Постанова

від 02.11.2022 по справі 580/4070/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 580/4070/20

адміністративне провадження № К/990/18662/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В. М.,

суддів: Стрелець Т. Г., Стеценка С. Г.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 (у складі судді Рідзеля О.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022 (у складі колегії суддів: Ганечко О. М. (суддя-доповідач), Кузьменка В. В., Василенка Я. М.) у справі №580/4070/20 за позовом Фермерського господарства "Артанія АГРО" до Міністерства економіки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У грудні 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду від Міністерства економіки України надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження № 67528457 (боржника) щодо виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 № 580/4070/20, а саме: Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Міністерство аграрної політики та продовольства України.

На обґрунтування вказаної заяви Міністерство економіки України зазначило, що абзацом 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829 передбачено реорганізувати Міністерство аграрної політики та продовольства шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Станом на час розгляду справи та видачі виконавчих листів від 07.10.2021 функції щодо виділення коштів за бюджетною програмою 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними були надані саме вказаному міністерству. Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 № 1344, постановлено визнати таким, що втратив чинність абзац 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2019 № 829. Оскільки повноваження щодо розподілу коштів за вищевказаною бюджетною програмою наразі (на стадії виконання судового рішення) належать саме Міністерству аграрної політики та продовольства України, заявник просив замінити сторону виконавчого провадження.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.01.2022, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022, заяву Міністерства економіки України про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено боржника у виконавчому провадженні №67528457 щодо виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 №580/4070/20, а саме Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень. Оскільки з 18.06.2021 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників, які використовуються для державної підтримки виробників плодів, ягід, винограду та хмелю» є Мінагрополітики, а не Мінекономіки, у даному випадку відбулось публічне правонаступництво.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини справи, що мають значення для вирішення справи:

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.02.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 позов Фермерського господарства Артанія Агро задоволено повністю:

- визнано протиправною бездіяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо виконання наказу від 26.12.2019 №814 в частині розподілу фермерському господарству Артанія Агро коштів в сумі 152500,00 грн. за бюджетною програмою КПКВК 1201130 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними;

- зобов`язано Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд.12/2, код ЄДРПОУ 37508596) виконати наказ від 26.12.2019 №814 в частині розподілу коштів за бюджетною програмою КПКВК 1201130 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними, шляхом погашення перед фермерським господарством Артанія Агро (19645, Черкаська обл, Черкаський р-н, с. Чубівка, вул. Монастирська, буд.1, код ЄДРПОУ 40829627) кредиторської заборгованості в сумі 152500,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд.12/2, код ЄДРПОУ 37508596) на користь фермерського господарства Артанія Агро (19645, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Чубівка, вул. Монастирська, буд.1, код ЄДРПОУ 40829627) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2287,50 грн (дві тисячі двісті вісімдесят сім гривень 50 коп).

07.10.2021 Черкаським окружним адміністративним судом видано позивачеві 2 виконавчих листа.

На підставі виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 № 580/4070/20, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департменту ДВС Міністерства юстиції України Гатинюк Т.Ю. постановою від 23.11.2021 відкрила виконавче провадження № 67528457 про зобов`язання Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд.12/2, код ЄДРПОУ 37508596) виконати наказ від 26.12.2019 №814 в частині розподілу коштів за бюджетною програмою КПКВК 1201130 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними, шляхом погашення перед фермерським господарством Артанія Агро (19645, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Чубівка, вул.Монастирська, буд.1, код ЄДРПОУ 40829627) кредиторської заборгованості в сумі 152500,00 грнивень.

Відповідно до виконавчого листа, боржником зазначено Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 19.07.2022 через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний Суд» надійшла касаційна скарга Міністерства аграрної політики та продовольства України, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12.01.2022, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

На обґрунтування касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою неможливість Міністерства аграрної політики та продовольства України здійснити погашення встановленої кредиторської заборгованості, у зв`язку із тим, що Міністерство аграрної політики та продовольства України визнано розпорядником цієї бюджетної програми починаючи з моменту внесення змін до Порядку № 587, а саме з 18.06.2021. Отже, Міністерство аграрної політики та продовольства України набуло повноважень щодо розпорядження коштами державного бюджетну починаючи лише з 18.06.2021, тобто на бюджетний період 2021 року, а погашення кредиторської заборгованості визначеної у рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 у справі № 580/4070/20, залишеному без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 є неможливим з підстав невідповідності положенням частини 2 статті 19 Конституції України та Бюджетного кодексу України в частині виходу за межі наданих повноважень органу державної влади та порушення вимог Порядку № 587, оскільки вимоги (перелік і зміст документів, що подаються отримувачами розпорядникам, розмір коштів виділених за бюджетною програмою, сам паспорт бюджетної програми) щодо отримання кошти, передбачені у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства - змінено.

Міністерством економіки України поданий відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні вимог касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

Частиною 1 статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Згідно із частиною 1 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

У статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частинами 1, 2 статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини 1 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.

За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на зміст наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Отже, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (стаття 52 КАС України). Оскарження такої ухвали варто розуміти як оскарження судового рішення.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися державним органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 524/4478/17 та від 20 лютого 2019 року у справі № 826/16659/15.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації.

Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 812/1408/16.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департменту ДВС Міністерства юстиції України Гатинюк Т.Ю. постановою від 23.11.2021 відкрито виконавче провадження № 67528457 про зобов`язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд.12/2, код ЄДРПОУ 37508596) виконати наказ від 26.12.2019 №814 в частині розподілу коштів за бюджетною програмою КПКВК 1201130 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними, шляхом погашення перед фермерським господарством Артанія Агро (19645, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Чубівка, вул.Монастирська, буд.1, код ЄДРПОУ 40829627) кредиторської заборгованості в сумі 152500,00 гривень.

Абзацом 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829, передбачено реорганізувати Міністерство аграрної політики та продовольства шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 № 587, затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства (далі - Порядок № 587), який серед всього іншого, передбачає виплату компенсацій підприємствам за придбання, створення та догляд за садами та виноградниками.

Згідно змісту пункту 2 Порядку № 587 (у редакції станом на час прийняття рішення від 02.02.2021 у справі № 580/4070/20), головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми було Мінекономіки.

Тобто, на момент постановлення рішення у цій справі, виконати його мало саме Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 № 1344, постановлено визнати таким, що втратив чинність, абзац другий пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади».

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2021 № 504, перейменовано Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Міністерство економіки.

При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 612, яка набрала чинності 18.06.2021, до Порядку № 587 (використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства) внесено зміни, а саме: у тексті Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 р. № 587, слово Мінекономіки замінено словом Мінагрополітики.

Відповідно до приписів пункту 1 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 124, Мінагрополітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, рослинництва, розвитку сільських територій, садівництва, виноградарства, виноробства, хмелярства, харчової і переробної промисловості, технічну політику у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу, сільського розвитку, розвитку фермерства, сільськогосподарської кооперації, сільськогосподарської дорадчої діяльності, моніторингу та родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, насінництва та розсадництва.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що з 18.06.2021, головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників, які використовуються для державної підтримки виробників плодів, ягід, винограду та хмелю є Міністерство аграрної політики та продовольства України, тобто повноваження Міністерства економіки України за вказаною вище бюджетною програмою перейшли до Міністерство аграрної політики та продовольства України. Отже суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що фактично відбулось публічне правонаступництво органів державної влади, за яким зобов`язальна частина рішення суду у цій справі, перейшла до іншого міністерства, яке і має його виконати задля досягнення основного завдання та завершальної стадії судочинства, виконання рішення суду.

Поряд з цим, колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу, що Конституційний Суд України у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 зазначив, що судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина, і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України (абз. 15 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 07 травня 2002 року № -рп/2002); право на судовий захист є гарантією реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя (абз. 8 підп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018). Отже, як випливає з наведеного, держава повинна повною мірою забезпечити реалізацію гарантованого статті 55 Конституції України права кожного на судовий захист.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абз. 3 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (абз. 2 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абз. 5 підп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013).

Також Конституційний Суд України наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

З огляду на викладене, висновок судів попередніх інстанцій щодо заміни боржника у виконавчому провадженні №67528457, а саме Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Міністерство аграрної політики та продовольства України є правильним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Всі інші доводи, які наводяться скаржником в касаційній скарзі, не свідчать про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржуваних рішень та фактично зводяться до переоцінки доказів та обставин установлених у цій справі, що не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За приписами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022 у справі №580/4070/20 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Судді В. М. Шарапа

Т. Г. Стрелець

С. Г. Стеценко