Постанова

від 01.11.2022 по справі 620/17465/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/17465/21 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 у справі за адміністративним позовом фермерського господарства «Черненький О.А.» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ФГ «Черненький О.А.» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії ГУ ДПС у Чернігівській області щодо відмови позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2021, викладеної у листі №4143/6/25-01-18-07-08 від 24.03.2021;

- зобов`язати ГУ ДПС у Чернігівській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості про ФГ «Черненький О.А.» як платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та видати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ФГ «Черненький О.А.» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Чернігівській області, на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності - єдиному податку четвертої групі у 2019 та 2020 роках (а.с. 63-64).

ФГ «Черненький О.А.» до ГУ ДПС у Чернігівській області для переходу на спрощену систему оподаткування як платника єдиного податку четвертої групи подано пакет документів:

- загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік, що підтверджується квитанцією № 2 від 22.02.2021 №9031918265;

- звітні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи (за місцезнаходженням земельних ділянок Дмитрівська громада, Бахмацький район, Чернігівська область), що підтверджується квитанцією № 2 від 19.02.2021 №9030679742, (за місцезнаходженням земельних ділянок Попівська громада, Конотопський район, Сумська область), що підтверджується квитанцією №2 від 22.02.2021 №10947930, квитанцією № 2 від 25.02.2021 №11374985;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік, що підтверджується квитанцією № 2 від 19.02.2021 № 9031032275.

За результатами розгляду вказаних документів, відповідач у листі від 24.03.2021 №4143/6/25-01-18-07-08, посилаючись на положення підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, повідомив позивача, що ФГ " ОСОБА_1 " не може бути платником єдиного податку четвертої групи, оскільки не виконані умови для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного твердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, а саме - не подано звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (а.с. 37).

08.04.2021 позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України про скасування зазначеного рішення, за результатами розгляду якої 22.10.2021 прийняте рішення про відмову у задоволенні скарги позивача та залишення рішення відповідача без змін.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що платником податку були вчинені дії з метою відправлення контролюючому органу пакету документів, передбаченого підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України, а тому у податкового органу були відсутні підстави для відмови позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень п. 291.4. ст. 291 ПК України до четвертої групи платників єдиного податку відносяться сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється статтею 298 ПК України, пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Згідно норм пп. 298.8.1. п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

При цьому, порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. За змістом пункту 299.2 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Згідно з п. 299.10. ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Згідно з п.299.2 статті 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Пунктом 298.1 статті 298 ПК України врегульовано порядок переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

Таким чином, з аналізу вищевикладених норм вбачається, що законодавством чітко розмежовано поняття переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

Колегія суддів зазначає, що позивач у період з 2019 року по 2020 рік мав статус платника єдиного податку четвертої групи. При цьому, відповідного рішення податкового органу про анулювання такої реєстрації відповідачем не приймалося, а тому 01.01.2021 позивач автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Крім того, колегія суддів зауважує, що, як встановлено матеріалами справи та не спростовується відповідачем, позивачем скеровано до контролюючого органу наступні документи:

- загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи № 9031918265 від 22.02.2021;

- звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи (за місцезнаходженням земельних ділянок Дмитрівська громада, Бахмацький р-н., Чернігівська обл.) № 9030679742 від 19.02.2021;

- звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи (за місцезнаходженням земельних ділянок Попівська громада, Конотопський р-н., Сумська обл.) №10947930 від 22.02.2021;

- звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи (за місцезнаходженням земельних ділянок Попівська громада, Конотопський р-н., Сумська обл.) № 11374985 від 25.02.2021;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік № 9031032275 від 19.02.2021;

Таким чином, з огляду на наведене, колегія суддів вважає, що позивачем наданий вичерпний перелік документів, що передбачений пп.298.8.1. п.298.1. ст.298 ПК України.

Більше того, дані матеріали скеровані до контролюючого органу до прийняття відмови позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2021, викладеної у листі № 4143/6/25-01-18-07-08 від 24.03.2021.

З наведеного вбачається, що контролюючий орган мав усі наявні матеріали, що підтверджують статус позивача, як платника єдиного податку четвертої групи. В той же час, відповідач формально поставився до наданої документації та безпідставно прийняв оскаржуване рішення у формі листа.

Також, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 10.12.2019 у справі №806/499/16, відповідно до яких податковим законодавством не передбачено пропуск встановленого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України строку подання пакету документів для підтвердження статусу платника єдиного податку у якості підстави для непідтвердження такого статусу у відповідному періоді та виключення з реєстру платників.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Мельничук В.П.