Рішення

від 18.10.2022 по справі 909/602/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.10.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/602/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

суддя Рочняк О.В.,

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону

вул. Вовчинецька, 2А, м. Івано-Франківськ, 76018

в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є:

Міністерство оборони України

проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ,03168

Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частини району

вул. Н. Гвардії , 14/Г, м. Івано-Франківськ, 76014

до відповідача: Івано-Франківської міської ради

вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004

про відшкодування шкоди, завданої неправомірним рішенням 38 сесії 5-го демократичного скликання Крихівецької сільської ради від 24.07.2009 в сумі 5 805 384 грн

за участю представників:

від прокуратури: Негрич Назарій Михайлович;

від позивача - Міністерства Оборони України: Шведа Олена Богданівна;

від позивача - Івано-Франківської КЕЧ району: Микитюк Анатолій Іванович;

від відповідача: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ: в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за позовом військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженими органами якої здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є: Міністерство оборони України та Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району із позовом до Крихівецької сільської ради про відшкодування шкоди, завданої неправомірним рішенням 38 сесії 5-го демократичного скликання Крихівецької сільської ради від 24.07.2009 в сумі 5805384 грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 01.11.2021, суд поновив провадження у справі; постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; підготовче засідання призначив на 24.11.2021; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на позов та заперечення.

В підготовчому засіданні 24.11.2021 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 14.12.2021, про що учасників процесу повідомлено ухвалою повідомленням про судове засідання від 24.11.2021.

Згідно з ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2021, суд постановив замінити відповідача у справі №909/602/17 - Крихівецьку сільську раду на правонаступника - Івано-Франківську міську раду.

За наслідками судового засідання 14.12.2021 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, якою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів; відклав підготовче засідання на 26.01.2022, встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

28.12.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від Івано-Франківської міської ради (відповідача) надійшов відзив на позов №1529/11.1-03/14в від 28.12.2021 (вх.№20885/21).

24.01.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від Івано-Франківської міської ради (відповідача) надійшло:

- клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи №66/11.1-03/14в від 21.01.2022 ( вх.№1116/22);

- клопотання про витребування у відділу у м. Івано-Франківську Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області доказів - витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку одного квадратного метра земельної ділянки розташованої в с. Крихівці по вул. 22 січня станом на 2009 рік № 64/11.1-03/14в (вх.№1120/22) ;

- заява про застосування строків позовної давності №67/11.1-03/14в від 21.01.2022 (вх.№1121/22);

- клопотання про витребування у військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону доказів - оригіналу державного акту на право користування землею площею 53,9 га серія Б № 023544 (№65/11.1-03/14в від 21.01.2022, вх.№1224/22).

25.01.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від Івано-Франківської міської ради (відповідача) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 69/11.1-04/14в від 25.01.2022 (вх.№1231/22).

26.01.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від Міністерства оборони України, електронною поштою, підписане ЕЦП, надійшло клопотання №38 від 25.01.2022 (вх.1258/22) про відкладення розгляду справи.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.01.2022, суд задовольнив клопотання Івано-Франківської міської ради № 64/11.1-03/14в (вх. №1120/22 від 24.02.2022); витребував у відділу у м. Івано-Франківську Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку одного квадратного метра земельної ділянки, розташованої в с. Крихівці по вул. 22 січня станом на 2009 рік, яка на момент її передачі Міністерством оборони України Крихівецькій сільській раді відносилась до категорії земель оборони на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Б №023544; оголосив перерву в судовому засіданні до 14.02.2022.

09.02.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на виконання вимог суду надійшов лист №9-9-0.6-540/0/2-22 від 09.02.2022 (вх.№2061/22).

У зв"язку з перебуванням судді Рочняк О.В. з 07.02.2022 по 14.02.2022 на лікарняному, судове засідання, призначене на 14.02.2022 не відбулося.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 15.02.2022, суд призначив підготовче засідання на 24.02.2022.

У зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану та з метою забезпечення безпеки відвідувачів та працівників суду, розгляд судової справи № 909/602/17, призначений на 24 лютого 2022 року, не відбувся.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.03.2022, суд призначив підготовче засідання на 27.04.2022.

24.03.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від прокуратури надійшли заперечення проти заяви Івано-Франківської міської ради про застосування строків позовної давності №392вих-22 від 23.02.2022 (вх.№3655/22).

В судовому засіданні 27.04.2022 суд оглянув наданий прокуратурою оригінал державного акту на право користування земельною ділянкою серія Б №023544, копія якого міститься в матеріалах справи та задовольнивши усне клопотання представника відповідача про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та скористатися правом на надання додаткових письмових пояснень постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 04.05.2022.

29.04.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від Івано-Франківської міської ради надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву №355/11.1-03/14в від 28.04.2022 (вх.№4820/22).

За результатами підготовчого засідання 04.05.2022 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Позиція прокуратури. Прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив позов задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Крихівецької сільської ради від 24.07.2009, яке постановою Львівського апеляційного господарського від 16.01.2017 у справі №909/996/15, залишеною без змін Вищим господарським судом України визнано недійсним як таке, що суперечить чинному законодавству, протизаконно вилучено із володіння (користування) Міністерства оборони України та передано до комунальної власності територіальної громади 8,5 га замість 5,66 га землі, на передачу якої і надавалася згода Міністерством оборони України. Пред"явлення віндикаційного чи негаторного позову є неможливим, оскільки на земельній ділянці розташовані об"єкти багатоквартирної забудови. Вважає, що відновлення порушених внаслідок безпідставного вилучення земельної ділянки площею 2,76 га прав та інтересів держави в особі Міністерства оборони України та Івано-Франківської КЕЧ району можливе внаслідок заявлення позову про стягнення з органу місцевого самоврядування шкоди на підставі ст.ст.1173, 1192 ЦК України.

Представники Міністерства оборони України та Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених прокурором. Просили позов задовольнити.

Позиція відповідача. Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили. Просили у задоволенні позову відмовити. В спростування заявлених позовних вимог зазначили:

- Івано-Франківською КЕЧ району не оформлено у встановленому законодавством порядку (чинному на час видачі державного акту) права землекористування земельною ділянкою площею 53,9 га та 8,5 га, відповідно матеріали справи не містять правовстановлюючих документів, які б підтверджували це право, а відтак Івано-Франківська КЕЧ району не може вимагати відшкодування майнової шкоди;

- позивачем не доведено наявність усіх елементів складу правопорушення для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди;

- у випадку доведення судом причинного зв"язку між протиправною поведінкою та шкодою, розмір такої площі мав би розраховуватися з площі, яка становить різницю між вимогою позивача - 2,76 га мінус 1,5826 га, яка може бути повернута позивачу в натурі із земель комунальної власності у постійне користування Івано-Франківській КЕЧ району та становить 1,1774 га;

- оскільки станом на 2009 рік земельна ділянка площею 8,5 га відносилась до категорії земель оборони, то при розрахунку майнової шкоди слід керуватися наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №18/15/21/11 від 27.01.2006 про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, де вартість кв. м земель оборони станом на 2009 рік в с. Крихівці становить 142 грн 90 коп., а не категорії земель "землі житлової та громадської забудови" станом на 2017 рік 210 грн 34 коп.

Водночас, відповідач просив застосувати до позовних вимог наслідки спливу позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, заслухавши представників учасників справи, на яких ґрунтуються вимоги, надавши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор зазначає, що пред`явлення цієї позовної заяви в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Івано-Франківської КЕЧ району як органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах, викликано для захисту порушених інтересів держави.

Згідно з Указом Президента України від 15.12.1999 №1572/99 "Про систему центральних органів виконавчої влади" до системи центральної виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.

Статтею 2 Закону України "Про оборону України" передбачено, що оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх ланок воєнної організації України, органів місцевого самоврядування, єдиної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Відповідно до ст.ст. 74, 75 Господарського кодексу України Міністерство оборони України утворює, реорганізує та ліквідовує у встановленому порядку підприємства, що належать до сфери його управління, контролює їх діяльність.

Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.

Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Міністерство оборони України, відповідно до ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України" та п. 3 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України № 406/2011 від 06.04.2011, є центральним органом виконавчої влади і головним органом у сфері оборони і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Умовами ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що Збройні Сили України - це військова державна структура, яка організаційно складається з військових об`єднань, з`єднань, частин, підрозділів, військових установ і навчальних закладів.

Органом державної військової та виконавчої влади на місцях у системі Збройних Сил України є командири (начальники) військових частин (установ, організацій), яким Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджених Законом України "Про затвердження Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 надано повноваження органу виконавчої влади в системі Міністерства оборони України.

З метою реалізації повноважень, визначених ст. 10 Закону України "Про Збройні Сили України", у сфері квартирно-експлуатаційного забезпечення військ, Міністром оборони України видано наказ №448 від 03.07.2013 "Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України".

Квартирно-експлуатаційні управління ЗСУ є територіальним органом військового управління ЗСУ і призначені для реалізації у військах, дислокованих у межах відповідальності державної військово-технічної політики з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення з метою підтримання військ у стані високої бойової та мобілізаційної готовності (п. 2.3 Положення).

Так, відповідно до частини першої, абзацу першого частини третьої та абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

В обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у суді прокурор зазначив про те, що ні Міністерством оборони України ані Івано-Франківською КЕЧ району з метою захисту порушених інтересів держави позов до суду не заявлявся, що свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18.

Оскільки прокурор звернувся до суду із позовом про захист порушених інтересів держави, що полягають у відшкодуванні шкоди державі, завданої неправомірним вилученням на підставі рішення Крихівецької сільської ради від 24.07.2009 з державної власності земельної ділянки, наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі є обґрунтованою.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно з державним актом на право користування землею серії Б №023544, виданим виконавчим комітетом Івано-Франківської районної ради народних депутатів трудящих в 1979 році, за Івано-Франківською КЕЧ району було закріплено в безстрокове і безоплатне користування 53,9 га землі згідно з планом землекористування. Відповідно до плану землекористування до складу цих земель входила земельна ділянка № НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 площею 8,5 га. (т.2, а.с.39-41). Оригінал вищевказаного державного акту оглянуто судом.

Копія витягу з державного акту на право користування землею Б №023544, відповідно до якого за Івано-Франківською КЕЧ району закріплено в безстрокове і безоплатне користування 8,5 га землі згідно з планом землекористування (земельна ділянка АДРЕСА_1 ) також міститься в матеріалах справи (т.1. а.с.89-90).

24.07.2009 Крихівецькою сільською радою на підставі нотаріально засвідченої приватним нотаріусом Рогатинського районного нотаріального округу Данилюк О.О. копії листа Міністра оборони України №220/575 від 13.02.2009 (вх. №145 від 13.07.2009) (т.1 а.с.186), в якому вказано, що на виконання умов договору міни від 24.09.2004 Міністерство оборони України надає згоду на припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 8,5 га військового містечка № НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ), прийнято рішення, яким вирішено прийняти від Міністерства оборони України земельну ділянку площею 8,5 га військового містечка № НОМЕР_2 в комунальну власність територіальної громади с.Крихівці.

Передача земельної ділянки в/м АДРЕСА_1 площею 8,5 га до земель запасу с. Крихівці відбулась відповідно до акту від 20.08.2009, підписаного представниками сільської ради та КЕЧ району (т.1 а.с.187 - 189).

У серпні 2015 р. військовий прокурор Івано Франківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до господарського суду Івано - Франківської області з позовом до Крихівецької сільської ради та ПП "Управляюча компанія "Калинова слобода" з позовом (з урахуванням заяви від 10.05.2016) про:

- визнання протиправними та скасування рішення 38 сесії Крихівецької сільської ради від 24.07.2009 р.;

- визнання протиправними та скасування рішення 59 сесії Крихівецької сільської ради від 01.08.2014 р.;

- визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених між Крихівецькою сільською радою та ПП "Управляюча компанія "Калинова слобода" від 24.11.2014 земельних ділянок площею 2,3709 га та 3,3836 га та договорів оренди від 22.12.2014 земельних ділянок площею 0,6382 га та 0,5243 га.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2016 у справі №909/996/15 у задоволенні позовних вимог відмовлено мотивуючи тим, що в даному випадку Міністерство оборони України та Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району Міністерства оборони України не є належними позивачами, що є підставою для відмови в позові.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.05.2017, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2016 у справі №909/996/15 скасовано в частині відмови в позові щодо визнання недійсним рішення Крихівецької сільської ради 38 сесії 5-го демократичного скликання від 24.07.2009 і прийнято у цій частині нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним рішення Крихівецької сільської ради 38 сесії 5-го демократичного скликання від 24.07.2009. В решті оскаржуване рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Здійснюючи судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що відповідно до оригіналу архівної копії листа Міністра оборони України за вих. № 220/575 від 13.02.2009, витребуваної та дослідженої судом, значиться площа земельної ділянки від якої відмовляється Міністерство оборони України площею 5,66 га, а не 8,5 га, як вказано у нотаріально засвідченій копії, яка міститься у матеріалах Крихівецької сільської ради. Крім цього, у архівному примірнику листа значиться додаток на 1-му арк. із схематичним зображенням площі 5,66 га, проте у нотаріальній копії такого листа, такий додаток не значиться.

Суд апеляційної інстанції встановивши обставини стосовно того, що оскільки підставою вилучення спірної земельної ділянки на підставі оскаржуваного рішення Крихівецької сільської ради від 24.07.2009, яким вирішено прийняти від Міністерства оборони України земельну ділянку площею 8,5 га військового містечка № НОМЕР_2 в комунальну власність територіальної громади с. Крихівці, стала нотаріально засвідчена із неправдивими відомостями копія листа Міністра оборони України, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування не відповідає фактичним обставинам справи, відповідно чинному законодавству, безпосередньо стосується прав та охоронюваних законом інтересів обох позивачів, тому позов щодо його визнання недійсним є обґрунтованим і таким що підлягає задоволенню. При цьому, вказавши на відсутність факту пропуску строку позовної давності.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, встановлені Львівським апеляційним господарським судом у справі №909/996/16 обставини (постанова від 16.01.2017) не доказуються при розгляді справи №909/602/17.

Під час розгляду справи №909/996/15 судами також встановлені такі обставини:

- згідно з державним актом на право користування землею серії Б № 023544, виданим виконавчим комітетом Івано-Франківської районної ради народних депутатів трудящих в 1979 році, за Івано-Франківською КЕЧ району було закріплено в безстрокове і безоплатне користування 53,9 га землі згідно з планом землекористування. Відповідно до плану землекористування до складу цих земель входила земельна ділянка № НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 площею 8,5 га;

- з плану військового містечка № НОМЕР_2 , виготовленого 28.10.2014 р., вбачається, що дана земельна ділянка розташована в АДРЕСА_1 ;

- 24.09.2004 між Міністерством оборони України та ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" укладено договір міни нерухомого майна на житло для військовослужбовців та членів їх сімей, відповідно до якого Міністерство оборони України передало у власність ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" військове майно - будівлі і споруди, зокрема ті, що знаходяться в с. Крихівці Івано-Франківської міської ради по вул. 22 Січня, 166а;

- 24.07.2009 38 сесією 5-го демократичного скликання Крихівецькою сільською радою було прийнято рішення "Про заяву Міністерства оборони України", яким вирішено прийняти від Міністерства оборони України земельну ділянку площею 8,5 га військового містечка № НОМЕР_2 в комунальну власність територіальної громади с. Крихівці;

- передача даної земельної ділянки до земель запасу с. Крихівці відбулась відповідно до акта від 20.08.2009, підписаного окрім представників сільської ради, виконуючим обов`язки начальника Івано-Франківської КЕЧ району Григоренко О.;

- у зв`язку з набуттям ПП "Люкс-Буд" права власності на об`єкти нерухомого майна військового містечка № 55 згідно договору про поділ нерухомого майна від 10.11.2011 р.,ПП "Люкс-Буд" було надано в оренду відповідні земельні ділянки;

- рішенням Крихівецької сільської ради від 01.02.2012 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Люкс-буд", цільове призначення якої - будівництво групи житлових будинків з приміщеннями громадського призначення та громадського харчування, по вул. 22 Січня, 166А, площею 5,7549 га, в тому числі: земельна ділянка №1 площею 2,3713 га та земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 3,3836 га, а також надано дозвіл на укладення відповідних договорів оренди землі;

- 02.02.2012 між Крихівецькою сільською радою та ПП "Люкс-Буд" укладені договори оренди земельних ділянок площею 2,3713га та площею 3,3836 га;

- 30.08.2013 між Крихівецькою сільською радою та ПП "Люкс-Буд" були укладені договір оренди землі на користування земельною ділянкою для створення озеленених рекреаційних територій загального користування площею 0,5243 га та площею 0,6382 га;

- у зв`язку із закінченням будівництва "Групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення та громадського харчування на вул. 22 Січня, 166а (поштова адреса вул. Двірська в с. Крихівці)", що підтверджується декларацією про готовність об`єкта до експлуатації №ІФ 143133530557 від 19.12.2013, ПП "Люкс-буд" звернулось до Крихівецької сільської ради з заявою №79 від 23.05.2013 про припинення дії вищевказаних договорів оренди землі;

- 05.05.2014 за актом приймання передачі житловий комплекс (його частини) був переданий з балансу ПП "Люкс-Буд" на баланс ПП "Управляюча компанія "Калинова слобода" та внесено запис до реєстру про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи приватного підприємства "Люкс-Буд";

- рішенням 58 сесії 6 го демократичного скликання Крихівецької сільської ради від 24.06.2014 розірвано з ПП "Люкс-Буд" договори оренди реєстраційний № 261010004000338 від 09.02.2012, реєстраційний № 261010004000337 від 09.02.2012, індексний № 10561655 від 10.07.2013, індексний № 10557848 від 10.07.2013 з дня реєстрації договорів оренди відповідних земельних ділянок з ПП "Управляюча компанія Калинова слобода";

- рішенням 58 сесії 6 го демократичного скликання Крихівецької сільської ради від 24.06.2014 надано дозвіл ПП "Управляюча компанія "Калинова слобода" на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, а саме для обслуговування групи багатоповерхових житлових будинків з приміщеннями громадського призначення та громадського харчування по вул. Двірська, площею 2,3713 га; для обслуговування групи багатоповерхових житлових будинків з приміщеннями громадського призначення та громадського харчування по вул. Двірська, площею 3,3836 га; для обслуговування озеленених рекреаційних територій загального користування по вул. Двірська, площею 0,5243 га; для обслуговування озеленених рекреаційних територій загального користування по вул. Двірська, площею 0,6382 га;

- рішенням 59 сесії Крихівецької сільської ради 6 -го демократичного скликання від 01.08.2014 внесено зміни в рішення 58 сесії 6 демократичного скликання Крихівецької сільської ради від 24.06.2014 та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 6,9174 га для обслуговування групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення та громадського харчування на вул. Двірська, з них 5,7549 га - прибудинкова територія, 1,1625 га - озеленені рекреаційні території загального користування;

- згідно витягів з рішення Крихівецької сільської ради від 28.10.2014, ПП "Управляюча компанія "Калинова слобода" затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для обслуговування групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського харчування на території с. Крихівці, вул. Двірська, площею 2,3709 га та площею 3,2836 га, надано дозвіл на укладення договорів оренди землі терміном на 5 років.

- 24.11.2014 між Крихівецькою сільською радою та ПП "Управляюча компанія "Калинова слобода" укладені договори оренди землі площею 2,3709 та площею 3,3836 га;

- 22.12.2014 між Крихівецькою сільською радою та ПП "Управляюча компанія "Калинова слобода" укладені договори на користування земельними ділянками для створення озеленених рекреаційних територій загального користування площею 0,6382 га та 0,5243 га.

Відповідно до витягів б/н від 01.06.2017 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2017 рік, нормативно-грошова оцінка земельних ділянок з кадастровими номерами 2610192001:25:003:0239 та 2610192001:25:003:0238, що розташовані за адресою: с. Крихівці, вул. Двірська з цільовим призначенням: 02.03 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку за 1 кв. м становила 210 грн 34 коп. (т.1, а.с. 24-25).

На виконання вимог ухвали суду від 26.01.2022 щодо витребування доказів Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області листом №128/420-22-0.315 від 08.02.2022 повідомило суд про неможливість проведення розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2009 рік. Одночасно інформовано, що відповідно до наказу Державного Комітету України по земельних ресурсах від 27.01.2006 №18/15/21/11 (наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства №592/341/428 від 30.12.2016) про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів вартість кв. м земель оборони станом на 2009 рік в с. Крихівці становить 142 грн 90 коп. (землі громадського і призначення) (т.1, а.с. 270-272).

Як вбачається з листа Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківської області №8-28-0.3-1189/2-17 від 19.10.2017, адресованого Департаменту правової політики Івано-Франківської міської ради, інформація про державний акт на право користування землею №Б 023544, виданий у 1979 році виконкомом Івано-Франківської районної ради Івано-Франківській КЕЧ району в/ч №73847 у відділі відсутня; згідно даних Державного реєстру земель та даних Державного земельного кадастру на території Івано-Франківської міської ради право власності на землю, право користування землею та договір оренди землі за Івано-Франківською КЕЧ району в/ч №73847 не зареєстровано.

Щодо земельної ділянки, 8,5 га в с.Крихівці від Івано-Франківського КЕЧ району: згідно з рішенням 38 сесії 5 демократичного скликання Крихівецької сільської ради від 24.07.2019 земельна ділянка загальною площею 8,5 га прийнята у комунальну власність територіальної громади с. Крихівці від Міністерства оборони. На підставі пояснюючої записки до річного звіту форми 6-зем Крихівецької сільської ради №4 від 05.01.2012 та доданих документів земельну ділянку загальною площею 8,5 га перенесено з рядка №6.1 (Міністерство оборони) в рядок №12.3 (землі запасу не надані у власність або постійне користування в межах населених пунктів). За наявною у Відділі інформацією вищевказану земельну ділянку рішенням Крихівецької сільської ради надано в оренду Приватному підприємству "Управляюча компанія "Калинова Слобода", а саме: земельні ділянки кадастровий номер 2610192001:25:003:0238 загальною площею 3,3836 га та кадастровий номер 2610192001:25:003:0239 загальною площею 2,3709 га надано для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; земельні ділянки кадастровий номер 2610192001:25:003:0255 загальною площею 0,6383 га та кадастровий номер 2610192001:25:003:0256 загальною площею 0,5243 га надано для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей (т.1 а.с.192).

Відповідачем - Івано-Франківською міською радою серед іншого додано до матеріалів справи оригінали довідок з містобудівного кадастру №34066, 34065 та 34064 (т.1 а.с.213 -223) та оригінал плану інженерно - геодезичних вишукувань території колишнього військового містечка № НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 (мікрорайон "Калинова Слобода") (т.1, а.с.225).

Як вбачається з плану інженерно - геодезичних вишукувань, площа колишнього в/м становила 8,42 га, площа території "Калинової слободи" - 8,33 га. Загальна площа сформованих 4 земельних ділянок становить 6,921 га (2,372 +0,639 + 0,525 +3,385). Загальна площа 3 несформованих земельних ділянок складає 1,046 га (0,164 +0,817+0,065).

З довідок з містобудівного кадастру №34066, 34065 та 34064 вбачається, що відомості щодо власника, форми власності, цільового та фактичного використання земельних ділянок 1640 кв.м (0,164 га), 8170 кв.м (0,817) га та 647 кв.м (0,065 га) відсутні, водночас у відомостях про об"єкт зазначено, що земельна ділянка (частина) площею 1640 кв.м (0,164 га) знаходиться в червоних лініях магістральної вулиці, земельна ділянка площею 8170 кв.м (0,817) га - це межі прибережної захисної смуги (в т.ч. під водоймами), межі охоронної зони, ВЛЕП, в червоних лініях проектної вулиці, земельна ділянка площею 647 кв.м (0,065 га) знаходиться в межах прибережної захисної смуги та в червоних лініях житлової вулиці.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

За приписами частини першої статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Судом встановлено, що в 1979 році Івано-Франківській КЕЧ району виконавчим комітетом Івано-Франківської районної ради народних депутатів трудящих було видано Державний акт на право користування землею серії Б №023544, відповідно до якого за КЕЧ району закріплено в безстрокове і безоплатне користування 53,9 га землі згідно з планом землекористування. Відповідно до плану землекористування до складу цих земель входила земельна ділянка № НОМЕР_1 в с.Крихівці площею 8,5 га. Оригінал вищевказаного державного акту оглянуто в судовому засіданні.

Стаття 20 Земельного Кодексу Української РСР від 08.07.1970, чинного на час видачі державного акта встановлювала, що право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею.

Статтею 22 вищевказаного кодексу визначено, що приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 вказав, що стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб (Постанова Кабінету Міністрів від 2 квітня 2002 року № 449 (чинна до 23 липня 2013 року).

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

Доказів того, що державний акт на право користування землею серії Б №023544 визнано недійсним чи скасовано суду не надано.

З урахуванням викладеного, право землекористування Івано-Франківської КЕЧ району підтверджується саме Державним актом на право користування землею серії Б №023544, а відтак підстав для надання документів, які стали підставою для видачі позивачу такого акта суд не вбачає.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди є способами захисту цивільних прав та інтересів (пункти 8, 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частини перша -друга статті 22 ЦК України).

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною 1 визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збітків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду передбачені статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органом дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб цього органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сутність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Норми статей 1173, 1174 ЦК України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, цими правовими нормами передбачено, зокрема, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії (бездіяльність) цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Дії Крихівецької сільської ради (правонаступником якої є Івано-Франківська міська рада) внаслідок яких було завдано шкоди, шкода та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою за заподіянням шкоди є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність елементів делікту свідчить про відсутність складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (стаття 11 ЦК України).

Таким чином, для настання цивільно-правової відповідальності Івано-Франківської міської ради за заподіяння Міністерству оборони України в особі Івано-Франківської КЕЧ району шкоди у цій справі необхідно встановити наявність усієї сукупності вищезазначених трьох елементів складу цивільного правопорушення, у той час як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

Суд зазначає, що положеннями статті 1173 ЦК України регулюються відносини з відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, тобто встановлюється цивільно-правова відповідальність органу влади незалежно від сфери публічно-правових відносин.

Івано-Франківська міська рада наголошувала на недоведеності позивачем таких обов`язкових умов, необхідних для відшкодування шкоди (збитків), як протиправна поведінка Крихівецької сільської ради та причинний зв"язок між протиправною поведінкою та самою шкодою.

Вказані доводи відповідача спростовуються такими обставинами, встановленими судом:

- факт неправомірного прийняття Крихівецькою сільською радою 24.07.2009 рішення, яким вирішено прийняти від Міністерства оборони України земельну ділянку військового містечка №55 в комунальну власність територіальної громади с.Крихівці площею 8,5 га замість 5,66 га підтверджується постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2017, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.05.2017, якою визнано недійсним рішення Крихівецької сільської ради 38 сесії 5-го демократичного скликання від 24.07.2009;

- у даному випадку причинний зв`язок між протиправною поведінкою Крихівецької сільської ради полягає у відсутності підстав для прийняття від Міністерства оборони України земельної ділянки в/м №55 в комунальну власність територіальної громади с.Крихівці площею 2,84 га (8,5 - 5,66), а відтак і законних підстав для прийняття земельної ділянки в цій частині та шкодою, яка полягає у втраті вартості безпідставно вилученої землі.

При цьому, суд виходить з того, що причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Згідно статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до статті 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Шкода полягає в тому, що внаслідок того, що в тому числі на безпідставно вилученій у Івано-Франківської КЕЧ району земельній ділянці побудовано багатоквартирні житлові будинки позивач позбавлений можливості повернути собі цю земельну ділянку.

Посилання відповідача на те, що земельна ділянка площею 1,1774 га є вільною від забудови та може бути повернута позивачу із земель комунальної власності критично оцінюється судом, оскільки за встановлених судом обставин на земельних ділянках з кадастровими номерами 2610192001:25:003:0238 загальною площею 3,3836 га та 2610192001:25:003:0239 загальною площею 2,3709 га (всього 5,755 га) розміщено багатоквартирні житлові будинки; земельні ділянки з кадастровими номерами 2610192001:25:003:0255 загальною площею 0,6383 га та 2610192001:25:003:0256 загальною площею 0,5243 га (всього 1,163 га) надано для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, тобто призначені для обслуговування території комплексу "Калинова слобода" та знаходяться серед житлових будинків, а три не сформовані земельних ділянки загальною площею 1,046 га (0,164 +0,817+0,065) це дороги та водойми, які також призначені для обслуговування комплексу. Всього 7,964 га.

При цьому, суд вважає помилковим твердження відповідача про те, що враховуючи, що Крихівецька сільська рада розпорядилася земельними ділянками шляхом надання їх в оренду загальною площею 6,9174 га, то позивач мав розраховувати розмір шкоди з різниці від 6,9174 га, оскільки в незалежності від того, як подальшому розпоряджалася сільська рада вилученою рішенням від 24.07.2009 земельною ділянкою, саме на підставі рішення від 24.07.2009 незаконно вибула частина земельної ділянки, яка належала КЕЧ району на праві постійного користування, а тому розмір шкоди належить розраховувати виходячи з 8,5 га.

Доказів того, що відповідач пропонував позивачу іншу рівнозначну ділянку матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку наявні три елементи складу цивільного правопорушення, які необхідно довести відповідно до ст.1173 ЦК України, збитки позивача є реальними та такими, що понесені внаслідок неправомірного рішення відповідача.

Водночас, суд погоджується з доводами відповідача про те, що розмір збитків слід розраховувати виходячи з нормативної грошової оцінки земель за 2009 рік (станом на рік незаконного вибуття земельної ділянки з користування позивача), а не станом на 2017 рік - дату подання позову до суду.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням наведених норм матеріального права та встановлених судом фактичних обставин справи, до стягнення з відповідача належить 4 058 360 грн шкоди, завданої рішенням Крихівецької сільської ради від 24.07.2009.

Щодо наслідків спливу строку позовної давності до позовних вимог, заявлених відповідачем.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 та ч.4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, за змістом ст.ст. 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.

Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16, якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів (відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі N 362/44/17).

У постанові Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 у справі №909/996/15 встановлено, що фактично як прокурор, так і позивачі, могли довідатися про наявність недостовірної інформації щодо площі земельної ділянки лише внаслідок порівняння архівної копії (другого примірника) листа Міністра оборони України №220/575 від 13.02.2009, такий примірник в адресу прокурора було надіслано згідно припровідного листа від 16.06.2015, тому суд дійшов висновку про відсутність факту пропуску строку позовної давності, оскільки такий почав свій перебіг для прокурора та позивачів у відповідності до ч.1 ст. 261 ЦК України, з дня отримання вказаної вище письмової інформації, а саме з 16.06.2015.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі №909/966/15, якою скасовано рішення Крихівецької сільської ради від 24.07.2009 винесено 17.01.2017, а до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої неправомірним рішенням від 24.07.2009 прокурор звернувся 27.06.2017.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що строк позовної давності на звернення прокурора з позовом до суду про відшкодування шкоди, завданої рішенням Крихівецької сільської ради від 24.07.2009 не пропущено. За таких обставин, суд відмовляє у задоволені клопотання відповідача про застосування строку позовної давності.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції станом на момент подання позовної заяви до суду) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції станом на момент подання позовної заяви до суду), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання позову до суду прокурор мав сплатити судовий збір у розмірі 87 080 грн 76 коп.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" (у редакції станом на момент подання позовної заяви до суду), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.06.2017 відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Судом встановлено, що прокуратурою не надано суду доказів на підтвердження сплати судового збору у відповідних розмірах за подання до суду заяви після відстрочення ухвалою суду сплати судового у цій справі.

Приписами п. 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року №7 (чинної на даний час) визначено, якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Враховуючи, що строк, на який судом було відстрочено сплату судового збору, закінчився, позивач таку сплату не здійснив, суд дійшов висновку стягнути з Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в дохід державного бюджету України 87 080 грн 76 коп. судового збору.

Відповідно до п.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 75, 77-79, 86, 129, 236-238, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ 33644700) на користь Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району (вул. Н. Гвардії , 14/Г, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 08494013) 4 058 360 (чотири мільйони п"ятдесят вісім тисяч триста шістдесят) гривень шкоди та 60 878 (шістдесят тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривень 16 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (вул. Вовчинецька, 2-А, м. Івано-Франківськ, 76015, код ЄДРПОУ 38326057) в дохід Державного бюджету України 87 080 (вісімдесят сім тисяч вісімдесят) гривень 76 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.11.2022

Суддя О.В. Рочняк