Постанова

від 02.11.2022 по справі 580/7540/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/7540/21 Суддя (судді) першої інстанції: Марина БІЛОНОЖЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Глущенко Я.Б., Шелест С.Б., за участю секретаря: Висоцького А.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від "23" грудня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до Бужанської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 звернулися до суду з адміністративним позовом, в якому просили визнати протиправними та скасувати рішення Бужанської сільської ради №06-44/VІІІ, 06-45/VІІІ, 06-46/VІІІ, 06-47/VІІІ, 06-48/VІІІ, 06-49/VІІІ, 06-50/VІІІ, 06-51/VІІІ, 06-52/VІІІ, 06-53/VІІІ, 06-54/ VІІІ від 24.03.2021 та рішення в формі листа №325/06-12 від 06.04.2021 про відмову в наданні дозволу громадянам на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачі звернулись до відповідача із клопотаннями про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельних ділянок по 2.00 га, за рахунок земельних ділянок, які розташовані в адміністративних межах Бужанської сільської ради, за межами населеного пункту, однак отримали відмову з підстав поданих до клопотань письмової згоди землекористувача на вилучення земельних ділянок, оскільки земельні ділянки перебувають в оренді. Позивач вважає вказану відмову протиправною, оскільки її мотиви не відповідають вичерпному переліку підстав встановленому ст. 118 ЗК України для відмови в наданні такого дозволу. Позивачами вказано, що письмова згода землекористувача на вилучення земельних ділянок необхідна у разі вилучення, однак дозвіл на виготовлення проекту землеустрою не вилучає земельну ділянку у користувача, тому не згода землекористувача не обов`язковою на етапі надання дозволу.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від "23" грудня 2021 р. позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Бужанської сільської ради щодо неприйняття рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_12 від 01.02.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га.

Зобов`язано Бужанську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_12 від 01.02.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га на черговій сесії Бужанської сільської ради та прийняти рішення про надання дозволу чи відмову в його наданні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не порушив права позивачів, відмовивши їм у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, оскільки земельні ділянки, на які позивачі просили надати вказані дозволи, входять до складу сформованих земельних ділянок, порядок формування яких передбачено ч. 6 ст. 79-1 ЗК України, тому останні безпідставно звернулись із заявами на отримання дозволів на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Крім того, земельні ділянки, на які подані клопотання громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , відповідно до листа Відділу 3 у Лисянському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області відносяться до земель історико-культурного призначення, які не можуть передаватись у приватну власність.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач за наслідками розгляду заяви ОСОБА_12 відмовив їй листом у розгляді заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою замість прийняття відповідного рішення, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, тому в діях відповідача наявна протиправна бездіяльність.

Позивачі, окрім ОСОБА_12 , не погоджуючись із судовим рішенням, подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Свої вимоги скаржники мотивують тим, що суд першої інстанції неправильно послався на правові висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 04.05.2020 у справі № 802/1539/17, оскільки вони сформовані за інших правовідносин ніж у справі, яка розглядається, адже оскаржувані рішення Бужанської сільської ради не містять підставу для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що земельна ділянка входить до складу сформованої земельної ділянки, як оскаржуване рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, яке стало предметом розгляду в справі, яку розглядав Верховний Суд.

Також скаржники зазначають, що громадяни, не користувачі земельних ділянок, не мають права на їх поділ, отже, Бужанська сільська рада зобов`язана вчасно розглянути заяви та прийняти рішення про надання дозволу на поділ сформованих земельних ділянок і виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу даних земельних ділянок.

Крім того, станом на час розгляду заяв і прийняття рішень від 24.03.2021 ч.6 ст.79-1 Земельного Кодексу України не мала другого абзацу цієї норми Кодексу і формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснювалось за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Другий абзац ч.6 ст. 79-1 Кодексу доповнено Законом № 1423-ЇХ від 28.04.2021, згідно з яким поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя.

З-поміж іншого, скаржники зазначають, що проекти оскаржуваних рішень не оприлюднювались на офіційному веб-сайті Бужанської сільської ради, що суперечить ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно з якою проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

На думку скаржників, Бужанська сільська рада з порушенням місячного строку розгляду клопотань щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбаченого ч. 7 ст. 118 ЗК Кодексу, розглянула заяви позивачів.

Також скаржники зазначили, що сумнівними є висновки суду першої інстанції про те, що земельні ділянки, на які подані клопотання громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , відносяться до земель історико-культурного призначення.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника і правильності висновків суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2021 року позивачі звернулись до відповідача із заявами в яких просили надати дозвіл на розробку проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, зокрема:

- ОСОБА_1 , до якої долучено копію паспорта та РНОКПП, а також графічні матеріали земельної ділянки кадастровий номер - 7122885000:03:001:0316;

- ОСОБА_2 , до якої долучено копію паспорта та РНОКПП, а також графічні матеріали земельної ділянки кадастровий номер - 7122885000:03:001:0317;

- ОСОБА_3 , до якої долучено копію паспорта та РНОКПП, а також графічні матеріали земельної ділянки кадастровий номер - 7122884000:02:001:0977;

- ОСОБА_4 , до якої долучено копію паспорта та РНОКПП, а також графічні матеріали земельної ділянки кадастровий номер - 7122884000:02:001:0962;

- ОСОБА_5 , до якої долучено копію паспорта та РНОКПП, а також графічні матеріали земельної ділянки кадастровий номер - 7122884000:02:001:0706;

- ОСОБА_6 , до якої долучено копію паспорта та РНОКПП, а також графічні матеріали земельної ділянки кадастровий номер - 7122884000:02:001:0137;

- ОСОБА_7 , до якої долучено копію паспорта та РНОКПП, а також графічні матеріали земельної ділянки кадастровий номер - 7122884000:02:001:0136;

- ОСОБА_8 , до якої долучено копію паспорта та РНОКПП, а також графічні матеріали земельної ділянки кадастровий номер - 7122884000:02:001:0133;

- ОСОБА_9 , до якої долучено копію паспорта та РНОКПП, а також графічні матеріали земельної ділянки кадастровий номер - 7122884000:02:001:0131;

- ОСОБА_10 , до якої долучено копію паспорта та РНОКПП, а також графічні матеріали земельної ділянки кадастровий номер - 7122884000:02:001:0132;

- ОСОБА_11 , до якої долучено копію паспорта та РНОКПП, а також графічні матеріали земельної ділянки кадастровий номер - 7122884000:02:001:0976;

- ОСОБА_12 , до якої долучено копію паспорта та РНОКПП, а також графічні матеріали земельної ділянки кадастровий номер - 7122885000:03:001:0023.

За наслідками розгляду заяв позивачів, відповідачем прийнято:

1) рішення від 24.03.2021р. №06-45/VІІ, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки кадастровий номер - 7122885000:03:001:0316, у зв`язку із відсутністю у клопотанні письмової згоди землекористувача на вилучення даної земельної ділянки, засвідченої нотаріально, так як дана земельна ділянка перебувають в оренді на 49 років;

2) рішення від 24.03.2021р. №06-44/VІІ, яким відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки кадастровий номер - 7122885000:03:001:0317, у зв`язку із відсутністю у клопотанні письмової згоди землекористувача на вилучення даної земельної ділянки, засвідченої нотаріально, так як дана земельна ділянка перебувають в оренді на 49 років;

3) рішення від 24.03.2021р. №06-46/VІІ, яким відмовлено ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки кадастровий номер - 7122884000:02:001:0977, у зв`язку із відсутністю у клопотанні письмової згоди землекористувача на вилучення даної земельної ділянки, засвідченої нотаріально, так як дана земельна ділянка перебувають в оренді на 49 років;

4) рішення від 24.03.2021р. №06-47/VІІ, яким відмовлено ОСОБА_4 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки кадастровий номер - 7122884000:02:001:0962, у зв`язку із відсутністю у клопотанні письмової згоди землекористувача на вилучення даної земельної ділянки, засвідченої нотаріально, так як дана земельна ділянка перебувають в оренді на 49 років;

5) рішення від 24.03.2021р. №06-48/VІІ, яким відмовлено ОСОБА_5 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки кадастровий номер - 7122884000:02:001:0706, у зв`язку із відсутністю у клопотанні письмової згоди землекористувача на вилучення даної земельної ділянки, засвідченої нотаріально, так як дана земельна ділянка перебувають в оренді на 49 років;

6) рішення від 24.03.2021р. №06-49/VІІ, яким відмовлено ОСОБА_6 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки кадастровий номер - 7122884000:02:001:0137, у зв`язку із відсутністю у клопотанні письмової згоди землекористувача на вилучення даної земельної ділянки, засвідченої нотаріально, так як дана земельна ділянка перебувають в оренді на 49 років;

7) рішення від 24.03.2021р. №06-50/VІІ, яким відмовлено ОСОБА_7 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки кадастровий номер - 7122884000:02:001:0136, у зв`язку із відсутністю у клопотанні письмової згоди землекористувача на вилучення даної земельної ділянки, засвідченої нотаріально, так як дана земельна ділянка перебувають в оренді на 49 років;

8) рішення від 24.03.2021р. №06-51/VІІ, яким відмовлено ОСОБА_8 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки кадастровий номер - 7122884000:02:001:0133, у зв`язку із відсутністю у клопотанні письмової згоди землекористувача на вилучення даної земельної ділянки, засвідченої нотаріально, так як дана земельна ділянка перебувають в оренді на 49 років;

9) рішення від 24.03.2021р. №06-51/VІІ, яким відмовлено ОСОБА_9 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки кадастровий номер - 7122884000:02:001:0131, у зв`язку із відсутністю у клопотанні письмової згоди землекористувача на вилучення даної земельної ділянки, засвідченої нотаріально, так як дана земельна ділянка перебувають в оренді на 49 років;

10) рішення від 24.03.2021р. №06-53/VІІ, яким відмовлено ОСОБА_10 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки кадастровий номер - 7122884000:02:001:0132, у зв`язку із відсутністю у клопотанні письмової згоди землекористувача на вилучення даної земельної ділянки, засвідченої нотаріально, так як дана земельна ділянка перебувають в оренді на 49 років;

11) рішення від 24.03.2021р. №06-54/VІІ, яким відмовлено ОСОБА_11 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки кадастровий номер - 7122884000:02:001:0976, у зв`язку із відсутністю у клопотанні письмової згоди землекористувача на вилучення даної земельної ділянки, засвідченої нотаріально, так як дана земельна ділянка перебувають в оренді на 49 років;

12) виконавчий комітет Бужанської сільської ради Листом від 06.04.2021р. №325/06-12 повідомив, що, серед інших, ОСОБА_12 було прийнято рішення про відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність, у зв`язку із відсутністю у клопотанні письмової згоди землекористувача на вилучення даної земельної ділянки, засвідченої нотаріально, так як дана земельна ділянка перебувають в оренді на 49 років;

Позивачі, вважаючи відмову, викладену в зазначених рішеннях і листі, протиправною, звернулись з цим позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п.б ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами 1-3 ст.116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Абз.2 ч.1 ст.123 ЗК України передбачено, що рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, ч.7 ст. 118 ЗК України містить два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою:

а) надати дозвіл;

б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Зазначені норми регулюють правовідносини щодо земельних ділянок, що не вважаються сформованими.

Згідно з ч.1 ст.81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч.9 ст.79-1 ЗК України).

З доданих позивачами до заяви графічних матеріалів про бажане місце розташування земельної ділянки, суд першої інстанції встановив, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з наміром позивачів отримати земельні ділянки площею 2,00 га, які входять до складу сформованих земельних ділянок.

Згідно з довідками Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області:

1) земельна ділянка кадастровий номер - 7122885000:03:001:0316 площею 10,6347 га перебуває у користуванні ТОВ "Агронива- Черкаси";

2) земельна ділянка кадастровий номер - 7122885000:03:001:0317 площею 8,2235 га перебуває у користуванні ТОВ НВФ "Урожай";

3) земельна ділянка кадастровий номер - 7122884000:02:001:0977 площею 4,9752 га перебуває у користуванні ТОВ "Світанок";

4) земельна ділянка кадастровий номер - 7122884000:02:001:0706 площею 9,8145 га перебуває у користуванні ТОВ "Світанок";

5) земельна ділянка кадастровий номер - 7122884000:02:001:0137 площею 27,3946 га перебуває у користуванні ТОВ "Світанок";

6) земельна ділянка кадастровий номер - 7122884000:02:001:0136 площею 48,2549 га перебуває у користуванні ТОВ "Світанок";

7) земельна ділянка кадастровий номер - 7122884000:02:001:0133 площею 29,882 га перебуває у користуванні ТОВ "Світанок";

8) земельна ділянка кадастровий номер - 7122884000:02:001:0131 площею 62,0806 га перебуває у користуванні ТОВ "Світанок";

9) земельна ділянка кадастровий номер - 7122884000:02:001:0132 площею 19,7519 га перебуває у користуванні ТОВ "Світанок";

10) земельна ділянка кадастровий номер - 7122884000:02:001:0976 площею 14,1857 га перебуває у користуванні ТОВ "Світанок";

11) Згідно відомостей публічної кадастрової карти, земельна ділянка кадастровий номер - 7122885000:03:001:0023 площею 29.834 га.

12) відомості про земельна ділянка кадастровий номер - 7122884000:02:001:0962 у публічній кадастровій карті - відсутні.

Згідно з частинами 1, 2 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до ч.4 ст.79-1 ЗК України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною 6 ст.79-1 ЗК України встановлено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою.

Технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування (ст.1 Закону України від 22.05.2003 №858-IV "Про землеустрій" (далі - Закон України №858-IV).

Згідно з абзацом першим ст.25 Закону України №858-IV документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Абзац другий зазначеної статті Закону визначає види документації із землеустрою, зокрема: пункт й - технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що документація із землеустрою відповідно до ст.ст. 116, 118, 121, 122 ЗК України та проект технічної документації щодо поділу та об`єднання земельних ділянок згідно з ч.6 ст.79-1 ЗК України є різними видами документації із землеустрою, тому посилання позивачів на вимоги ст.116, 118, 121, 122 ЗК України не є обґрунтованим, оскільки зазначені норми стосується порядку набуття права на землю, що не є сформованою земельною ділянкою та не регулює питання поділу земельної ділянки.

Верховний Суд у постанові від 04.05.2020 у справі № 802/1539/17 зазначив, оскільки що земельна ділянка є сформованою, то відповідно до ч.6 ст.79-1 ЗК України її подальше формування здійснюється лише за технічною документацією, а не за проектом землеустрою. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Проект землеустрою та подальша відповідна процедура необхідні лише у разі: переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної статтею 19 ЗК України, в іншу; зміни виду використання земельної ділянки в межах земель оборони; зміни виду використання земельної ділянки в межах земель сільськогосподарського призначення (окрім наданих для ведення ОСГ, які можуть використовуватись також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення). Таку позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 806/5308/15.

Відповідно до ст.29 Закону України №858-IV документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.

Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.

Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

Погодження і затвердження документації із землеустрою відповідно до ст.30 Закону України №858-IV проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Частиною 1 ст. 26 Закону №858-IV визначено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Згідно зі ст.31 Закону України №858-IV зміни до документації із землеустрою вносяться особою, яка відповідно до вимог цього Закону може бути розробником документації із землеустрою за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою.

Погодження та затвердження змін до документації із землеустрою здійснюються в порядку, передбаченому для погодження та затвердження документації із землеустрою.

Згідно з ч.1 ст.56 Закону України №858-IV (у редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає:

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;

в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;

г) матеріали польових геодезичних робіт;

ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу;

д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути;

е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об`єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні);

є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

Отже, отримання дозволу на виготовлення вказаного виду технічної документації закон не передбачає.

Видача уповноваженим органом "дозволу" передбачена абзацом 7 ст.50 Закону України №858-IV саме для проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а також абз.12 ст.55 зазначеного Закону для технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), тобто для іншого виду документації із землеустрою.

