Рішення

від 21.10.2022 по справі 907/390/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/390/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Яскорської А.О.

Розглянув матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ в особі Регіональної філії Львівська залізниця АТ Укрзалізниця, м. Львів

до відповідача Приватного підприємства Технології інформаційних систем аналізу, с. Минай Ужгородського району Закарпатської області

про стягнення 41 835,83 грн

За участю представників сторін:

позивача: Сковородько А.М., адвокат, довіреність від 11.07.2022;

відповідача Андрейчук О.М., адвокат, ордер серії АО № 1058091 від 15.03.2022;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Львівська залізниця АТ Укрзалізниця звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Приватного підприємства Технології інформаційних систем аналізу про стягнення 11 529,56 грн штрафу та 30 306,28 грн пені, посилаючись на неналежне виконання Відповідачем умов договору № Л/П-20479/НЮ від 06.11.2020 про закупівлю послуг. Окрім того, просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/390/22 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2022.

Ухвалою суду від 01 липня 2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи, встановлено учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору, заяв із обґрунтуванням заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Надалі, зважаючи на відсутність належних доказів повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, наявність невідповідностей в документах, копії яких долучені до позовної заяви, що мають важливе значення для правильного з`ясування всіх обставин справи, суд ухвалою від 30 серпня 2022 року призначив справу №907/390/22 до розгляду у судовому засіданні та повідомив учасників справи, що воно відбудеться 16 вересня 2022 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє на 21.10.2022 у зв`язку з заявленими сторонами клопотаннями про відкладення, для надання можливості подати відзив на позов та відповідь на відзив.

Крім того, згідно з ухвалою від 07 жовтня 2022 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі в справі Рівненської міської ради як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У судовому засіданні 21.10.2022 взяв участь представник позивача, який позовні вимоги підтримав та просив суд відкласти судове засідання для надання можливості подати відповідь на відзив.

Дане клопотання відхилено судом зважаючи на те, що клопотання позивача про відкладення судового засідання з цих підстав (надання відповіді на відзив) подається повторно та підставою відкладення розгляду справи на 21.10.2022 була саме необхідність забезпечення права позивача на подання даної заяви по суті справи.

Відповідач згідно з відзивом на позовом та його представник в судових засіданнях проти позову заперечує з наведених у відзиві підстав.

Крім того, в день проведення судового засідання від відповідач на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення від 20.10.2022 з долученими до них письмовими доказами. Відповідно до протокольної ухвали суду від 21.10.2022 докази подані разом із додатковими поясненнями до розгляду не приймаються відповідно до приписів ч. 8 ст. 80 ГПК України, оскільки подані з пропуском процесуального строку на їх подання без зазначення поважних причин неможливості їх подання у встановлений процесуальним законом строк.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у цій справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № Л/П-20479/НЮ від 06.11.2020 про закупівлю послуг (землевпорядних робіт з оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки) в частині виконання робіт у визначений п.5.5. Договору строк, у зв`язку з чим позивачем нараховано 11 529,56 грн штрафу та за період з 17.05.2021 по 17.11.2021 пеню в розмірі 30 306,28 грн.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відповідачем згідно з відзивом на позов 30.09.2022 та поясненнями представника позовні вимоги не визнаються. Так, відповідач зазначає, що відповідно до умов договору, виконавець зобов`язаний негайно письмово інформувати замовника про ускладнення, які виникають у ході надання послуг або про наявність обставин, що впливають на якість послуг, строки надання послуг чи ведуть до відхилення від умов, визначених в договорі. Зауважує, що виконавець (Відповідач) повідомив замовника (Позивача) про настання відповідних обставин, які сталися поза його волею, та повпливали на фактичне виконання ним умов договору. Зокрема, листом від 01.11.2021 відповідач повідомив позивача, що на виконання умов договору підприємством розроблено матеріали проекту землеустрою, водночас, у зв`язку з ненаданням Рівненською міською радою дозволу на розробку проекту землеустрою (лист від 10.06.2021) виготовити та затвердити у встановленому законом порядку технічну документацію в ПП «Технології інформаційних систем аналізу» не було можливості.

Також, зазначає, що ним пропонувалося позивачу у зв`язку з наведеним обставинами внести зміни до договору в частині продовження строку його дії. Сторони не дійшли згоди щодо укладення відповідної додаткової угоди до договору, проте, відповідач звертає увагу на те, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), проте вважає, що відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідь на відзив.

Відповідь на відзив позивачем не подано.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

06 листопада 2020 року за результатом проведення процедури закупівлі відповідно до вимог Закону України Про публічні закупівлі Акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (надалі - Замовник) та Приватним підприємством Технології інформаційних систем аналізу (надалі Виконавець) укладено Договір про закупівлю послуг № Л/П-20479/НЮ (надалі за текстом Договір), за умовами п. 1.1. якого Виконавець зобов`язується надати послуги землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку (ДК 021:2015 - 71250000-5 «Архітектурні, інженерні га геодезичні послуги») в термін визначений пунктом 5.5 цього договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці Послуги відповідно до цього Договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору результатом надання Послуг є - реєстрація права постійного користування земельною ділянкою АТ «Укрзалізниця» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передається Виконавцем Замовнику разом з документами і матеріалами, передбаченими пунктом 2.3 цього договору.

Підпунктами 2.2.1, 2.2.2 Договору передбачено, що в склад послуги з оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку зокрема входить: на підставі довіреності, виданої уповноваженими представниками Замовника, отримати дозвіл (згоду) органів державної виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування на розробку документації із землеустрою (в тому числі підготовка графічних матеріалів з позначенням місця розташування земельних ділянок з їх орієнтовними розмірами площі); на підставі згоди уповноваженого органу, здійснити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відповідно до вимог статті 55 Закону України Про землеустрій.

Ціна договору становить 164 708,00 грн. (сто шістдесят чотири тисячі сімсот вісім гривень 00 копійок), згідно з Додатком 2 до цього Договору (Вартість послуг землевпорядних робіт), який є його невід`ємною частиною (п. 3.1. Договору).

Обов`язки Виконавця погоджені Сторонами у розділі 4.3. Договору, зокрема, пунктом 4.3.1. Договору встановлено обов`язок виконавця забезпечити надання Послуг у строки, визначений пунктом 5.5 цього договору, а також відповідно до п. 4.3.7. Договору негайно письмово інформувати Замовника про ускладнення, які виникають у ході надання Послуг або про наявність обставин, що впливають на якість Послуг, строки надання Послуг чи ведуть до відхилення від умов, визначених в цьому Договорі, протягом одного дня з моменту виникнення таких обставин.

Відповідно до п. 5.1. Договору датою початку надання послуг є дата надання на електронну адресу Виконавця, зазначену в реквізитах Сторін, заявки Замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та підтвердженням Замовника до приймання послуг.

При цьому пунктом 5.3. Договору погоджено, що оригінали заявки та довіреності направляються Виконавцю Замовником рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 5.5. Договору строк виконання та надання послуг безпосередньо до досягнення кінцевої мети договору - не більше 6 місяців з дати надання на електронну адресу Виконавця, заявки Замовника.

Відповідно до листа № НГ- 10/6362 від 10 листопада 2020 Регіональна філія Львівська залізниця АТ Укрзалізниця надіслала Приватному підприємству Технології інформаційних систем аналізу перелік, який вважається заявкою на виконання п. 5.1. Договору.

До вказаного переліку Замовником включено послуги землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, орієнтовною площею 67,00 га, яка знаходиться в м. Рівне, що відповідає інформації щодо земельної ділянки відповідно до Додатку №1 до Договору.

Крім того, відповідно до листа № НКМ-12/232 від 24.11.2020 позивачем з метою виконання умов п. 4.1.3. Договору надано відповідачу перелік документів, необхідних для виконання землевпорядних робіт.

Відповідачем не заперечується достатність наданих позивачем документів, необхідних для виконання ним передбачених Договором послуг.

Листом № 22/12-02/20 від 22 грудня 2020 Приватне підприємство Технології інформаційних систем аналізу надіслало Замовнику (Позивачу) план графік виконання робіт відповідно до якого термін закінчення виконання робіт (надання послуги) за Договором визначено до 16.05.2021.

Таким чином, з урахуванням умов п. 5.1., 5.5. Договору, листа відповідача № 22/12-02/20 від 22 грудня 2020, термін виконання послуг за Договором закінчується 16.05.2021 року.

Відповідач зазначає, що він на виконання умов Договору № Л/П-20479/НЮ від 06.11.2020 відповідно до листа від 20.04.2021, а також заяви від 20.04.2021 звертався до голови Рівненської міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в межах міста Рівне, орієнтовною пл. 67 га.

При цьому, доказів надіслання означених листа та заяви Рівненській міській раді та/або отримання останньою звернень Виконавця, поданих в інтересах Замовника, щодо надання дозволу на розроблення проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в м. Рівне, орієнтовною площею 67 га в постійне користування для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту відповідачем не подано.

Листом № НКМ-12/89 від 28.04.2021 Замовник повідомив Виконавця необхідність прискорення виконання робіт з метою уникнення додаткових витрат Виконавцем передбачених п. 7.3. Договору.

01 листопада 2021 року Виконавець надіслав на електронну адресу Замовника лист за №01/11-02/21 від 01.11.2021 з долученим до нього проектом додаткової угоди до Договору, відповідно до якого, у зв`язку з ненаданням Рівненською міською радою дозволу на розробку проекту землеустрою, просив продовжити строк дії Договору в частині терміну виконання послуг з 06.11.2021 по 06.05.2022 включно.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони не дійшли згоди щодо продовження строку дії Договору або строку надання послуг за Договором.

Згідно п.7.3 Договору, за порушення Виконавцем строків надання послуг, останній сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% відсотка від загальної вартості послуг землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку по якій допущено прострочення виконання за кожних день прострочення, крім того, за прострочення понад тридцять днів Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за ним Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо) (п. 8.1. Договору).

Відповідно до п. 8.2. Договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором у наслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі цінним листом з описом вкладення з подальшим підтвердженням таких обставин відповідними документами.

Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами та діє протягом одного року, а в частині розрахунків до повного виконання їх Сторонами (п. 11.1. Договору).

За доводами позивача, Відповідач як Виконавець в порушення умов Договору не виконав роботи в строк обумовлений договором, що в силу положень пункту 7.3 надає право позивачу на нарахування пені та штрафу від вартості несвоєчасно виконаних робіт, які позивачем нараховано в розмірі 11 529,56 грн штрафу та 30 306,28 грн пені за період з 17.05.2021 по 17.11.2021, стягнення яких і є предметом судового розгляду в даній справі.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Проаналізувавши укладений сторонами договір № Л\П -20481/НЮ від 06.11.2020 р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини підпадають під регулювання Глави 33 Господарського кодексу України та норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини з якого регулюються Главою 61 ЦК України.

Так, статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За умовами пункту 1.1 Договору виконавець зобов`язується надати послуги землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки (ДК 021:2015 - 71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги) в термін визначений пунктом 5.5 цього договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці Послуги відповідно до цього Договору.

Результатом надання Послуг є - реєстрація права постійного користування земельною ділянкою АТ Укрзалізниця в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, шо підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передається Виконавцем Замовнику разом з документами і матеріалами, передбаченими пунктом 2.3 цього договору (п.1. 3 Договору).

Одним з обов`язків виконавця, згідно п. п. 4.3.1 Договору є забезпечення надання послуг у строки, визначений пунктом 5.5 Договору.

Строк виконання та надання послуг безпосередньо до досягнення кінцевої мети договору не більше 6 місяців з дати надання на електронну адресу Виконавця, заявки Замовника (п. 5.5 Договору).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Як встановлено судом, згідно з п.7.3 Договору, за порушення Виконавцем строків надання послуг, останній сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% відсотка від загальної вартості послуг землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку по якій допущено прострочення виконання за кожних день прострочення крім того за прострочення понад тридцять днів Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, і цивільним, і господарським законодавством допускається можливість забезпечувати виконання зобов`язань таким способом, як пеня.

Господарський кодекс України не містить поняття пені, яка згідно із частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України є способом забезпечення виконання лише грошового зобов`язання.

Разом з тим, господарським законодавством закріплено, що у випадку, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Тлумачення вказаної норми дозволяє констатувати, що на основі норм господарського законодавства пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов`язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.

Як наслідок, враховуючи частину 2 статті 9 Цивільного кодексу України та частину 2 статті 4 Господарського кодексу України, що передбачають наявність спеціальних норм, регулюючих господарські відносини, суд вважає, що сторони не позбавлені права у господарському договорі забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов`язання.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Тлумачення положень частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України в аспекті меж свободи договору дає можливість зробити висновок, що сторони у договорі можуть забезпечити за допомогою пені виконання негрошового зобов`язання (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23.04.2021 у справі № 904/3565/18).

Частиною другою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання

Частиною 4 статті 612 ЦК України унормовано, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами заявка на виконання робіт подана 10 листопада 2020 року. Таким чином, з урахуванням п. 5.5 договору, термін виконання робіт сплив через 6 місяців після подання заявки.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором про закупівлю послуг № Л/П-20479/НЮ від 06.11.2020 не виконав у зв`язку з чим позивачем нараховано 11529,56 грн штрафу та 30306,28 грн пені за період з 17 травня 2021 року до 17 листопада 2021 року та підставі п. 7.3. означеного договору.

Водночас, за доводами відповідача в ході виконання ним послуг згідно договору, виникли обставини, які не залежали від його волі, що призвели до невчасного виконання умов договору.

Так, в матеріалах справи міститься лист відповідача №01/11-02/21 від 01.11.2021, яким повідомлено позивача про неможливість вчасного надання послуг, які є предметом договору та про вжиття відповідачем заходів, необхідних для належного виконання зобов`язання. Водночас у поданому листу відповідачем запропоновано позивачу внести істотні зміни до умов договору у частині строку надання послуг.

На підтвердження вжиття всіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язання, відповідач вказує на те, він на виконання умов Договору № Л/П-20479/НЮ від 06.11.2020 відповідно до листа від 20.04.2021, а також заяви від 20.04.2021 звертався до голови Рівненської міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в межах міста Рівне, орієнтовною пл. 67 га.

При цьому, доказів надіслання означених листа та заяви Рівненській міській раді та/або отримання останньою звернень Виконавця, поданих в інтересах Замовника, щодо надання дозволу на розроблення проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в м. Рівне, орієнтовною площею 67 га в постійне користування для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту відповідачем не подано, а відтак, дані твердження відповідача критично оцінюються судом.

Поданий відповідачем, як доказ невиконання зобов`язань з незалежних від нього причин, лист відповідь Рівненської міської ради від 18.02.2021 №05-1201/20 на № 4-10/3100 від 01.07.2020 не стосується спірних правовідносин (періоду надання Відповідачем послуг за Договором), позаяк в даному листі Рівненської міської ради зазначено про відхилення клопотання Позивача про надання дозволу на розроблення проект землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки в м. Рівне, яке датоване 01.07.2020, тобто не може свідчити про належне виконання Відповідачем зобов`язань за Договором, який укладено 06.11.2020 року.

Не заслуговують на увагу суду також і посилання відповідача на бездіяльність Рівненської міської ради в частині ненадання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в м. Рівне, орієнтовною площею 67 га в постійне користування для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту з посиланнями в цій частині на положення ст.ст. 122-124 Земельного кодексу України (надалі ЗК України), позаяк відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 123 ЗК України (в редакції станом на час існування спірних правовідносин) особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у разі ненадання повноважним органом в місячний строк з дня реєстрації відповідного клопотання дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивованої відмови у його наданні має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

З урахуванням викладеного, відповідач, як представник позивача по довіреності (п. 2.2.1. Договору) перед Рівненською міською радою був непозбавлений права/можливості виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в м. Рівне, орієнтовною площею 67 га в постійне користування для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту без відповідного дозволу органу місцевого самоврядування, однак таких дій не вчинив, чим допустив порушення умов укладеного між сторонами Договору в частині обов`язку виконати відповідні землевпорядні роботи та передати їх результат Замовнику (позивачу) у визначений Договором строк.

Незважаючи на вищенаведене, відповідачем роботи у визначений Договором строк не виконано, як і не наведено інших доказів вжиття необхідних заходів для виконання своїх зобов`язань чи вчасного повідомлення позивача, про неможливість їх виконання.

Натомість, лист відповідача, яким повідомлено про неможливість вчасного виконання зобов`язань датований 01.11.2021, тобто поза межами строку виконання робіт за Договором.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до частин першої і четвертої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.ч.2-4 ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Натомість, у даному випадку матеріали справи не містять доказів внесення зміни до договору та погодження сторонами іншого строку виконання робіт, ніж той, що передбачений його умовами.

Таким чином, Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факту вжиття ним усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання цього Договору.

З огляду на те, що факт порушення відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасного надання послуг є доведеним, тобто мало місце порушення відповідачем строків встановлених договором, врахувавши те, що в договорі передбачено право Замовника на нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу), як захід відповідальності за порушення строків виконання зобов`язання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу заявлені позивачем обґрунтовані та правомірні.

Проаналізувавши поданий позивачем у відповідності до пункту 7.3 договору розрахунок заявленої до стягнення суми пені в розмірі 0.1 відсотка ціни Послуги за кожен день затримки, що склала 30 306,28 грн та суму 11 529,56 грн. штрафу за прострочення виконання зобов`язання, суд дійшов висновку, що вказані розрахунки позивачем виконані відповідно до умов Договору та є арифметично вірними.

Вирішуючи питання щодо стягнення нарахованих Відповідачу штрафних санкцій суд враховує положення ст. 233 ГК України, за якими у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Водночас, норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено пеню, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності та з дотриманням принципів розумності, справедливості та пропорційності.

За змістом зазначених норм, які суд вважає за можливе застосувати під час розгляду питання щодо можливості зменшення нарахованих відповідачу штрафу та пені, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної суми таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми неустойки пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам.

Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, які регулюють можливість зменшення судом нарахованих штрафних санкцій, а саме: статті 551 ЦК України та 233 ГК України, неодноразово послідовно викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно, від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 27.03.2019 у справі № 912/1703/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18, від 23.10.2019 у справі № 917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19 від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20.

Позивач і відповідач в даній справі є господарюючими суб`єктами та, відповідно, несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявлених санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 ГПК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань передбачених ст. 230 ЦК України санкцій за порушення грошового зобов`язання є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань.

Також слід зазначити, що законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, дане питання вирішується господарським судом згідно із вимогами статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В той же час, відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість. Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Як встановлено судом, грошові кошти за Договором в сумі 164 708,00 грн (ціна Договору) фактично позивачем на рахунок відповідача не сплачувалися, як і відсутні у позивача будь які матеріальні збитки, пов`язані з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання, що підтверджено представником позивача в судовому засіданні 21.10.2022.

Більше того, з урахуванням надісланої 01.11.2021 відповідачем позивачу пропозиції (лист від 01.11.2021 №01/11-02/21) щодо продовження строку дії Договору та терміну виконання робіт (надання послуг), у випадку наявності в позивача наміру отримати результат робіт від Виконавця за заявкою від 10.11.2020, позивач був не позбавлений можливості врегулювати дане питання з відповідачем та продовжити термін виконання останнім робіт.

Наведене відповідало б принципам розумності та справедливості з огляду на фактичний обсяг вже здійснених відповідачем робіт за Договором та надання в грудні 2021 року за твердженням відповідача, яке не спростоване позивачем, останньому дозволу на розроблення проекту землеустрою в грудні 2021 року.

З врахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 ГПК України завдання йому збитків діями відповідача, а дії останнього свідчать про наміри належного виконання робіт за Договором, які однак, враховуючи відсутність згоди органу місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою та невірне розуміння ПП «Технології інформаційних систем аналізу» норм чинного законодавства щодо можливості вчинення дій за відсутності такої згоди, так і не призвели до належного виконання підприємством власних зобов`язань за Договором.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 5 000,00 грн та штрафу на до 5 000,00 та стягнути вказані суми з відповідача на користь позивача, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу позивачу слід відмовити.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до часткового задоволення.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі, позаяк саме з його неправильних дій і виник даний спір між сторонами.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 118, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Технології інформаційних систем аналізу (89427, с. Минай Закарпатської області, вул. Волошина, 5/1, код ЄДРПОУ 34676031) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Львівська залізниця АТ Укрзалізниця (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 40081195) 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок) штрафу, 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок) пені та 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 02 листопада 2022 року.

СуддяР.М Лучко