Ухвала

від 26.10.2022 по справі 331/558/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Провадження № 2/331/1012/2022

ЄУН 331/558/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2022 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі :

головуючого судді - Скользнєвої Н.Г.,

за участю секретаря - Постарнак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства « Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги» Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до КП « Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги» Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області , за результатами розгляду якої просить :

- визнати неправомірним та скасувати наказ головного лікаря КП «Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги» Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області № 261-к від 12.09.2016 року про звільнення ОСОБА_3 з посади лікаря загальної практики сімейного лікаря Розсошенської АЗП- СМ на підставі п.3 ст. 36 Кодексу законів про працю;

- поновити ОСОБА_4 на роботі у КП «Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги» Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області на посаді лікаря загальної практики сімейного лікаря Розсошенської АЗП- СМ, з 12.09.2016 року;

- стягнути з КП « Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги» Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.09.2016 року по день прийняття рішення судом та в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн.;

- зобов`язати КП « Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги» Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області зробити помісячне корегування персоніфікованих даних ОСОБА_1 на підставі стягнутих сум.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 7 лютого 2022 року позов прийнято до провадження та відкрито провадження по справі ; вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження ( а.с.39-40).

Ухвалою Жовтневогорайонного судум.Запоріжжя від4липня 2022року підготовчесудове засіданнявідкладено ; продовжено строк проведення підготовчого провадження по цій справі до 4 серпня 2022 року ( а.с.54-55).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 4 серпня 2022 року підготовче провадження по справі закрито ; справу призначено до розгляду по суті на 22 вересня 2022 року ( а.с.79-80).

В судове засідання, призначене на 22 вересні 2022 року, ані позивачка, ані її представник не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.

Так, згідно поштового повідомлення 69005 1285217 6 ОСОБА_1 особисто 9 серпня 2022 року отримала судову повістку виклик в судове засідання на 22.09.2022 року ( а.с.86).

Згідно поштового повідомлення 69005 1285216 8 представник позивачки ОСОБА_2 особисто 9 серпня 2022 року отримала судову повістку виклик в судове засідання на 22.09.2022 року ( а.с.85).

Про причину неявки суд не повідомили, будь-яких заяв, клопотань від них до суду не надходило.

Протокольною ухвалою суду від 22 вересня 2022 року , у зв`язку з неявкою позивачки та її представника в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 26 жовтня 2022 року 14.00 годин (а.с.88-89), про що позивачка та її представник були повідомлені судом належним чином.

Так, згідно поштового повідомлення 69063 0384652 3 ОСОБА_1 особисто 27 вересня 2022 року отримала судову повістку виклик в судове засідання на 26.10.2022 року ( а.с.86).

Згідно поштового повідомлення 69005 1296410 1 представник позивачки ОСОБА_2 особисто 27 вересня 2022 року отримала судову повістку виклик в судове засідання на 26.10.2022 року.

Про причину неявки суд не повідомили, будь-яких заяв, клопотань від них до суду не надходило.

Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до такого.

З матеріалів справи вбачається , що позивачка та її представник не з`явилися для участі в судовому засіданні двічі поспіль.

Відповідно до положень частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Виходячи з системного аналізу норм процесуального права, слід вважати, що повторною неявкою є друга поспіль неявка позивача або його представника, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті. 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений представник позивача або позивач повторно не з`явилися в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомили про причини неявки, якщо від них не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Тобто зі змісту вищезазначених норм ЦПК слідує, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання, який був належним чином повідомлений, суд залишає позовну заяву без розгляду незалежно від причини такої неявки.

Зазначена правова позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 07.05.2018 року у справі № 553/3688/16-ц.

Крім того, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду.

Це підтверджується правовою позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловленій в ухвалі № 6-24063 ск 15.

Пунктом першим частини другої статті 200 ЦПК України також передбачено залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно частини четвертої статті 10 ЦПК України тастатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні у справі «Калашников проти Росії», Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Вищевказані норми процесуального права мають сприяти розглядові цивільних справ у розумні строки, оскільки неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи, а вирішення спору у такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.

Відповідно до частини другої статті 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати права і виконувати процесуальні обов`язки.

В порушення зазначеної норми процесуального права та не зважаючи на прийняті судом заходи для сприяння здійсненню позивачем своїх процесуальних прав, останній не виконав покладені на нього процесуальні обов`язки та двічі поспіль у судове засідання не з`явився, про причини неявок суд не повідомив. Таку ж позицію зайняв і представник позивачки.

На підставі викладеного, та з урахуванням того, що в матеріалах справи відсутня заява позивача про розгляд справи за відсутності сторони позивача, суд вбачає законні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Із зазначеного слідує, що залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до статті 257 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, а відповідно і не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду із позовом.

Керуючись ч. 3 ст. 131, п.1 ч.2 ст.200, ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до комунального підприємства «Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги» Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області (адреса місцезнаходження : Полтавська обл., Полтавський район, с. Терешки, Код ЄДРПОУ 38525759) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Повний текст ухвали складено 26 жовтня 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали суду.

Суддя: Н.Г.Скользнєва