Ухвала

від 02.11.2022 по справі 460/33100/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 листопада 2022 року м. Рівне№460/33100/22

Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Поліщук О.В., розглянувши матеріали позовної заяви

Головного управління ДПС у Рівненській області

до Відділу Агропромислового розвитку Дубенської районної держвної адміністрації Рівненської області

про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Рівненській області до Відділу Агропромислового розвитку Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області про стягнення заборгованості в розмірі 4772,79 гривень.

Ухвалою суду від 03.10.2022 позовна заява залишена без руху. Позивачу запропоновано усунути недоліки позову шляхом подання до суду: доказів сплати суми судового збору у розмірі 211 грн (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища).

24.10.2022 позивач просив звідстрочити сплату судового збору, обґрунтовуючи це відсутністю фінансування на такі цілі.

Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на невизначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України №3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою статті 8 Закону України №3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, враховуючи вимоги законодавства, важкий фінансовий стан позивача та відсутність бюджетних асигнувань не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору при поданні адміністративного позову.

Щодо наявності інших підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених частиною першою статті 8 Закону України №3674-VI, позивач не зазначив.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не може вважатися достатньою та обґрунтованою підставою для звільнення від сплати судового збору, та ставити таким чином позивача у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу.

Крім цього, жодного доказу неможливості сплати судових витрат та жодного доказу відсутності фінансування державного органу на цю статтю витрат позивач не надав.

Тому, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 03.10.2022, тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали, та запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати суми судового збору у розмірі 211 гривень.

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Продовжити Головному управлінню ДПС у Рівненській області процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 03.10.2022 для усунення недоліків позовної заяви.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя О.В. Поліщук