Рішення

від 01.11.2022 по справі 369/10682/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/10682/21

Провадження № 2/369/1779/22

РІШЕННЯ

Іменем України

01.11.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

за участю секретаря Варваровій М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», треті особи: туроператор ТОВ «СІЄСТА», турагент ФОП ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», треті особи: туроператор ТОВ «СІЄСТА», турагент ФОП ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування збитків, що настали внаслідок неможливості здійснення запланованої зарубіжної поїздки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у травні 2021 року, вона ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком, звернулась до туристичного агентства, з метою придбання закордонної подорожі (відпочинку).

При складанні необхідних документів для подальшої закордонної подорожі, обов`язковою умовою було укладання Договору добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордон І ( поліс №15943266 (31703) із Страховою компанією ПРАТ "СК "ВУСО".

Зокрема предметом страхування було страхування фінансових ризиків , пов`язаних зі збитками внаслідок неможливості здійснити подорож.

Відповідно до умов п. 3.4. Договору Відповідач зобов`язався здійснювати Позивачу страхові г сплати за умови настання страхового випадку.

Пунктом п. 3.5. Договору визначено, що завдання збитків Вигодонабувачу, що настали внаслідок неможливості здійснення ним запланованої зарубіжної поїздки, визнається страховим випадком, якщо неможливість здійснення Вигодонабувачем зарубіжної поїздки сталось в період дії страхового захисту за добровільним страхуванням фінансових ризиків відповідно до п. 2.4. Пам`ятки №32409 до Генерального Договору добровільного комплексного страхування подорожуючих закордон №1284190 від 17.04.2018 року.

Від так, п.п. 2.4.2. Пам`ятки зазначено, що екстрені операції, які потребують перебування на стаціонарному лікуванні більше 14 (чотирнадцяти) календарних днів, (включно) та продовжуються в момент початку подорожі та об`єктивно перешкоджають здійсненню Застрахованою особою спланованої подорожі визнається страховим випадком.

Згідно з п.п. 2.4.6.,2.4.7. страховим випадком є захворювання на СОVID-19 будь-якої застрахованої особи, зазначеної у Пам`ятці в межах страхової суми. Заборона перетину кордону до країни подорожі будь-якої застрахованої особи, зазначеної у Пам`ятці, внаслідок захворювання на СОVID -19.

На початку березня 2021 року їй стало відомо, що у їїзнайомих з якими вона постійно спілкується та має тісний контакт, підтверджено захворювання на СОVID -19, а відтак її можна віднести до осіб, які відповідають визначенню підозрілого, ймовірного випадку захворювання на СОVID -19, о отже зобов`язана перебувати на самоізоляції, як потенційно хвора особа.

Згодом, стан її здоров`я різко погіршувався, а часу на лікування було дуже мало до дати запланованої подорожі, вона змушена була пройти експрес-тест, у зв`язку з чим 31 березня 2021 року звернулась у діагностичний центр "СІНЕВО" для проходження діагностики на можливе захворювання на СОVID-19. За результатами пройденого тесту захворювання було підтверджено.

Того ж дня, він в екстреному порядку звернулась до приватної клініки "КЛІНІКА МЕДОКС" з метою проходження медичного огляду та визначення необхідного протоколу лікування, про що їй було надано консультативний висновок терапевта.

Отже, з урахуванням наданих їй рекомендацій вона почала лікування, однак стан не покращувався, а навпаки суттєво погіршувався та почалося ускладнення дихання. У зв`язку з чим їй повідомили про негайну необхідність здійснити спіральну комп`ютерну томографію органів грудної клітини, за висновком якого було виявлено - ознаки двобічної полісегментарної пневмонії з ураженням паренхіми легень та надано рекомендації.

Однак, надалі перебуваючи у стані набагато гіршому за попередній, практично не могла дихати, 08 квітня 2021 року вона змушена була, посеред ночі, викликати невідкладну швидку допомогу. Після надання їй невідкладної допомоги лікаря швидкої, їй стало легше, а за результатами обстеження, вкотре було поставлено діагноз - СОVID -19. Негоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія, та надані рекомендації, зокрема - "При погіршені стану-госпіталізація".

Враховуючи те, стан її здоров`я залишався тяжким, вона звернулась до приватної клініки АЦМД "МЕДОКС" з метою стаціонарного лікування. Але їй було повідомлено, що наразі такої можливості немає, оскільки у лікарні відсутні вільні місця, а також враховуючи підвищення рівня захворюваності по країні, на стаціонарне лікування приймають виключно «критично хворих осіб», що потребують підключення до апаратів штучного дихання, з супутніми тяжкими хронічними захворюваннями та людей літнього віку, що потрапляють до категорії «ризикових або найбільш вразливих осіб», а тому запропоновано продовжити лікування в дома, під наглядом сімейного лікаря та терапевта клініки.

Враховуючи вищевикладені обставини, вона не змогла здійснити заплановану зарубіжну поїздку, а отже стався страховий випадок передбачений умовами Договору.

В силу положень п.п. 4.1.5. Пам`ятки, у разі настання страхового випадку Позивач повинен у строк 15 (п`ятнадцять) робочих днів з моменту настання події, що може бути визнана страховим випадком, подати Відповідачу наступний пакет документів: заяву про здійснення виплати страхового відшкодування за формою Страховика; пам`ятку; договір про надання туристичних послуг; документи і відомості, необхідні для встановлення факту, причин та обставин настання страхового випадку, зокрема - довідку медичної установи, виписки з медичної карти стаціонарного хворого, завірені підписом відповідальної особи та печаткою лікувальної установи, тощо.

Відтак, 07 квітня 2021 року у телефонній розмові Позивач повідомив Страховика про настання страхового випадку, а 26 квітня 2021 року подав вищевказаний пакет документів Відповідачеві, що підтверджується відміткою про прийняття пакету документів на другому екземплярі заяви про здійснення страхової виплати.

Однак, 01 червня 2021 року Відповідачем було направлено листа про відмову у страховому відшкодуванні у зв`язку з відсутністю страхової події, а саме відсутності ПЛР тесту у сертифікованій лабораторії із переліку Центру громадського здоров`я України захворювання на СОVID -19.

З таким висновком Позивач повністю не погоджується, оскільки при оформлені документів туристичним оператором, як страховим агентом, не було повідомлено про обов`язковість підтвердження захворювання виключно ПЛР тестом.

У позивача також виникає також логічне запитання, чому працівник страхової компанії, що приймав повідомлення про настання страхового випадку, проігнорував чи навмисно не врахував повідомлену ним інформацію про засоби діагностування для виявлення захворювання на СОVID -19, оскільки вона неодноразово в розмові наголосила на тому, що має лише висновки лікарів (з урахуванням явних симптомів хвороби), КТ та експрес тест. Також вона повідомила, що на підставі цих даних лікарями визначено протоколом лікування СОVID -19, зроблено висновок про відсутність можливості в здійсненні запланованої подорожі.

Надалі, при повторному повідомленні про страховий випадок та уточненні інформації у представника страхової компанії щодо порядку подання відповідної заяви для виплати страхового відшкодування, Відповідач не повідомив її про необхідність додаткового проходження ПЛР тестування на підтвердження хвороби та зазначив, що наявних документів достатньо для підтвердження страхового випадку.

Більш того, відповідно до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (СОVID -19)» зі змінами, попереднє скринінгове обстеження на визначення антигену SARSCoV-2 з використанням швидких тестів на визначення антигену SARSCoV-2 проводять наступним особам: з підозрою на СОVID-19; з ознаками ТГРС; з ознаками інших ГРВІ; з ознаками пневмонії; що були у тісному контакті з особою з підтвердженим випадком на СОVID -19; що повертаються з регіонів зі значним розповсюдженням СОVID -19; що підлягають плановій госпіталізації. Позитивний результат швидкого тесту на визначення антигену SARSCoV-2 повинен бути підтверджений за допомогою ПЛР. Винятком є позитивний результат швидкого тесту на визначення антигену SARSCoV-2 у пацієнтів, які відповідають визначенню підозрілого, ймовірного випадку захворювання на СОVID -19.

Враховуючи наведене, для виявлення хвороби та визначення відповідного протоку тестування, відповідно до вищенаведеного, достатньо проходження експрес тестування.

Отже, надаючи Відповідачу заяву про здійснення страхової виплати разом із необхідними документами, що містяться висновки лікарів та визначено протокол лікування, відповідно до Затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 02 квітня 2020 року № 762 (в редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від «06» квітня 2021 року № 638) протоколу "Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (СОVID -19)", висновки КТ про ознаки двобічної пневмонії з ураженням легень, висновки лікаря невідкладної медичної допомоги про наявність коронавірусної хвороби та можливу подальшу госпіталізацію у разі значного погіршення стану, Позивачем було підтверджено наявність хвороби та неможливість здійснення закордонної поїздки.

Крім цього слід зазначити, що відповідно до п.7, п. 9 Постанови КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2 від 09 грудня 2020 рову за № 1236 (далі - Постанова), зазначено, що особи, які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком СОVID -19; особи з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом захворювання на СОVID-19 у легкій формі за умови, що особа не потребує госпіталізації - підлягають самоізоляції. Строк самоізоляції становить 14 днів.

Особи, які потребують самоізоляції, зобов`язані постійно перебувати у визначеному ними місці самоізоляції, утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими разом проживають (п. 14 Постанови).

Тобто, із урахуванням вищенаведеного та обставин справи. Позивачем доведено обставини, що об`єктивно перешкоджають здійсненню ним запланованої подорожі, а отже визнається страховим випадком.

Позивачка вважає, що дії Відповідача не обґрунтовані та не правомірні, грубо порушують мої права, умови укладеного Договору та норми законодавства України, а отже підлягають захисту у судовому порядку, з огляду на наступне:

Виходячи з вищезгаданого, між Позивачем та Відповідачем укладено Договір страхування відповідно до якого останній взяв на себе зобов`язання, щодо відшкодування страхової виплати при настанні страхових випадків, а саме неможливості здійснити заплановану зарубіжну поїздку.

Позивач не зміг здійснити подорож внаслідок захворювання на СОVID - 19, що підтверджується не лише зробленим експрес-тестом, а додатково підтверджується висновками лікарів, знаходженням на амбулаторному лікуванні та дотримання режиму самоізоляції.

Отже, відмова Відповідача здійснити страхову виплати є грубим порушенням умов укладеного Договору.

Додатково позивач зазначає, що у зв`язку із зверненням до суду за захистом незаконно порушених прав Позивач поніс витрати у вигляді сплати гонорару адвоката за підготування процесуальних документів у розмірі 15 000, 00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень) 00 копійок та сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень) 00 копійок,

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" (Код ЄДРПОУ: 31650052) на користь ОСОБА_1 (Р.Н.О.К.П.П.: НОМЕР_1 ), 57 874,00 грн. (п`ятдесят сім тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні) 00 копійок, з яких: 36 966,00 грн. - розмір відшкодування за страховим випадком; 5 000,00 грн. - відшкодування моральної шкоди; 15 000,00 грн. - витрати на професійну правову допомогу; 908,00 грн. - сплачений судовий збір за подання позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.09.2021 року провадження по справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача було подано відзив на позов. У відзиві відповідач вказував на те, що з вимогами позовної заяви не можна погодитися, так як вони є безпідставними, не підлягають задоволенню, з огляду наступного.

ПрАТ СК «ВУСО» не порушувала права позивачки, так як нею не надано документи (ПЛР тест), що визначено умовами підпункту 3.6. пункту 3 Розділу 3 Генерального договору добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордон № 1284190 від 17 квітня 2017 року зі змінами внесеними Додатковою угодою №1 від 01.07.2020 року, та підпунктом 2.4.6. пункту 2.4 Розділу 2 пам`ятки № 31703 для покриття прямих збитків;

Вимоги позивачки про стягнення з ПрАТ СК «ВУСО» на її користь 36966,00 грн. не ґрунтуються на умовах Генерального договору добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордон № 1284190 від 17 квітня 2017 року зі змінами, внесеними Додатковою угодою №1 від 01.07.2020 року, та пам`ятки № 31703 де визначено страхова сума на особу в розмірі 17303,96 грн..

29 січня 2021 року між позивачкою (турист) та ТОВ «Сієста» (туроператор) укладено договір на туристичне обслуговування №29-01/21 з датою початку подорожі 10 квітня 2021 року. Відповідно до заявки (Додаток до договору №1), вартість туристичної послуги для позивачки та її чоловіка склала 36966,00 грн., яка була оплачена нею турагенту ФОП ОСОБА_2 , у цей же день на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру №2901/21.

Фінансові ризики, пов`язані з неможливістю здійснити подорож, у період з 29 січня 2021 року по 10 квітня 2021 року, за цим договором, застраховано у відповідача на умовах Генерального договору добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордон № 1284190 від 17 квітня 2018 року зі змінами внесеними Додатковою угодою №1 від 01.07.2020 року та пам`ятки до цього договору № 31703 в сумі 36966,00 грн. на кожну особу по 17303,96 грн., на її вимогу.

