Постанова

від 01.11.2022 по справі 640/23056/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/23056/21 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря: Висоцького А.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "16" грудня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Юзівська" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (відповідач - 1), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (відповідач - 2) про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Надра Юзівська" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у місті Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 19 587 160,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Юзівська" (Угода про розподіл продукції від 24.01.2013 №Б/Н - інвестор (оператор) ТОВ "Надра Юзівька" 38077614 (індивідуальний податковий номер 592740078);

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Юзівська" (Угода про розподіл продукції від 24.01.2013 № Б/Н - інвестор (оператор) ТОВ "Надра Юзівська" 38077614 (індивідуальний податковий номер 592740078) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість у розмірі 19 587 160,00 гривень на банківський рахунок НОМЕР_1 в AT "Укрексімбанк".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно з витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами від 01.06.2021 року платник податків - Угода про розподіл продукції від 24.01.2013 № Б/Н - інвестор (оператор) ТОВ "Надра Юзівська" 38077614 (індивідуальний податковий номер 592740078) позитивне сальдо становить 19 587 160,00 гривень сума податку на додану вартість яка підлягає бюджетному відшкодуванню. Так, 16.06.2021 позивач звернувся до ГУ ДПС у м. Києві із заявою здійснити бюджетне відшкодування в розмірі 19 587 160, 00 грн. з відповідним переліком підтверджуючих документів, однак листом від 20.07.2021 за № 69181/6/26-15-04-07-14 Головне управління Державної податкової служби у місті Києві повідомило про те, що він не вносить інформацію до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ. На даний час чинним законодавством не передбачено механізм відшкодування сум ПДВ, внесених до Тимчасового реєстру. На думку позивача, невиконання обов`язку контролюючого органу щодо подання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість спричинило порушення права ТОВ "Надра Юзівська" на отримання з бюджету суми відшкодування ПДВ. З урахуванням того, що законодавством не передбачено механізм відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та структури такого реєстру, позивач вважає, що належним способом захисту його прав буде саме стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь ТОВ "Надра Юзівська" суми заборгованості.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від "16" грудня 2021 р. позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Юзівська" заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість у розмірі 19 587 160,00 грн.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та отримання пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, то позивач має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ, які охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Юзівська" (Угода про розподіл продукції від 24.01.2013 № Б/Н - інвестор (оператор) ТОВ "Надра Юзівська" 38077614 (індивідуальний податковий номер 592740078) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість у розмірі 19 587 160,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позивних вимог, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що в пакеті документів, наданих листом від 18.03.2016 № У043/16 від Представництва «Шелл Експлорейшн Енд Продакшн Юкрейн Інвестментс» було відсутнє рішення Кабінету Міністрів України про погодження/не погодження зміни інвестора за Угодою про розподіл продукції від 24.01.2013 та виходу Представництва «Шелл Експлорейшн Енд Продакшн Юкрейн Інвестментс» (IV) Б.В.» зі складу сторін за угодою або інші уточнені документи щодо зміни оператора. Також, відсутній письмовий договір про передачу прав та обов`язків за угодою з особою, яка прийняла такі права і обов`язки згідно з Угодою про розподіл продукції. Оскільки відповідно до ст. 26 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» 14 вересня 1999 року № 1039-XIVтакий договір стає невід`ємною частиною угоди і підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому цим Законом для державної реєстрації Угоди про розподіл продукції, а також супроводжується відповідним переоформленням ліцензій, дозволів тощо протягом 30 днів з дня підписання такого договору.

Крім того, скаржник зазначив, що на теперішній час чинним законодавством не передбачено порядок ведення, механізм відшкодування сум ПДВ, внесених до Тимчасового реєстру та структуру такого реєстру.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника і правильності висновків суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 24 січня 2013 року відповідно до Закону України «Про угоди про розподіл продукції» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 січня 2013 року № 23-р «Про підписання Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська», між державою Україна, компанію «Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В.» та ТОВ «Надра Юзівська»» укладено Угоду про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться в межах ділянки Юзівська (надалі також - Угода від 24.01.2013).

У постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2017 у справі № 826/19366/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2017 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.07.2017 р., судами встановлено, що 8 вересня 2015 року, після виходу Компанії «Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В. з Угоди про розподіл вуглеводнів через тривалий форс-мажор та істотну зміну обставин, ТОВ «Надра Юзівська» набуло 100% прав і обов`язків інвестора за Угодою про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська, від 24.01.2013 відповідно до її положень, в тому числі право на відступлення частки інвестора за Юзівською Угодою.

Отже, та обставина, що ТОВ «Надра Юзівська» набуло 100% прав і обов`язків інвестора за Угодою про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська від 24.01.2013 не потребує доказування, відповідно до частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

ТОВ «Надра Юзівська» 17.08.2018 надано свідоцтво за формою 4-УРП про реєстрацію інвестора та угоди про розподіл продукції як платника податків.

Згідно з витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами від 01.06.2021 платник податків - Угода про розподіл продукції від 24.01.2013 № Б/Н - інвестор (оператор) ТОВ "Надра Юзівська" 38077614 (індивідуальний податковий номер 592740078) позитивне сальдо становить 19 587 160,00 гривень сума податку на додану вартість яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

16.06.2021 позивач звернувся до ГУ ДПС у м. Києві із заявою здійснити бюджетне відшкодування в розмірі 19 587 160, 00 грн. з відповідним переліком підтверджуючих документів, однак листом від 20.07.2021 за № 69181/6/26-15-04-07-14 відповідач-1 повідомив про те, що він не вносить інформацію до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ. На даний час чинним законодавством не передбачено механізм відшкодування сум ПДВ, внесених до Тимчасового реєстру.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача-1 щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 19 587 160,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Юзівська" протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Порядок дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано нормами статті 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України).

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 17 січня 2011 року № 39 затвердив Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (надалі Порядок), яким визначено механізм їх взаємодії.

Наведені норми пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6 та 9 Порядку № 39.

Пунктом 200.14 статті 200 ПК України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Водночас, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю «Надра Юзівська» заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відображеної у поданих податкових деклараціях за листопад, грудень 2014 року з урахуванням актів перевірки від 14.01.2015 №51/2-26-50-15-01-592740078 та від 07.08.2015 №117/2-26-50-28-01-592740078.

Крім того, згідно з витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами від 01.06.2021 року платник податків - Угода про розподіл продукції від 24.01.2013 № Б/Н - інвестор (оператор) ТОВ "Надра Юзівська" 38077614 (індивідуальний податковий номер 592740078) позитивне сальдо становить 19 587 160,00 гривень сума податку на додану вартість яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.

У зв`язку з прийняттям вказаних змін до ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 визнано таким, що втратив чинність Порядок № 39.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Вказані норми статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 (далі - Порядок № 26).

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Станом на час розгляду справи Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює.

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі підтвердив, що на теперішній час чинним законодавством не передбачено механізм відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структури такого реєстру.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки контролюючий орган не мав можливості внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у зв`язку з тим, що станом на момент звернення позивача до відповідача-1 із заявою від 16.06.2021 №06/24-66 Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працював, то позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної податкової служби у місті Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 19 587 160,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Юзівська" (Угода про розподіл продукції від 24.01.2013 №Б/Н - інвестор (оператор) ТОВ "Надра Юзівька" 38077614 (індивідуальний податковий номер 592740078) задоволенню не підлягають.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та отримання пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, то позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ, які охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Верховний Суд в ухвалі від 28.09.2022 у справі №140/1770/19 зазначив, що спосіб захисту права, як стягнення суми, по суті, є приватноправовим інструментом і хоча й застосовується в публічних правовідносинах, але зазвичай як похідний. Права платника на стягнення суми бюджетної заборгованості з невідшкодованого ПДВ як окремого матеріального права та, відповідно, самостійного об`єкта судового захисту не передбачено нормами податкового законодавства. Природно, що нормативно не визначено й процедури (порядку) такого стягнення, яка б регулювала відповідні строки.

Велика Палата Верховного Суду стягнення суми відшкодування ПДВ застосувала саме як «інший (процесуальний) спосіб захисту порушеного права у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав», що допускається за наслідками судового розгляду спору з метою більш ефективного захисту прав платника і прямо випливає з приписів пункту 10 частини другої статті 245 КАС України.

У матеріально-правовому аспекті позивач захищає гарантоване йому державою право на бюджетне відшкодування, строку здійснення якого законодавцем не встановлено. Таке право не змінене і не скасоване, але кореспондуючого йому обов`язку (низки дій, що складали механізм відшкодування за відповідного правового регулювання) державою не виконано, заявлених до бюджетного відшкодування сум до часу звернення до суду не сплачено.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, буде стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Юзівська" (Угода про розподіл продукції від 24.01.2013 № Б/Н - інвестор (оператор) ТОВ "Надра Юзівська" 38077614 (індивідуальний податковий номер 592740078) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість у розмірі 19 587 160,00 грн, тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов в цій частині.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові Великої палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15 (провадження №11-778апп18).

Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає, оскільки вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо застосування норм матеріального права.

Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "16" грудня 2021 р. - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 02.11.2022.

Головуючий суддя Судді: Л.Т. Черпіцька О.Є. Пилипенко Я.М. Собків