Постанова

від 05.09.2023 по справі 522/18576/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3824/23

Справа № 522/18576/21

Головуючий у першій інстанції Косіцина В. В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Стахової Н.В., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання Долгової В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційні скарги Департаменту міського господарства Одеської міської ради та Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський»

на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 06 жовтня 2022 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», Комунального підприємства «Міськзелентрест», Департаменту міського господарства Одеської міської ради про стягнення матеріальної шкоди

встановив:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним вище позовом, який згодом уточнила та остаточно просила стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради та Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» матеріальну шкоду у розмірі 113269,22 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що 07 січня 2021 року приблизно о 21.10 год., поблизу будинку №2 по вул. Пушкінській в Приморському районі м. Одеси, на припаркований автомобіль «FORD FUSION», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить позивачці впало дерево, внаслідок чого вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження, чим ОСОБА_1 спричинено матеріальну шкоду.

Вказаний факт підтверджується листом відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області за №60.2-48/аз від 15 лютого 2021 року, фотознімками та відеозаписами з місця події, падіння дерева.

Позивачка також зазначала, що будь-які дорожні знаки, які забороняють стоянку автомобілів на місці, де нею був припаркований вказаний вище автомобіль, встановлені не були, тому вважає, що вона правомірно припаркувала власний транспортний засіб.

За довідкою Гідрометцентру Чорного та Азовського морів вих. 01-18/235 від 10 лютого 2021 року за оперативними даними метеорологічної станції 07 січня 2021 року вночі опадів не було, вдень невеликий дощ, кількість опадів 3 мм; мінімальна температура 7.3 градусів тепла, максимальна температура 10 градусів тепла; відносна вологість повітря 79-97%; вітер переважно південно-західний, 2-3 м/с. За оперативними даними АМСЦ Одеса (аеропорт) з 17.30 год. до 19.31 год. пориви вітру 12 м/с.

З метою визначення матеріального збитку в результаті пошкодження автомобілю, позивачка звернулася до судового експерта та отримала висновок №16-21 від 28 січня 2021 року експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу «FORD FUSION», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за складення якого сплатила грошові кошти у розмірі 3500 грн.

Також позивачка вказала про те, що в даному випадку відсутній визначений належним чином балансоутримувач зелених насаджень, розташованих за місцем події, не зважаючи на те, що згідно положень ст.ст. 10,15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст.30 Закону України» Про місцевого самоврядування в Україні», а також п.п.3.2, 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, балансоутримувач щодо об`єктів державної та комунальної власності має бути визначений в обов`язковому порядку виконавчими органами місцевої влади. Позивачка вважає, що з огляду на організаційно-правовий статус та коло повноважень, Департамент міського господарства Одеської міської ради є належним відповідачем та повинен відшкодовувати майнову шкоду.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 06 жовтня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто солідарно з Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», Департаменту міського господарства Одеської міської ради матеріальну шкоду у загальному розмірі 113269,22 грн.. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Департамент міського господарства Одеської міської ради подав апеляційну скаргу в якій просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2022 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту міського господарства Одеської міської ради відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що доказом протиправної бездіяльності Департаменту міського господарства Одеської міської ради щодо не визначення балансоутримувача зелених насаджень на місці події, може бути тільки рішення адміністративного суду, яке у цій справі відсутнє. З посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03 грудня 2019 року у справі №686/26653/18 скаржник зазначає, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Крім того зазначає, що висновок судового експерта Крутих Є.О. №16-21 від 28 січня 2021 не є належним доказом і не може бути доказом на підтвердження розміру матеріальної шкоди у справі, оскільки судовий експерт до початку автотоварознавчого дослідження не був попереджений про кримінальну відповідальність. На думку скаржника, судові витрати зі сплати професійної правничої допомоги адвоката та сплата експертного висновку не відповідає критерію розумності їхньої вартості, виходячи з обставин цієї справи.

Також не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2022 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовну ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд невірно визначився з підставами покладання обов`язку забезпечення належного догляду за зеленими насадженнями на КП «ЖКС «Порто-Франківський», оскільки балансоутримувачем зелених насаджень є лише уповноважене органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень. У матеріалах цієї справи відсутні будь-які докази щодо передачі на баланс КП «ЖКС «Порто-Франківський» зелених насаджень. У випадку відсутності уповноваженого у встановленому законом порядку балансоутримувача, то відповідальним за утримання зелених насаджень і належний догляд за ними є місцеві органи самоврядування. На думку скаржника, у цій справі належним відповідачем є виконавчий комітет Одеської міської ради та саме на нього має бути покладено обов`язок з відшкодування позивачці завданої шкоди. В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги посилається на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 04 вересня 2019 року у справі №20022129/16-ц, від 04 квітня 2018 року у справі №2-1474/11-ц, від 11 червня 2019 року у справі №522/21125/18, від 23 січня 2019 року у справі №203/5198/15-ц, від 04 вересня 2019 року у справі №200/22129/16-ц.

Відзивів на апеляційні скарги не надходило.

Від представника позивачки ОСОБА_1 , адвоката Берлізова Є.В. надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Представник КП ЖКС «Порто-Франківський» адвокат Зуєва І.І. подала на адресу апеляційного суду заяву у якій просила розглядати справу за її відсутності.

Інші учасники справи будучи повідомленими належним чином про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, із заявами (клопотаннями) про відкладення розгляду справи не зверталися.

У відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на вказане, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційних скарг відповідачів виходячи з такого.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим єрішення,ухвалене напідставі повноі всебічноз`ясованихобставин,на якісторони посилаютьсяяк напідставу своїхвимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власницею автомобіля марки «Ford» модель «Fusion», 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , колір «сірий», номер кузова НОМЕР_2 , який останньою 07 січня 2021 року був припаркований біля будинку № 2 по вул. Пушкінській в м. Одесі, і яка звернулась до органів поліції з приводу пошкодження цього автомобіля, що підтверджується протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07 січня 2021 року (а.с. 12-13).

Вказана подія була зафіксована фото та відеоматеріалами, які містяться у матеріалах справи (а.с. 40).

На замовлення ОСОБА_1 судовим експертом Крутих Є.О. 28 січня 2021 року складено висновок № 16-21 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу Ford Fusion, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за яким, вартість матеріального збитку, завданого власнику зазначеного вище автомобіля, пошкодженого внаслідок події, яка відбулася 07 січня 2021 року, визначається рівною 113269,22 грн. (а.с. 15-24). За проведення експертного дослідження сплачено кошти у розмірі 3500 грн. (а.с. 38).

Відповідно до листа директора Українського Гідрометеорологічного центру від 10 лютого 2021 року № 01-18/235, наданого адвокату Берлізову Є.В., за оперативними даними метеорологічної станції Одеса (вул.Французьський бульвар, 89) 07 січня 2021 року вночі опадів не було, вдень невеликий дощ, кількість опадів 3 мм; мінімальна температура 7,3° тепла, максимальна температура 10,0° тепла; відносна вологість повітря 79-97%; вітер переважно південно-західний, 2-3 м/с: За оперативними даними АМСЦ Одеса (аеропорт) з 17 год. 30 хв. до 19 год. 31 хв. пориви вітру 12 м/с (а.с. 39).

З листа директора КП «ЖКС «Порто-Франківський» Рязанової А.Ф. від 14 січня 2021 року № 50/11 убачається, що утримання зелених насаджень не відноситься до видів послуг на управління багатоквартирними будинками і прибудинковими територіями, надання яких в свою чергу покладені на КП «ЖКС «Порто-Франківський». Дерева та багаторічні насадження, що розташовані на прилеглій території до будинків, що знаходяться в управлінні КІІ «ЖКС «Порто-Франківський» на балансі не знаходяться та підприємство не є спеціально уповноваженим підприємством з означених питань, тому не відповідає за утримання та збереження зелених насаджень на територіях зеленого господарства (а.с. 40).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди з Департаменту міського господарства Одеської міської ради та Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», суд першої інстанції виходив із того, що відповідальною особою за стан зелених насаджень уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, а отже, і за невиконання цих обов`язків, станом на 07 січня 2021 року був Департамент міського господарства Одеської міської ради, як встановлено судом, дерево росло на прибудинкові території будинку АДРЕСА_1 управителем якого є КП «ЖКС «Порто-Франківський», водночас згідно договору про надання послуг з управління багатоквартиних будинків відповідач КП «ЖКС «Порто-Франківський» зобов`язаний надавати послуги з дотриманням Правил утримання будинків та прибудникових територій, пункт 3.8. яких передбачає, на прибудинковій території повинен забезпечувати належний догляд за зеленими насадженнями, тому суд дійшов висновку, що внаслідок бездіяльності відповідачів, зокрема, КП «ЖКС «Порто-Франківський» та Департамента міського господарства ОМР, своєчасно не було виявлено сухе дерево, внаслідок падіння якого 07 січня 2021 року пошкоджено належний позивачці автомобіль, чим останній завдано матеріальну шкоду, яку мають відшкодувати відповідачі КП «ЖКС «Порто-Франківський» та Департамент міського господарства ОМР солідарно.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, з огляду на таке.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вини (схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі N 214/7462/20 (провадження N 61-21130сво21).

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування").

За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо (пункт 5 частини другої статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (частина сьома статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

У пункті 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року N 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі (пункту 5.5. Правил).

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (підпунктом 7 пункту "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування").

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі № 200/22129/16-ц (провадження N 61-43478св18), зазначено, що, "…до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень у дворі біля будинку АДРЕСА_1. Місцевий суд установив, що відповідач КП "Міськзеленбуд" Дніпровської міської ради було створено на підставі рішення Дніпровської міської ради № 45/22 від 08 грудня 2004 року, при створенні якого на його баланс жодних зелених насаджень не передавалось. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 30 листопада 2011 року № 53/17 "Про внесення змін до рішення міської ради від 02 березня 2011 року N 16/9 "Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради" КП "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1, проте не об`єктів благоустрою зеленого господарства, що розташовані на прибудинковій території вказаного будинку.

Покладаючи на Дніпровську міську раду обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, місцевий суд врахував, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування".

Отже, у разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вини.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року, переглядаючи справу №522/2891/20.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістомстатті 89ЦПК Українисуд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Апеляційний суд зауважує, що у матеріалах цієї справи відсутні докази на предмет підтвердження перебування на балансі відповідача КП «ЖКС «Порто-Франківський» Одеської міської ради дерев, що ростуть біля місця події поблизу будинку №2 по вул. Пушкінській в м. Одеса.

Також у матеріалах справи відсутні і докази, які б свідчили про те, що Одеська міська рада визначала балансоутримувача дерев, що ростуть біля буд. 2 по вул. Пушкінській в м. Одесі.

Поняття благоустрою населених пунктів визначене ч. 1 ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", відповідно до положень якого це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

За приписами ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Статтею 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що зокрема елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року N 105, визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.

Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Відповідно до п. 3.1. Правил до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.

Згідно з п. 5.2. Правил балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта.

Підпунктом 7 пункту "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачці майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою: м. Одеса, Пушкінська,2.

Водночас, виконавчим комітетом Одеської міської ради не доведено, що ним визначено такого балансоутримувача за вказаною вище адресою.

Апеляційний суд звертає увагу, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 102 від 14.02.2008 "Про утримання зелених насаджень у місті Одесі" (з наступними змінами та доповненнями), прийнятого з метою організації озеленення, охорони зелених насаджень у місті Одесі та яке наявне в загальному доступі на сайті Офіційного сайту м. Одеса, керуючись п. 7 "а" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Правилами утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 N 105, Правилами благоутрію території м. Одеса, не визначено як адресу м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 2, так і балансоутримувача за цією адресою.

Таким чином, виконавчий комітет Одеської міської ради у межах цієї справи не надав доказів того, що на конкурсних засадах визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розміщені за адресою: м. Одеса, вул. Пушінська, буд. 2, або що за їх утримання відповідає підприємство, з яким укладено договір про утримання та догляд за зеленими насадженнями.

При цьому, багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об`єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.

Доказів будь-якого права користування земельною ділянкою комунальної форми власності у відповідача КП «ЖКС «Порто-Франківський» матеріали справи також не містять.

Зважаючи на викладене вище, з огляду на те, що дерево, з приводу падіння якого на належний позивачці автомобіль виник спір у цій справі, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та відсутні дані про те, що таке дерево відповідно до ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебувало на балансовому обліку КП «ЖКС «Порто-Франківський» чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування, тому колегія суддів дійшла висновку, що обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачці майнової шкоди - у разі його доведення - має бути покладений на виконавчий комітет Одеської міської ради.

Причинно-наслідковий зв`язок між пошкодженням належного позивачці автомобіля та бездіяльністю виконавчого комітету Одеської міської ради, до обов`язків якої входить організації та забезпечення догляду та санітарного стану зелених насаджень, має похідний характер від визначення особи, що має відповідати у цьому випадку за завдану позивачці шкоду.

Подібного висновку про те, що у випадку заподіяння майну особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об`єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, балансоутримувач зобов`язується відшкодувати таку шкоду, дійшов і Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі №372/1891/17.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги КП «ЖКС «Порто-Франківський» про те, що обов`язок з відшкодування позивачці шкоди покладається саме на виконавчий комітет Одеської області ради, з огляду на те, що предмет заподіяння такої шкоди (дерево), розташовувалося саме на земельній ділянці комунальної форми власності, його власником є територіальна громада, та зважаючи на відсутність у матеріалах справи будь-яких документальних відомостей про те, що це дерево у відповідності до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебуває на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування, колегія судді приходить до висновку, що місцевий суд помилкового стягнув матеріальну шкоду з КП «ЖКС «Порто-Франківський».