26 квітня 2021 року від позивачки до відповідача надійшла заява про здійснення страхового відшкодування в сумі 36966,00 грн., у зв`язку з неможливістю здійснити закордонну подорож, внаслідок виявлення в неї антигену коронавірус SARS-CoV-2 COVID-19 імунохроматографічним методом дослідження, здійсненим в лабораторії «Сінево».

На адресу позивачки направлено відповідь вих. №5779/ВЗК від 01.06.2021 наступного змісту: «Департаментом андерайтингу та врегулювання особистих видів страхування ПрАТ СК «ВУСО» розглянуто Вашу заяву щодо витати за Договором добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордон (пам 'ятка № 31703) та повідомляє наступне.

Згідно заяви та наданих документів, Ви не змогли здійснити закордонну подорож внаслідок виявлення антигену коронавірус SARS-CoV-2 COVID-19 імунохроматографічним методом дослідження, здійсненим в лабораторії «Сінево».

У відповідності до п. 2.4. Договору страхування (пам`ятка № 31703), при страхуванні фінансових ризиків, пов`язаних зі збитками внаслідок неможливості здійснити подорож, страховим випадком є фактичне завдання збитків Застрахованої особи, що настали внаслідок неможливості здійснення ним запланованої зарубіжної поїздки, внаслідок чого виникає обов`язок Страховика здійснити страхову виплату. Завдання збитків Застрахованої особи, що настали внаслідок неможливості здійснення ним запланованої зарубіжної поїздки, визнається страховим випадком., якщо неможливість здійснення Застрахованої особи зарубіжної поїздки сталося в період дії страхового захисту за добровільним страхуванням фінансових ризиків, та пов`язана із такими подіями: 2.4.1. смерть Застрахованої особи, члена його сім`ї (чоловіка/дружини, батька/матері, дитини (в т.ч усиновленої); 2.4.2. екстрені операції, що потребують перебування на стаціонарному лікуванні більше 14 (чотирнадцяти) календарних днів (включно) Застрахованої особи, члена її сім`ї, (чоловіка/дружини, батька/матері, дитини (вт.ч. усиновленої), які почалися в період дії страхового захисту за добровільним страхуванням фінансових ризиків, та продовжуються в момент початку подорожі та об`єктивно переіикоджають здійсненню Застрахованою особою запланованої подорожі; 2.4.3. пошкодження, знищення, втрата рухомого та (або) нерухомого майна Застрахованої особи в період дії страхового захисту за добровільним страхуванням, фінансових ризиків, внаслідок пожежі вибуху, стихійного лиха, заподіяння шкоди майну Застрахованої особи внаслідок протиправних дій третіх осіб, якщо врегулювання наслідків такого завдання збитку потребує безпосередньої присутності Застрахованої особи на місці події та (або) об`єктивно перешкоджає здійсненню Застрахованої особи) раніше запланованої подорожі; при цьому, розмір збитків має становити не менше еквіваленту 2000 (двох тисяч) доларів СІЛА у гривнях за офіційним обмінним курсом НБУ на дату настання збитків; 2.4.4. необхідність участі Застрахованої особи у судовому засіданні та присутності у місці такого засідання, якщо він є відповідачем, свідком^або на це є рішення органів внутрішніх справ про обмеження прав Застрахованої особи в частині свободи її пересування у зв`язку з відкриттям кримінальної справи. Подія вважається страховою за умови, що факт того, іцо судове засідання співпадає з періодом запланованої подорожі та об`єктивно перешкоджає її здійсненню, та встановлене тимчасове обмеження у праві виїзд у закордон, був невідомий Застрахованої особи на дату укладення Договору; 2.4.5. запізнення Застрахованої особи на літак, поїзд, теплохід або автобус внаслідок затримки прибуття міжміського або приміського маршрутного транспортного засобу (за умови, що очікуваний час прибуття такого засобу повинен відрізнятися не менше ніж на 2 (дві) години від часу відправлення транспортного засобу для подальшої подорожі за кордон Застрахованої особи; 2.4.6. лабораторно підтверджене методом ПЛР у сеутифікованій лабораторії із переліку Центру громадського здоров`я України захворювання на СОVID-19 будь-якої ЗО, зазначеної у ній Пам`ятці, яка знаходиться на території України. При цьому, страхова виплата здійснюється кожній ЗО, зазначеній у цій Пам 'ятці, в межах страхової суми, визначеної для цієї ЗО за страхуванням фінансових ризиків та з дотриманням інших умов, передбачених цією Пам`яткою; 2.4.7. заборона перетину кордону до країни подорожі будь-якій ЗО, зазначеній у цій Пам`ятці, внаслідок лабораторно підтвердженого методом ПЛР у сертифікованій лабораторії із переліку Центру громадського здоров`я України захворювання на СОVID -19. При цьому, страхова виплата здійснюється кожній ЗО, зазначеній у цій Пам 'ятці, в межах страхової суми, визначеної для цієї ЗО за страхуванням фінансових ризиків та "з дотриманням інших умов, передбачених цією Пам`яткою; 2.4.8. витрати на зворотній квиток в країну постійного проживання для кожної ЗО, зазначеної у цій Пам`ятці, якщо будь-якій ЗО з цієї Пам`ятки було відмовлено в перетині кордону країни подорожі через підозру інфікування СОVID-19 та наявності лабораторно підтвердженого методом. ПЛР факту інфікування ЗО на СОVID -19, який зроблений не пізніше 5-ти днів після повернення в країну постійного проживання.

Перелік страхових подій, зазначений у п. 2.4. Договору страхування (пам`ятка № 31703), є вичерпнім. Неможливість здійснення Вигодонабувачем закордонної поїздки у зв`язку з виявлення антигену коронавірус SARSCoV-2 СОVID-19 імунохроматографічним методом дослідження, а не методом ПЛР дослідження, не є страховою подією у відповідності до умов п. 2.4. Договору.

Таким чином, керуючись вищенаведеним, ПрАТ СК «ВУСО», на жаль, не має можливості здійснити Вам виплату».

Крім того, представник відповідача звертає увагу суду, що позивачка не є представником свого чоловіка та не здійснює від його імені представництво, а договором, пам`яткою передбачено відшкодування 17303,96 грн. кожній особі, яка зазначена у пам`ятці, за її зверненням. При наданні документів страховику, відповідно до умов договору та пам`ятки, позивачка має право на відшкодування лише 17303,96 грн. .

Щодо безпідставності стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн..

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається. Позивачка до позовної заяви не надала жодного належного доказу про завдану їй моральну шкоду Страховиком, про її розмір та в чому вона полягає, що є предметом доказування.

У постанові ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ №4 від 31.03.95 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди зазначено: «Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим. підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. ( Абзац пункту 5 в редакції Постанови Пленуму Верховного суду № 5 ( У0005700-01 ) від 25.05.2001)»

Представник відповідача вважає, що відсутні підстави для задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди.

Щодо безпідставності вимог про стягнення правової допомоги в розмірі 15000 грн..

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається. Розмір правової допомоги є обставиною, що підлягає обґрунтуванню та доказуванню.

Відповідач заперечує проти вимоги про стягнення судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, в сумі 15000,00 грн., не погоджується з її правомірністю, вважаю її необгрунтованою, незаконною, що не підлягає стягненню.

Заявлений розмір професійної правничої допомоги не відповідає складності справи, є непропорційними та несправедливими. До позовної заяви не надано будь які розрахунки судових витрат, - тому предметно надати заперечення не є можливим.

Вважаю, що позовні вимоги є штучно створеними, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник відповідача повідомляє суд, що відповідачем направлено запити до туроператора ТОВ «СІЄСТА» та турагента ФОП ОСОБА_2 з метою отримання додаткових відомостей про обставини виконання договору на туристичне обслуговування №29-01/21 проведених взаєморозрахунках, що є суттєвими та стосуються предмету позову, але на дату підготовки відзиву відповіді не отримано.

При отриманні відповідних відомостей та інформації маю бажання їх подати до суду з метою об`єктивного та всебічного розгляду справи про що звернуся з відповідною заявою.

Просив відмовити у задоволенні позову.

12 травня 2022 року ухвалою суду залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування в якості третіх осіб, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - туроператора ТОВ «СІЄСТА» (код ЄДРПОУ: 32308966, місце реєстрації: Україна, 01135, місто Київ, вулиця Ісаакяна, будинок 2 ) та турагента ФОП ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

10 червня 2022 року представником відповідача була подана заява про розподіл судових витрат, яка обґрунтована тим, що розмір судових витрат під час розгляду справи в суді першої інстанції, зокрема, витрат на правничу допомогу є фіксованим і становить 5000,00 (п`ять тис.) грн.

На підставі вищевказаного просив суд стягнути судові витрати за наслідками розгляду справи на засадах справедливості, пропорційності.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання яке було призначено на 05 липня 2022 року о 11 годині 15 хвилин, не з`явилась. Про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином. До суду направила заяву у якій просила суд розгляд справи проводити без її участі, позов підтримала та підтвердила, викладені в ньому обставини, просила позов задовольнити.

Представник відповідача Шилін В.А. у судове засідання яке було призначено на 05 липня 2022 року о 11 годині 15 хвилин, не з`явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. До суду направив заяву у якій просив суд розгляд справи проводити без його участі, позов не визнав з підстав, викладених у поданому до суду відзиві. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третіх осіб у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 29 січня 2021 року між позивачкою (турист) та ТОВ «Сієста» (туроператор) укладено договір на туристичне обслуговування №29-01/21 з датою початку подорожі 10 квітня 2021 року.

Відповідно до заявки (Додаток до договору №1), вартість туристичної послуги для позивачки та її чоловіка склала 36966,00 грн., яка була оплачена нею турагенту ФОП ОСОБА_2 , у цей же день на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру №2901/21.

Фінансові ризики, пов`язані з неможливістю здійснити подорож, у період з 29 січня 2021 року по 10 квітня 2021 року, за цим договором, застраховано у відповідача на умовах Генерального договору добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордон № 1284190 від 17 квітня 2018 року зі змінами внесеними Додатковою угодою №1 від 01.07.2020 року та пам`ятки до цього договору № 31703 в сумі 36966,00 грн. на кожну особу по 17303,96 грн., на її вимогу.

29.01.2021р. на поточний рахунок туристичного оператора - ФОП « ОСОБА_2 » турагентом ОСОБА_1 перераховано: 36 966 гривень - оплати вартості туристичних послуг, що підтверджується квитанцією від 29.01.2021 року.

Між ПрАТ «СК «ВУСО» та ТОВ «Сієста» було укладено генеральний договір добровільного комплексного страхування подорожуючих закордон від 17 квітня 2018 року №1284190.

Між ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сієста», в якості страхувальника, укладено договір страхування осіб, що подорожують за кордон. Укладення даного договору підтверджується договором на туристичне обслуговування №29-01/21 від 29 січня 2021 року.

Згідно Генерального договору добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордон (добровільного страхування медичних, фінансових витрат та від нещасних випадків) від 17.04.2018 р. ПрАТ «СК «ВУСО» застрахувала медичні витрати на суму 30 000 доларів США, нещасний випадок на суму 10 000 грн., стосовно кожної застрахованих осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 .

Судом також встановлено, що позивачці ОСОБА_1 під час укладення договору про надання туристичних послуг було надано примірник Пам`ятки застрахованої особи з умовами страхування.

Відповідно до частин першої-третьої статті 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

У частині першій статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 16 Закону України "Про туризм" страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов`язковим і забезпечується суб`єктами туристичної діяльності на основі угод із страховиками. Туристи вправі самостійно укладати договори на таке страхування. У цьому випадку вони зобов`язані завчасно підтвердити туроператору чи турагенту наявність належним чином укладеного договору страхування. Договором страхування повинні передбачатися надання медичної допомоги туристам і відшкодування їх витрат при настанні страхового випадку безпосередньо в країні (місці) тимчасового перебування. За вимогою туриста туроператор чи турагент забезпечують страхування інших ризиків, пов`язаних із здійсненням подорожі. За бажанням туриста з ним може бути укладено угоду про страхування для покриття витрат, пов`язаних з анулюванням договору на туристичне обслуговування з ініціативи туриста, або угоду про страхування для покриття витрат, пов`язаних з передчасним поверненням до місця проживання при настанні нещасного випадку або хвороби.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про туризм» порушеннями законодавства в галузі туризму є ненадання, несвоєчасне надання або надання туристові інформації, що не відповідає дійсності; порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.

Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про туризм» передбачено, що суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Позивачка підписала відповідний договір, чим підтвердила те, що нею отримана вся необхідна інформація, передбачена Законом України «Про туризм» та всі необхідні документи для туристичної подорожі.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 980 ЦКУ можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з життям, здоров`ям тощо

Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката) (стаття 981 ЦК).

Отже, Цивільний кодекс України у статтях 981 та 982 передбачає письмову форму договору та його істотні умови. У даному випадку договір страхування був укладений саме із додержанням форми, що вимагається. А перелічені істотні умови договору страхування повністю враховані в ньому.

Договір страхування набрав чинності, оскільки страхувальник вніс страховий платіж під час оплати вартості туристичних послуг, і відтоді стали чинними права і обов`язки сторін цього договору, зокрема застрахованих осіб.

Згідно ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний: 1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; 2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; 3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором; 4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором; 5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна внести відповідні зміни до договору страхування; 6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (стаття 990 ЦК України).

Із дослідженої судом пам`ятки застрахованої особи вбачається, що за вказаним договором було застраховано фінансові ризики ОСОБА_1 та ОСОБА_7 у розмірі по 30000 доларів США у період часу з 00 год. 00 хв. 17.04.2018 року по 24 год. 00 хв. 16.04.2019 року.

За добровільним страхуванням фінансових ризиків, пов`язаних зі збитками внаслідок неможливості здійснити подорож, страховик несе зобов`язання щодо кожної застрахованої особи, зазначеної у пам`ятці як дата початку строку його дії за відповідним видом страхування фінансових витрат та діє до дати зазначеної у пам`ятці як дата завершення строку його дії, але не пізніше моменту проходження застрахованою особою паспортного контролю при виїзді з території України або країни постійного проживання. Місцем дії Договору за добровільним страхуванням фінансових ризиків, пов`язаних зі збитками внаслідок неможливості здійснити подорож є територія України або країни постійного проживання, та країни транзиту (п.2.3 Договору).

При страхуванні фінансових ризиків, пов`язаних зі збитками внаслідок неможливості здійснити подорож, страховим випадком є факт понесення реальних збитків Застрахованій особі, що настав внаслідок неможливості здійснення нею запланованої зарубіжної поїздки, внаслідок чого виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату (п.3.4 Договору).

26 квітня 2021 року від позивачки до відповідача надійшла заява про здійснення страхового відшкодування в сумі 36966,00 грн., у зв`язку з неможливістю здійснити закордонну подорож, внаслідок виявлення в неї антигену коронавірус SARS-CoV-2 COVID-19 імунохроматографічним методом дослідження, здійсненим в лабораторії «Сінево».

На адресу позивачки направлено відповідь вих. №5779/ВЗК від 01.06.2021 про те, що перелік страхових подій, зазначених у п. 3.5. Договору страхування (поліс №15943266) є вичерпним. Неможливість здійснення Вигодонабувачем закордонної поїздки у зв`язку з виявленням антигену коронавірус SARS-CoV-2 COVID-19 імунохроматографічним методом дослідження, а не методом ПЛР дослідження, не є страховою подією у відповідності до умов п. 3.5 Договору.

Згідно пам`ятки застрахованої особи, завдання збитків застрахованій особі, що настали внаслідок неможливості здійснення нею запланованої зарубіжної поїздки, визнається страховим випадком, якщо неможливість здійснення зарубіжної поїздки сталася в період дії страхового захисту за добровільним страхуванням фінансових ризиків, відповідно до п.2.4.6 Пам`ятки та пов`язана із: лабораторно підтвердженим методом ПЛР у сертифікованій лабораторії захворювання/інфікування на COVID-19 будь-якої застрахованої особи, зазначеної у цій пам`ятці, яка знаходиться в країні постійного проживання застрахованої особи; забороною перетину кордону до країни подорожі будь-якій застрахованій особі, зазначеній у цій пам`ятці, внаслідок лабораторно підтвердженого методом ПЛР у сертифікованій лабораторії захворювання/інфікування на COVID-19.

При цьому, страхова виплата здійснюється кожній застраховані особі, зазначеній у пам`ятці, в межах страхової суми, визначеної для цієї ЗО за страхуванням фінансових ризиків та з дотриманням інших умов, передбачених пам`яткою (п.3.5, п.3.6,п.3.7 Пам`ятки).

При страхуванні фінансових витрат для підтвердження факту причин, обставин настання страхового випадку та розміру зазнаних збитків Вигодонабувач протягом 15 робочих днів з моменту настання події, що може бути визнана страховим випадком надає страховикові такі документи: - заяву про здійснення виплати страхового випадку за формою страховика, - договір про надання туристичних послуг, укладений між суб`єктом туристичної діяльності та вигодо набувачем; - документи, що засвідчують отримання суб`єктом туристичної діяльності грошових коштів від вигодо набувача як оплати туристичних послуг; документи і відомості, які необхідні для встановлення факту, причин та обставин настання страхового випадку, зокрема: у разі неможливості здійснення подорожі через COVID-19 - результати лабораторних досліджень методом ПЛР у сертифікованій лабораторії.

За змістом п. 8.3.2 Пам`ятки застрахованої особи при страхуванні фінансових витрат страховик зобов`язаний протягом 15 робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів, що засвідчують факт настання страхового випадку та розмір понесених витрат, прийняти рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у виплаті страхового відшкодування, про що протягом десяти робочих днів в письмовій формі повідомити ЗО з обґрунтуванням причин відмови.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Положення статті 6 Закону України «Про страхування» визначають загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування та його види. Страхування фінансових ризиків передбачено в пункті 18 частини 4 цієї статті.

Згідно ст. 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови.

Як встановлено судом, позивачка звернулися до відповідача із повідомленням про настання страхового випадку.

Однак, ПАТ «СК «ВУСО» у виплаті страхового відшкодування було відмовлено, про що повідомлено застрахованих осіб шляхом направлення листа №5779/ВЗК від 01.06.2021 року.

У вказаному листі страховик повідомив, що перелік страхових подій, зазначених у п. 3.5. Договору страхування (поліс №15943266) є вичерпним. Неможливість здійснення Вигодонабувачем закордонної поїздки у зв`язку з виявленням антигену коронавірус SARS-CoV-2 COVID-19 імунохроматографічним методом дослідження, а не методом ПЛР дослідження, не є страховою подією у відповідності до умов п. 3.5 Договору.

На підтвердження заявлених позовних вимог, позивачкою було надано результати дослідження ПЛР від Лабораторії Сінево (Synevo), консультативний висновок терапевта, довідку спіральної комп`ютерної томографії органів грудної клітини, висновок лікаря, виписку із медичної картки амбулаторного хворого.

Так, згідно результату досліджень від 31.03. 2021 року, який був проведений у Лабораторії Сінево (Synevo), вбачається, що коронавірус виявлено.

Проте, Лабораторія Сінево (Synevo), згідно пам`ятки за №32409 до Генарального договору за №1284190 добровільного комплексного страхування подорожуючих за кордон від 17.04. 2018 року страховий захист надається відповідно до рішення Ради ЄС 2004/ 17/ EG, відносно медичного страхування подорожуючих осіб, а саме п 2.4. 6, не входить до Переліку Центрів громадського здоров`я України захворювання на COVID-19, будь-якої ЗО.

З приводу відшкодування моральної шкоди, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи те, що судом не встановлена протиправність діяння туроператора, його вина у заподіянні моральної шкоди позивачам та причинний зв`язок між завданою позивачам шкодою і протиправним діянням заподіювача, позовні вимоги в частині її відшкодування задоволенню не підлягають.

З приводу стягнення витрат на професійну правову допомогу, судом зазначається наступне.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В той же час, матеріали справи не містять доказів витрат на правову допомогу.

З приводу стягнення з позивача витрат на правову допомогу, судом встановлено таке.

Відповідач просить стягнути з позивача 5 000,00 гривень таких витрат.

Визначаючи розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу, суд враховує вище наведені вимоги ст.137 ЦПК України, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також правові висновки Верховного Суду, та вважає, що надані стороною відповідача докази є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Надані відповідачем документи не містять методики розрахунку гонорару, його розмір визначений у фіксованій сумі.

Виходячи із конкретних обставин цієї справи та процесуальних критеріїв її розгляду, суд вважає заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу адвоката є адекватним, оскільки відповідає критеріям обґрунтованості та розумної необхідності.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи, а саме: співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям співмірності необхідних і достатніх витрат, реальності і розумності з урахуванням ціни позову у справі, значення справи для відповідача, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене заява відповідача підлягає задоволенню.

З урахуванням зазначеного, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими та недоведеними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 693,712 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», треті особи: туроператор ТОВ «СІЄСТА», турагент ФОП ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.В. Дубас