Рішення

від 18.10.2022 по справі 910/6179/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.10.2022Справа № 910/6179/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Альфа-Віта Позняки" (м. Київ)

про стягнення 1.089.152,35 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Наїдко Л.В.

Від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Альфа-Віта Позняки" про стягнення 1.089.152,35 грн, з яких: 776.386,00 грн заборгованості за договором про надання медичних послуг № 0408-2020/1 від 04.08.20., 90.708,45 грн пені, 186.816,81 грн інфляційних втрат та 35.241,09 грн 3 % річних, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов цього Договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.22. відкрито провадження у справі №910/6179/22, її розгляд вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.08.22., встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заяв та клопотань.

22.08.22. від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 23.08.22. підготовче засідання відкладено на 20.09.22.

20.09.22. суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.10.22.

14.10.22. від позивача надійшло клопотання про повернення справи до стадії підготовчого провадження у зв`язку із необхідністю зміни предмета позову та залучення іншого відповідача; та заява про залучення співвідповідача та зміну предмета позову.

Вказані клопотання та заява обґрунтовані тим, що між позивачем та ОСОБА_1 30.12.21. було укладено договір поруки № 2, яким забезпечено виконання Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Альфа-Віта Позняки" зобов`язань за договором про надання медичних послуг № 0408-2020/1 від 04.08.20., тож позивач має також право пред`явити позовні вимоги про стягнення заборгованості з поручителя.

Суд встановив, що на дату звернення позивача до суду з даною позовною заявою (13.07.22.), йому було достеменно відомо про наявність вказаного договору поруки, тож позовні вимоги до поручителя, у випадку доцільності, на думку позивача, їх спільного розгляду з вимогами до відповідача, мали бути пред`явлені при поданні позову.

Крім того, такі вимоги моли бути пред`явлені позивачем шляхом подання відповідної заяви до моменту закриття підготовчого провадження (20.09.22.), чого зроблено не було.

Врахувавши наведене, оцінивши доводи позивача, викладені в клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, у зв`язку з чим протокольною ухвалою від 18.10.22. відмовив у його задоволенні.

18.10.22. суд без виходу до нарадчої кімнати також постановив ухвалу про залишення без розгляду заяви про залучення співвідповідача та зміну предмета позову, на підставі ст. 118 ГПК України.

При цьому суд звертає увагу на те, що заява позивача про залучення співвідповідача та зміну предмету позову фактично є заявою про одночасну зміну як предмету, так і підстав позову, що є неприпустимим згідно зі ст. 46 ГПК України.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 18.10.22. представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, та його неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 202 ГПК України.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 18.10.22. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.08.20. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Альфа-Віта Позняки" було укладено договір про надання медичних послуг №0408-2020/1 (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) бере на себе зобов`язання на умовах цього Договору, самостійно або із залученням третіх осіб надавати медичні послуги з проведення лабораторних досліджень біологічного матеріалу, переданого Замовником, надалі - послуги, а Замовник зобов`язується в порядку і на умовах цього Договору прийняти і сплатити ці послуги Виконавця.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. Договору його загальна сума складає сумарну вартість наданих медичних послуг впродовж дії даного Договору, і визначається шляхом складання сум визначених в актах виконаних робіт (наданих послуг). Ціни на послуги, що надаються Виконавцем, зазначаються в Додатку 1 до Договору.

Згідно з п. п. 4.1., 4.2. Договору оплата послуг Виконавця здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт (наданих послуг), надалі - Акт. Виконавець виконує дослідження згідно з умовами Договору і по закінченню п`яти робочих днів наступного (у якому надавалися послуги) за звітним місяцем складає і передає Замовнику на електронну пошту на погодження Акт звірки виконаних лабораторних досліджень. Після підтвердження Акту, Виконавець формує рахунки і акти виконаних робіт і передає Замовнику.

Пунктом 5.2. Договору встановлено обов`язок Замовника прийняти від Виконавця результати лабораторних досліджень і підписати Акт протягом 7 (семи) робочих днів з моменту його отримання. За наявності заперечень і зауважень до акту, викласти їх у письмовій формі для усунення недоліків Виконавцем.

Цей Договір набирає чинність з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.20. Договір вважається пролонгованим на таких самих умовах на кожен наступний календарний рік за умови відсутності письмових заперечень однієї із сторін щодо пролонгації за 30 календарних днів до закінчення строку його дії (п. п. 8.1., 8.2. Договору).

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України ).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що позивач надав, а відповідач прийняв надані за Договором послуги за підписаними обома сторонами актами: № 319 від 31.08.20. на суму 12.600,00 грн; № 467 від 30.09.20. на суму 250.058,00 грн; № 714 від 31.10.20. на суму 807.820,00 грн; № 941 від 30.11.20. на суму 497.944,00 грн; № 1212 від 31.12.20. на суму 210.350,00 грн; № 116 від 31.01.21. на суму 44.384,00 грн; № 334 від 28.02.21. на суму 31.698,00 грн; № 812 від 31.03.21. на суму 62.838,00 грн; № 1218 від 30.04.21. на суму 100.212,00 грн; № 1447 від 31.05.21. на суму 96.640,00 грн; № 1642 від 30.06.21. на суму 106.992,00 грн; № 1813 від 31.07.21. на суму 63.122,00 грн; № 2171 від 31.08.21. на суму 58.170,00 грн; № 2332 від 30.09.21. на суму 76.948,00 грн; № 2638 від 31.10.21. на суму 66.216,00 грн; № 2837 від 30.11.21. на суму 38.040,00 грн; № 3089 від 31.12.21. на суму 26.538,00 грн; № 169 від 31.01.22. на суму 33.300,00 грн.

Акт № 283 від 28.02.22. на суму 37.936,00 грн був направлений відповідачу 01.07.22. поштою, проте після його отримання 04.07.22. ТОВ "Альфа Віта Позняки" його не підписало, зауважень щодо наданих послуг відповідно до п. 5.2. Договору не надало, тож послуги по цьому акту також є прийнятими відповідачем.

Таким чином, позивачем було надано відповідачу послуги за Договором на загальну суму 2.621.806,00 грн.

Відповідач свої зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг виконав частково, сплативши ТОВ "Ніколаб" грошові кошти в розмірі 1.845.420,00 грн, що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями.

За таких обставин, доводи позивача про наявність заборгованості за Договором у розмірі 776.386,00 грн є обґрунтованими та підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, тож позовні вимоги про стягнення такої заборгованості задовольняються судом.

Крім суми основного боргу, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача також 90.708,45 грн пені, 186.816,81 грн інфляційних втрат та 35.241,09 грн 3 % річних, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору.

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що в разі порушень умов розділу 4.1 даного Договору Замовник зобов`язується виплатити Виконавцю пеню на суму заборгованості із розрахунку облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу згідно чинного законодавства України, якщо не існує інших домовленостей між сторонами.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність, обґрунтованість та арифметичну вірність, у зв`язку з чим вимоги про стягнення з відповідача 90.708,45 грн пені, 186.816,81 грн інфляційних втрат та 35.241,09 грн 3 % річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів позивача в установленому законом порядку не спростував.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Альфа-Віта Позняки" (02068, місто Київ, вулиця Олени Пчілки, будинок 8, офіс 1; ідентифікаційний код 43586221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" (04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 5/2; ідентифікаційний код 39434956) 776.386 (сімсот сімдесят шість тисяч триста вісімдесят шість) грн 00 коп. заборгованості, 90.708 (дев`яносто тисяч сімсот вісім) грн 45 коп. пені, 186.816 (сто вісімдесят шість тисяч вісімсот шістнадцять) грн 81 коп. інфляційних втрат, 35.241 (тридцять п`ять тисяч двісті сорок одну) грн 09 коп. 3 % річних та судовий збір у розмірі 16.337 (шістнадцять тисяч триста тридцять сім) грн 29 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.11.22.

Суддя Т.М. Ващенко