Висновки місцевого суду про те, що правовою підставою для стягнення з КП «ЖКС «Порто-Франківський» на користь позивачки матеріальної шкоди є та обставина, що КП «ЖКС «Порто-Франківський» є управителем будинку АДРЕСА_1 , є хибними, оскільки суд ототожнив наявний у відповідача статус «управителя багатоквартирного будинку» з «балансоутримувачем об`єкта», що знаходиться за вказаною вище адресою, оскільки ці поняття не є тотожними, вони є різними за своєю правовою природою, оскільки наділяють особу різними правами та обов`язками.

Окрім того, суд першої інстанції залишив поза увагою і ту обставину, що згідно договору 02/1056 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_1 , від 23 травня 2017 року (т.1 а.с. 159-161) до обов`язків КП «ЖКС Порто-Франківський», як управителя будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не належить забезпечення догляду за зеленими насадженнями, які ростуть на прибудинковій території.

До помилкових висновків суду призвело і невірне трактування приписів п. 4.14. Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 № 1531-У1 (з наступними змінами та доповненнями) щодо покладення відповідальності за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень, знищення бур`янів на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та насаджень районів міста - на балансоутримувачів, власників, користувачів жилих, громадських, промислових будівель, оскільки відсутні докази, що саме КП «ЖКСПорто-Франківський» у передбачений законом спосіб визначено балансоутримувачем зелених насаджень перед будинком АДРЕСА_1 .

Також колегія суддів не погоджується і з висновками суду щодо наявності правових підстав для стягнення на користь позивачки з Департаменту міського господарства Одеської міської ради матеріальної шкоди, оскільки як встановлено апеляційним судом, питання щодо визначення у місті балансоутримувача конкретного об`єкта належить до компетенції виконавчого комітету Одеської міської ради, та у разі не прийняття рішення з цього питання, балансоутримувачем такого майна (певної земельної ділянки на якій ростуть зелені насадження) є саме виконавчий комітет Одеської міської ради, який і є відповідальною особою за стан зелених насаджень на території м. Одеси, у зв`язку із чим на нього покладений обов`язок приймати рішення про видалення зелених насаджень.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення майнової шкоди з відповідачів КП «ЖКС Порто-Франківський» та Департаменту міського господарства Одеської міської ради з вказаних вище підстав.

Вимоги позивачки про стягнення судових витрат, обумовлених проведенням експертизи та отримання правничих послуг адвоката є похідними від заявлених основних позовних вимог у задоволенні яких з наведених вище підстав апеляційний суд вважає потрібно відмовити, а відтак не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення з КП «ЖКС Порто-Франківський» та Департаменту міського господарства Одеської міської ради на користь позивачки таких судових витрат.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.4 ч.1, абз.1 ч. 2, ч. 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення потрібно скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні її позовних вимог до Департаменту міського господарства Одеської міської ради та Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський`з вказаних вище підстав.

Водночас апеляційний суд зауважує, що з огляду на приписи ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 06 жовтня 2022 року матеріальну шкоду на користь позивачки стягнуто лише з КП «ЖКС Порто-Франківський» та Департаменту міського господарства Одеської міської ради, тобто судом не ухвалено рішення про стягнення шкоди з виконавчого комітету Одеської міської ради. Це рішення місцевого суду, позивачка в апеляційному порядку не оскаржувала, питання про стягнення шкоди з виконавчого комітету Одеської міської ради на свою користь в апеляційному порядку не порушувала, що з огляду на засади диспозитивності, перешкоджає апеляційному суду ухвалити рішення про задоволення позовних вимог до виконавчого комітету Одеської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на те, що кожним із скаржників сплачено за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі по 1699,35 грн., апеляційним судом у цій справі ухвалюється нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідачів Департаменту міського господарства Одеської міської ради та Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», тому з ОСОБА_1 на користь цих відповідачів підлягає стягненню понесені ними судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у вказаному розмірі.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційні скарги Департаменту міського господарства Одеської міської ради та Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» задовольнити.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 06 жовтня 2022 року в частині задоволення позовних вимог до Департаменту міського господарства Одеської міської ради та Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» про стягнення матеріальної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У позові ОСОБА_1 до Департаменту міського господарства Одеської міської ради та Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» про стягнення матеріальної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Департаменту міського господарства Одеської міської ради (ЄДРПОУ 34674154) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1699,35 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» (ЄДРПОУ 35303262) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1699,35 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2023 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: Н.В. Стахова

М.В.Назарова