Ухвала від 01.11.2022 по справі 341/1639/21

Ухвала

01 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 341/1639/21

провадження № 61-10694ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 02 травня

2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду

від 07 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради, третя особа - Освітній омбудсмен України, про зміну дати звільнення, зобов`язання до вчинення дій, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради, третя особа - Освітній омбудсмен України, в якому просила суд:

- визначити днем її звільнення з посади директора Бурштинської гімназії - 31 липня 2021 року - фактичний день видачі трудової книжки;

- зобов`язати Відділ освіти і науки Бурштинської міської ради внести запис до її трудової книжки, зазначивши датою звільнення фактичний день видачі трудової книжки - 31 липня 2021 року ;

- стягнути з Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по дату отримання трудової книжки;

- стягнути з Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради на її користь моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 02 травня 2022 року позов ОСОБА_1 до Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради, третьої особи - Освітній омбудсмен України, про зміну дати звільнення, зобов`язання до вчинення дій, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Визначено днем звільнення ОСОБА_1 з посади директора Бурштинської гімназії 30 липня 2021 року.

У позові ОСОБА_1 до Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради, третя особа - Освітній омбудсмен України, в частині позовних вимог про зобов`язання Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 , зазначивши датою звільнення фактичний день видачі трудової книжки - 31 липня 2021 року ; стягнення з Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу по дату отримання трудової книжки; стягнення з Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн, відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня

2022 року апеляційні скарги Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради та ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Галицького районного суду від 02 травня 2022 року скасовано, ухвалено нове.

Позов ОСОБА_1 до Відділу освіти і науки Бурштинської міської ради, третя особа - Освітній омбудсмен України, про зміну дати звільнення, зобов`язання до вчинення дій, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Визначено днем звільнення ОСОБА_1 з посади директора Бурштинської гімназії - 31 липня 2021 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

25 жовтня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 02 травня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року (надійшла до суду 31 жовтня 2022 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження

з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі заявник заявила клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги. До касаційної скарги долучено роздруківку

з електронної пошти, в якій зазначено, що ОСОБА_1 отримала копію оскаржуваної постанови 16 вересня 2022 року.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, -

у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

У постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року зазначено, що повний текст постанови складено 16 вересня 2022 року.

Строк на касаційне оскарження відраховується з дня, наступного за днем складання повного тексту постанови, тому, останній тридцятий день на касаційне оскарження припадає на 17 жовтня 2022 року (понеділок).

Заявник звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою 25 жовтня 2022 року, тобто з пропуском строку касаційного оскарження на 7 днів.

Оскільки належних доказів порушень апеляційним судом порядку направлення копій постанови учасникам справи (заявнику) заявник не надала, а також не надала доказів поважності пропуску строку звернення до суду касаційної інстанції, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідних доказів.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Також подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження

з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 816,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору

у встановленому розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності

01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у 2021 році та заявляла дві позовні вимоги немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру.

Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 270,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908,00 грн; 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 11 350,00 грн).

Оскільки заявник оскаржує судове рішення в повному обсязі, то заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 632,00 грн (судовий збір за позовну заяву немайнового характеру: 908,00*2=1 816,00 грн; судовий збір за позовну заяву майнового характеру (один відсоток від ціни позову: 50 000,00*1%=500,00 грн), але не менше 908,00 грн; судовий збір за подачу касаційної скарги: (1 816,00+908,00)*200%=5 448,00 грн; сплачено судового збору - 1 816,00 грн; доплата судового збору: 5 448,00-1 816,00=3 632,00 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Також, Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що у касаційний скарзі зазначений представник ОСОБА_1 - адвокат Денис Т. Д. Однак до касаційної скарги не додано доказів щодо повноважень адвоката Дениса Т. Д. представляти інтереси ОСОБА_1 у Верховному Суді.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку подачі касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 02 травня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць