Ухвала
від 22.12.2022 по справі 640/32102/21
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 640/32102/21

адміністративне провадження № К/990/34268/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві (далі - ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022 у справі за адміністративним позовом ТОВ «Дорбуд Сервіс Груп» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорбуд Сервіс Груп» звернулось у суд з позовом до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.08.2021 №00620260702 та №00620230702.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022, позов задоволено.

01.12.2022 відповідач направив засобами поштового зв`язку на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми статей 185, 187, 188, 198, 201 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без врахування висновку Верховного Суду в постановах від 07.04.2021 (справа №813/1200/18), від 18.03.2020 (справа №826/8114/15), від 19.05.2021 (справа №815/1021/16), від 15.09.2021 (справа №822/1786/16). Висновки Верховного Суду, на які посилається ГУ ДПС в обґрунтування підстави касаційного оскарження такі: Верховний Суд у постановах від 07.04.2021 (справа №813/1200/18), від 18.03.2020 (справа №826/8114/15), від 19.05.2021 (справа №815/1021/16) вказав, що наявність у платника податків документів, якими оформлені господарські операції, та податкової накладної, оформленої з дотриманням норм Податкового кодексу України, не є безумовною підставою виникнення у платника податків права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного прибутку на суму витрат. У постанові від 15.09.2021 у справі №822/1786/16 Верховний Суд зробив висновок, що порушення кримінальної справи, так само, як і обставини, встановлені в процедурах досудового слідства у кримінальному провадженні, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій з участю суб`єкта господарювання, якого стосується кримінальне провадження. Цим обставинам має бути надана правова оцінка у вироці суду або ж вони мають бути перевірені і встановлені судом, який розглядає адміністративну справу.

Також у касаційній скарзі ГУ ДПС наводить довід, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги довід відповідача щодо фактичної неможливості здійснення господарських операцій безпосередньо контрагентами позивача (ТОВ «Трассір УА», ТОВ «Деліктпромгруп», ТОВ «Кельвіон Трейд Лтд», ТОВ «Скрол Буд» та ТОВ «Лінік Юкрейн») з урахуванням часу, місцезнаходження майна, обсягу матеріальних ресурсів, відсутність найманих працівників та факту придбання цими контрагентами товарів, які вказані як предмет постачання на адресу позивача у наданих ним документах. Це, як стверджує ГУ ДПС, суперечить висновкам Верховного Суду в постановах від 07.04.2021 (справа №813/1200/18), від 18.03.2020 (справа №826/8114/15), від 19.05.2021 (справа №815/1021/16), від 12.02.2021 (справа №820/1953/16).

Також одним із доводів ГУ ДПС у касаційній скарзі є довід, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки обставинам, що стосовно ТОВ «Трассір УА» та ТОВ «Деліктпромгруп» здійснюються слідчі дії у кримінальних провадженнях.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Будь-яка підстава касаційного оскарження, передбачена нормами частини четвертої статті 328 КАС, згідно з вимогою пункту 4 частини другої статті 330 КАС означає, зокрема, що підстава касаційного оскарження у касаційній скарзі повинна стосуватися підстав, з яких судом апеляційної інстанції задоволено позов або відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ГУ ДПС не наводить доводів, що ТОВ «Дорбуд Сервіс Груп» не придбавало товарів, вартість яких у фінансовому обліку віднесло на витрати, а суму ПДВ в ціні яких включило до податкового кредиту у податковому обліку. Доводи ГУ ДПС щодо безтоварності операцій щодо цих товарів стосуються постачальника. ГУ ДПС не наводить доводів, що позивач склав неправдиві документи на операції з придбання цих товарів або був обізнаний про неправдивість документів в частині інформації щодо постачальника.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 зробила висновок, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом. Сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності

Такий висновок Велика Палата зробила, застосувавши норму частини восьмої статті 9 Закону № 996-XIV, згідно з якою відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Цю норму Велика Палата тлумачила як таку, в якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів.

Також у цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що до постановлення вироку в межах кримінального провадження протокол допиту під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві і що відповідно до положень статті 90 КАС обставини у справі підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду спору по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, при чому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі, будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 Кримінального кодексу України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи питання щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, Суд повинен перевірити наявність цієї підстави з урахуванням існуючої практики Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Наведене дає підстави виснувати, що касаційна скарга ГУ ДПС не містить підстави касаційного оскарження, яка могла б бути підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/32102/21.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення22.12.2022
Оприлюднено26.12.2022
Номер документу108059126
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Судовий реєстр по справі —640/32102/21

Постанова від 04.04.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 03.04.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 22.02.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 30.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 11.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 28.12.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 22.12.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Постанова від 23.11.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Глущенко Яна Борисівна

Ухвала від 07.11.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Глущенко Яна Борисівна

Постанова від 02.11.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Глущенко Яна Борисівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні