Рішення

від 13.10.2022 по справі 522/18576/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 522/19777/21

Провадження № 2/522/1752/22

13 жовтня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси в складі головуючого судді Косіциної В.В., при секретарі Левченко К.І., розглянувши цивільну справу за позовом житлово-будівельного кооперативу «Центральний-27» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2021 року ЖБК «Центральний-27» звернулось до Приморського районного суду міста Одеси з позовними вимогами в яких просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суму заборгованості в розмірі 22923,93 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач здійснює оплату комунальних послуг за весь житловий будинок ЖБК по АДРЕСА_1 , а мешканці будинку щомісяця відшкодовують фактичні витрати ЖБК на комунальні послуги шляхом сплати відповідних сум. Відповідачі мешкають в квартирі АДРЕСА_2 та є споживачами послуг з надання теплової енергії. Проте, відповідач ОСОБА_1 стверджуючи, що відключила в квартирі опалення і такі послуги не отримувала, та за те, що в квартирі проходять стояки системи опалення не збирається платити, не сплачувала кошти за надання послуг. Самовільне відключення квартири не є підставою для скасування нарахувань за теплову енергію. Так, не сплачуючи за надані послуги споживачі завдають ЖБК значну матеріальну шкоду, в зв`язку з чим просили стягнути з відповідачів суму заборгованості.

Ухвалою суду від 27.10.2022 року відкрито провадження у справі, встановлено спрощений порядок розгляду справи із викликом осіб.

02 грудня 2021 року від представника відповідачів адвоката Авраменко О.А. до суду надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості, в якому вказано, що позов є безпідставним, необґрунтованим та у задоволенні якого має бути відмовлено, оскільки причиною несплати відповідачем вказаних послуг є демонтаж системи гарячого водопостачання та радіаторів у належній відповідачу квартирі, здійснений в порядку передбаченому законодавством і оформлено відповідним актом. Підстави вважати, що ОСОБА_1 здійснено самовільне відключення від мережі централізованого опалення відсутні.

03 березня 2022 року на електронну адресу суду та 14 березня 2022 року до канцелярії суду головою правління ЖБК «Центральний-27» Неголюком С.Б. подано відповідь на відзив в порядку ст. 179 ЦПК України, в якій просив врахувати надану інформацію у відповіді на відзив.

23 травня 2022 року до суду представником відповідачів адвокатом Авраменко О.А. подано заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову про стягнення заборгованості.

30 травня 2022 року до суду від позивача надійшли заперечення на заяву про виклик свідків.

30 травня 2022 року ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Авраменка О.А.- про витребування доказів та витребувано з Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» належним чином завірену копію акта, складеного представником Одеських теплових мереж 27. 04.2001 року за № 3679.

В судовому засіданні представник позивача підтримав поданий позов, наполягаючи на його задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених у відзиві та запереченнях.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Житлово-будівельний кооператив «Центральний-27» як юридична особа на підставі договорів на постачання теплової енергії з комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» (договір №2099 від 01.11.2006 р.), водопостачання та водовідведення з ТОВ «ІНФОКС» (договір №372/09-ж від 01.04.2009 р.), збирання, вивезення та утилізацію твердих побутових відходів з ТОВ «ТВ-Серрус» (договір №830-О від 01.03.2015 р.), обслуговування ліфтів (договір №72 від 01.03.2020 р.) здійснює повну оплату перелічених комунальних послуг на користь надавачів відповідних послуг за весь житловий будинок ЖБК по АДРЕСА_1 .

В подальшому мешканці будинку щомісяця відшкодовують фактичні витрати ЖБК на комунальні послуги шляхом сплати відповідних сум на рахунок ЖБК, а також сплачують за встановлені експлуатаційні витрати.

Відповідно до Статуту Житлово-будівельного кооперативу «Центральний-27» для забезпечення виконання членами ЖБК своїх обов`язків ЖБК має право робити членам Кооперативу попередження про порушення законодавства, Статуту, інших нормативних документів і вимагати усунення таких порушень, позбавляти порушників частково або у повному обсязі корпоративних пільг та вимагати відшкодування шкоди, заподіяної майну Кооперативу.

Згідно п. 9.2 Статуту члени (асоційовані члени) Кооперативу зобов`язуються у встановлений строк вносити внески (вступні, членські, цільові та ін.), передбачені Статутом та іншими документами Кооперативу, затвердженими відповідними органами у встановленому порядку.

Судом з`ясовано, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , а отже зобов`язана сплачувати як власник за надані послуги.

Згідно довідки (виписки з домової книги про склад сім`ї та реєстрацію) вих. № 01-07-37 від 30.09.2021 року, в квартирі АДРЕСА_2 з відповідачем ОСОБА_1 проживають її сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 6).

Підставою звернення позивача до суду стало те, що відповідачі, як споживачі комунальних послуг не сплачували з листопада 2018 року за послуги з надання теплопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 22923,93 гривень за користування системою теплопостачання.

В обґрунтування вказаного позивачем надано відповідний розрахунок, а саме нарахування за опалення по рокам по кв. № 133 від 30.09.2021 року № 01-07-32 за підписом голови правління Неголюк С.Б. (а.с. 7).

В свою чергу, відповідач ОСОБА_1 вказує, що причиною несплати вказаних послуг є демонтаж системи гарячого водопостачання та радіаторів у належній відповідачу квартирі, що було здійснено у 2001 році у порядку та спосіб, що були передбачені законодавством на той час.

Так, згідно акту, складеного представником Одеських теплових мереж Занезиним А.А., та начальником ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 06 травня 2001 року (вих. № 3679 від 27.04.2001 року) система гарячого водопостачання демонтована та опломбована Пломбіратору = Р =. В квартирі загальною площею 85,4 м.2 радіатори демонтовані. Стояки проходять транзитом (а.с. 48).

Отже, судом встановлено, що позивач, як власник квартири в 2001 році була відключена від системи гарячого водопостачання та центрального опалення.

При цьому, зазначений факт відключення від системи гарячого водопостачання та центрального опалення підтверджено також актом, складеного за участю позивача та контролера енергонагляду теплопостачальної організації, від 26.02.2003 року про відключення від системи центрального опалення, гарячого водопостачання (а.с. 49).

Правилами надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497 та які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, визначені терміни, а саме: споживач наймач (власник) квартири, кому надаються послуги з централізованого холодного та гарячого водопостачання, теплопостачання та водовідведення у житловому будинку;

Виконавець житлово-експлуатаційні та водо-, теплопостачальні, каналізаційні або інші підприємства і організації, які безпосередньо надають споживачеві комунальні послуги. Виконавця послуг у комунальному житловому фонді визначають місцеві державні адміністрації або органи місцевого самоврядування, в інших випадках власник житлового будинку, об`єднання співвласників будинків тощо;

виробник послуг підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, комунальної енергетики та інші, що виробляють послуги з водо-, теплопостачання; постачальник послуг підприємство, що одержує послуги від виробника та постачає їх виконавцеві або споживачеві.

Згідно з п.9 зазначених Правил права, обов`язки та відповідальність виконавця і споживача, передбачені цими Правилами, набирають чинності з моменту укладення договору.

У разі відмови споживача від користування послугами з водо-, теплопостачання та водовідведення він має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж.

Таким чином, відповідач, як споживач послуг відмовився від користування послугами з теплопостачання та гарячого водопостачання, виконавцем яких у 2001 році був КП «Одеські теплові мережі», із дотриманням порядку та процедури відключення та у відповідності до Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, які затверджені постановою КМ України від 30.12.1997 року № 1497, які діяли на час виниклих правовідносин.

Доводи позивача, що відповідач отримував вказані послуги за період з 2018 року по 2021 рік суд вважає безпідставними.

В обгрунтування позовних вимог позивача послався на те, що ЖБК, здійснює комунальні послуги, які передбачені Законом України «Про житлово-комунальні послуги`від 24.06.2004 року № 1875.

Проте, матеріали справи свідчать, що відключення відповідача від мереж теплопостачання відбулося, ще в 2001 році, на той період будь-які договірні відносини між сторонами по справі відсутні, крім того, виконавцем зазначених послуг була інша організація, з яким у відповідача і існували договірні відносини.

Поряд з цим, позивач посилається на те, що у відповідності до п.п. 18,20 «Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачання холодної та гарячої води та водовідведення», затверджених КМ України від 21.07.2005 р. № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. ЖБК Центральний-27 надає до квартири АДРЕСА_3 дорога послуги з централізованого опалення.

Однак, позивачем жодних доказів щодо показань засобів обліку води і теплової енергії та/або тарифів за такі послуги, які були надані та рахувались за квартирою АДРЕСА_3 , суду не надано.

Натомість, наданий позивачем розрахунок заборгованості не є доказами наявності заборгованості, а є лише розрахунками заявлених до стягнення сум. З наданого розрахунку неможливо встановити яким чином визначено тариф за споживання теплової енергії. Позивачем не надано до суду жодного первинного документа, що міг би підтвердити заявлені до стягнення суми (виписка за рахунком відповідача, виставлені рахунки тощо), а тому надання позивачем лише розрахунку не може довести розмір заборгованості відповідача перед позивачем.

До того ж, суд зазначає, що договір на постачання теплової енергії № 2099 з комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» укладено 01.11.2006 р., тобто по сплину 5 років після відключення відповідачів від постачання.

Доказів того, що відповідачі отримували зазначені послуги та свідомо не сплачували за їх постачання кошти, позивачем не надано, а судом не встановлено.

Також, суд вважає безпідставними доводи позивача, що відключення відповідача від мереж відбулось без дотримання відповідного порядку згідно Наказу Кабінету Міністрів України № 4 від 22.11.2005 року, оскільки вказаний порядок на правовідносини, що виникли у 2001 році, не розповсюджується.

Крім того, суд погоджується з позицією відповідача, щодо того, що ОСОБА_1 , виходячи з обставин, що склались, у розумінні законодавства не є індивідуальним споживачем послуг з централізованого теплопостачання, оскільки відповідні послуги нею не споживаються, а тому і правовідносини з приводу теплопостачання між позивачем та відповідачем відсутні, що виключає обов`язок здійснювати оплату за теплову енергію, яка позивачем не поставляється у квартиру відповідача з 2001 року.

При цьому, посилання позивача на недоліки та порушення з якими складено акт відключення від системи гарячого водопостачання та центрального опалення, не може слугувати єдиною підставою для задоволення позову та жодним чином не відміняє факт відключення позивача від системи.

Решта доводів та заперечень сторін по суті позовних вимог не спростовуються.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідност.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.12,13,76,81,89,95,141,258-259,263-265,268,273,279 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог житлово-будівельного кооперативу «Центральний-27» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 22923 грн. 93 коп. відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із врахуванням положень ЦПК України щодо карантину. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.11..2022 року.

Суддя В.В. Косіцина

13.10.2022