Постанова

від 03.11.2022 по справі 522/20135/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 522/20135/17

адміністративне провадження № К/9901/32752/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 (головуючий суддя: Вовченко О.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019 (головуючий суддя: Крусян А.В., судді: Федусик А.Г., Яковлєв О.В.) у справі №522/20135/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа: Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій ім. Пирогова» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України «Укрпрофздравниця» про визнання протиправними та скасування припису та наказів,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - УДАБК Одеської міської ради або відповідач), третя особа: Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій ім. Пирогова» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України «Укрпрофздравниця» (далі - ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова»), в якому просив:

визнати протиправною і скасувати постанову №497/17 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , винесену 19.10.2017 УДАБК Одеської міської ради, а справу закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення;

визнати протиправним і скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів, правил №561/17 від 10.10.2017, складений УДАБК Одеської міської ради;

визнати протиправним і скасувати наказ УДАБК Одеської міської ради №01-13/375 від 13.10.2017 про скасування декларації №ОД083162072080 від 25.07.2016 про початок виконання будівельних робіт з будівництва будівлі СТО за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати протиправним і скасувати наказ УДАБК Одеської міської ради №01-13/376 від 13.10.2017 про скасування декларації №ОД142162102298 від 28.07.2016 про готовність до експлуатації об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.11.2018 позовні вимоги про визнання протиправним і скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів, правил №561/17 від 10.10.2017; визнання протиправними і скасування наказів УДАБК Одеської міської ради від 13.10.2017 №01-13/375 та №01-13/376 від 13.10.2017 виділено в окреме провадження та направлено справу в цій частині за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 справу №522/20135/17 прийнято до провадження і призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 04.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02.11.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 знаходяться нежитлові приміщення СТО, які перебувають на балансі у ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України «Укрпрофздоровниця».

Водночас рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10.04.2008 у справі №2-3077/08 було визнано за ОСОБА_1 право власності на нежиле приміщення станції технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 199,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Згодом між ОСОБА_1 (орендар) та Одеською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди землі від 07.07.2011, згідно з умовами якого орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0275 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування нежитлового приміщення станції технічного обслуговування автомобілів, згідно із планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору.

Проте, рішенням апеляційного суду Одеської області від 07.11.2014 у справі №2-3077/08 було скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 10.04.2008 та відмовлено ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2 про визнання права власності на нежиле приміщення станції технічного обслуговування автомобілів.

25.07.2016 Департаментом ДАБІ в Одеській області зареєстровано декларацію №ОД83162072080 про початок будівельних робіт з будівництва будівлі СТО за адресою: АДРЕСА_1 .

28.07.2016 Департаментом ДАБІ в Одеській області зареєстровано декларацію №ОД142162102298 про готовність до експлуатації об`єкта будівництва - будівлі СТО за адресою: АДРЕСА_1 .

Наказом УДБК Одеської міської ради від 29.06.2017 №01-13/251ДАБК «Про організацію проведення позапланових перевірок на 2 півріччя 2017 року» уповноважено заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу №1 направити головних спеціалістів на проведення позапланових перевірок, а також підписувати направлення для проведення позапланових перевірок протягом 2 півріччя 2017 року.

Головним спеціалістом інспекційного відділу №1 УДБК Одеської міської ради Заїченко С.А., у присутності замовника ОСОБА_1 , на підставі наказу в.о. начальника Управління ДАБК Одеської міської ради №01-13/251ДАБК від 29.06.2016 та направлення для проведення перевірки планового (позапланового) заходу №001060 від 06.10.2017, у період з 06.10.2017 по 10.10.2017 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавств у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво станції технічного обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 », за результатами якого складено акт №001060.

У акті перевірки зафіксовано, що під час виїзду на місце 06.10.2017 за адресою: АДРЕСА_1 розміщено будівлі станції технічного обслуговування автомобілів, які експлуатуються, шляхом здачі будівлі в оренду. Згідно із наявними та наданими документами встановлено, що на підставі договору оренди землі від 07.07.2011, засвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за номером 2085 та зареєстрованим в Управлінні Держкомзему у м. Одесі за №511010004000063 від 24.08.2011, земельна ділянка загальною площею 275 кв.м. передана в оренду строком на 5 років ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлового приміщення станції технічного обслуговування автомобілів. ОСОБА_1 наданий технічний паспорт виготовлений КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» від 15.12.2011, згідно з яким станція технічного обслуговування автомобілів за адресою: АДРЕСА_1 складається з однієї будівлі загальною площею 199.9 кв.м. з чотирма основними приміщеннями, а саме 2 бокси: №1- 44 кв.м. №2- 98.6 кв.м. 2 мийки: №8-12.9 кв.м., №9-14.0 кв.м. та підвалом.

Згідно з інформацією з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Департаментом ДАБІ в Одеській області зареєстрована декларація №ОД083162072080 про початок виконання будівельних робіт з будівництво будівлі СТО за адресою: АДРЕСА_1 від 25.07.2016 та декларація №ОД142162102298 про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності будівництва будівлі СТО за адресою: АДРЕСА_1 від 28.07.2016.

Так у декларації №ОД083162072080 про початок виконання будівельних робіт з будівництво будівлі СТО за адресою: АДРЕСА_1 від 25.07.2016: замовником будівництва є ОСОБА_1 ; вид будівництва - будівництво будівлі СТО; проектна документація розроблена TOB «ЛIHKKОP» (код ЄДРПОУ 38194207); експертиза проекту проведена ТОВ «Укрбудтехекспертиза» в Одеській області, код (ЄДРПОУ 39387817); містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-11/4523 від 22.11.2013; земельна ділянка використовується для будівництва на підставі договору оренди землі № б/н від 07.07.2011.

В декларації №ОД142162102298 про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності з будівництво будівлі СТО за адресою: АДРЕСА_1 від 28.07.2016: замовником будівництва є ОСОБА_1 ; вид будівництва - будівництво будівлі СТО; проектна документація розроблена TOB «ЛIHKKОP» (код ЄДРПОУ 38194207); експертиза проекту проведена ТОВ «Укрбудтехекспертиза» в Одеській області (код ЄДРПОУ 39387817); містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-11/4523 від 22.11.2013; земельна ділянка використовується для будівництва на підставі договору оренди землі № б/н від 07.07.2011; інформація про дозвільні документи - декларація про початок виконання будівельних робіт №ОД 083162072080 від 25.07.2016.

Перевіривши інформацію зазначену у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, уповноважені особи відповідача в акті перевірки зазначила, що на момент їх реєстрації збіг термін дії договору оренди землі (втратив чинність з 08.04.2016 оскільки відповідно до п.3.1 договору оренди землі №б/н від 07.07.2011 був укладено терміном на 5 (п`ять) років, з дати прийняття рішення Одеської міської ради від 08.04.2011 №611-VІ).

На підставі наведеного відповідач дійшов висновку про порушення позивачем підпункту 5 пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» від 17.01.2017 №1817-VIII, а саме: наведено недостовірні дані у деклараціях про початок будівельних робіт №ОД83162072080 від 25.07.2016р та про готовність до експлуатації об`єкта №ОД142162102298 від 28.07.2016 шляхом зазначення нечинного договору оренди землі від 07.07.2011. На підставі наведених недостовірних даних відповідач дійшов висновку, що об`єкт перевірки є самочинним будівництвом.

Акт перевірки отриманий позивачем 10.10.2017.

На підставі інформації зафіксованої в акті перевірки та встановлених порушень, відповідачем винесений припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.10.2017, яким вимагалося від ОСОБА_1 усунути порушення у термін до 10.11.2017р. у відповідності до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Припис отриманий позивачем 10.10.2017.

Також посадовими особами відповідача за результатами перевірки складений протокол про адміністративне правопорушення від 10.10.2017.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, посадовою особою відповідача винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19.10.2017 №497/17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною десятою статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн. Зазначена постанова отримана позивачем 19.10.2017.

Також 13.10.2017 УДАБК Одеської міської ради прийняті накази про:

скасування декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД083162072080 від 25.07.2016 з будівництва будівлі СТО за адресою: АДРЕСА_1 ; замовник - ОСОБА_1 ;

скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до 1-3 категорії складності №ОД143162102298 від 28.07.2016 з будівництва будівлі СТО за адресою: АДРЕСА_1 ; замовник - ОСОБА_1 .

Позивач не погодився із рішеннями відповідача та звернувся до суду із цим позовом до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачем безпідставно винесено оскаржувані приписи та накази про скасування декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, оскільки позивачем в зазначених деклараціях наведені достовірні данні. Стверджує, що по закінченню строку дії договору оренди, позивач має переважне право на пролонгацію дії цього договору у зв`язку із чим на адресу Одеської міської ради ним було надіслано повідомлення про намір продовжити строк його дії. З огляду на те, що відмови у пролонгації дії договору оренди землі не надходило, то відповідно, за позицією позивача, договір вважається поновленим.

Відповідач позов не визнав. Стверджує, що за результатами проведеної перевірки, встановлено, що гр. ОСОБА_1 в деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації навів недостовірні дані про документ, який посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. З урахуванням виявлених порушень, відповідач вважає прийняті ним рішення законними та обґрунтованими.

Третя особа також скористалася своїм процесуальним правом та подала відзив на позовну заяву, у якому підтримала правову позицію відповідача.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що перевірка проведена у межах та у спосіб визначених законодавством.

Також суди дійшли висновку, що позивачем в деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації наведено недостовірні дані, що дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом. Суди констатували, що на момент реєстрації цих документів, строк дії договору оренди землі від 07.07.2011 закінчився.

Оцінивши умови договору оренди землі (пункт 2.2), суди попередніх інстанцій встановили, що на орендованій земельній ділянці вже розташоване нежиле приміщення станції технічного обслуговування автомобілів, що свідчить про неможливість проведення будівництва нової СТО, оскільки дана ділянка не була порожньою, на ній вже знаходилась станція технічного обслуговування автомобілів.

Водночас суди констатували, що договір оренди землі укладений Одеською міською радою з ФОП ОСОБА_1 , в той час як вищезазначені декларації про початок будівельних робіт та готовність до експлуатації об`єкта подано фізичною особою ОСОБА_1 , тобто не тією особою.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій, неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник стверджує, що суди обох інстанцій за відсутності підтверджуючих доказів констатували факт перебування СТО, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на балансі ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України «Укрпрофздоровниця».

Натомість, за позицією позивача, він належним чином зареєстрував право власності на об`єкт нерухомості шляхом реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Також за твердженнями скаржника, відповідачем проведено перевірку достовірності даних, наведених у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, поза межами строків, встановлених статтею 41 Закону №3038-VI та пунктом 7 Порядку №553.

На переконання скаржника, після введення об`єкта у експлуатацію, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію.

На думку скаржника право оренди на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації правочину. З огляду на те, що такий зареєстрований 02.08.2011, то відповідно строк його дії сплив 02.08.2016, а отже на момент реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт (25.07.2016) та про готовність об`єкта до експлуатації (28.07.2016), такий був чинним. Відповідно, позивачем не було наведено недостовірних даних.

Також за твердженнями скаржника, договір оренди землі є поновленим за принципом мовчазної згоди, а отже позивач є законним орендарем земельної ділянки.

В підтримання своєї позиції щодо моменту набуття чинності договором, скаржник засобами поштового зв`язку надіслав на адресу Верховного Суду доповнення до касаційної скарги, у яких просив при вирішенні цієї справи врахувати правову позицію Великої палати Верховного Суду, викладену у постанові від 15.01.2020 у справі №322/1178/17.

Інші учасник справи процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 3038-VI).

Згідно із частиною третьою статі 6 Закону №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до пункту 1 Положення про Управління державного-архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27.04.2016 №579-VII, Управління є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів з метою здійснення архітектурно-будівельного контролю на території м. Одеси.

Отже, УДАБК Одеської міської ради є уповноваженим органом на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Положеннями статті 41 Закону №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів будівництва регламентована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (надалі - Порядок №553)

Відповідно до пункту 5 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно із пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (пункт 9 Порядку №553).

Положеннями пункту 11 Порядку №553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, 1) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 2) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Згідно із пунктами 15-17, 20, 21 Порядку №553, форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Зміст наведених норм права дає підстави дійти висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка проведена у зв`язку із надходженням звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Суб`єкт містобудування був присутнім під час проведення позапланового заходу та 10.10.2017 отримав примірники цих документів, про що зроблено відповідну відмітку.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про дотримання відповідачем підстав та порядку проведення перевірки.

Колегія суддів відхиляє твердження скаржника про те, що перевірка декларацій проведена поза межами строків, встановлених статтею 41 Закону №3038-VI та пунктом 7 Порядку №553 (протягом трьох місяців з дня подання декларацій), позаяк підставою для позапланової перевірки слугувало звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Відповідно для проведення перевірки з цих підстав, строки законодавцем не встановлені.

Щодо встановлених у ході порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, колегія суддів зазначає таке.

Положеннями статті 36 Закону № 3038-VI (у редакції, чинній на момент реєстрації декларації) визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.

Форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Приписами статті 39 цього Закону, в наведеній вище редакції, передбачалося що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Під час проведення перевірки відповідачем встановлений факт подання позивачем недостовірних даних у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, чим порушено підпункт 5 пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» від 17.01.2017 №1817-VIII.

За висновками перевіряючих, з якими погодилися суди першої та апеляційної інстанцій, на момент реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт (25.07.2016) та про готовність об`єкта до експлуатації (28.07.2016) договір оренди землі від 07.07.2011 втратив чинність. Такий висновок судів попередніх інстанцій ґрунтується на тому, що відповідно до умов пункту 3.1 Договору, такий укладений строком на 5 років, з дати прийняття рішення Одеської міської ради від 08.04.2011 №611-VІ, до початку реалізації планувальних рішень району, для експлуатації та обслуговування нежилого приміщення станції технічного обслуговування автомобілів.

Відповідно, строк дії цього договору закінчився 08.04.2016.

З посиланням на положення статті 33 Закону України «Про оренду землі», суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що поновлення договору оренди землі не може бути автоматичним та потребує обов`язкового прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

На підставі листа Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №01-26/Б-34-146/2 від 07.10.2016, наданого на звернення ОСОБА_1 №34-Б-713/2 від 02.08.2016 стосовно поновлення договору оренди землі, судами попередніх інстанцій встановлено, що питання щодо продовження договору оренди землі буде вирішено після вирішення справи №520/12197/15-ц.

Відтак, за висновками судів попередніх інстанцій, позивачем в порушення умов договору оренди землі заяву про продовження строку його дії було надано лише 02.08.2016, тобто після закінчення строку дії договору.

Також суди попередніх інстанцій відхилили твердження позивача про те, що строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, оскільки законодавством передбачено, що не строк дії договору починається, а право постійного користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Перевіряючи висновки судів попередніх інстанцій на предмет строку дії спірного договору оренди землі, колегія суддів зазначає таке.

Згідно із частиною першою статті 124 ЗК України (в редакції, чинній на момент укладення договору; тут та надалі), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон №161-XIV; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У статті 13 Закону №161-XIV надано визначення договору оренди землі. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 цього Закону №161-XIV).

Згідно зі статтею 18 цього Закону, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону №161-XIV передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну

реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Момент укладення договору визначено у статтях 638, 640 ЦК України. Вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Отже, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, для цілей початку відліку строку дії договору, він вважається укладеним. Із системного аналізу ЦК України можна зробити висновок, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені у простій письмовій формі.

Водночас права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями 18, 20 Закону №161-XIV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Верховний Суд України вказував, що поняття «момент укладення договору» та «момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки» різняться змістовим наповненням, а також можуть відрізнятися у часі, про що зазначено і у мотивувальних частинах постанов від 19 лютого 2014 року у справі №0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) та від 13 червня 2016 року у справі №570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16).

У ЦК України передбачено як визначення строку, так і початку перебігу строку та його закінчення.

Статтею 252 ЦК України вказано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 253 ЦК України).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша статті 254 ЦК України).

Переважна більшість правовідносин, які урегульовані нормами цивільного законодавства, є відносинами, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків.

Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків.

Це загальне правило закріплено у статті 631 ЦК України, зокрема що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Разом з тим у частині третій вказаної статті обумовлено, що сторони можуть установити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Момент укладення договору передбачений у статті 640 ЦК України і пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх його істотних умов та дотриманням певних вимог, якими є передання майна або вчинення іншої дії, нотаріальне посвідчення договору або його державна реєстрація, якщо таке передбачено актами цивільного законодавства.

У спеціальному Законі №161-XIV вказано, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18).

З наведеного Суд робить висновок, що сторони в договорі оренди землі мають право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.

У тому випадку якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальним Законом №161-XIV, який прямо встановлює, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації.

Такі висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки зроблено у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі №570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16), у мотивувальній частині якої міститься роз`яснення аналогічного розуміння правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 19 лютого 2014 року у справі №0426/14068/2012 (провадження №6-162цс13).

Такий правовий підхід щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки також підтриманий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі №322/1178/17, на яку посилається скаржник у доповненнях на касаційну скаргу, зареєстрованих касаційним судом 10.03.2020.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у розділі 3 договору оренди землі від 07.07.2011 сторони дійшли згоди, що такий укладено терміном на 5 (п`ять) років з дати прийняття рішення Одеської міської ради від 08.04.2011 №611-VI, до початку реалізації планувальних рішень району, для експлуатації та обслуговування нежилого приміщення станції технічного обслуговування автомобілів (пункт 3.1). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 3.2).

Отже, у спірному випадку сторони визначили в договорі оренди землі момент початку перебігу та припинення строку його дії.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що строк дії договору оренди землі від 07.07.2011 закінчився 08.04.2016.

Також колегія судів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що поновлення договору оренди землі не може бути автоматичним та потребує обов`язкового прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Надаючи правову оцінку заходам реагування посадових осіб на скоєне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, колегія суддів зазначає таке.

Згідно із пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 17.01.2017 №1817-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт є чинними до завершення будівництва об`єктів, крім випадків їх скасування відповідно до пункту 3 цього розділу.

Підпунктом 5 пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1817-VIII визначено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта;

Частиною другою статті 39-1 Закону №3038-VI передбачено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зміст наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виключною підставою для скасування декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.

Водночас, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом.

Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.

Аналогічні підходи до застосування зазначених вище актів законодавства викладені, зокрема, Верховним Судом у постановах від 14 березня 2018 року у справі №814/1914/16, 26 червня 2018 року у справі №826/20445/16, від 18 жовтня 2018 року у справі №695/3442/17, від 23 жовтня 2018 року у справі №826/9275/17, від 13 грудня 2018 року у справі № 522/6212/17, від 22 січня 2019 року у справі № 826/17907/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №824/64/16-а.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до умов договору оренди землі від 07.07.2011, визначених у пункті 1.1., орендодавець на підставі Закону України «Про оренду землі» та рішення Одеської міської ради від 08.04.2011 №611-VI передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0275 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування нежитлового приміщення станції технічного обслуговування автомобілів, згідно із планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору.

Згідно із пунктом 2.2. цього Договору, на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 розташоване нежиле приміщення станції технічного обслуговування автомобілів.

Отже, за умовами цього Договору, позивачу передана у строкове платне користування земельна ділянка для експлуатації та обслуговування вже існуючої станції технічного обслуговування автомобілів, а не для будівництва нової СТО. Відповідно суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Відтак, є підстави вважати відмінне від існуючого будівництво самочинним.

Інші доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами першої та апеляційної інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві та апеляційній скарзі з урахуванням яких судами вже надана оцінка встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга позивача не містить.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі №522/20135/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

О. П. Стародуб

В. М. Шарапа