Постанова

від 13.06.2023 по справі 911/1131/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2023 р. Справа№ 911/1131/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Луцюк А.В.

За участю представників учасників процесу:

від ТОВ "Агрітрейд Україна": адвокат Драчук С.В.;

від ТОВ "Весела Свинка": адвокат Гетьман Н.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Весела Свинка" на рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2022 (повний текст складено 02.11.2022) у справі №911/1131/22 (суддя Конюх О.В., м. Київ)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітрейд Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Весела Свинка"

про стягнення 420 971,81 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Весела Свинка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітрейд Україна"

про визнання договору неукладеним,

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрітрейд Україна" (далі - ТОВ "Агрітрейд Україна") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Весела Свинка" (далі - ТОВ "Весела Свинка") про стягнення заборгованості у розмірі 420 971,81 грн, з яких: 260 780,00 грн - основний борг, 40 786,11 грн - пеня, 52 123,42 грн - 30% річних, 41 067,78 грн - інфляційні втрати, 26 214,50 грн - штраф.

Позов обґрунтований тим, що відповідач не виконав належним чином грошові зобов`язання за договором поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу від 05.02.2020 №05/02-К внаслідок чого утворилась заявлена до стягнення сума заборгованості, що стала підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені, штрафу, 30% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику представників).

15.08.2022 на адресу Господарського суду Київської області надійшов зустрічний позов ТОВ "Весела Свинка" до ТОВ "Агрітрейд Україна" про визнання договору поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу від 05.02.2020 №05/02-К неукладеним.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що вищенаведений договір не був підписаний керівником ТОВ "Весела Свинка", а підпис на договорі підроблений невідомою особою.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.08.2022 вирішено розгляд справи №911/1131/22 здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2022 прийнято зустрічний позов ТОВ "Весела Свинка" до ТОВ "Агрітрейд Україна" про визнання неукладеним договору поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу від 05.02.2020 №05/02-К до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано в одне провадження з первісним позовом вимоги за зустрічним позовом.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.10.2022 у справі №911/1131/22 первісний позов ТОВ "Агрітрейд Україна" задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Весела Свинка" на користь ТОВ "Агрітрейд Україна" 260 780,00 грн основного боргу, 40 786,11 грн пені, 17 335,13 грн 30% річних, 41 067,78 грн інфляційних втрат, 26 214,50 грн штрафу, а також 5 792,75 грн судового збору. У задоволенні решти вимог первісного позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ТОВ "Весела Свинка" до ТОВ "Агрітрейд Україна" про визнання договору неукладеним відмовлено.

Частково задовольняючи первісні позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку про порушення умов укладеного між сторонами договору з боку відповідача за первісним позовом в частині проведення повної оплати за товар, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за договором підлягають задоволенню.

Також, суд першої інстанції, зробивший власний розрахунок, дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 40 786,11 грн пені, 26 214,50 грн штрафу, 41 067,78 грн інфляційних втрат та 17 335,13 грн 30% річних.

Відмовляючи у задоволені зустрічного позову місцевий господарський суд виходив з того, що договір поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу від 05.02.2020 №05/02-К є укладеним, дійсним, та таким, що є обов`язковим до виконання його сторонами, у зв`язку з чим зустрічна позовна заява ТОВ "Весела Свинка" не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, ТОВ "Весела Свинка" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2022 у справі №911/1131/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги ТОВ "Весела Свинка" та визнати неукладеним договір поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу від 05.02.2020 №05/02-К.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним та підлягає скасуванню з огляду, зокрема, на те, що спірний договір підписаний не уповноваженою особою.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що доводи зустрічної позовної заяви та апеляційної скарги є тотожними за своїм змістом.

Крім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції було надано оцінку письмовим пояснення ОСОБА_1 , як доказам у справі і такий доказ став основою для прийняття рішення у справі.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

24.01.2023 від ТОВ "Агрітрейд Україна" через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Весела Свинка", у якому відповідач за зустрічним позовом просить відмовити ТОВ "Агрітрейд Україна" у задоволенні його апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2022 у справі №911/1131/22 залишити в силі.

Так, у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Агрітрейд Україна" вказує, що скаржник не надав жодних доказів обмеження відносно повноважень керівника як в статуті товариства так і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, апелянт не був обмежений ні статутом, ні законодавством у своїх повноваженнях на підписання договору поставки, та мав відповідні повноваження на визначення ним самостійно умов даного договору.

Також, ТОВ "Агрітрейд Україна" зазначає, що скаржником було вчинено конклюдентні дії на виконання договору поставки, зокрема, здійснення ТОВ "Весела Свинка" оплати за спірним договором, прийняття ним товару у попередні періоди до серпня 2021 року, відсутність жодних письмових заперечень щодо прийняття товару за спірними накладними з посиланням на відсутність договірних відносин, невчинення покупцем дій до повернення отриманого товару, що свідчить про те, що договір фактично був укладений та виконувався сторонами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Весела Свинка" у справі №911/1131/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Попікова О.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1131/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ТОВ "Весела Свинка" на рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2022 у справі №911/1131/22 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

22.12.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/1131/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Весела Свинка" на рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2022 у справі №911/1131/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 30.01.2023.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 №09.1-07/66/23, у зв`язку з обранням головуючого судді (судді-доповідача) Попікової О.В. членом Вищої ради правосуддя, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2023 прийняти апеляційну скаргу ТОВ "Весела Свинка" на рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2022 у справі №911/1131/22 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В., розгляд апеляційної скарги призначено на 21.02.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Весела Свинка" на рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2022 у справі №911/1131/22 відкладено до 28.03.2023.

Проте головуючий суддя (суддя-доповідач) Разіна Т.І. з 24.03.2023 по 13.04.2023 перебувала на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Весела Свинка" на рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2022 у справі №911/1131/22 призначено до розгляду на 23.05.2023.

Проте суддя Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, перебувала у відпустці з 08.05.2023 по 26.05.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Весела Свинка" на рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2022 у справі №911/1131/22 призначено до розгляду на 13.06.2023.

Явка представників сторін

У судове засідання 13.06.2023 сторони з`явилися.

Позиції учасників справи

Представник ТОВ "Весела Свинка" у судовому засіданні вимоги апеляційної підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2022 у справі №911/1131/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Представник ТОВ "Агрітрейд Україна" у судовому засіданні просив апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи, 05.02.2020 між ТОВ "Агрітрейд Україна" (постачальник) та ТОВ "Весела Свинка" (покупець) укладено договір поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу №05/02-К, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити у зумовлені строки покупцеві товар, в кількості, асортименті, цінах та умовах поставки, що обумовлюються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і оплатити його у порядку і на умовах, визначених цим договором. Видаткова накладна в розумінні цього договору вважається специфікацією.

Згідно з пунктом 1.3 договору право власності переходить від постачальника до покупця в момент отримання товару покупцем згідно встановлених договором умов (базисів) поставки.

Сторони прийшли до згоди, що товар покупцю може постачатися партіями або загалом (повністю), відповідно до умов даного договору та/або видаткових накладних до нього (пункт 1.5 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору ціна товару та/або його окремі партії визначається та вказується в видаткових накладних до цього договору та/або видаткових накладних та/або рахунках-фактурах на дату їх складення та включають вартість доставки товару покупцю. Сторони встановлюють та вказують ціну товару (та/або кожної партії товару) у національній валюті України - гривні.

За умовами пункту 2.3 договору оплата вартості товару (партії товару) проводиться покупцем відповідно до умов цього пункту договору, якщо інші умови оплати не будуть передбачені у видатковій накладній до договору. Покупець зобов`язаний здійснити оплату товару в розмірі 100% від вартості (ціни) товару на умовах відстрочення платежу протягом 14 календарних днів з дня відвантаження товару зі складу постачальника (дата зазначена у видатковій накладній). Датою оплати є день зарахування коштів на рахунок постачальника в банківській установі.

При перерахуванні коштів, покупець обов`язково вказує в платіжному документі номер та дату цього договору, а також номер та дату рахунку-фактури, згідно якої здійснюється поставка партії товару. У разі відсутності в платіжному документі таких посилань, постачальник самостійно визначає порядок та суми зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості покупця (пункт 2.4 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що не пізніше, ніж за п`ять днів до моменту відвантаження товару, покупець надсилає постачальнику заявку-замовлення на партію товару, в якій вказує найменування товару та його кількість, а також базис поставки. Постачальник розглядає заявку і у разі її погодження надсилає покупцю рахунок-фактуру. Рахунок-фактура підлягає оплаті відповідно до умов розділу 2 цього договору.

Постачальник здійснює поставку товару на протязі п`яти банківських днів (якщо інший строк не зазначений в видатковій накладній до договору) з моменту надходження від покупця замовлення на товар (пункт 5.2 договору).

Згідно з пунктом 9.4 договору рахунки-фактури, видаткові накладні та інші додатки, є невід`ємними частинами договору при підписанні їх сторонами та проставленні печаток. Сторони дійшли згоди, що копії додатків, додаткових угод та будь-яких документів, виданих на виконання умов цього договору, що передані за допомогою факсимільного/електронного зв`язку мають юридичну силу до моменту обміну оригіналами. Під час електронного листування сторони зобов`язані дотримуватися законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Електронні листи повинні мати електронний підпис.

Договір набирає чинності в момент підписання його представниками сторін та скріплення печатками його тексту і діє до 31.12.2020, а в частині зобов`язань, які виникли під час дії договору до повного їх виконання (пункт 10.1 договору).

Незалежно від положень пункту 8.1, договір вважається пролонгованим на наступний рік до 31 грудня відповідного року на таких самих умовах, якщо жодна із сторін не заявить письмово про свій намір припинити договір за один місяць до закінчення строку його дії (пункт 10.2 договору).

На виконання договору, у період з серпня 2021 року по лютий 2022 року постачальником поставлено, а покупцем отримано товар на загальну суму 283 340,00 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних на суму 283 340,00 грн, а саме: від 04.08.2021 №403 на суму 26 320,00 грн; від 12.08.2021 №424 на суму 26 310,00 грн; від 30.08.2021 №441 на суму 26 310,00 грн; від 17.09.2021 №464 на суму 26 310,00 грн; від 29.09.2021 №480 на суму 26 310,00 грн; від 26.10.2021 №513 на суму 26 310,00 грн; від 09.11.2021 №530 на суму 26 310,00 грн; від 17.12.2021 №591 на суму 26 310,00 грн; від 29.12.2021 №599 на суму 26 310,00 грн; від 02.02.2022 №36 на суму 46 540,00 грн.

Позивач за первісним позовом зазначає, що 02.02.2022 ТОВ "Весела Свинка" здійснило оплату за товар на суму 33 000,00 грн, чим погасило оплату за товар за попередніми поставками, які не є спірними, та судом не розглядаються, та частково на суму 1 365,00 грн по видатковій накладній від 04.08.2021 №403, на підтвердження чого додає до матеріалів справи копію платіжного доручення від 01.02.2022 №86.

Звертаючись до суду з первісним позовом, ТОВ "Агрітрейд Україна" посилається на те, що відповідач за первісним позовом не здійснив у повному обсязі розрахунок з позивачем за первісним позовом, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 260 780,00 грн.

Крім того, позивач за первісним позовом окрім стягнення вищенаведеної суми заборгованості також просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 40 786,11 грн пені, 52 123,42 грн 30% річних, 41 067,78 грн інфляційних втрат та 26 214,50 грн штрафу.

У свою чергу, 15.08.2022 до Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Весела Свинка" до ТОВ "Агрітрейд Україна", у якій позивач за зустрічним позовом просив визнати неукладеним спірний договір поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу від 05.02.2020 №05/02-К.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Весела Свинка" не підлягає задоволенню, оскаржуване рішення не підлягає зміні чи скасуванню виходячи з наступних підстав.

Щодо зустрічного позову.

ТОВ "Весела Свинка", звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою про визнання договору поставки товару Д-2 на умовах відстрочення платежу від 05.02.2020 №05/02-К неукладеним, не заперечує того факту, що між сторонами велися переговори щодо укладення договору, однак стверджує про те, що ТОВ "Весела Свинка" не підписувало договір у даній редакції та вказує на те, що позивач за первісним позовом не отримавши безумовного акцепту, а саме сплати платежів за відвантажений товар, почав здійснювати відвантаження товару та передавати його невстановленій особі, підпис якої не належить керівнику позивача за зустрічним позовом.

Водночас, 02.02.2022 ТОВ "Весела Свинка" здійснило оплату за товар на суму 33 000,00 грн, чим погасило оплату за товар за попередніми поставками, які не є спірними, та судом не розглядаються, та частково на суму 1 365,00 грн. по видатковій накладній від 04.08.2021 №403, що підтверджується копію платіжного доручення від 01.02.2022 №86.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами.

Місцевий господарський суд з огляду на дії сторін, а саме здійснення ТОВ "Весела Свинка" оплати за спірним договором, прийняття ним товару у попередні періоди до серпня 2021 року, відсутність жодних письмових заперечень щодо прийняття товару за спірними накладними із посиланням на відсутність договірних відносин, невчинення покупцем дій до повернення отриманого товару, дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що вказані дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений та виконувався сторонами.

Також з цього приводу суд першої інстанції звернув увагу сторін на викладене у пунктах 97-100 постанови Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/5408/21, у яких зазначено, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства.

Тлумачення пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/9397/20, від 10.04.2019 у справі №390/34/17).

Таким чином, фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів частини 8 статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладення господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов.

Схожий за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18.

Представник ТОВ "Весела Свинка", заперечуючи факт підписання договору у поданій редакції, не заперечує факт отримання товару від ТОВ "Агрітрейд Україна». Подані позивачем за первісним позовом видаткові накладні засвідчені печатками покупця, містять всі необхідні реквізити та надають змогу суду достовірно ідентифікувати відповідача за первісним позовом як особу, яка отримала товар за ними, а неістотні недоліки у вказаних первинних документах не спростовують факт господарської операції (абзац 9 частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України").

Враховуючи викладене вище, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно відхилив доводи позивача за зустрічним позовом щодо неукладеності договору поставки товару Д-2 на умовах відстрочення платежу від 05.02.2020 №05/02-К та відмовив у задоволенні зустрічної позовної заяви.

Щодо первісного позову.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 638 ЦК України та частиною 2 статті 180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передають у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що у період з серпня 2021 року по лютий 2022 року постачальником поставлено, а покупцем отримано товар на загальну суму 283 340,00 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними підписаними представниками сторін та скріпленими печатками цих суб`єктів господарювання, які долучені до матеріалів справи.

За приписами частин 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що:

- за видатковою накладною від 04.08.2021 №403 на суму 26 320,00 грн строк оплати - до 18.08.2021, а з 19.08.2021 настало прострочення;

- за видатковою накладною від 12.08.2021 №424 на суму 26 310,00 грн строк оплати - до 26.08.2021, а з 27.08.2021 настало прострочення;

- за видатковою накладною від 30.08.2021 №441 на суму 26 310,00 грн строк оплати - до 13.09.2021, а з 14.09.2021 настало прострочення;

- за видатковою накладною від 17.09.2021 №464 на суму 26 310,00 грн строк оплати - до 01.10.2021, а з 02.10.2021 настало прострочення;

- за видатковою накладною від 29.09.2021 №480 на суму 26 310,00 грн строк оплати - до 13.10.2021, а з 14.10.2021 настало прострочення;

- за видатковою накладною від 26.10.2021 №513 на суму 26 310,00 грн. строк оплати - до 09.11.2021, а з 10.11.2021 настало прострочення;

- за видатковою накладною від 09.11.2021 №530 на суму 26 310,00 грн строк оплати - до 23.11.2021, а з 24.11.2021 настало прострочення;

- за видатковою накладною від 17.12.2021 №591 на суму 26 310,00 грн строк оплати - до 31.12.2021, а з 01.01.2022 настало прострочення;

- за видатковою накладною від 29.12.2021 №599 на суму 26 310,00 грн строк оплати - до 12.01.2022, а з 13.01.2022 настало прострочення;

- за видатковою накладною від 02.02.2022 №36 на суму 46 540,00 грн строк оплати - до 16.02.2022, а з 17.02.2022 настало прострочення.

Отже, строк оплати товару за спірними накладними є таким, що настав.

Як зазначає позивач за первісним позовом, 02.02.2022 ТОВ "Весела Свинка" здійснило оплату за товар на суму 33 000,00 грн, чим погасило оплату за товар за попередніми поставками, які не є спірними, та судом не розглядаються, та частково на суму 1 365,00 грн по видатковій накладній від 04.08.2021 №403.

Таким чином, станом на час подання позовної заяви документально підтверджена за матеріалами справи основна заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом за спірними накладними становила 281 975,00 грн (283 340,00 грн вартість поставленого товару мінус 1 365,00 грн. вартість оплаченого товару).

Однак, позивач за первісним позовом помилково вказав суму поставки за видатковою накладною від 02.02.2022 №36 - 25 345,00 грн, замість вірної суми 46 540,00 грн, відтак заявляє до стягнення суму основного боргу 260 780,00 грн.

Проте, відповідно до частини 2 статті 237 ГПК України суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимогу позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу у сумі 260 780,00 грн слід задовольнити повністю у заявленій сумі.

Крім того, у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання ТОВ "Агрітрейд Україна" нарахувало та просило стягнути з ТОВ "Весела Свинка" 40 786,11 грн пені та 26 214,50 грн штрафу.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до пункту 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Положеннями пункту 4 статті 231 ГК України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 ГК України).

Відповідно до пункту 6.3 договору в разі прострочення строків (термінів) оплати товару визначених в договорі та/або видаткових накладних, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення і до повного виконання стороною своїх зобов`язань та припиняється в день виконання винною стороною зобов`язань за договором, забезпечених санкцією. В разі порушення покупцем строків оплати за товар (його партію), встановлених договором та/або видатковими накладними, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару (пункт 6.4 договору).

Згідно з пунктом 6.7 договору строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим договором не обмежується строком, встановленим частиною 6 статті 232 ГК України. Штрафні санкції (в тому числі неустойка) за прострочення виконання зобов`язань за цим договором нараховуються до моменту належного та повного виконання відповідного зобов`язання в межах строку загальної позовної давності (стаття 257 ЦК України). До вимог про стягнення штрафних санкцій (в тому числі неустойки, пені) за цим договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений частиною 2 статті 258 ЦК України (один рік), кредитор за зобов`язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого статтею 257 ЦК України (три роки).

За таких обставин, вбачається, що сторонами у договорі передбачено більшу тривалість періоду часу, за який нараховується пеня, ніж визначено частиною 6 статті 232 ГК України, і пеню у даному випадку належить рахувати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми грошового зобов`язання, за кожний день прострочення виконання зобов`язання до моменту оплати його повного виконання.

Разом із тим, преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Колегією суддів враховано, що згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Колегія суддів, перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок штрафних санкцій, погоджується з судом першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом пені у розмірі 40 786,11 та штрафу в сумі 26 214,50 грн.

Також позивач за первісним позовом просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом 41 067,78 грн інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з вересня 2021 року по травень 2022 року, та 52 123,42 грн 30% річних, нарахованих з 19.08.2021 до 02.06.2022.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

У пункті 6.5 договору сторони погодили, що у разі прострочення покупцем строків оплати за товар (його партію), встановлених договором та/або видатковими накладними, покупець зобов`язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 процентів річних від простроченої (несплаченої) суми (стаття 625 ЦК України).

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши здійснений позивачем за первісним позовом розрахунок інфляційних втрат в сумі 41 067,78 грн, встановив, що він виконаний невірно, а сума інфляційних втрат є більшою, ніж заявлена позивачем за первісним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 237 ГПК України суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги в межах заявлених позивачем вимог.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом інфляційних втрат у розмірі 41 067,78 грн, враховуючи положення частини 2 статті 237 ГПК України.

Здійснивши власний перерахунок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню 30% річних у розмірі 17 335,13 грн.

Слід зазначити, що заперечень щодо невірності розрахунку пені, штрафу, 30% річних та інфляційних втрат доводи апеляційної скарги не містять.

Таким чином, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення первісного позову.

Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених відповідачем в апеляційній скарзі

Доводи позивача за зустрічним позовом про те, що судом першої інстанції було надано оцінку письмовим пояснення ОСОБА_1 , як доказом у справі і такий доказ став основою для прийняття рішення у справі, відхиляються колегією суддів у зв`язку з їх необґрунтованістю, оскільки місцевий господарський суд встановив, що зміст господарських операцій з виконання сторонами договору поставки не може встановлюватися на підставі показань свідків, крім того, вказана копія пояснень ОСОБА_1 від 12.09.2022 не оформлена у вигляді заяви свідка відповідно до вимог статті 88 ГПК України.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення первісного позову, та відмову у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні статті 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2022 у справі №911/1131/22, та, відповідно, апеляційна скарга ТОВ "Весела Свинка" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює ухвалу та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2022 у справі №911/1131/22 покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Весела Свинка" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.10.2022 у справі №911/1131/22 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Справу №911/1131/22 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддями - 20.06.2023.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова