Ухвала

від 03.11.2022 по справі 916/2640/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 916/2640/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Волнянська О.В. (самопредставництво),

відповідача - Кліменко Ю.І. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алком",

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022

у справі №916/2640/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алком"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7"

про стягнення 1 540 963,40 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Алком" (далі - ТОВ "Алком", позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" (далі - ТОВ "Термінал-7", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 540 963,40 грн, з яких 1 400 370,00 грн - сума основного боргу, 22 661,55 грн - 3% річних та 117 931,85 грн - інфляційні втрати.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду на реконструкцію складу металевого від 15.09.2016 №15/06-2016 у частині своєчасної та повної оплати вартості виконаних робіт.

1.3. Так, звертаючись з позовом ТОВ "Алком" стверджує, що згідно з підписаними актами приймання виконаних робіт і довідками про вартість виконаних будівельних робіт (і витрат) за період жовтень - грудень 2016 року та січень 2017 року вартість виконаних ним робіт склала 6 407 143, 20 грн, які оплачені ТОВ "Термінал-7" лише частково, у розмірі 5 006 773, 20 грн та з порушенням передбачених договором строків оплати. За доводами позивача, неоплаченими залишились роботи, виконані ним в січні 2017 року вартість яких становить 1 400 370, 00 грн. Також за несвоєчасне викання відповідачем грошових зобов`язань за договором підряду, позивач просив суд стягнути на свою користь 22 661, 55 грн 3% річних та 117 931 ,85 грн інфляційних втрат, розрахованих окремо по кожному акту.

1.4. Відповідач у свою чергу звернувся до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до ТОВ "Алком" про стягнення 5 066 773, 20 грн, з посиланням на невиконання позивачем робіт у повному обсязі відповідно до умов договору підряду.

1.5. Так, звертаючись до суду з зустрічним позовом ТОВ "Термінал-7" зазначило, що позивачем роботи за договором виконано лише частково. При цьому виконання будь-яких нових об`ємів робіт або виконання робіт у січні 2017 року не було погоджено сторонами. Вказані обставини підтверджуються відсутністю підписаних між сторонами додаткових угод на проведення робіт.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду Одеської області від 18.07.2019 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Термінал-7" на користь ТОВ "Алком" 630 921,60 грн заборгованості за договором; в іншій частині первісних позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ТОВ "Термінал-7" відмовлено у повному обсязі.

2.2. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що фактично спірні роботи ТОВ "Алком" було виконано на суму 5 637 694,80 грн, що підтверджується висновком судової експертизи, проведеної під час розгляду справи; ТОВ "Термінал-7" було сплачено 5 006 773,20 грн, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про стягнення з ТОВ "Термінал-7" на користь ТОВ "Алком" залишку несплаченої вартості фактично виконаних робіт на суму 630 901,60 грн. У задоволенні первісних позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних судом було відмовлено. Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, місцевий господарський суд встановив, що підстави для повернення ТОВ "Термінал-7" перерахованих останнім грошових коштів ТОВ "Алком" у сумі 5 006 773,20 грн відсутні.

2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2019 у справі №916/2640/17 скасовано частково. Первісний позов ТОВ "Алком" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Термінал-7" на користь ТОВ "Алком" заборгованість за договором у розмірі 630 922,20 грн, 3% річних у розмірі 13 927,33 грн та інфляційні втрати у розмірі 71 498,59 грн. В іншій частині задоволення первісних позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

2.4. Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість первісних позовних вимог щодо стягнення боргу в сумі яка підтверджена висновком експертизи. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення нарахованих ТОВ "Алком" інфляційних втрат та 3% річних на прострочену суму заборгованості та, відповідно, частково стягнув заявлені кошти на підставі здійсненого судом перерахунку.

2.5. Постановою Верховного Суду від 14.01.2020 частково задоволено касаційну скаргу ТОВ "Алком", постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 та рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2019 у справі №916/2640/17 в частині первісного позову скасовано; справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

2.6. Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку, що судами, зокрема, не враховано та не надано оцінки тій обставині, що серед матеріалів справи відсутні докази надання ТОВ "Алком" (замовником за договором підряду) обґрунтованої відмови від приймання робіт; не досліджено зміст надісланих з листом від 09.08.2017 №53/1 додаткової угоди та договірної ціни на будівництво Реконструкція складу металевого, здійснюване в 2017 році; також не надано належної оцінки доводам генпідрядника за договором, який посилався на можливість зміни договірної ціни робіт.

2.7. Крім того Верховний Суд зауважив, що посилаючись в своїх рішеннях на встановлену у висновку судової будівельно-технічної експертизи вартість фактично виконаних спірних робіт, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на зазначену у вказаному висновку інформацію, що частина робіт відноситься до прихованих і визначити достовірність їх виконання та їх об`єми не надається можливим; до частини робіт не був забезпечений доступ; частина влаштованого металевого каркасу знаходиться за баштовим краном на висоті більш ніж 15 м, доступ до якого відсутній.

2.8. За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Одеської області від 17.02.2022 (суддя - Погребна К.Ф.) позовні вимоги ТОВ "Алком" задоволено у повному обсязі. Суд стягнув з ТОВ "Термінал-7" на користь ТОВ "Алком" основний борг у розмірі 1 400 370, 86, 3% річних у розмірі 22 661,55 грн, інфляційні витрати у розмірі 117 931,85 грн, судовий збір у розмірі 23 114,45 грн, судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 34 671,68 грн та касаційної скарги в розмірі 46 228,90 грн.

2.9. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 (колегія суддів: Савицький Я.Ф., Діброва Г.І., Принцевська Н.М.) рішення господарського суду Одеської області від 07.09.2020 у справі №916/2640/17 скасовано частково. Викладено резолютивну частину рішення в такій редакції: "Позов ТОВ "Алком" до ТОВ "Термінал-7" задовольнити частково. Стягнути з ТОВ "Термінал-7" на користь ТОВ "Алком" 3% річних в сумі 16 906,51 грн та інфляційні втрати в сумі 84 062,54 грн. В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовити". Суд апеляційної інстанції стягнув з відповідача на користь позивача: судовий збір у розмірі 1 514,00 грн за подання позову; судовий збір у розмірі 2 271,00 грн за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду від 18.07.2019; судовий збір у розмірі 3 028,00 за подання касаційної скарги; судовий збір у розмірі 32 401,50 грн за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду від 17.02.2022.

3. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

3.1.1. ТОВ "Алком" (далі - скаржник) 20.09.2022 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 зі справи №916/2640/17, а рішення господарського суду Одеської області від 07.09.2020 залишити без змін.

3.2. Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційну скаргу

3.2.1. У відзиві на касаційну скаргу відповідач доводи касаційної скарги не визнає і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Просить Суд закрити касаційне провадження у справі №916/2640/17 за касаційною скаргою ТОВ "Алком" на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

4. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

4.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

4.3. З огляду на те, що постановою Верховного Суду від 14.01.2020 рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у справі №916/2640/17 скасовано лише в частині первісного позову і справа лише в цій частині і розглянута судами попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції, з огляду на вимоги статті 300 ГПК України, переглядає справу лише в цій частині.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5.1. Вирішуючи спір та з`ясовуючи дійсний обсяг зобов`язань, виконаних сторонами даної справи, суди встановили, що 15.09.2016 ТОВ "Термінал-7" (замовник) та ТОВ "Алком" (генпідрядник) уклали договір підряду №15/09-2016 на реконструкцію складу металевого (далі - договір), на умовах якого замовник доручив, а генпідрядник зобов`язався виконати підготовчі, будівельно-монтажні роботи і інші види робіт з реконструкції, прийняття в експлуатацію складу металевого, передачі замовнику результатів реконструкції складу металевого, власними силами або із залученням субпідрядників, з урахуванням категорії складності об`єкта та сейсмічності зони будівництва, а замовник - прийняти роботи та оплатити їх в межах договірної ціни відповідно до умов даного договору (пункт 1.1 договору).

5.2. Пунктом 1.2 договору сторони узгодили, що склад і обсяги робіт, що доручаються генпідряднику за договором, визначаються проектною документацією, Переліком об`єктів та обсягів робіт (Додаток №1 до договору), а також Календарним планом будівництва (Додаток №4 до договору). Склад і обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва об`єкту в разі внесення змін до проектної документації.

5.3. У пункті 3.1 договору сторони передбачили, що ціна договору є договірною та встановлюється Протоколом погодження про Ціну договору, який підписується сторонами і є невід`ємною частиною цього договору. Згідно з пунктом 1.1 договору, його ціна є незмінною до закінчення будівництва об`єктів. Зміна ціни договору можлива за взаємною згодою сторін і оформлюється додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною договору.

5.4. Вартість робіт, не обумовлених у переліку об`єктів та об`ємів робіт (Додаток №1 до договору), буде визначатися за фактичними об`ємами робіт відповідно до угоди про умови формування договірної ціни на додаткові витрати за даним Договором (Додаток № 3 до договору), які є його невід`ємною частиною (пункт 3.4 договору).

5.5. Відповідно до пункту 6.1 договору вартість робіт та матеріалів складає ціну договору, відповідно до Протоколу угоди про Ціну Договору (Додаток №2 до Договору).

5.6. Пунктом 6.2 договору сторони визначили, що обумовлена сторонами Ціна Договору передбачає можливість її коригування виключно по фактичним затратам тільки у наступних випадках: при внесенні замовником змін в об`єми та склад робіт; при зупинені робіт з вини замовника на строк більш ніж 30 днів; при зміні за пропозицією або з вини замовника строків виконаних робіт.

5.7. Згідно з пунктом 6.3. договору фінансування робіт та перерахування платежів здійснюється в терміни, передбачені Календарним планом будівництва (Додаток №4 до договору) і Графіком фінансування будівництва (Додаток №5 до договору), а також з урахуванням положень пункту 9 договору підряду.

5.8. У пункті 6.4 договору визначено, що генпідрядник визначає об`єми та вартість виконаних робіт, які підлягають оплаті у відповідності з договором, складає відповідні документи і надає їх замовнику за 10 (десять) робочих днів до закінчення кожного етапу робіт, у відповідності з Календарним планом будівництва (Додаток №4 до договору).

5.9. Відповідно до пункту 6.8 договору форма розрахунків: грошові кошти перераховуються платіжним дорученням замовника на поточний рахунок генпідрядника щомісяця протягом 10 днів після підписання актів виконаних робіт КБ-2 та довідки КБ-3.

5.10. Пунктами 7.4 та 7.5 договору сторони передбачили, що будь-які додаткові роботи не передбачені договором чи додатками до нього, оформлюється додатковою угодою. Робота, що виконана додатково генпідрядником, без погодження з замовником, або з відступленням від проектної документації, оплачується тільки за ініціативою замовника.

5.11. У Додатку №1 до договору, сторони погодили перелік об`єктів, обсягів робіт та їх загальну вартість (5 668 349, 80 грн).

5.12. За умовами пункту 7.11.2 договору, генпідрядник забезпечує виконання робіт по календарному графіку їх виконання.

5.13. Здача-приймання виконаних будівельних робіт на об`єкті здійснюється відповідно до Календарного плану будівництва і оформляється актами форми КБ-2 та довідками КБ-3. Зазначені акти та довідки підписуються уповноваженими представниками сторін (пункт 9.1 договору).

5.14. Пунктом 9.3. договору встановлено, що замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання акту здачі-приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 та довідки КБ-3 в 2 (двох) примірниках повинен прийняти роботу або представити мотивовану відмову в підписанні цих документів. У разі приймання робіт замовник підписує акти і довідки і 1 (один) примірник підписаних акта та довідки повертає генпідряднику.

5.15. Відповідно до пункту 9.5 договору якщо замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів не повертає генпідряднику, підписані акт здачі-приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт або письмову мотивовану відмову від приймання робіт, відповідні роботи вважаються виконаними та прийнятими замовником.

5.16. Умовами пункту 15.2. договору встановлено, що сторони в термін 5 днів після укладання договору, надсилають один одному списки осіб, які уповноваженні представляти сторони по цьому договору у тому числі і на будівельному майданчику з переліком їх повноважень.

5.17. Приписами пункту 15.21 договору сторони передбачили, що всі повідомлення по договору та будь-яке листування між сторонами здійснюється лише в письмовій формі і доставляється особисто під підпис або надсилається рекомендованим поштовим відправленням, або іншім способом доставки за згодою сторін.

5.18. Звертаючись до суду з позовом ТОВ "Алком" вказувало про те, що згідно з підписаними актами приймання виконаних робіт і довідками про вартість виконаних будівельних робіт (і витрат) за період жовтень - грудень 2016 року та січень 2017 року вартість виконаних ним робіт склала 6 407 143, 20 грн, однак ТОВ "Термінал-7" вартість виконаних робіт сплачено лише частково, у розмірі 5 006 773, 20 грн, порушивши передбачені договором строки оплати. За доводами позивача, неоплаченими залишились додаткові роботи, виконані ним в січні 2017 року, їх вартість складає 1 400 370, 00 грн.

5.19. Також за несвоєчасне викання замовником грошових зобов`язань за договором підряду, генпідрядник просив суд стягнути на свою користь 22 661, 55 грн 3% річних та 117 931 ,85 грн інфляційних втрат, розрахованих окремо по кожному акту.

5.20. Під час розгляду справи, для визначення реально виконаного об`єму робіт та, відповідно, їх вартості в рамках виконання сторонами договору ухвалою господарського суду Одеської області від 14.02.2018 було призначено судову будівельно-технічну експертизу. На вирішення якої було поставлені такі питання: 1) який перелік та об`єми фактично виконаних робіт по підготовчим, будівельно-монтажним роботам та іншим видам робіт по реконструкції та прийняттю в експлуатацію складу металевого, відповідно до договору підряду; 2) яка вартість фактично виконаних підготовчих, будівельно-монтажних робіт та інших видів робіт по реконструкції та прийняттю в експлуатацію складу металевого, відповідно до договору підряду; 3) чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних підготовчих, будівельно-монтажних робіт та інших видів робіт по реконструкції та прийняттю в експлуатацію складу металевого, відповідно до договору підряду обсягам та вартості, визначених у звітній документації.

5.21. За результатами проведення судової експертизи судовим експертом Гончар Наталією Вікторівною складено висновок від 15.03.2019 №45.

5.22. У висновку експерта від 15.03.2019 №45 встановлено, що вартість фактично виконаних підготовчих, будівельно-монтажних робіт та інших робіт по реконструкції та прийняттю в експлуатацію складу металевого, відповідно до договору підряду на реконструкцію складу металевого визначена на підставі встановлених об`ємів фактично виконаних робіт складає 5 637 694,80грн.

5.23. Зокрема, експертом встановлено, що:

- 412 546,80 грн - вартість фактично виконаних будівельних робіт вказаних в акті №1;

- 1 860 631,20 грн - вартість фактично виконаних будівельних робіт вказаних в акті №2;

- 2 069 160,00 грн - вартість фактично виконаних будівельних робіт вказаних в акті №3;

- 1 295 356,80 грн - вартість фактично виконаних будівельних робіт вказаних в акті №4.

5.24. Судами також встановлено (на вказаних обставинах наголошував позивач) у дослідницькій частині висновку експерта від 15.03.2019 №45 (у розділі примітки) експертом зазначено, що під час проведення обстеження встановлено, що частина робіт відноситься до прихованих, визначити достовірність їх виконання та об`єми не надається можливим. До частини робіт не був забезпечений доступ (частина влаштованого металевого каркасу знаходиться за баштовим краном, на висоті більш, ніж 15 метрів, доступ до якого відсутній).

5.25. Під час повторного розгляду господарським судом Одеської області справи №916/2640/17, ТОВ "Термінал-7" заявляло клопотання про призначення судової експертизи - судової будівельно-технічної експертизи для з`ясування таких питань: чи виконувались роботи, по будівельно-монтажним та іншим видам робіт по реконструкції та прийняттю в експлуатацію складу металевого, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 1/23, які зазначені в акті приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за січень 2017?; якщо виконувались, то визначити перелік, об`єм та вартість фактично виконаних робіт по будівельно-монтажним та іншим видам робіт по реконструкції та прийняттю в експлуатацію складу металевого, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 1/23, згідно наявних актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за січень 2017 року.

5.26. Суд першої інстанції відмовив в задоволенні вказаного клопотання з огляду на необґрунтованість останнього та недоведеністю необхідності призначення відповідної експертизи.

5.27. Апеляційний господарський суд (на виконання вказівок Верховного Суду) під час повторного розгляду справи №916/2640/17 ухвалою від 17.03.2021 задовольнив клопотання ТОВ "Термінал-7 та призначив у справі №916/2640/17 додаткову судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив ТОВ "Центр судових інженерно-технічних експертиз та архітектури".

5.28. На вирішення експерта поставлені питання, визначені відповідачем у відповідному клопотанні, зокрема: щодо обсягу та вартості фактично виконаних будівельних робіт згідно договору; відповідності встановлених обсягу та вартості робіт вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, стандартам, технічним умовам тощо); правильності застосування одиничних розцінок при складанні актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) по визначенню вартості будівництва згідно з договором.

5.29. Апеляційне провадження справи №916/2640/17 неодноразово поновлялось у зв`язку з надходженням до суду апеляційної інстанції клопотань експерта про надання сторонами додаткових матеріалів для проведення експертизи та зупинялось у зв`язку з продовженням строків проведення відповідної експертизи.

5.30. У грудні 2021 року з експертної установи до апеляційного господарського суду повернулись матеріали справи №916/2640/17 без експертного висновку, разом з листом експерта від 03.12.2021 №051/21 з повідомленням про неможливість виконання експертизи за матеріалами справи. Зокрема, судовий експерт Митніков Геннадій Петрович вказував, що ним було проведено візуально-інструментальне обстеження, виконані обмірні роботи а також здійснено фотофіксацію об`єкту, розташованого за адресою: Одеська область, м. Одеса, вулиця Хімічна, 1/23; в результаті чого визначені об`ємно-габаритні параметри будівлі, місце розташування, розміри та інше.

5.31. Поряд з тим, посилаючись на вимоги нормативно-технічної документації у галузі будівництв та "Методику встановлення фактичних обсягів та вартості виконаних будівельних робіт за звітною документацією", яка розроблена Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса, Харків, 2009 рік, УДК 624.131:008.4., експерт зазначив, що на підставі співставлення даних, отриманих в результаті візуально-інструментального обстеження, з матеріалами справи №916/2640/17 та додатково наданих судом матеріалів, згідно з листом від 29.06.2021 №916/2640/17/634/2021, з вищенаведеними вимогами нормативно-технічної документації у галузі будівництва, експертом встановлена неможливість надання Висновку, оскільки судовому експерту не надані матеріали в повному обсязі згідно з клопотанням останнього від 18.05.2021 №027/21. Крім того судовий експерт звернув увагу на те, що додатково надані ТОВ "Алком" (генпідрядником) на дослідження матеріали та документи, які наявні в матеріалах справи №916/2640/17, не відповідають вимогам нормативно-технічної документації у галузі будівництва, за по яким можливо ідентифікувати об`єкт дослідження. Без документів, вказаних у клопотанні експерта, провести дослідження з питань, викладених в ухвалі апеляційного господарського суду не вбачається можливим.

5.32. Так, суд першої інстанції проаналізувавши доводи і заперечення сторін та перевіривши подані сторонами доказами дійшов висновку, що у спірних правовідносинах підлягають застосуванню положення частини четвертої статті 882 ЦК України та умови положень пункту 9.5 договору підряду. За висновками суду першої інстанції обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт законом та умовами договору покладений саме на ТОВ "Термінал-7" (замовника за договором). Проте, як встановлено судом першої інстанції, жодної письмової мотивованої відмови від приймання зазначених робіт відповідач на надавав. Надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухилився від прийняття робіт та не заявив про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, а тому зобов`язаний оплатити роботи, виконані позивачем за договором та задовольнив позовні вимоги.

5.33. За висновком суду першої інстанції, наявними у матеріалах справи доказами підтверджуються обставини, щодо виконання ТОВ "Алком" будівельних робіт (і витрат) у період жовтень - грудень 2016 року та січень 2017 року на загальну суму 6 407 143,20 грн. Водночас ТОВ "Термінал-7" виконані роботи оплачено частково лише на суму 5 006 773,20 грн, сума непогашеної заборгованості за виконані роботи складає 1 400 370,00 грн. Унаслідок невиконання відповідачем обов`язку щодо повної оплати виконаних позивачем робіт, суд першої інстанції також відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на вказану суму.

5.34. Суд апеляційної інстанції частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ "Термінал-7" заборгованості у розмірі 1 400 370,00 грн, виходив із того, що позивач зобов`язався виконати роботи, визначені у погодженій сторонами проектно-кошторисній документації (обсяги, зміст, ціна робіт та інші вимоги). За висновком суду апеляційної інстанції, згідно з умовами укладеного між сторонами договору позивач (генпідрядник за договором) визнав, що наведена у Додатку №1 ціна договору (5 668 349,8 грн) є твердою та включає в себе всі витрати, пов`язані з виконанням усіх робіт, необхідних для прийняття в експлуатацію обумовлених договором об`єктів. Суд апеляційної інстанції також зауважив, що Додатком №4 до договору "Графік виконання будівельно-монтажних робіт" сторонами погоджено строк виконання робі до 15.12.2016. Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджується факт оплати ТОВ "Термінал-7" виконаних позивачем у 2016 році робіт на суму 5 006 773,20 грн, тобто в межах ціни договору, отже, за висновком суду, вказана сума грошових коштів і була перерахована замовником в рамках розміру грошових коштів, обумовленого переліком підрядних робіт, відповідно до Додатку №1 до договору.

5.35. Застосувавши до спірних правовідносин, положення частин другої, третьої статті 844 ЦК України, виходячи зі встановлених обставин справи, зокрема: щодо непогодження позивачем (генпідрядником) відповідача (замовника) про перевищення ціни договору (твердого кошторису) та відсутності у матеріалах справи належного повідомлення замовника про необхідність виконання додаткових будівельних робіт у тому числі відсутності у матеріалах справи доказів щодо надання згоди відповідачем (замовником) на перевищення твердого кошторису; відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження факту виконання додаткових робіт у січні 2017 року у тому числі і обставини щодо неможливості проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи саме у зв`язку з наданням позивачем витребуваних судовим експертом документів, які мають істотні недоліки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 1 400 370,00 грн вартості будівельних робіт, визначених позивачем у акті №4 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2017 року не підлягають задоволенню.

5.36. Встановивши обставини щодо порушення відповідачем умов договору в частині порушення строків оплати за №2, №3, суд апеляційної інстанції здійснивши власний розрахунок на підставі частини другої статті 625 ЦК України, дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають частковому задоволенню.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

6.1. Касаційна скарга ТОВ "Алком" подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

6.2. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

6.3. Виходячи з положень зазначеної норми, касаційний перегляд може відбутися за наявності таких складових: суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного в постанові Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

6.4. Разом з тим, дослідивши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі з огляду на таке.

6.5. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 зі справи №233/2021/19.

6.6. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

6.7. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

6.8. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

6.9. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

6.10. Ураховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), Велика Палата Верховного Суду визнала за потрібне конкретизувати раніше викладені Верховним Судом висновки щодо цього питання та зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

6.11. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

6.12. Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, що переглядається.

6.13. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

6.14. Водночас Верховний Суд у силу приписів статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові судів попередніх інстанцій чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

6.15. Зокрема позивач, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного суду від 06.08.2018 у справі №911/662/17.

6.16. За твердженням скаржника, при прийнятті рішення судом апеляційної інстанції застосовано положення частин другої, третьої статті 844 ЦК України, які не підлягали застосуванню у спірних правовідносинах. При цьому скаржник посилається на необхідність застосування до спірних правовідносин положень частини першої статті 853, частин четвертої, шостої статті 882 ЦК України та висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.08.2018 зі справи №911/662/17.

6.17. Що ж до доводів касаційної скарги про неврахування апеляційним господарським судом висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у наведеній скаржником постанові, колегія суддів зазначає таке.

6.18. Так, спір у справі стосується правовідносин, що виникли з договору підряду.

6.19. Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

6.20. Статтею 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

6.21. Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Із зазначеним положенням кореспондується положення 6.4 договору, у якому сторони погодили, що генпідрядник визначає об`єми та вартість виконаних робіт, які підлягають оплаті у відповідності з договором, складає відповідні документи і надає їх замовнику за 10 (десять) робочих днів до закінчення кожного етапу робіт, у відповідності з Календарним планом будівництва.

6.22. Згідно з частиною першою статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

6.23. Частиною першою статті 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

6.24. Поряд з тим згідно з частинами першою-третьою статті 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

6.25. Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або в договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Ціна у договорі підряду може бути визначена також у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід`ємною частиною.

6.26. Частиною четвертою статті 844 ЦК України передбачено якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

6.27. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що у спірних правовідносинах суд апеляційної інстанції безпідставно застосував положення статті 844 ЦК України, при цьому наголошує на тому, що застосуванню підлягали положення частини четвертої статті 882 ЦК України та висновки Верховного Суду щодо застосування таких норм права у подібних правовідносинах, викладених у наведеній вище постанові Верховного Суду.

6.28. Слід зазначити, що предметом розгляду справи №911/662/17 та даної справи в узагальненому розумінні є стягнення заборгованості за договором підряду, водночас відсутні ознаки подібності правовідносин, виходячи з такого.

6.29. Так, у даній справі судами встановлено, що умовами пункту 3.2 договору сторони погодили, що ціна договору згідно з Додатком №1 складає 5 668 349,8 грн, є твердою та включає в себе всі витрати, пов`язані з виконанням усіх робіт, необхідних для прийняття в експлуатацію обумовлених договором об`єктів. При цьому, Додатком №4 до договору "Графік виконання будівельно-монтажних робіт" передбачено, що визначений договором обсяг робіт повинен бути виконаний до 15.12.2016.

6.30. Суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем (генпідрядником) виконано, а відповідачем (замовником) повністю оплачено здійснені у 2016 році роботи у розмірі 5 006 773,20 грн в межах встановленої ціни договору. Вказані кошті, за висновком суду, і були перераховані в рамках розміру грошових коштів обумовленого переліком підрядних робіт, відповідно до Додатку №1 до договору.

6.31. Зокрема, суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 400 370,00 грн вартості додаткових будівельних робіт виконаних у січні 2017 року виходив з того, що умовами договору підряду від 15.09.2016 сторони передбачили, що склад та об`єми робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва; вартість робіт, не обумовлених у переліку об`єктів та об`ємів робіт, буде визначатися за фактичними об`ємами робіт відповідно до угоди про умови формування договірної ціни на додаткові витрати за даним договором, які є його невід`ємною частиною. При цьому умовами пункту 6.2 договору встановлено вичерпний перелік випадків, які передбачають коригування ціни договору, зокрема, перегляд ціни договору обґрунтовується розрахунками і оформлюється сторонами шляхом укладення додаткових угод.

6.32. Встановивши обставини щодо: 1) відсутності погодження між сторонами будь-яких додаткових угод щодо збільшення складу та об`єму робіт; 2) відсутності будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач, як замовник надав погодження на виконання додаткових робіт у січні 2017 року та погодження ним продовження строків виконання робіт, тобто після 15.12.2016; 3) відсутність належних та допустимих доказів як направлення, так і отримання ТОВ "Термінал-7" акту приймання виконаних будівельних робіт, оплату за які позивач просить стягнути. Також урахувавши обставини та причини непроведення призначеної апеляційним судом додаткової судової будівельно-технічної експертизи, зокрема, що документи, які надано ТОВ "Алком" мають істотні недоліки (з останніх неможливо встановити до якого будівництва взагалі відноситься загальний журнал робіт, зокрема відсутність титульного аркушу, кому належить вказаний журнал, до чого відносяться акти приймання прихованих робіт на які посилається позивач як на докази, щодо підтвердження виконання ним робіт в січні 2017 року та їх дійсний обсяг). Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем належним чином не доведено та не підтверджено факт виконання додаткових робіт у січні 2017 року на суму 1 400 370,00 грн. Натомість докази подані відповідачем щодо належного виконання обов`язку з оплати виконаних робіт у межах строків та вартості погодженої сторонами у договорі є більш вірогідними.

6.33. У справі №911/662/17 також предметом судового розгляду були правовідносини які виниклі між підрядником та замовником за договором підряду і підрядник також просив стягнути із замовника заборгованість з оплати виконаних робіт.

6.34. Водночас, як встановлено судами на підставі наданих сторонами у справі №911/662/17 доказів, заборгованість виникла в результаті неповної оплати замовником: 1) погодженого сторонами та виконаного підрядником обсягу робіт; 2) на підставі односторонньо складеного акту здачі-прийняття робіт, який, як встановлено судами, був направлений та отриманий замовником, що підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком, описом вкладення в цінний лист та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

6.35. Тобто, за наявними в матеріалах справи №911/662/17 дослідженими судами першої та апеляційної інстанції доказами, встановлено виконання підрядником визначених умовами договору робіт та безпідставне ухилення замовника від їх прийняття (тобто, прийняття виконаних робіт шляхом мовчазної згоди з отриманим актом здачі- приймання робіт), в результаті чого у замовника виник обов`язок їх оплатити.

6.36. Отже, наведена скаржником у касаційній скарзі постанова Верховного Суду від 06.08.2018 у справі №911/662/17 хоча і була прийнята за матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, схожого з тим, що має місце у справі №916/2640/17, але за іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у ній доказів), тобто зазначена справа і ця справа суттєво відрізняються за обставинами справи, встановленими судами, за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення, що виключає подібність названих справ за змістовним критерієм.

6.37. Тобто у кожній із вказаних скаржником справ судами досліджувалися різні за змістом докази, які подавалися сторонами, та на підставі встановлених судами обставин вони приймали відповідні рішення, що, у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин Верховним Судом у даній справі №916/2640/17 та у зазначеній скаржником справі.

6.38. Верховний Суд також наголошує, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

6.39. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі, з огляду на принцип диспозитивності, визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених статтею 287 ГПК України, покладається на скаржника.

6.40. Здійснивши детальний аналіз наведеної практики та оскаржувану постанову у справі, Верховний Суд у контексті аргументів касаційної скарги дійшов висновку, що скаржник не навів аргументів, які згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК можуть бути підставою для касаційного перегляду постанови суду апеляційної інстанції у справі в установленому процесуальним законом порядку. Оскільки такі аргументи зводяться до незгоди скаржника з висновками суду стосовно встановлення ним обставин справи і містять посилання на обставини, які були предметом дослідження й оцінки судами попередніх інстанцій та були спростовані апеляційним господарським судом.

6.41. Верховний Суд вважає за необхідне відзначити, що доводи касаційної скарги переважно стосуються питань, пов`язаних з встановленими обставинами справи та з оцінкою доказів у ній, що не узгоджується з правилами перегляду судових рішень судом касаційної інстанції як "суду права", а не "суду факту", повноваження якого визначені у статті 300 ГПК України.

6.42. Перевірка відповідних доводів (аргументів) перебуває поза визначеними цією статтею межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

6.43. Отже, касаційна інстанція встановила, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на яку посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі №916/2640/17.

6.44. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

6.45. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі №916/2640/17 (у частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України) на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

6.46. Інших підстав для перегляду справи у суді касаційної інстанції, крім пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, ТОВ "Алком" у касаційній скарзі не наводить.

6.47. Суд враховує доводи відзиву ТОВ "Термінал-7" на касаційну скаргу у тій мірі, в якій вони узгоджуються з наведеним у даній ухвалі. Враховуючи викладені вище міркування, наявні підстави для задоволення клопотання відповідача про закриття касаційного провадження відповідно до приписів пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

7.2. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів на підставі пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Алком" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 у справі №916/2640/17.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Алком" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 у справі №916/2640/17.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко