Постанова

від 03.11.2022 по справі 915/1087/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 рокум. ОдесаСправа № 915/1087/21

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

Справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Динха»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від „17 січня 2022р., повний текст якого складено та підписано „15 лютого 2022р.

у справі №915/1087/21

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз»,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Динха»

про стягнення основного боргу у сумі 14491 грн. 22 коп. за договором про розподіл природного газу,

головуючий суддя Коваль С.М.

місце прийняття рішення: Господарський суд Миколаївської області

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Динха», в якому просило суд стягнути з останнього заборгованість у розмірі 14 491,22 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості послуг з розподілу природного газу, у зв`язку з чим виник борг.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.01.2022р. по справі №915/1087/21 (суддя Коваль С.М.) позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Динха» на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» грошові кошти у сумі 10587 грн. боргу, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 1833 грн. 48 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Разом з тим зазначив, що договір про розподіл природного газу з 23.10.2020 розірвано, а тому позивачем неправомірно нараховано вартість послуги розподілу природного газу саме за період з 01 листопада 2020 по травень 2021, а тому задовольнив позовні вимоги частково у сумі 10587 грн.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Динха» звернувся до Південно-західного апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.01.2022р. по справі №915/1087/21, ухвалити нове рішення у справі №915/1087/21, яким відмовити позивачу в його позовних вимогах.

Зокрема, скаржник зазначає, що господарським судом не враховано і не спростовано, що:

-у період з січня 2020 до травня 2021 ТОВ «Динха» не знаходилось у Реєстрі споживачів будь-якого постачальника природного газу і відповідно не погоджувало з будь-яким постачальником своє перебування у такому реєстрі і не замовляло у постачальників природного газу будь-який його обсяг для подальшого його розподілу позивачем. Оскільки відповідач не був включений до Реєстру споживачів постачальників природного газу, позивач просто не мав права забезпечувати розподіл природного газу відповідачу, як то випливає із припису пункту 3.2 розділу III Типового договору;

- позивач відмовився приєднати об`єкт відповідача до своєї газорозподільної системи, не надавши останньому технічних умов приєднання, відповідно у позивача в 2020-2021 роках взагалі не було технічної можливості надавати відповдіачу свої послуги з розподілу природного газу, а тому вимоги позовної заяви АТ «Миколаївгаз» безпідставні, що не було враховано господарським судом у його рішенні від 17.01.2022р.;

- господарським судом у його рішенні визнано, що типовий договір між позивачем та відповідачем розірвано 23.10.2020 на підставі листа відповідача від 25.09.2020 №22, однак судом жодним ичном не надана оцінка за яких умов даний лист був написаний позивачу і доказом того, що насправді типовий договір був розірваний відповідачем ще у листопаді 2019 року листом відповідача від 22.11.2019 №36;

- факт грубого порушення позивачем визначеного у Типовому договорі порядку врегулювння спорів між ними вже сам по собі є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивачу;

- в порушення приписів ч.ч.3-4 ст.13 ГПК України господарський суд визнав доведеним ті твердження позивача, на підставі яких він зробив розрахунок начебто наявного перед ним боргу, які не були насправді підтвердженні позивачем належними доказами.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Динха» про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Динха» строк на апеляційне оскарження. Зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.01.2022 року у справі № 915/1087/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Динха» на рішення Господарського суду Миколаївської області від „17 січня 2022р., повний текст якого складено та підписано „15 лютого 2022р. у справі №915/1087/21. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Динха» ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. 08.09.2022р. від АТ Оператор газорозподільної системи Миколаївгаз надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Динха» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.01.2022 по справі №915/1087/21 без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з підстав його законності та обґрунтованості.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі Кодекс ГРС), котрий набрав чинності 27.11.2015, згідно умов якого суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу (п. 1 гл. 1 р. VI Кодексу ГРС).

Договір розподілу природного газу є публічним та укладається між оператором ГРС та споживачем з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та оператора ГРС та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРС та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.п. 1, 3, 4, 7 гл. 3 р. VI Кодексу ГРС).

Укладення АТ ОГС «Миколаївгаз» договору розподілу природного газу з ТОВ «Динха» підтверджується підписаними останнім заявою-приєднанням від 01.01.2016 № 09420WRPOYAP016 (ас. 7) та додатком № 4 до Типового договору розподілу природного газу (ас. 8), котрі складають договір розподілу природного газу від 01.01.2016 № 09420WRPOYAP016 (далі договір).

Умовами договору передбачено, що АТ ОГС Миколаївгаз, як оператор газорозподільної мережі (далі - оператор ГРМ), зобов`язується надати ТОВ «Динха» (споживачу) послугу з розподілу природного газу, а споживач прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором (п. 2.1 договору). Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по відповідачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРС та договором (п. 5.2 договору).

За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем (п. 5.3 договору).

Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу ГРС. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ. Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб. Надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.п. 6.1-6.4, 6.6 договору).

Цей Договір укладається на невизначений строк (п. 12.1 договору).

Згідно п. 1 гл. 6 р.VI Кодексу ГРМ, розрахунки споживача за послуги розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюється виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачується споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу (п. 2 гл. 6 р. VI Кодексу ГРМ).

На період до кінця 2019 року Оператор ГРМ визначає річну замовлену потужність об`єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року.

Згідно поданого позивачем розрахунку вартість послуг з розподілу природного газу за період з січень 2020 - травень 2021 складає 14491 грн. 22 коп., що підтверджується актами: №МКП80001729 за січень 2020р.; №МКП80005495 за лютий 2020р.; №МКП80006328 за березень 2020р.; №МКП80009437 за квітень 2020р.; №МКП80011884 за травень 2020р.; №МКП80014272 за червень 2020р.№ №МКП80016668 за липень 2020р.; №МКП80019159 за серпень 2020р.; №МКП80022095 за вересень 2020р.; №80024920 за жоатень 2020р.; №МКП80027225 за листопад 2020р.; №МКП80029856 за грудень 2020р.; №МКП81001458 за січень 2021р.; №МКП81004286 за лютий 2021р.; №МКП81007113 за березень 2021р.; №МКП81009956 за квітень 2021р.; №МКП81012741 за травень 2021р, які направлені відповідачу.

Листом-претензією від 19.05.2021р. № 540-СЛ-9394-0521 позивач направив відповідачу для підписання акти наданих послуг за січень 2020 - квітень 2021 року, але відповідь відповідача на вказаний лист на адресу позивача не надходила.

Предметом даного позову виступає майнова вимога Оператора ГРМ до споживача про стягнення з останнього основного боргу у сумі 14491 грн. 22 коп. за договором про розподіл природного газу.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За положеннями ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що ТОВ «Динха» 25.09.2020 направлено на адресу АТ ОГС «Миколаївгаз» лист про розірвання договору розподілу природного газу від 25.09.2020 № 22, у якому відповідач повідомив про припинення дії договору з 23.10.2020 (а.с.127)

Отже, як вірно встановлено господарським судом, договір про розподіл природного газу з 23.10.2020 розірвано, а тому позивачем неправомірно нараховано вартість послуги розподілу природного газу саме за період з 01 листопада 2020 по травень 2021, оскільки у разі розірвання договору розподілу природного газу або вилучення об`єкта споживача із заяви-приєднання оплата вартості послуги за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем з урахуванням повного календарного місяця, у якому сталося розірвання договору або вилучено об`єкт із заяви-приєднання (п. 9 гл. 6 р. 6 Кодексу ГРМ).

Оскільки відповідачем не надано доказів своєчасності здійснення розрахунків за компенсацію вартості природного газу до 23.10.2020, господарський суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги АТ Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» у розмірі 10 587,39 грн.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не спростував висновки суду першої інстанції, не довів порушення судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення. Також, апелянтом не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Посилання скаржника на лист від 22.11.2019 року №36, яким, на думку останнього, він повідомив позивача про розірвання укладеного договору, але зміст вказаного листа не містить такого повідомлення, що свідчить про невідповідність аргументації останнього в цій частині, доказам на які він посилається.

Порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні даного спору по суті, судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому доводи скаржника в цій частині не приймаються до уваги.

Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Місцевим господарським судом при прийнятті рішення було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги інтереси учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Динха» без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.01.2022 у справі №915/1087/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано

03.11.2022р. у звязку з відпусткою судді Разюк Г.П.

з 28.10.2022 по 02.11.2022 (Наказ Голови суду від 11.10.2022 №272-в)

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький