Рішення

від 01.11.2022 по справі 904/892/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2022м. ДніпроСправа № 904/892/22

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Маслов С.С.;

від відповідача: Терзі О.С. (в режимі відеоконференції за допомогою системи

відеоконференцзв`язку "EasyCon"),

дослідивши матеріали справи № 904/892/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІДЖЕН ТРЕЙД"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "САЛАМАНДРА"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІДЖЕН ТРЕЙД" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від б/д за вих. №б/н до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "САЛАМАНДРА" (далі - відповідач) про стягнення 787.594,32 грн, з яких: 650.000,00 грн страхового відшкодування; 40.549,32 грн трьох процентів річних; 97.045,00 грн інфляційних втрат.

Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11.813,91 грн та з оплати професійної правничої допомоги у розмірі 11.500,00 грн позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/892/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2022.

Ухвалою від 12.04.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Врахувавши відсутність належних доказів повідомлення відповідача про існуюче судове провадження, господарський суд ухвалою від 20.06.2022 перейшов від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи почав спочатку. Замінив засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Підготовче засідання призначено на 05.07.2022.

Ухвалою від 05.07.2022 підготовче засідання відкладено до 27.07.2022.

Ухвалою від 27.07.2022 продовжено підготовче провадження. Підготовче засідання відкладено до 23.08.2022.

Ухвалою від 23.08.2022 підготовче засідання відкладено до 07.09.2022.

Ухвалою від 07.09.2022 підготовче провадження закрито. Справу призначено до розгляду по суті на 05.10.2022.

Через відділ документального забезпечення від відповідача 15.09.2022 надійшов відзив, у якому відповідач просить суд позовні вимоги позивача задовольнити частково (у розмірі 109.918,47 грн).

Через відділ документального забезпечення від відповідача 15.09.2022 надійшло клопотання про забезпечення можливості участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції, у якому відповідач просить суд постановити ухвалу про участь представника відповідача в режимі відеоконференції.

Через відділ документального забезпечення від відповідача 15.09.2022 надійшло клопотання про поновлення процесуальних строків та повернення справи на стадію підготовчого провадження, у якому відповідач просить суд постановити ухвалу про повернення справи № 904/892/22 на стадію підготовчого провадження та призначити дати підготовчого засідання, поновити відповідачу процесуальні строки на подачу відзиву та клопотань по справі.

Через відділ документального забезпечення від відповідача 15.09.2022 надійшла заява про передачу справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) за місцезнаходженням відповідача, у якому відповідач просить суд передати справу на розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Через відділ документального забезпечення від відповідача 15.09.2022 надійшло клопотання про витребування доказів, у якому відповідач просить суд витребувати: у позивача інформацію та документи: акт (звіт, опис тощо) інвентаризації товарно - матеріальних цінностей станом на 22.10.2019; оборотно - сальдову відомість станом на 22.10.2019; детальний розрахунок суми збитку (з наданням засвідчених копій первинних документів) внаслідок пожежі, що мала місце 22.10.2019 у місті Дніпро за адресою вулиуця Ю. Савченка, 83 - А; фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2019 рік та за 2020 рік; статут позивача, документи про призначення директора. Оригінали доданих до позовної заяви документів для їх огляду безпосередньо в судовому засіданні. У Товариства з обмеженою відповідальністю «Табак Плюс» інформацію та документи: чи укладались між Товариством з обмеженою відповідальністю «Табак Плюс» та позивачем протягом 2019 року договори поставки товарів (якщо такі договори укладались надати їх засвідчені копії); засвідчені копії первинних документів (накладних, видаткових накладних, актів виконаних робі/наданих послуг, товарно-транспортних накладних, бухгалтерських довідок, рахунків-фактур, касових ордерів тощо), що посвідчують поставку товарів Товариством з обмеженою відповідальністю «Табак Плюс» на користь позивача протягом 2019 року; чи отримані Товариством з обмеженою відповідальністю «Табак Плюс» ліцензії на реалізацію підакцизних товарів (якщо так - надати копії ліцензій); чи має Товариство з обмеженою відповідальністю «Табак Плюс» право на реалізацію алкогольних напоїв та зареєстрований у порядку, встановленому законодавством КВЕД на відповідний вид діяльності (якщо так - надати копії підтверджуючих документів). У Фізичної особи - підприємця Поломаного Віталія Анатолійовича інформацію та документи: чи укладались між ФОП Поломаним Віталієм Анатолійовичем та позивачем протягом 2019 року договори поставки товарів (якщо такі договори укладались надати їх засвідчені копії); надати засвідчені копії первинних документів (накладних, видаткових накладних, актів виконаних робі/наданих послуг, товарно-транспортних накладних, бухгалтерських довідок, рахунків-фактур, касових ордерів тощо), що посвідчують поставку товарів ФОП Поломаним Віталієм Анатолійовичем на користь позивача протягом 2019 року. У Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області інформацію та документи: на якій стадії перебуває кримінальне провадження № 12019040030002562 від 22.10.2019 станом на 12.09.2022; чи встановлені винні особи, чи повідомлено таким особам про підозру та чи передано обвинувальний акт до суду; чи встановлений розмір матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок підпалу продуктового магазину за адресою у місті Дніпрі по вулиці Савченка, 83А (якщо так - надати відповідні документи, на підставі яких встановлено розмір збитку).

Через відділ документального забезпечення від відповідача 15.09.2022 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у якій відповідач просить суд зупинити провадження у справі № 904/892/22 до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні № 12019040030002562 від 22.10.2019.

Ухвалою від 19.09.2022 клопотання відповідача від 12.09.2022 за вих. № б/н про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою від 21.09.2022 відзив прийнято до розгляду. У задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) за місцезнаходженням останнього відмовлено. У задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено. У задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів відмовлено. У задоволенні клопотання відповідача про поновлення процесуальних строків та повернення справи на стадію підготовчого провадження відмовлено. Запропоновано позивачу надати суду детальний розрахунок вартості товарно-матеріальних цінностей, переданих відповідачу за актом приймання-передачі від 07.11.2019, зокрема, зазначити навпроти кожної позиції (від 1-шої до 618-тої) її вартість, а також загальну вартість пошкоджених товарно-матеріальних цінностей за всіма 618-тьма позиціями загалом (із зазначенням /поданням/ відповідних первинних документів, які посвідчують вартість спірних товарно-матеріальних цінностей) та письмові пояснення щодо контррозрахунку відповідача, долученого до відзиву на позов.

Через відділ документального забезпечення від відповідача 05.10.2022 надійшли додаткові пояснення у справі.

За результатами судового засідання, яке відбулося 05.10.2022 оголошено перерву до 18.10.2022.

За результатами судового засідання, яке відбулося 18.10.2022 оголошено перерву до 19.10.2022.

За результатами судового засідання, яке відбулося 19.10.2022 оголошено перерву до 01.11.2022, з метою надання сторонам часу на мирне врегулювання спору, про можливість якого зазначили сторони. Крім цього, суд зобов`язав сторін провести звірку розрахунків за актом прийому-передачі від 07.11.2019, за результатами якої надати суду відповідний акт підписаний уповноваженими представниками сторін. Також, суд акцентував увагу сторін на тому, що при звірці взаєморозрахунків сторони мають враховувати тільки ті первинні документи (накладні, видаткові накладні, тощо), які подавалися сторонами і долучені до матеріалів справи на стадії підготовчого провадження.

Через відділ документального забезпечення 31.10.2022 від позивача надійшло(а) клопотання/заява про приєднання доказів, сформована в системі "Електронний суд", у якій позивач просить суд приєднати до матеріалів справи акт звірки з поясненнями. Так, позивач провівши підрахунки загальної вартості товару шляхом складання вартості товару за всіма наявними у позивача видатковими накладними стверджує, що у торговій точці знаходився товар на загальну суму 534.582,86 грн. Крім цього, позивач стверджує, що за актом приймання-передачі від 07.11.2019 позивач (після пожежі) передав відповідачу залишки продукції на загальну суму 117.607,18 грн.

Через відділ документального забезпечення 31.10.2022 від відповідача надійшло(а) клопотання/заява, сформоване(а) в системі "Електронний суд", у якій відповідач повідомив суд, що вжив всіх можливих заходів для виконання вимог протокольної ухвали від 19.11.2022 і разом із вказним(ою) заявою надає суду уточнений контррозрахунок. Так, згідно з уточненим контррозрахунком відповідача вартість товарно-матеріальних цінностей, пошкоджених в результаті пожежі, що сталася 22.10.2019 року в магазині за адресою: м.Дніпро, вул. Ю. Савченка, 83 А та переданих відповідачу відповідно до акту приймання передачі від 07.11.2019, складає 110 625,13 грн без урахування франшизи і 107.375,13 грн з урахуванням франшизи, яка визначена договором добровільного страхування майна №2111.0000970 від 24.06.2019.

В судовому засіданні 01.11.2022 представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив позов задовольнити.

Представник відповідача взяв участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/), надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду та просив суд позовні вимоги задовольнити частково, врахувавши контррозрахунок відповідача.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

В результаті пожежі було пошкоджено майно, яке застраховано відповідачем. Оскільки, всупереч положенням договору відповідач не здійснив страхове відшкодування позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення страхового відшкодування і нарахованих на нього процентів річних та інфляційних втрат.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач вимоги позивача частково заперечив та документально підтвердженим розміром збитків визнав 109.918,47 грн.

Доводи позивача щодо відзиву на позовну заяву

Відповідь на відзив позивач не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору; настання страхового випадку; визначення розміру збитків позивача; правомірність заявлених позовних вимог.

Суд встановив, що 12.06.2019 між ОСОБА_1 (далі - орендодавець) та позивачем (далі позивач, орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення (далі договір оренди) (а. с. 17 18, том 1).

Згідно з п. 1.1 договору оренди орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування (оренду) на умовах, викладених у цьому договорі і невід`ємних додатках до нього, нежитлове приміщення, а саме будівлю магазину-кафе, площею 196,2 кв. м (далі - приміщення) та зобов`язується сплачувати орендну плату та інші платежі за договором у строки, розмірах та на умовах, передбачених цим договором. Приміщення розташоване за адресою: місто Дніпро, вулиця Юрія Савченка, будинок 83А.

Даний договір оренди набуває чинності з дати його підписання та діє протягом двох років (п. 11.1).

Між орендодавцем та позивачем 12.06.2019 був підписаний акт приймання-передачі приміщення (а. с. 19, том 1), яке розташоване за адресою: місто Дніпро, вулиця Юрія Савченка, будинок 83А.

24.06.2019 між позивачем (далі позивач, страхувальник) та відповідачем (далі відповідач, страховик) був укладений договір добровільного страхування майна №2111.0000970 (далі - договір).

Так, договір добровільного страхування майна був укладений в період оренди приміщення позивачем. Вказане приміщення розташоване за адресою: місто Дніпро, вулиця Юрія Савченка, будинок 83А.

Згідно з п. 3 договору його предметом визначені майнові інтереси, що не суперечать Закону України «Про страхування» і пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим майном, зазначеним у п. 5 договору.

У п. 5 договору визначено, що страхувальник приймає на страхування рухоме майно, що знаходиться на території страхування, згідно переліку, наведеного у додатку № 1 цього договору.

Застраховане майно знаходиться за адресою: 49000, місто Дніпро, вулиця Юрія Савченка, будинок 83а.

Відповідно до додатку № 1 (а. с. 12, том 1) на страхування приймається таке майно: мобільний кондиціонер (ОМС-09ВС) 2 шт, холодильний шкаф вітрина DYNAMIC 1 шт, холодильний шкаф вітрина Prime 1 шт, холодильний шкаф вітрина EXTRA LARGE 1 шт, кондиціонер WILDWIND 1 шт, кондиціонер IDEA IRA-36HRN1 1 шт страхова сума вказаного майна складає 100.000,00 грн та запаси готової продукції страхова сума складає 550.000,00 грн.

Вигодонабувачем, згідно з п. 3 договору, визначено позивача.

Страхова сума, ліміт відповідальності складає 650.000,00 грн по рухомому майну (п.п. 7.1.3 п. 7.1 договору).

Пунктом 10.4 договору визначено, що договір є укладеним з моменту підписання сторонами та набуває чинності з 00 годин 00 хвилин дня, зазначеного як початок дії 1-го періоду страхування і діє протягом цього періоду, але не раніше дня наступного за днем сплати страхового платежу за перший період страхування. Договір подовжує свою дію на наступний період з дати, зазначеної як початок наступного періоду страхування за умови сплати відповідної частини страхового платежу. Періоди страхування обмежені строками, зазначеними у п. 10.1 договору.

Згідно з п. 10.1 договору період страхування становить з 05.07.2019 до 04.07.2020.

Страховими ризиками за договором є, зокрема, вогонь (пожежа, в тому числі задимлення внаслідок пожежі або тління, вплив полум`я, продуктів горіння (виділення сажі або корозійного газу), влучення блискавки, вибуху, падіння пілотованих літальних об`єктів, їх частин) (п.п. 6.1 п. 6 договору).

Страховими випадками є пошкодження, знищення застрахованого майна внаслідок подій, які передбачені п. 6.1 договору, мали місце під час дії договору, сталися на території страхування і не підпадають під виключення або обмеження страхування (п. 6.2 договору).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про страховий випадок 22.10.2019 (а. с. 13, том 1), у якій зазначив, що пошкоджено торговий зал, приміщення 2-5 нежитлової будівлі літ. А-1, що розташована за адресою: місто Дніпро, вулиця Ю. Савченка, будинок 83А, а саме пошкоджено внутрішнє оздоблення, покриття підлоги, стін, стель, двері і вікно. Крім цього, у заяві від 22.10.2019 про страховий випадок зазначено, що детальний перелік пошкодженого (викраденого) майна не додається. Вказану заяву відповідач одержав того ж дня (22.10.2019).

Комісією у складі заступника начальника (з організації запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту) 2 ДПРЧ8ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області капітана служби цивільного захисту Білоножка Данила Віталійовича, командира відділення 2 ДПРЧ8ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області старшого прапорщика служби НЗ Настени Сергія Вікторовича та юрисконсульта позивача Мерковича Дмитра Валерійовича складено акт про пожежу від 22.10.2019 (а. с. 15, том 1), у якому зазначено, що пожежею знищено внутрішнє облицювання стін та стелі, торгівельне приладдя і продукцію.

Того ж дня (22.10.2022) зареєстровано кримінальне провадження №12019040030002562, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а. с. 16, том 1).

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі від 07.11.2022 товарно-матеріальних цінностей, які належать позивачу, і були пошкоджені в результаті страхового випадку, який стався 22.10.2019 (пожежа в магазині, який розташований за адресою: місто Дніпро, вулиця Юрія Савченка, будинок 83А) (а. с. 21 30, том 1). Вказаний акт містить перелік товарів та їх кількість. Акт підписаний представниками позивача і відповідача.

Розділом 16 договору визначено перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків.

Так, для визначення страховиком причин, обставин та наслідків події, що має ознаки страхового випадку, а також для визначення події страховим випадком, страхувальником подаються такі документи:

письмова заява страхувальника про настання і обставини страхового випадку та виплату страхового відшкодування за формою страховика;

довідка (оригінал) органів МВС, ДСНС, відомчих аварійних служб, пожежної охорони, метеорологічної або сейсмічної служби, або інших документів відповідно до характеру події, яка підтверджує факт настання такої події;

документи, що підтверджують право на володіння, користування та розпорядження застрахованим майном;

документи, які підтверджують розмір збитків, які виникли в результаті настання події, яка може бути визнана страховим випадком;

на вимогу страховика, інші наявні у страхувальника документи, які стосуються події, що може бути визнана страховим випадком, якщо без них неможливо встановити причини, обставини та / або наслідки такої події;

лист вигодонабувача з зазначенням реквізитів для сплати страхового відшкодування у разі наявності вигодонабувача за договором та законних підстав для сплати страхового відшкодування;

документи, які підтверджують факт та розмір витрат на розчистку території, після настання страхового випадку.

Рішення про виплату страхового відшкодування може прийматися на основі ксеро- та/або сканкопій, переданих поштовим зв`язком або електронною поштою страхувальником, з подальшим наданням оригіналів цих документів, оформлених згідно законодавства України та засвідчених належним чином.

На виконання розділу 16 договору позивач звернувся до відповідача:

із заявою від 03.12.2019 (а. с. 48, том 1) разом із актом про пожежу від 22.10.2019, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження №12019040030002562), копії видаткових накладних, що вартість товару, підтверджують право на володіння, користування та розпорядження застрахованим майном та заявою від 03.12.2019 (а. с. 49, том 1) разом із листом вигодонабувача з реквізитами для сплати страхового відшкодування.

Оцінивши надані позивачем документи відповідачу, на виконання розділу 16 договору, господарський суд доходить висновку, що повний пакет документів, які необхідні для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування та складання страхового акта або відмови у виплаті страхового відшкодування позивач надав відповідачу 03.12.2019 (дата проставлена на штампі відповідача, який міститься на вказаних заявах позивача).

Водночас господарський суд бере до уваги, що відповідач у відзиві визнає обґрунтованою суму страхового відшкодування у розмірі 109.918,47 грн (з вирахуванням розміру франшизи), що є додатковим свідченням того, що відповідач мав достатньо доказів для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування та складання страхового акта або відмови у виплаті страхового відшкодування.

Господарський суд звертає увагу, що саме на позивача покладено обов`язок подати страховику документи, які підтверджують розмір збитків, які виникли в результаті події, яка може бути визнана страховим випадком (п.п. 18.1.4 п. 18.1 договору). У судовому засіданні, яке відбулося 18.10.2022 судом з`ясовано, що в якості документів, які підтверджують розмір збитків, які виникли в результаті події, яка може бути визнана страховим випадком позивач надав відповідачу лише акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 07.11.2022 (а. с. 21 30, том 1). Будь-яких інших документів, які підтверджують розмір збитків, які виникли в результаті події, яка може бути визнана страховим випадком позивач відповідачу не надавав.

Господарський суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявна заява від 13.05.2020 (а. с. 50, том 1) разом з документами, які підтверджують право власності на майно та звітом про оцінку майна від 24.04.2020 на суму 198.967,00 грн. Проте, ознайомившись із вказаним листом суд доходить висновку, що вказаний лист не стосується предмета спору, оскільки містить посилання на договір добровільного страхування майна № 2111.0000971 від 24.06.2019, в той час як фактичною підставою позовних вимог у справі № 904/892/22 є договір добровільного страхування майна № 2111.0000970 від 24.06.2019.

Оскільки відповідач не виплатив позивачу страхове відшкодування у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 650.000,00 грн страхового відшкодування; 40.549,32 грн трьох процентів річних; 97.045,00 грн інфляційних втрат.

Згідно із ст. 979 ЦК України за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 985 ЦК України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Вигодонабувачем, згідно з п. 3 договору, визначено позивача.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" визначено, що страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страховими ризиками за договором є, зокрема, вогонь (пожежа, в тому числі задимлення внаслідок пожежі або тління, вплив полум`я, продуктів горіння (виділення сажі або корозійного газу), влучення блискавки, вибуху, падіння пілотованих літальних об`єктів, їх частин) (п.п. 6.1 п. 6 договору).

