Постанова

від 02.11.2022 по справі 640/32102/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/32102/21 Суддя першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Вишняк В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбуд Сервіс Груп» до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2022, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорбуд Сервіс Груп» (далі - позивач, ТОВ «Дорбуд Сервіс Груп») звернулось у суд з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2021 №00620260702 та №00620230702.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, реальність спірних господарських операцій підтверджується первинною документацією.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2022 позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що матеріалами справи не підтверджується реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Трассір УА», ТОВ «Деліктпромгруп», ТОВ «Кельвіон Трейд Лтд», ТОВ «Скрол Буд» та ТОВ «Лінік Юкрейн». Наголошує, що первинні документи складені всупереч вимогам діючого законодавства України та не підтверджують фактичне здійснення спірних господарських операцій.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.03.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 08.11.2016 по 31.03.2021, за результатами якої складено акт перевірки від 26.07.2021 №57886/26-15-07-02-06-17/40945017 (далі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Дорбуд Сервіс Груп», зокрема:

п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3191878 грн, в тому числі за 2018 рік - 937422 грн, за 2019 рік - 943301 грн, за 2020 рік - 1311155 грн.;

пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, ст. 36, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 2955442 грн, в тому числі за грудень 2018 - 185402 грн, за лютий 2019 - 111923 грн, за липень 2019 - 43242 грн, за листопад 2019 - 1001502 грн, за червень 2020 - 310841 грн, за грудень 2020 - 1302532 грн.

На підставі Акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві 17.08.2021 прийнято податкові повідомлення рішення:

- №00620230702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податок на прибуток підприємств на загальну суму 3662059,00 грн, з яких 3191878,00 грн - основний платіж, 470 181,00 грн - штрафна санкція);

- №00620260702, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 3694303,00 грн, з яких 2955442,00 грн - основний платіж, 738861,00 грн - штрафна санкція).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в ході проведення перевірки позивача не наведені та не встановлені докази, які б вказували на невідповідність господарських операцій позивача з контрагентами меті та цілям діяльності платників податків, збитковості таких операцій чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б підтвердити фіктивність здійснених операцій, відсутність факту поставки товару, виконання робіт, надання послуг. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що висновок відповідача про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість ґрунтується на виявленому в ході перевірки факті відсутності реального здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагентів - ТОВ «Трассір УА», ТОВ «Деліктпромгруп», ТОВ «Кельвіон Трейд Лтд», ТОВ «Скрол Буд» та ТОВ «Лінік Юкрейн».

Отже, у межах даного спору потрібно, зокрема встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, обставини виконання умов договору, ділову мету в його укладанні, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача є будівництво доріг і автострад.

На час існування спірних правовідносин і позивач, і його контрагенти (ТОВ «Трассір УА», ТОВ «Деліктпромгруп», ТОВ «Кельвіон Трейд Лтд», ТОВ «Скрол Буд» та ТОВ «Лінік Юкрейн») володіли належним рівнем правосуб`єктності, були зареєстровані платниками ПДВ, протилежного відповідачем не доведено.

По взаємовідносинам ТОВ «Дорбуд Сервіс Груп» та ТОВ «Трассір УА», а саме, в травні 2020 року, надано договір поставки від 15.05.2020 №1505-2020, відповідно до якого ТОВ «Трассір УА» передало у власність позивача фарби для дорожньої розмітки, склокульки, пластик холодного населення, розчинники, затверджувачі PEROXAN BP-40 LV, склокульки світлоповертальні СМ-ОА 400-840, про що оформлено видаткові накладні від 18.05.2020 №2066, від 18.05.2020 №2067, від 18.05.2020 №2075, від 18.05.2020 №2070, від 18.05.2020 №2069, від 18.05.2020 №2072, від 18.05.2020 №2073, від 20.05.2020 №1873, від 18.05.2020 №2074, від 18.05.2020 №2076, від 18.05.2020 №2068, від 18.05.2020 №2071,зареєстровані податкові накладні.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Трассір УА» позивачем надані копії актів виконаних робіт, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення та акти списання.

У перевіреному періоді ТОВ «Дорбуд Сервіс Груп» також мало взаємовідносини з ТОВ «Кельвіон Трейд Лтд», а саме - в грудні 2018 року. Відповідно до договору поставки від 13.12.2018 №181213 предметом поставки були снігоочисник з гідросистемою та піскорозкидальне обладнання з гідромотором. Розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом оплати покупцем після отримання від постачальника заявки та на підставі договору та підписанні акту приймання-передачі товару. На підтвердження виконання вищезазначеного договору надані копії актів приймання-передачі товару від 13.12.2018 та від 22.12.2018 та зареєстровані податкові накладні від 13.12.2018 №68 та від 22.12.2018 №81, акти приймання-передачі та платіжні доручення.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Дорбуд Сервіс Груп», як покупцем, та ТОВ «Лінік Юкрейн», як постачальником, укладено договір поставки від 01.06.2020 №139/2006, за умовами якого постачальник зобов`язаний передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати товар (нафтопродукти, паливно-мастильні матеріали тощо).

На підтвердження виконання вищезазначеного договору були оформлені видаткові накладні від 14.09.2020 №800, від 14.09.2020 №801, від 01.10.2020 №802, від 04.11.2020 №1031, від 06.11.2020 №1033, від 09.11.2020 №1035, податкові накладні, акти списання та платіжні доручення.

У перевіреному періоді, а саме, в листопаді 2019 року відповідно до договору поставки від 31.10.2019 №3110 ТОВ «Деліктпромгруп» поставляло ТОВ «Дорбуд Сервіс Груп» за плату товар (фарби для розмітки доріг, склокульки, розчинники, матеріали для фрези та ін.).

На підтвердження реальності вказаної господарської операції суду надано акти приймання-передачі товару, видаткові накладні, зареєстровані податкові накладні, платіжні доруення.

Також у перевіреному періоді ТОВ «Дорбуд Сервіс Груп» (покупець) мало взаємовідносини з ТОВ «Скрол Буд» (постачальник), а саме, відповідно до договору поставки від 22.12.2018 №22/12. На підтвердження виконання умов зазначеного договору суду надані відповідні видаткові накладні, акти приймання-передачі товару, зареєстровані податкові накладні, акти списання та платіжні доручення.

Також, з`ясовано, що вказані вище товари придбані позивачем з метою здійснення власної господарської діяльності, зокрема з метою виконання власних господарських зобов`язань перед іншими контрагентами, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, актами виконання будівельних робіт, видатковими та податковими накладними.

При цьому посилання відповідача на наявну в нього податкову інформацію та кримінальне провадження суд уважає неналежними та недостатніми доказами нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Трассір УА», ТОВ «Деліктпромгруп», ТОВ «Кельвіон Трейд Лтд», ТОВ «Скрол Буд» та ТОВ «Лінік Юкрейн», оскільки згідно з ч. 1 ст. 61 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Поряд з цим матеріали справи не містять, в т.ч. в Акті перевірки не зазначено, доказів на підтвердження наявності обвинувального вироку або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, та/або інших судових рішень, в яких була б встановлена фіктивність спірних правочинів.

Згідно з пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, ст. 135 ПК України платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Об`єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п. 198.1 - 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Тобто визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Щодо оцінки доводів податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських правовідносин між позивачем та його контрагентом, то такі доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджені належними доказами та спростовуються наданими позивачем доказами.

З наявних у матеріалах справи доказів убачається, що позивачем надано усі належним чином оформлені первинні документи, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Трассір УА», ТОВ «Деліктпромгруп», ТОВ «Кельвіон Трейд Лтд», ТОВ «Скрол Буд», ТОВ «Лінік Юкрейн».

Ураховуючи вищезазначене, апеляційний суд уважає правильним висновок суду першої інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення є безпідставними та неправомірними, а тому підлягають скасуванню.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 139, 243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька

Повний текст постанови складений 02.11.2022.