Ухвала

від 15.12.2022 по справі 909/602/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/602/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.12.2022 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Івано-Франківської міської ради №796/11.1-03/14в від 07.12.2022 (вх.№15723/22 від 07.12.2022) про відстрочку та розстрочку виконання рішення у справі

за позовом: Заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону

вул. Вовчинецька, 2А, м. Івано-Франківськ, 76018

в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є:

Міністерство оборони України

проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ,03168

Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частини району

вул. Н. Гвардії , 14/Г, м. Івано-Франківськ, 76014

до відповідача: Івано-Франківської міської ради

вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004

про відшкодування шкоди, завданої неправомірним рішенням 38 сесії 5-го демократичного скликання Крихівецької сільської ради від 24.07.2009 в сумі 5 805 384 грн

за участю представників:

від прокуратури: Негрич Назарій Михайлович;

від позивача - Міністерства Оборони України: Єрмакова Інна Іллівна;

від позивача - Івано-Франківської КЕЧ району: Микитюк Анатолій Іванович;

від відповідача: Буджак Віктор Миколайович, Медицька Світлана Василівна

ВСТАНОВИВ: рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2022, стягнуто з Івано-Франківської міської ради на користь Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району 4 058 360 грн шкоди та 60 878 грн 16 коп. судового збору.

07.12.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від Івано-Франківської міської ради надійшла заява №796/11.1-03/14в від 07.12.2022 (вх.№15723/22) про відстрочку та розстрочку виконання рішення, яку ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2022 суд призначив до розгляду в судовому засіданні на 15.12.2022.

15.12.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від Міністерства Оборони України надійшло клопотання (вх.№17209/22) про приєднання до матеріалів справи та врахування при прийнятті рішення листа Командування Сил логістики Збройних Сил України №370/7622 від 07.12.2022.

В судовому засіданні 15.12.2022 представники відповідача заяву про відстрочку та розстрочку виконання рішення підтримали. В обґрунтування заяви вказали на наявність об`єктивних виключних обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та фактично унеможливлюють сплату боргу в розмірі 4 058 360 грн шкоди та 60 878 грн 16 коп. судового збору.

Прокурор проти задоволення заяви Івано-Франківської міської ради не заперечив.

Представник Міністерства оборони України проти задоволення заяви Івано-Франківської міської ради заперечила, мотивуючи тим, що відстрочення/розстрочення виконання обумовленого судового рішення фактично позбавляє Міноборони на певний проміжок часу коштів більш ніж 4 млн. гривень.

Представник Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району при вирішенні питання щодо заяви Івано-Франківської міської ради про відстрочку/ розстрочку виконання рішення поклався на розсуд суду.

Розглянувши заяву Івано-Франківської міської ради про відстрочку/ розстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2022 у справі №909/602/17, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

За приписами ст.326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами ч.1-5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочення - це відкладання чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом, при цьому застосування такого заходу спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Розстрочення - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Виходячи з наведеного, відстрочення/ розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке ним реалізується протягом року від дня ухвалення рішення, але виключно за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Зазначена норма не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких суд може відстрочити/розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при застосуванні відстрочення/розстрочення є їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення, що має бути підтверджено відповідними засобами доказування, зокрема, до заяви повинні бути додані як докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення у даний час.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року "Чижов проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, питання про відстрочення та/чи розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви, зокрема, про відстрочення виконання рішення суду, є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Надання відстрочки виконання рішення є заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V). За практикою Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. "Корнілов та інші України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003; тривалість виконання - вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00). Отже, для з`ясування обставин, чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

При цьому суд зазначає, що відстрочення та/чи розстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов власне для подальшого виконання рішення суду, покращення власного фінансового стану, виконання своїх зобов`язань як перед стягувачем, так і перед боржником.

Відповідно до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до 19 лютого 2023 року. Відповідний Закон від 16.11.2022 № 2738-ІХ набрав чинності 18 листопада 2022 року.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").

Судом встановлено, що відповідач є органом місцевого самоврядування, який утримується за рахунок місцевого бюджету.

Ст.89 Бюджетного кодексу України визначено перелік видатків, що здійснюються з бюджетів в т.ч. міських рад, зокрема: освіту, охорону здоров`я, державні культурно - освітні програми, фізичну культу і спорт та ін.

Як на підставу для відстрочення та розстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач посилається на те, що Івано-Франківська міська рада є органом місцевого самоврядування, неприбутковою бюджетною установою, що повністю утримується за рахунок місцевого бюджету. Будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення та встановлюються рішенням про місцевий бюджет, в порядку визначеному Бюджетним кодексом. Бюджет Івано-Франківської міської ради територіальної громади до кінця поточного бюджетного періоду не має можливості сплатити одним разовим платежем наявний борг згідно рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2022 у грудні 2022 року за відсутності кошторисних призначень на такі видатки. Також, вказує на те, що збройна агресія росії проти України негативно вплинула на виконання бюджету Івано-Франківської міської ради (загальний фонд бюджету без урахування трансфертів за січень - жовтень 20202 року наповнено на 74,7 %). Міською радою з коштів бюджету виділено 13,3 млн.грн на підтримку військовим частинам, закуплено та передано значну кількість товарно-матеріальних цінностей, необхідних для виконання завдань із захисту держави. В умовах воєнного стану всі видатки бюджетних установ здійснюються органами казначейства відповідно до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №590 від 09.06.2022, відповідно до якого виконання судових рішень відноситься до третьої черги платежів після оплати всіх захищених та першочергових видатків. Враховуючи, що з 1 січня 2023 року починається новий бюджетний період, головні розпорядники на початку року складають нові кошториси на поточний рік, формують фінансові документи, отже проводити повноцінне фінансування розпорядників коштів можливо з лютого 2023 року. Відкладення виконання судового рішення суду та надання розстрочки виконання рішення суду рівними частками на 6 місяців забезпечить Івано-Франківській міській раді можливість поступового погашення заборгованості без значного одноразового фінансового навантаження та порушення бюджетного законодавства, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів частками із певним інтервалом в часі. При цьому, відповідач вказує, що він жодним чином не ухиляється від виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви відповідач надав суду листи Фінансового управління Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області №11.1-07/221 від 24.11.2022 та №11.1-07/241 від 06.12.2022, які підтверджують вищевказані відповідачем обставини.

З метою дотримання справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав стягувача (його права на отримання грошових коштів, стягнутих за судовим рішенням), суд допускає можливість розстрочки та відстрочки виконання судового рішення.

Судом також враховано, що заборгованість відповідача у даній справі виникла в період воєнного стану.

Таким чином, оцінюючи надані заявником обґрунтування поданої заяви про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду разом із доказами, суд дішов висновку про наявність виняткових (виключних) обставин, які істотно ускладнюють та роблять неможливим виконання на цей час рішення суду відповідачем.

Суд, з урахуванням ст.331 Господарського процесуального кодексу України, вважає за доцільне визначити строк надання відстрочення виконання судового рішення до 01.02.2023 та розстрочити виконання рішення до липня 2023 року. При цьому, відстрочення та розстрочення виконання рішення не суперечить вимогам процесуального закону.

При вирішенні питання строку відстрочки та розстрочки суд вважає, що відстрочення виконання рішення суду до 01.02.2023 не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення. Відстрочення та розстрочення матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача. За висновком суду, враховуючи суму боргу, що підлягає стягненню за рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2022 у справі №909/602/17, відстрочення виконання рішення до 01.02.2023 та розстрочення виконання рішення до липня 2023 року не вплине негативно на фінансовий стан позивача.

При цьому, суд зазначає, що стягувачем за рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2022 у справі №909/602/17 є Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частини району, а не Міністерство оборони України.

Разом з тим, в частині надання розстрочки виконання рішення суду від 18.10.2022 про стягнення судового збору в розмірі 60 878 грн16 коп. суд відмовляє, оскільки судовий збір відноситься до судових витрат, понесених позивачем при поданні позову до господарського суду, а не заборгованості за господарським зобов`язанням.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

заяву Івано-Франківської міської ради №796/11.1-03/14в від 07.12.2022 (вх.№15723/22 від 07.12.2022) про відстрочку та розстрочку виконання рішення задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2022 у справі №909/602/17 до 01.02.2023.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2022 у справі №909/602/17 на шість місяців (з лютого по липень 2023 року), стягуючи щомісяця по 676 393 грн 34 коп.

В задоволенні заяви в частині розстрочення судового збору відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 21.12.2022

Суддя О.В. Рочняк