Страховими випадками є пошкодження, знищення застрахованого майна внаслідок подій, які передбачені п. 6.1 договору, мали місце під час дії договору, сталися на території страхування і не підпадають під виключення або обмеження страхування (п. 6.2 договору).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про страховий випадок 22.10.2019 (а. с. 13, том 1), у якій зазначив, що пошкоджено торговий зал, приміщення 2-5 нежитлової будівлі літ. А-1, що розташована за адресою: місто Дніпро, вулиця Ю. Савченка, будинок 83А, а саме пошкоджено внутрішнє оздоблення, покриття підлоги, стін, стель, двері і вікно. Крім цього, у заяві від 22.10.2019 про страховий випадок зазначено, що детальний перелік пошкодженого (викраденого) майна не додається. Вказану заяву відповідач одержав того ж дня (22.10.2019).

Комісією у складі заступника начальника (з організації запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту) 2 ДПРЧ8ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області капітана служби цивільного захисту Білоножка Данила Віталійовича, командира відділення 2 ДПРЧ8ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області старшого прапорщика служби НЗ Настени Сергія Вікторовича та юрисконсульта позивача Мерковича Дмитра Валерійовича складено акт про пожежу від 22.10.2019 (а. с. 15, том 1), у якому зазначено, що пожежею знищено внутрішнє облицювання стін та стелі, торгівельне приладдя і продукцію.

Того ж дня (22.10.2022) зареєстровано кримінальне провадження №12019040030002562, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а. с. 16, том 1).

Господарський суд зазначає, що сторонами (та їх представниками у судових засіданнях) визнається обставина настання страхового випадку, отже страховий випадок (пожежа) є таким, що настав.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

На виконання ст. 25 Закону України «Про страхування» та розділу 16 договору позивач звернувся до відповідача: із заявою від 03.12.2019 (а. с. 48, том 1) разом із актом про пожежу від 22.10.2019, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження № 12019040030002562), копіями видаткових накладних та із заявою від 03.12.2019 (а. с. 49, том 1) разом із листом вигодонабувача з реквізитами для сплати страхового відшкодування.

Господарський суд встановив відсутність між сторонами спору щодо порядку звернення та документів, наданих позивачем відповідачу для виплати страхового відшкодування. Відтак, суд доходить висновку, що позивач надав відповідачу достатню кількість документів задля того, щоб останній прийняв рішення про виплату страхового відшкодування або для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 988 ЦК України та ст. 20 Закону України «Про страхування» саме на страховика покладено обов`язок протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку вжиття заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.

Так, страховик зобов`язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові;

3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору;

4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором;

5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна внести відповідні зміни до договору страхування;

6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом.

При цьому на страхувальника покладено обов`язок вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку (п. 4 ч. 1 ст. 989 ЦК України, п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи рішення у справі, господарський суд бере до уваги, що страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, проте вартість майна на момент укладення договору має довести позивач.

Так, перелік майна, який належать позивачу, і був пошкоджений в результаті страхового випадку, який стався 22.10.2019 (пожежа в магазині, який розташований за адресою: місто Дніпро, вулиця Юрія Савченка, будинок 83А) підтверджується актом приймання-передачі від 07.11.2022. Вказаний акт підписаний представниками сторін і містить перелік і кількість пошкодженого майна. Вартість пошкодженого майна підтверджується первинними документами (накладними, видатковими накладними).

Позивач заявив до стягнення з відповідача 650.000,00 грн страхового відшкодування.

Відповідач надав контрозрахунок та встановив розмір страхового відшкодування у сумі 110 625,13 грн.

Позивач 13.10.2022 через відділ документального забезпечення надав розрахунок страхового відшкодування, у якому встановив, що за актом приймання-передачі передано 4.208 позицій на загальну суму 117.607,18 грн.

Таким чином, господарський суд встановив, що за розрахунком відповідача розмір страхового відшкодування складає 110 625,13 грн, а за розрахунком позивача розмір страхового відшкодування складає 117.607,18 грн.

Перевіряючи розрахунки сторін, господарський суд встановив таке.

Підтверджуючи вартість пошкодженого майна позивач долучив до матеріалів справи накладні на загальну суму 480.990,62 грн, а саме: накладну № 0006 від 20.08.2019 на суму 9.732,00 грн (а. с. 36, том 1); накладну № 180919001 від 18.09.2019 на суму 132.418,00 грн (а. с. 37, том 1); накладну № 080719001 від 08.07.2019 на суму 237.030,00 грн (а. с. 38, том 1); накладну № 190619001 від 19.06.2019 на суму 23.944,71 грн (а. с. 39, том 1); накладну № 280619001 від 28.06.2019 на суму 13244,76 грн (а. с. 40, том 1); накладну № 250619001 від 25.06.2019 на суму 22.316,31 грн (а. с. 41, том 1); накладну № 210619001 від 21.06.2019 на суму 18675,05 грн (а. с. 42, том 1); накладну № 130619001 від 13.06.2019 на суму 3.048,75 грн (а. с. 43, том 1); видаткову накладну № 115/07 від 15.07.2019 на суму 5.924,25,00 грн (а. с. 44, том 1); видаткову накладну № 116/07 від 16.07.2019 на суму 6.580,50 грн (а. с. 45, том 1); видаткову накладну № 112/07 від 22.07.2019 на суму 5.262,25 грн (а. с. 46, том 1); видаткову накладну № 126/07 від 26.07.2019 на суму 2.814,04 грн (а. с. 47, том 1).

Водночас суд звертає увагу, що протокольною ухвалою від 19.10.2022 суд зобов`язав сторін провести звірку розрахунків за актом прийому-передачі від 07.11.2019, за результатами якої надати суду відповідний акт підписаний уповноваженими представниками сторін. Також, суд акцентував увагу сторін на тому, що при звірці взаєморозрахунків сторони мають враховувати тільки ті первинні документи (накладні, видаткові накладні, тощо), які подавалися сторонами і долучені до матеріалів справи на стадії підготовчого провадження.

Позивач (всупереч положень ГПК України та акцентів суду) 31.10.2022 надав для долучення до матеріалів справи № 904/892/22 накладну від 10.10.2019 № 250619001. Оцінюючи позицію позивача, суд взяв до уваги, що ч. 2 ст. 164 ГПК України прямо встановлений обов`язок (а не право) позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім цього, ухвалою від 07.09.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті. Так, в силу положень ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Позивач жодним чином не обґрунтував неможливість подання накладної від 10.10.2019 № 250619001 у визначений строк.

Таким чином, оцінивши фактичні обставини справи та керуючись положеннями ГПК України, суд дійшов висновку накладну від 10.10.2019 № 250619001 не враховувати при прийнятті рішення у справі № 904/892/22.

Аналізуючи накладні (видаткові накладні), господарський суд встановив, що товар за ними (накладними, видатковими накладними) позивач отримав у період з червня 2019 року по серпень 2019 року, в той час як страховий випадок стався 22.10.2019 року.

Тобто, страховий випадок стався через більш ніж через місяць з часу останньої поставки товару. Таким чином, суд з наявних у справі документів не має змоги встановити фактичну кількість товарно-матеріальних цінностей у торговій точці позивача на момент пожежі. Твердження позивача, що весь товар, поставлений за накладними, до торгової точки був пошкоджений в результаті пожежі не підтверджені належними та допустимими доказами. Суд також враховує, що судове рішення не може гуртуватися на припущеннях сторін.

Крім цього, господарський суд встановив, що кількість пошкодженого товару і поставленого товару за накладними (видатковими накладними) не співпадають, акт приймання-передачі від 07.11.2022 містить 618 товарів, проте перелік з 498 до 609 відсутній. Однак вказаний недолік усунуто (відповідач 18.10.2022 через відділ документального забезпечення надав заяву, сформовану в системі «Електронний суд» разом із актом від 07.11.2022, який містить всі 618 позицій).

Господарський суд зробив власний перерахунок вартості товару пошкодженого в результаті пожежі, та встановив, що вартість товару, переданого за актом приймання-передачі від 07.11.2019, у розмірі 117.607,18 грн, визначеному позивачем, підтверджується матеріалами справи (видатковими накладними), поданими в ході підготовчого провадження. Тобто, сума у розмірі 117.607,18 грн підтверджується навіть без урахування накладної від 10.10.2019 № 250619001 (поданої позивачем під час судового розгляду).

Такі обставини зумовлені тим, що розрахунки обох сторін містять певні недоліки, такі як неправильно зазначена кількість товару, неправильно зазначена вартість товару, неправильно визначена загальна сума пошкодженого товару за певною позицією.

Суд також взяв до уваги, що при розрахунку, який здійснений позивачем, останній враховував накладну від 10.10.2019 № 250619001, яку суд визнав такою, що не підлягає прийняттю до розгляду. Проте, розрахунок суду, який був здійснений на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, підтверджує суму у розмірі 117.607,18 грн, зазначену у розрахунку позивача, а тому суд визнав правильним саме розрахунок позивача. Так, за розрахунком позивача розмір страхового відшкодування складає 117.607,18 грн (без вирахування франшизи).

Згідно з п. 8.1 договору при пошкодженні застрахованого майна франшиза визначається у відсотках від суми п. 7.1 по кожному окремому страховому випадку.

У п. 7.1 визначено вартість застрахованого майна у розмірі 650.000,00 грн.

Так, у додатку № 1 до договору за пошкодження запасів готової продукції визначена франшиза у розмірі 0,5 %.

Господарський суд встановив, що франшиза за пошкодження запасів готової продукції становить 3.250,00 грн.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає страхове відшкодування у розмірі 114.357,18 грн. В решті (про стягнення 535.642,82 грн страхового відшкодування) слід відмовити.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

У пункті 18.5 договору сторони дійшли згоди, що стосовно страхових випадків, у зв`язку з якими відкрито кримінальне провадження (викрадення, протиправні дії третіх осіб), страхова виплата проводиться двома частинами. Перша частина у розмірі 30 % страхового відшкодування виплачується після надання страхувальником довідки органу МВС щодо відкриття кримінального провадження (початку досудового розслідування) по факту протиправних дій третіх осіб в термін, визначений п. 18.8.1 договору. Остаточна виплата страхового відшкодування проводиться після закінчення строку досудового розслідування органами МВС, що підтверджується наданням довідки про закінчення або зупинення розслідування по даній справі. На розсуд страховика остаточна виплата страхового відшкодування може бути здійснена до закінчення досудового розслідування у разі якщо у страховика не має сумнівів щодо факту страхового випадку та обставин його настання.

Питання строків виплати страхового відшкодування врегульовано п. 18.8 договору. Так, страховик приймає рішення про виплату і складає акт або відмовляє у виплаті страхового відшкодування з письмовим обґрунтуванням причин відмови протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту подачі страхувальником пакету документів, передбачених розділом 16 договору у строки встановлені п. 15.1.5 договору (п.п. 18.8.1 договору).

Як встановив суд вище, повний пакет документів, які необхідні для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування та складання страхового акта або відмови у виплаті страхового відшкодування позивач надав відповідачу 03.12.2019 (дата проставлена на штампі відповідача, який міститься на вказаних заявах позивача).

Водночас господарський суд бере до уваги, що відповідач у відзиві визнає обґрунтованою суму страхового відшкодування у розмірі 109.918,47 грн (з вирахуванням розміру франшизи), що є додатковим свідченням того, що відповідач мав достатньо документів для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування та складання страхового акта або відмови у виплаті страхового відшкодування.

За результатами вивчення наявних у справі доказів, господарський суд доходить висновку, що відповідач мав прийняти рішення про виплату і скласти акт або відмовити у виплаті страхового відшкодування з письмовим обґрунтуванням причин відмови протягом 30 (тридцяти) робочих днів (тобто до 20.01.2020 включно, з урахуванням того, що 25.12.2019, 01,06-07.01.2020 були офіційними вихідними днями) з моменту подачі страхувальником пакету документів (тобто з 03.12.2019).

Господарський суд встановив, що кримінальне провадження №12019040030002562 зареєстровано 22.10.2019, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а. с. 16, том 1). Зазначений витяг про з Єдиного реєстру досудових розслідувань позивач надав відповідачу 03.12.2019 разом із заявою (а. с. 49, том 1). Рішення про виплату страхового відшкодування відповідач повинен був прийняти до 20.01.2020 включно. Так, суд визнає правомірним періодом для нарахування трьох процентів річних і інфляційних втрат з 21.01.2020.

Крім цього, господарський суд звертає увагу, що до 20.01.2022 відповідач був зобов`язаний виплатити позивачу першу частину у розмірі 30 % страхового відшкодування (34.307,15 грн). Вказане відповідає вимогам п. 18.5 договору. Отже, має місце прострочення строку виплати першої частини страхового відшкодування і саме на суму 34.307,15 грн мають нараховуватися проценти річні та інфляційні втрати.

Позивач нарахував три проценти річних за період прострочення з 08.12.2019 по 05.01.2022 на суму 40.549,32 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав, вимогу заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та дійшов висновків про те, що розрахунок позивача містить помилки. Так, суд встановив, що рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування відповідач мав прийняти до 20.01.2020 включно, а тому три проценти річних слід нараховувати починаючи з 21.01.2020, а не з 08.12.2019 і на суму 34.307,15 грн, а не на суму ліміту страхового відшкодування (650.000,00 грн).

Таким чином, здійснивши власний перерахунок трьох процентів річних, господарський суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає стягненню три проценти річних у розмірі 2.016,29 грн. В решті (про стягнення 38.533,03 грн трьох процентів річних) слід відмовити.

Позивач нарахував інфляційні втрати за період прострочення з листопада 2019 року по листопад 2021 року на суму 97.045,00 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав, вимогу заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та дійшов висновків про те, що розрахунок позивача містить помилки, аналогічні тим, які виявлені під час розрахунку трьох процентів річних.

Таким чином, здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат, господарський суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 5.005,27 грн. В решті (про стягнення 92.039,73 грн інфляційних втрат) слід відмовити.

Оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач довів обставини наявності спірної заборгованості лише частково.

Водночас, належних доказів на підтвердження у повному обсязі своїх доводів, викладених у відзиві, відповідач суду не надав.

Відповідач ґрунтовно наголошує на тому, що 650.000,00 грн є лімітом відповідальності, а не беззаперечною сумою страхового відшкодування.

Слушно відповідач посилається на положення п. 8.1 договору, згідно з яким розмір страхового відшкодування визначається страховиком на дату настання страхового випадку, виходячи із фактичного розміру прямого збитку в межах страхової суми та відповідних лімітів відповідальності.

Крім цього, саме на позивача покладено обов`язок подати страховику документи, які підтверджують розмір збитків, які виникли в результаті події, яка може бути визнана страховим випадком (п.п. 18.1.4 п. 18.1 договору).

Тобто саме на позивача покладено обов`язок довести фактичний розмір прямого збитку в межах страхової суми та відповідних лімітів відповідальності, а саме в межах 650.000,00 грн.

Так, заявляючи вимогу про стягнення 650.000,00 грн позивач має довести суду, що розмір його прямого збитку становить вказану суму, проте позивач лише частково довів розмір отриманих в результаті пожежі збитку.

Посилання позивача на те, що в результаті пожежі було знищено торгівельне обладнання, а тому вартість останнього має бути відшкодована відповідачем судом відхиляються як необґрунтовані з огляду на таке.

Дійсно, у додатку № 1 до договору серед об`єктів, які приймаються відповідачем на страхування вказано мобільний кондиціонер (ОМС-09ВС) 2 шт, холодильний шкаф вітрина DYNAMIC 1 шт, холодильний шкаф вітрина Prime 1 шт, холодильний шкаф вітрина EXTRA LARGE 1 шт, кондиціонер WILDWIND 1 шт, кондиціонер IDEA IRA-36HRN1 1 шт страхова сума вказаного майна складає 100.000,00 грн.

Проте, в акті про пожежу від 22.10.2019 вказано, що пожежею знищено, зокрема торгівельне приладдя. Суд звертає увагу, що жодних ідентифікуючих ознак торгівельного приладдя, про яке йде мова у вказаному акті, немає ані в акті, ані в доказах, які наявні в матеріалах справи № 904/892/22. Приймаючи рішення у справі №904/892/22 суд взяв до уваги, що між сторонами було складено акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 07.11.2019, у переліку якого наявні такі позиції як жуйки, запальнички, кавові стіки, тощо, тобто дрібні товари. Вказаний акт підписаний, зокрема відповідачем. Так, суд доходить висновку, що позивач мав би надати до матеріалів справи відомості та докази щодо пошкодженого торгівельного приладдя, яке є більш масштабне у зрівнянні, наприклад, із запальничками та жуйками, які ідентифіковано у акті від 07.11.2022, вказівку, яке саме торгівельне приладдя було знищено та/або пошкоджено в результаті пожежі, докази того, що саме сталося з торгівельним приладдям, у якому стані вказане приладдя та докази того, що вказане торгівельне приладдя було у приміщення, в якому сталася пожежа на момент пожежі.

Суд також звертає увагу, що акт про пожежу від 22.10.2019 містить вказівку на те, що пожежею пошкоджено навіс над входом, термінал самообслуговування, холодильна камера у кількості 4 (чотирьох) штук, холодильники у кількості 7 (семи) штук, один кондиціонер та шафа для цигарок у кількості 4 (чотирьох) штук. Проте, вказаний перелік також не має жодних ідентифікуючих ознак, а тому суд позбавлений можливості надати оцінку таким пошкодженням та покласти за нього відповідальність саме на відповідача.

Наведені обставини унеможливлюють встановлення судом того, яке саме обладнання, за твердженням позивача, було пошкоджене, а головне унеможливлюють встановлення вартості такого обладнання.

При цьому, позивач до матеріалів справи не надав доказів (як то висновку експертизи), на підставі яких можна було б встановити зазначені обставини, до суду клопотаннями про призначення судової експертизи (товарознавчої тощо) позивач також не звертався.

Суд надав сторонам, і зокрема позивачу достатньо часу задля обґрунтування обраної правової позиції з посиланням на докази наявні у матеріалах справи, проте позивач не надав суду доказів знищення або пошкодження саме застрахованого майна. Водночас, судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1.820,52 грн, з урахуванням того, що 15,41 % позовних вимог позивача судом задоволено.

Відповідно до ч 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки до ухвалення рішення суду ані позивач, ані відповідач не подали відповідних доказів у повному обсязі, суд роз`яснює йому право подати такі докази з відповідним клопотанням (з урахуванням положень ч. 8 ст. 129 ГПК України), в якому чітко, з посиланням на матеріали справи та інші докази, визначити, які суми слід повернути, розподілити чи стягнути. Така заява може бути розглянута судом в порядку ст. 244 ГПК України.

При цьому копії такої заяви та доданих до неї документів повинні бути невідкладно надіслані стороні у справі, з якої заявник просить стягнути відповідні витрати, докази чого мають бути надані суду разом із заявою (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа). Інша сторона, в свою чергу, має право подати клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "САЛАМАНДРА" (36019, м. Полтава, вул. Колективна, буд. 10; ідентифікаційний код 21870998) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІДЖЕН ТРЕЙД" (49332, м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 118 Д, офіс 15; ідентифікаційний код 42958489) 114.357,18 грн (сто чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят сім грн 18 коп) страхового відшкодування, 2.016,29 грн (дві тисячі шістнадцять грн 29 коп) трьох процентів річних, 5.005,27 грн (п`ять тисяч п`ять грн 27 коп) інфляційних втрат, 1.820,52 грн (одну тисячу вісімсот двадцять грн 52 коп) судового збору.

В решті (про стягнення 535.642,82 грн страхового відшкодування, 38.533,03 грн трьох процентів річних, 92.039,73 грн інфляційних втрат) відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 03.11.2022.

Суддя С.А. Дупляк