Постанова

від 01.11.2022 по справі 320/12024/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/12024/20 Суддя першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М,

при секретарі - Ткаченко В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хобот» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хобот» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, в якому просив:

- визнати протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а саме: №1318931/37332379 від 31.10.2019 року, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №20 від 13.09.2019 року; №1318932/37332379 від 31.10.2019 року, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №21 від 13.09.2019 року; №1318934/37332379 від 31.10.2019 року, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №25 від 20.09.2019 року; №1321498/37332379 від 04.11.2019 року, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №26 від 20.09.2019 року; №1321495/37332379 від 04.11.2019 року, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №33 від 27.09.2019 року; №1321494/37332379 від 04.11.2019 року, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №34 від 27.09.2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати наступні податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «ХОБОТ» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання: №20 від 13.09.2019 року на суму 80935,68 грн., в т.ч. ПДВ 13489,28 грн.; №21 від 13.09.2019 року на суму 74227,00 грн., в т.ч. ПДВ 12371,17 грн.; №25 від 20.09.2019 року на суму 17971,20 грн., в т.ч. ПДВ 2995,20 грн.; №26 від 20.09.2019 року на суму 7010,00 грн., в т.ч. ПДВ 1168,33 грн.; №33 від 27.09.2019 року на суму 58698,24 грн., в т.ч. ПДВ 9783,04 грн.; №34 від 27.09.2019 року на суму 154264,72 грн., в т.ч. ПДВ 25710,79 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Хобот» до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Хобот» надані необхідні документи, що пропонувались для надання податковим органом, натомість рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією спірних рішень.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОБОТ», ідентифікаційний код 37332379, місцезнаходження: 07301, Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченка, 6-А, приміщення 158, зареєстровано як юридична особа 23.09.2010 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №10711020000027319. Основним видом діяльності товариства є - 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами.

Позивачем сформовано податкові накладні №20 від 13.09.2019 на суму 80935,68 грн., в т.ч. ПДВ 13489,28 грн., постачальник (продавець) - ТОВ «ХОБОТ», отримувач (покупець) - ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (вишня «Повна Чаша» коктейльна зелена в сиропі б/к 308 г, вишня «Повна Чаша» коктейльна червона в сиропі б/к 308 г); №21 від 13.09.2019 на суму 74227,00 грн., в т.ч. ПДВ 12371,17 грн., постачальник (продавець) - ТОВ «ХОБОТ», отримувач (покупець) - ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (повидло абрикосове (сировина), вишня коктейльна кондитерська (сировина), добавка фруктова абрикосова непастеризована, добавка фруктова вишнева непастеризована); №25 від 20.09.2019 на суму 17971,20 грн., в т.ч. ПДВ 2995,20 грн., постачальник (продавець) - ТОВ «ХОБОТ», отримувач (покупець) - ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (повидло яблучне «Повна Чаша», стерилізоване, 1 ґатунку, 600 г); №26 від 20.09.2019 на суму 7010,00 грн., в т.ч. ПДВ 1168,33 грн., постачальник (продавець) - ТОВ «ХОБОТ», отримувач (покупець) - ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (повидло абрикосове (сировина), добавка фруктова вишнева непастеризована); №33 від 27.09.2019 на суму 58698,24 грн., в т.ч. ПДВ 9783,04 грн., постачальник (продавець) - ТОВ «ХОБОТ», отримувач (покупець) - ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (повидло абрикосове «Повна Чаша», стерилізоване, 1 ґатунку, 600 г, вишня «Повна Чаша» коктейльна червона в сиропі б/к 308 г); №34 від 27.09.2019 на суму 154264,72 грн., в т.ч. ПДВ 25710,79 грн., постачальник (продавець) - ТОВ «ХОБОТ», отримувач (покупець) - ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (джем чорносмородиновий (сировина), повидло абрикосове (сировина), добавка фруктова абрикосова непастеризована, добавка фруктова вишнева непастеризована, вишня коктейльна кондитерська (сировина)), та направлено їх на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно квитанцій АС «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України від 19.09.2019 року №9215560110, від 20.09.2019 року №9215554586, від 16.10.2019 року №9240913560, №9240918533, №9240916418, №5240912914, податкові накладні прийнято, реєстрацію зупинено, оскільки податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивачем направлено ДПС України повідомлення від 19.09.2019 року №1, №2, від 15.10.2019 року №6, №9, №12, №13 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, та письмові пояснення з детальним описом змісту господарських операцій, за якими складено податкові накладні, з посиланням на первинні документи.

Згідно квитанцій №2 від 29.10.2019 року №9253683021, №9253879112, від 30.10.2019 року №9254066400, №9254928044, №9255270479, №9255349839, зазначені пояснення та копії документів прийнято до розгляду Державною податковою службою України.

До пояснень позивачем додано: договір поставки №465Р від 01.12.2016 року, укладений між ТОВ «ХОБОТ» (постачальник) та ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (покупець) на поставку товару ТМ «Повна Чаша» з відтермінуванням платежу на 45 календарних днів з дати поставки; договір поставки №6813Р від 15.03.2019 року, укладений між ТОВ «ХОБОТ» (постачальник) та ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (покупець) на поставку товару з відтермінуванням платежу на 75 календарних днів з дати поставки; видаткові накладні від 13.09.2019 №202, від 20.09.2019 року №210, від 27.08.2019 №215; накладні за кількістю №203 від 13.09.2019 року, №211 від 20.09.2019 року, №216 від 27.09.2019; рахунки-фактури №СФ-0000203 від 13.09.2019 року, №СФ-0000211 від 20.09.2019 року, №СФ-0000216 від 27.09.2019; договір поставки №11/03/2019 від 11.03.2019 року, укладений між ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» (постачальник) та ТОВ «ХОБОТ» (покупець), первинні документи, податкові накладні, складені на виконання зазначеного договору, згідно яких позивачем придбано у ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» товари в асортименті, в тому числі, товари, які поставлялись позивачем на користь ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» та зазначені у спірних податкових накладних.

Рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 31.10.2019 року №1318931/37332379, №1318932/37332379, №1318934/37332379, від 04.11.2019 року №1321498/37332379, №1321495/37332379, №1321494/37332379 відмовлено в реєстрації податкових накладних ТОВ «ХОБОТ» №20 від 13.09.2019 року, №21 від 13.09.2019 року, №25 від 20.09.2019 року, №26 від 20.09.2019 року, №33 від 27.09.2019 року, №34 від 27.09.2019 року в зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) за урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Вважаючи оскаржувані рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну України від 29.12.2010 р. № 1246 (із змінами та доповненнями), встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на час виникнення спірних правовідносин, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117.

Відповідно до Пункту 3 Порядку № 117, податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P < P м х 1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Відповідно до пунктів 4, 5, 6 Порядку № 117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як встановлено під час розгляду справи, реєстрацію податкових накладних позивача зупинено з підстав їх відповідності вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». У квитанціях запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Разом з тим, Критерії ризиковості платника податку визначені у листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, згідно з підпунктом 1.6 якого визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем в спірному рішенні не зазначено, яка саме із наведених обставин стала підставою для висновку контролюючого органу про відповідність податкових накладних позивача Критеріям ризиковості платника податку, не зазначено цього й в апеляційній скарзі.

Крім того, пунктом 14 Порядку № 117 визначений перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій та з метою реєстрації податкових накладних подано пояснення по суті господарських операцій та копії первинних бухгалтерських документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Під час розгляду справи, позивачем на підтвердження реальності здійснених операцій надані до суду першої інстанції копії документів, які надавалися контролюючому органу.

Варто наголосити, що пунктом 21 Постанови № 170 передбачено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві містять лише загальні твердження про ненадання документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку, які, на думку Комісії, не надані.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішень відповідача.

Аналогічні висновки викладені, зокрема в постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року справа № 822/1817/18, від 25 червня 2019 року у справі №1940/1950/18, від 21.05.2019 року у справі № 0940/1240/18, від 02.07.2019 року у справі № 140/2160/18.

Реалізація контролюючими органами своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч.2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абз.3 п.10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим законодавством критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Так, адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії і у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, відповідно.

З системного аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, варто звернути увагу на приписи пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 29.12.2010 р. № 1246 (Порядок № 1246), якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, нормами Податкового кодексу України та Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати подані ТОВ «Хобот» податкові накладні №20 від 13.09.2019 року на суму 80935,68 грн., в т.ч. ПДВ 13489,28 грн.; №21 від 13.09.2019 року на суму 74227,00 грн., в т.ч. ПДВ 12371,17 грн.; №25 від 20.09.2019 року на суму 17971,20 грн., в т.ч. ПДВ 2995,20 грн.; №26 від 20.09.2019 року на суму 7010,00 грн., в т.ч. ПДВ 1168,33 грн.; №33 від 27.09.2019 року на суму 58698,24 грн., в т.ч. ПДВ 9783,04 грн.; №34 від 27.09.2019 року на суму 154264,72 грн., в т.ч. ПДВ 25710,79 грн., адже це є належний спосіб захисту порушеного права позивача.

Аналогічні висновки викладені, зокрема в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року справа № 822/1817/18.

Інші доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

Я.М.Собків

Повний текст виготовлено 01 листопада 2022 року.