін та скріплення печатками його тексту і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині зобов`язань, які виникли під час дії договору до повного їх виконання (п. 10.1 Договору);

- незалежно від положень п. 8.1, договір вважається пролонгованим на наступний рік до 31 грудня відповідного року на таких самих умовах, якщо жодна із сторін не заявить письмово про свій намір припинити договір за один місяць до закінчення строку його дії (п. 10.2 Договору).

Статтею 638 ЦК України та частиною другою статті 180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передають у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Договір поставки товару Д-2 на умовах відстрочення платежу №05/02-К від 05.02.2020 за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

На виконання Договору, у період серпень 2021 лютий 2022 року постачальником поставлено, а покупцем отримано товар на загальну суму 283 340,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями належним чином оформлених, підписаних обома сторонами та скріплених печатками обох сторін видаткових накладних на суму 283 340,00 грн., а саме:

- №403 від 04.08.2021 на суму 26 320,00 грн.;

- №424 від 12.08.2021 на суму 26 310,00 грн.;

- №441 від 30.08.2021 на суму 26 310,00 грн.;

- №464 від 17.09.2021 на суму 26 310,00 грн.;

- №480 від 29.09.2021 на суму 26 310,00 грн.;

- №513 від 26.10.2021 на суму 26 310,00 грн.;

- №530 від 09.11.2021 на суму 26 310,00 грн.;

- №591 від 17.12.2021 на суму 26 310,00 грн.;

- №599 від 29.12.2021 на суму 26 310,00 грн.;

- №36 від 02.02.2022 на суму 46 540,00 грн.

Позивач за первісним позовом зазначає, що 02.02.2022 ТОВ «Весела Свинка» здійснило оплату за товар на суму 33 000,00 грн., чим погасило оплату за товар за попередніми поставками, які не є спірними, та судом не розглядаються, та частково на суму 1365,00 грн. по видатковій накладній від 04.08.2021 №403, на підтвердження чого додає до матеріалів справи копію платіжного доручення №86 від 01.02.2022 (а.с. 202).

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження № 14-144цс18), не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами.

ТОВ «Весела Свинка», звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою про визнання Договору поставки товару Д-2 на умовах відстрочення платежу №05/02-К від 05.02.2020 неукладеним, не заперечує того факту, що між сторонами велися переговори щодо укладення договору, однак твердить про те, що ТОВ «Весела Свинка» не підписувало договір у даній редакції та вказує на те, що позивач за первісним позовом не отримавши безумовного акцепту, а саме сплати платежів за відвантажений товар, почав здійснювати відвантаження товару та передавати його невстановленій особі, підпис якої не належить керівнику позивача за зустрічним позовом.

Однак, суд з огляду на дії сторін, а саме,

здійснення ТОВ «Весела Свинка» оплати за спірним договором, прийняття ним товару у попередні періоди до серпня 2021,

відсутність жодних письмових заперечень щодо прийняття товару за спірними накладними із посиланням на відсутність договірних відносин,

невчинення покупцем дій до повернення отриманого товару,

дійшов висновку, що вказані дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений та виконувався сторонами.

З цього приводу суд звертає увагу сторін на викладене у пунктах 97-100 постанови Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/5408/21, у яких зазначено, що відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства.

Тлумачення п.6 ч.1 ст.3 ЦК свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/9397/20, від 10.04.2019 у справі №390/34/17).

Відтак, фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладення господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18.

З огляду на вище викладене, суд відхиляє твердження позивача за зустрічним позовом щодо неукладеності Договору поставки товару Д-2 на умовах відстрочення платежу №05/02-К від 05.02.2020 та, відповідно, відмовляє в задоволенні зустрічної позовної заяви.

У відзиві на зустрічний позов від 13.09.2022 №7 представник ТОВ «Агрітрейд Україна» та в усних поясненнях у судовому засіданні визнав, що підписи в спірному договорі та видаткових накладних вчинені не директором ТОВ «Весела Свинка» ОСОБА_2 , а іншою особою, та підтвердив, що на всіх документах, які поверталися від ТОВ «Весела Свинка», містився підпис уповноваженої особи Кожевникової І.В. фінансового директора і печатка ТОВ «Весела Свинка».

Відповідно до частини 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідач за первісним позовом заперечує проти автентичності відтиску печатки на наданих позивачем за первісним позовом документах. Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження обставин незаконного вибуття з володіння ТОВ «Весела Свинка» даної печатки, зокрема, матеріалів службового розслідування або звернення до правоохоронних органів із відповідною заявою про незаконне використання печатки.

Також, суд зазначає, що в договорі поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу №05/02-К від 05.02.2020 (а.с. 10-13), підпис директора ТОВ «Весела Свинка» в графі «покупець» (у порівнянні з іншими документами, а саме, довіреністю від 09.11.2021 №39 виданою на ім`я фінансового директора Кожевникової Ірини Вікторівни в графі «головний бухгалтер» (а.с. 201), наказом (розпорядженням) №4 від 27.08.2019 про прийняття на роботу ОСОБА_3 в графі «з наказом (розпорядженням) ознайомлений» (а.с. 215), поясненнях ОСОБА_3 від 12.09.2022 (а.с. 213-214)), візуально співпадає та виглядає як підпис фінансового директора ТОВ «Весела Свинка» ОСОБА_3 .

До матеріалів справи додано копії пояснень ОСОБА_3 від 12.09.2022, відібраних адвокатом Драчуком С.В. (а.с. 213-214), в яких ОСОБА_3 повідомила, що

з 28.08.2019 по 22.02.2022 працювала на посаді фінансового директора ТОВ «Весела Свинка»,

взаємовідносини з ТОВ «Агрітрейд Україна» тривали з 2019 року по 2022 рік, за цей час було підписано два договори поставки: №02/09-К від 02.09.2019 повністю виконане сторонами та №05/02-К від 05.02.2020 частково оплачене ТОВ «Весела Свинка»,

товар отримувався нею безпосередньо, вона розписувалася у видаткових накладних та ТТН як представник ТОВ «Весела Свинка»,

оплату за товар в безготівковій формі здійснював ОСОБА_2 на підставі інформації від ОСОБА_3 про наявність заборгованості,

підпис в договорі поставки №05/02-К від 05.02.2020 між ТОВ «Агрітрейд Україна» та ТОВ «Весела Свинка» зроблено ОСОБА_3 власноручно, за вказівкою ОСОБА_2 як і інші договори за його відсутності.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до частини 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

З огляду на викладене, зміст господарських операцій з виконання сторонами договору поставки не може встановлюватися на підставі показань свідків, крім того, вказана копія пояснень ОСОБА_3 від 12.09.2022 не оформлена у вигляді заяви свідка відповідно до вимог ст. 88 ГПК України.

Суд бере до уваги те, що позивачем за зустрічним позовом вимог про визнання договору недійсним не заявлено. Однак суд звертає увагу на те, що обмеження повноважень представника юридичної особи не діють у відносинах з третьою особою. Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Представник ТОВ «Весела Свинка», заперечуючи факт підписання договору у поданій редакції, не заперечує факт отримання товару від ТОВ «Агрітрейд Україна». Подані позивачем за первісним позовом видаткові накладні засвідчені печатками покупця, містять всі необхідні реквізити та надають змогу суду достовірно ідентифікувати відповідача як особу, яка отримала товар за ними, а неістотні недоліки у вказаних первинних документах не спростовують факт господарської операції (абзац дев`ятий частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»).

З огляду на викладене, а також враховуючи презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) Договір поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу №05/02-К від 05.02.2020 є укладеним, дійсним, таким, що є обов`язковим до виконання його сторонами, а зустрічна позовна заява ТОВ «Весела Свинка» не належить до задоволення.

Як уже зазначалось, Договір поставки товару Д-2 на умовах відстрочення платежу №05/02-К від 05.02.2020 за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно до частини 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Інше встановлено п. 2.3 Договору, відповідно до якого оплата вартості товару (партії товару) проводиться покупцем відповідно до умов цього пункту договору, якщо інші умови оплати не будуть передбачені у видатковій накладній до договору. Покупець зобов`язаний здійснити оплату товару в розмірі 100% від вартості (ціни) товару на умовах відстрочення платежу протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня відвантаження товару зі складу постачальника (дата зазначена у видатковій накладній). Датою оплати є день зарахування коштів на рахунок постачальника в банківській установі (п. 2.3 Договору);

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, враховуючи положення частини 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відтак, за видатковою накладною №403 від 04.08.2021 на суму 26 320,00 грн. строк оплати до 18.08.2021, а з 19.08.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №424 від 12.08.2021 на суму 26 310,00 грн. строк оплати до 26.08.2021, а з 27.08.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №441 від 30.08.2021 на суму 26 310,00 грн. строк оплати до 13.09.2021, а з 14.09.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №464 від 17.09.2021 на суму 26 310,00 грн. строк оплати до 01.10.2021, а з 02.10.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №480 від 29.09.2021 на суму 26 310,00 грн. строк оплати до 13.10.2021, а з 14.10.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №513 від 26.10.2021 на суму 26 310,00 грн. строк оплати до 09.11.2021, а з 10.11.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №530 від 09.11.2021 на суму 26 310,00 грн. строк оплати до 23.11.2021, а з 24.11.2021 настало прострочення;

за видатковою накладною №591 від 17.12.2021 на суму 26 310,00 грн. строк оплати до 31.12.2021, а з 01.01.2022 настало прострочення;

за видатковою накладною №599 від 29.12.2021 на суму 26 310,00 грн. строк оплати до 12.01.2022, а з 13.01.2022 настало прострочення;

за видатковою накладною №36 від 02.02.2022 на суму 46 540,00 грн. строк оплати до 16.02.2022, а з 17.02.2022 настало прострочення.

Відтак, строк оплати товару за спірними накладними є таким, що настав.

Позивач за первісним позовом визнає, що 02.02.2022 ТОВ «Весела Свинка» здійснило оплату за товар на суму 33 000,00 грн., чим погасило оплату за товар по попередній видатковій накладній та частково на суму 1365,00 грн. по видатковій накладній від 04.08.2021 №403.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відтак, закон покладає на покупця обов`язок доведення належного виконання господарського зобов`язання з оплати за отриманий товар.

Доказів здійснення відповідачем оплати за поставлений товар в розмірі більшому, ніж визнає та доводить суду позивач, суду не подано, в тому числі і на вимогу пункту 5 ухвали суду від 22.07.2022 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

Відтак, станом на час подання позовної заяви документально підтверджена за матеріалами справи основна заборгованість відповідача перед позивачем за спірними накладними становила 281 975,00 грн. (283 340,00 грн. вартість поставленого товару мінус 1365,00 грн. вартість оплаченого товару).

Позивач у розрахунку позовних вимог помилково вказує суму поставки за видатковою накладною №36 від 02.02.2022 25 345,00 грн., замість вірної суми 46540,00 грн., відтак заявляє до стягнення суму основного боргу 260 780,00 грн.

Суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), а відтак вимогу позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу у сумі 260 780,00 грн. слід задовольнити повністю у заявленій сумі.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 40 786,11 грн. пені та 26 214,50 грн. 20% штрафу. Щодо вказаних вимог суд встановив таке.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що у разі прострочення строків (термінів)оплати товару визначених в Договорі та/або видаткових накладних, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення і до повного виконання стороною своїх зобов`язань та припиняється в день виконання винною стороною зобов`язань за договором, забезпечених санкцією.

Пунктом 6.4 Договору встановлено, що у разі порушення покупцем строків оплати за товар (його партію), встановлених Договором та/або видатковими накладними, покупець сплачує штраф у розмірі 20% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару.

Умовою застосування до боржника неустойки у вигляді штрафу є по-перше, наявність порушення боржником зобов`язання, та по-друге, така неустойка (штраф) за порушення зобов`язання має бути передбачена Договором.

Щодо одночасного стягнення передбачених договором пені та штрафу, суд вказує, що зазначене не суперечить статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

По-перше, пеня та штраф є різновидом неустойки, і в межах одного виду відповідальності сторонами може бути застосований різний набір санкцій; таке формулювання пунктів 6.3, 6.4 сторони погодили у Договорі, укладеному на підставі вільного волевиявлення, що відповідає положенням ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

По-друге, стаття 61 Конституції України розміщена у розділі ІІ Конституції України «Права, свободи та обов`язки людини і громадянина», та не стосується прав, обов`язків та відповідальності юридичних осіб у зобов`язальних відносинах, заснованих на господарському договорі.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Інше встановлено договором. Так, п. 6.7 Договору сторони погодили, що строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим Договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Штрафні санкції (в тому числі неустойка) за прострочення виконання зобов`язань за цим Договором нараховуються до моменту належного та повного виконання відповідного зобов`язання в межах строку загальної позовної давності (ст. 257 ЦК України). До вимог про стягнення штрафних санкцій (в тому числі неустойки, пені) за цим Договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України (один рік), кредитор за зобов`язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим Договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України (три роки).

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд, перевіривши правильність розрахунку пені та штрафу, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, враховуючи оплату 02.02.2022 на суму 1365,00 грн., а також те, що за прострочення оплати за ВН №403 від 04.08.2021 базою нарахування штрафу є сума поставки 26320,00 грн., а не залишок боргу 24 955,00 грн., оскільки вся сума поставки була прострочена (пункт 6.4 договору):

Видаткова накладнаОсновний борг, грн.Період простроченняПеня, грн.Штраф 20%, грн.№403 від 04.08.202126 320,00 грн. 24955,00 грн.19.08.2021-01.02.2022 02.02.2022-05.07.20222 087,57 грн. 2 782,65 грн.5 264,00 грн.№424 від 12.08.202126 310,00 грн.27.08.2021-05.07.20224 928,26 грн.5 262,00 грн.№441 від 30.08.202126 310,00 грн.14.09.2021-05.07.20224 717,78 грн.5 262,00 грн.№464 від 17.09.202126 310,00 грн.02.10.2021-05.07.20224 497,21 грн.5 262,00 грн.№480 від 29.09.202126 310,00 грн.14.10.2021-05.07.20224 350,16 грн.5 262,00 грн.№513 від 26.10.202126 310,00 грн.10.11.2021-05.07.20224 019,30 грн.5 262,00 грн.№530 від 09.11.202126 310,00 грн.24.11.2021-05.07.20223 847,75 грн.5 262,00 грн.№591 від 17.12.202126 310,00 грн.01.01.2022-05.07.20223 366,24 грн.5 262,00 грн.№599 від 29.12.202126 310,00 грн.13.01.2022-05.07.20223 210,54 грн.5 262,00 грн.№36 від 02.02.202246 540,00 грн.17.02.2022-05.07.20224 807,01 грн.9 308,00 грн. 42 614,47 грн.56 668,00 грн.встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені за заявлений період становить 42 614,47 грн. та штрафу 56 668,00 грн.

Позивач заявив до стягнення 40 786,11 грн. пені та 26214,50 грн. штрафу, помилково застосувавши у розрахунку ставку штрафу 10% замість передбаченої договором 20% (пункт 6.4). Суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), а відтак вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом пені в розмірі 40 786,11 грн. та штрафу в розмірі 26 214,50 грн. мають бути задоволені повністю у заявлених сумах.

Також позивач за первісним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача 41 067,78 грн. інфляційних втрат (за сукупний період вересень 2021 травень 2022) та 52 123,42 грн. 30% річних (за сукупний період з 19.08.2021 до 02.06.2022).

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Інший розмір процентів сторони встановили пунктом 6.5 Договору, відповідно до якого у разі прострочення покупцем строків оплати за товар (його партію), встановлених Договором та/або видатковими накладними, покупець зобов`язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 (тридцять) процентів річних від простроченої (несплаченої) суми (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Перевіривши правильність розрахунку 30% процентів річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем у розрахунку

Видаткова накладнаОсновний борг, грн.30% річних (період прострочення (згідно розрахунку 30% річних)Інфляційні (період прострочення згідно розрахунку інфляційних)№403 від 04.08.202126 320,00 грн. 24955,00 грн.3612,69 грн. (19.08.21-01.02.22) 3158,69 грн. (02.02.22-05.07.22)1287,40 грн (вересень 2021 січень 2022); 3099,12 грн. (лютий травень 2022) №424 від 12.08.202126 310,00 грн.302,75 грн. (27.08.21-09.09.21)4714,13 грн. (вересень 2021 травень 2022) №441 від 30.08.202126 310,00 грн.1881,35 грн. (14.09.21-09.12.21)4714,13 грн. (вересень 2021 травень 2022) №464 від 17.09.202126 310,00 грн.1492,10 грн. (02.10.21-09.12.21)4346,25 грн. (жовтень 2021 травень 2022) №480 від 29.09.202126 310,00 грн.1232,61 грн. (14.10.21-09.12.21)4346,25 грн. (жовтень 2021 травень 2022) №513 від 26.10.202126 310,00 грн.648,74 грн. (10.11.21-09.12.21)4072,81 грн. (листопад 2021 травень 2022) №530 від 09.11.202126 310,00 грн.345,99 грн. (24.11.21-09.12.21)3831,67 грн. (грудень 2021 травень 2022)№591 від 17.12.202126 310,00 грн.432,49 грн. (01.01.22-20.01.22)3651,90 грн. (січень травень 2022).№599 від 29.12.202126 310,00 грн.173,00 грн. (13.01.22-20.01.22)3651,90 грн. (січень травень 2022).№36 від 02.02.202246 540,00 грн.4054,72 грн. (17.02.22-02.06.22)4955,80 грн. (лютий травень 2022) грн. 17 335,13 грн.42671,36 грн.суд встановив, що належні до стягнення з відповідача проценти річних у межах заявленого періоду становлять 17 335,13 грн., а інфляційні втрати становлять 42 671,36 грн.

Суд звертає увагу на те, що у розрахунку процентів річних позивач допустив помилки та застосував періоди прострочення, наведені вище, а кількість днів прострочення за кожною з накладних порахував до 05.07.2022. Разом із тим, суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог (ч.2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), а відтак вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 41 067,78 грн. інфляційних втрат мають бути задоволені повністю у заявленій сумі, а вимоги про стягнення 30% річних мають бути задоволені частково, в сумі 17 335,13 грн.

Інші посилання та аргументи сторін судом уважно розглянуті, досліджені та не спростовують висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє первісний позов ТОВ «Агрітрейд Україна» частково, ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «Весела Свинка» 260 780,00 грн. основного боргу, 40 786,11 грн. пені, 17 335,13 грн. 30% річних, 41 067,78 грн. інфляційних втрат, 26 214,50 грн. штрафу.

У зв`язку із частковим задоволенням первісного позову відповідно до ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідача за первісним позовом відшкодування позивачу за первісним позовом витрат на сплату судового збору пропорційно задоволеним вимогам у сумі 5 792,75 грн.

Суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Весела Свинка» до ТОВ «Агрітрейд Україна» про визнання договору неукладеним. У зв`язку із відмовою у зустрічному позові відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову суд залишає за ТОВ «Весела Свинка».

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Весела Свинка» (08710, Київська обл., Обухівський р-н, с. Підгірці, вул. Васильківська, буд. 3А, ідентифікаційний код 38321698)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна» (19130, Черкаська обл., Уманський район, с. Коритня, вул. Центральна, буд. 1, оф. 209, ідентифікаційний код 40260357)

260 780,00 грн. (двісті шістдесят тисяч сімсот вісімдесят гривень нуль копійок) основного боргу,

40 786,11 грн. (сорок тисяч сімсот вісімдесят шість гривень одинадцять копійок) пені,

17 335,13 грн. (сімнадцять тисяч триста тридцять п`ять гривень тринадцять копійок) 30 % річних,

41 067,78 грн. (сорок одну тисячу шістдесят сім гривень сімдесят вісім копійок) інфляційних втрат,

26 214,50 грн. (двадцять шість тисяч двісті чотирнадцять гривень п`ятдесят копійок) 20% штрафу,

5 792,75 грн. (п`ять тисяч сімсот дев`яносто дві гривні сімдесят п`ять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Весела Свинка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна» про визнання договору неукладеним відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 02.11.2022.

Суддя О.В. Конюх