Верховний Суд у рішенні від 03.10.2019 у справі №823/1172/17 зазначив, що оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а не з технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, що суперечить вимогам частини шостої статті 79-1 Земельного кодексу України, то відповідач правильно відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідач не порушив права позивачів, відмовивши їм у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, оскільки земельні ділянки, на які позивачі просили надати вказані дозволи, входять до складу сформованих земельних ділянок, порядок формування яких передбачено ч. 6 ст. 79-1 ЗК України, тому останні безпідставно звернулись із заявами на отримання дозволів на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Натомість, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що земельні ділянки, на які подані клопотання громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , відносяться до земель історико-культурного призначення та які згідно з п. в ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України не можуть передаватись у приватну власність, є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про віднесення відповідних земельних ділянок історико-культурного призначення.

Однак, на думку колегії суддів, такі висновки суду першої інстанції не впливають на правильність прийнятого оскаржуваного судового рішення про відмову в позові, адже рішення суду ухвалено в сукупності з іншими доказами.

Що стосується доводів скаржників про неправильне посилання суду першої інстанції на правові висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 04.05.2020 у справі № 802/1539/17, то колегія суддів їх відхиляє з огляду на таке.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2021 року в справі №233/2021/19 дійшла висновку, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

На думку скаржників, оскаржувані рішення Бужанської сільської ради не містять підставу для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що земельна ділянка входить до складу сформованої земельної ділянки, як оскаржуване рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, яке стало предметом розгляду в справі № 802/1539/17, яку розглядав Верховний Суд.

Разом з тим, у справі №802/1539/17 та у справі, яка розглядається, порівняння спірних правовідносин за змістовим критерієм демонструє їх подібність, оскільки в обох справах позивачі подали заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на уже сформовані земельні ділянки і суди перевіряли, чи мають право заявники за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні без зміни їх цільового призначення, без технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відмінність у підставах відмови позивачам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не є тотожними. Однак це не спростовує їх змістовну подібність, зумовлену, зокрема, подібним матеріально-правовим регулюванням прав і обов`язків учасників спірних правовідносин.

Щодо доводів скаржника про те, що станом на час розгляду заяв і прийняття рішень від 24.03.2021 ч.6 ст.79-1 Земельного Кодексу України не мала другого абзацу цієї норми Кодексу, згідно з яким, зокрема, поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, а формування земельних ділянок здійснювалось на підставі абз 1 ч. 6 цієї статті Кодексу шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, колегія суддів відхиляє, оскільки скаржникам відмовлено у наданні відповідних дозволів на підставі ч. 6 статей 118,123 Земельного кодексу України, без застосування відповідачем ч.6 ст.79-1 Земельного Кодексу України.

Доводи скаржників про те, що проекти оскаржуваних рішень не оприлюднювались на офіційному веб-сайті Бужанської сільської ради, що суперечить ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», колегія суддів відхиляє, з огляду на те, що надані позивачами відомості із офіційного веб-сайту Бужанської сільської ради (а.с.66,67, т.1) щодо оприлюднених проектів рішень сільської ради станом на 09.04.2021 не є достатніми доказами, які дають змогу дійти висновку про відсутність оприлюднення проектів оскаржуваних рішень, адже згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом оприлюднення інформації, зокрема, в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом.

Інші докази в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Щодо аргументу скаржників про те, що Бужанська сільська рада порушила, передбачений ч. 7 ст. 118 ЗК Кодексу, місячний строк розгляду клопотань про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, колегія суддів його відхиляє, оскільки відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що в зв`язку великою кількістю заяв громадян щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою сільською радою прийнято рішення про продовження строку їх розгляду. Крім того, колегія суддів зазначає, що скаржники звернулись до відповідача із вказаними заявами переважно в середині лютого 2021 року, а оскаржувані рішення ухвалені відповідачем 24.03.2021, що свідчить про відсутність занадто тривалого розгляду заяв.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не перевіряє його законність та обґрунтованість.

Проаналізувавши інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від "02" червня 2022 р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2022 року.

Головуючий суддя Судді:Л.Т. Черпіцька Я.Б. Глущенко С.Б. Шелест