Постанова

від 03.11.2022 по справі 542/1347/22

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 листопада 2022 рокусправа № 542/1347/22

провадження № 3/542/583/22

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Кашуби М.І.,

за участю секретаря судового засідання Бабенко М.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Ясниської О.О.,

прокурора Бунецького І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КпАП України,

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №363 від 12.10.2022, ОСОБА_1 , будучи депутатом Нехворощанської сільської ради восьмого скликання відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» порушив вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені ст. 28, 35-1 Закону, ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто публічно особисто не повідомив 07.06.2021 сесію Нехворощанської сільської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час розгляду питання «Про надання згоди СП «Полтавська газонафтова компанія» на проведення робіт по заняттю та перенесенню ґрунтового покриву на частині земельної ділянки (кадастровий номер 532348600:00:003:0066 площею 1, 4938 га)», з яким має договірні відносини, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №364 від 12.10.2022, ОСОБА_1 , будучи депутатом Нехворощанської сільської ради восьмого скликання відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» порушив вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені ст. 28, 35-1 Закону, ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто публічно особисто не повідомив 07.06.2021 сесію Нехворощанської сільської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час розгляду питання «Про надання згоди СП «Полтавська газонафтова компанія» на проведення робіт по заняттю та перенесенню ґрунтового покриву на частині земельної ділянки (кадастровий номер 532348600:00:003:0066 площею 1, 4938 га)», з яким має договірні відносини, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень не визнав та вказав, що за результатами голосування не отримав будь-якої вигоди для себе. Вважає, що в його діях відсутній конфлікт інтересів, а відтак і склад інкримінованих адміністративних правопорушень. Провадження у справі просив закрити. Додатково зазначив, що дійсно є депутатом Нехворощанської сільської ради та приймав участь у голосуванні під час розгляду питання «Про надання згоди СП «Полтавська газонафтова компанія» на проведення робіт по заняттю та перенесенню ґрунтового покриву на частині земельної ділянки (кадастровий номер 532348600:00:003:0066 площею 1, 4938 га)». Вказав, що має договірні відносини із вказаним підприємством та отримує доходи від надання земельної ділянки в користування СП «Полтавська газонафтова компанія». Зазначив, що не повідомляв сесію сільської ради про конфлікт інтересів.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Ясниська О.О. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі та надала відповідне клопотання.

В клопотанні зазначила, що ОСОБА_1 повинен був взяти участь у голосуванні на засіданні сесії Нехворощанської сільської ради VIII скликання 07.06.2022, його дії реально були спрямовані на реалізацію представницького обов`язку, як депутата місцевої ради. За результатами голосування рішення було прийняте Нехворощанською сільською радою VIII скликання, тобто підтримане сільською радою в цілому, а не депутатом Нехворощанської сільської ради - ОСОБА_1 особисто.

Зазначила, що матеріали адміністративної справи не містять відомостей про факти, якими підтверджується, що дохід чи набуття майнових прав, підвищення особистого добробуту чи покращення майнового стану ОСОБА_1 залежить від діяльності СП «Полтавська газонафтова компанія», з яким у ОСОБА_1 є договірні відносини. Сам факт того, що ОСОБА_1 20.10.2020 ще до набрання повноважень депутата Нехворощанської сільської ради і після цього, будь-які зміни до договору не вносилися, надав право користування частиною земельної ділянки (сервітут) з кадастровим номером 5323486000:00:002:0111 площею 1,9120 га СП «Полтавська газонафтова компанія», відносно якого сільською радою приймались рішення, не свідчить безумовно про наявність приватного інтересу під час голосування за відповідні рішення ради.

Також вказала, що матеріали адміністративної справи не містять жодних відомостей про факти, якими підтверджується, що отримання встановленої договором про встановлення сервітуту від 20.10.2020 року орендної плати у 2021 та 2022 роках від СП «Полтавська газонафтова компанія» залежить від прийнятого рішення у Нехворощанській сільській раді 07.06.2022. Відсутні також факти отримання додаткової оплати, будь-яких заохочень чи надання додаткових послуг орендодавцем за рахунок орендаря.

Вказала, що голос ОСОБА_1 безпосередньо не впливав на прийняття рішення, що стало підставою для складення протоколів № 363 та №364.

Звертала увагу на те, що зі змісту протоколів про адміністративне правопорушення не вбачається наявність приватного інтересу та відсутні посилання на факти (докази), що приватний інтерес суперечить службовим чи представницьким повноваженням і така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій депутатом ОСОБА_1 .

Просила закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні підтримав викладене в протоколах про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та просив накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у порядку ст. 36 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника - адвоката Ясниської О.О., думку прокурора, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступноговисновку.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.172-7 КУпАП настає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Згідно з приміткою до ст.172-7 КУпАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Згідно з п.11 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. В свою чергу п. 10 ч. 1 ст. 1 цього Закону визначено, що приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Отже, відповідно до диспозиції вказаної норми КУпАП відповідальність за таке правопорушення настає лише за обов`язкової умови наявності у особи реального конфлікту інтересів.

Для реального конфлікту інтересів необхідна наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

За змістом положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані:

1)вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2)повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3)не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4)вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ст. 35 вказаного Закону правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися таких правил депутатської етики: не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях. Відповідно до ч. 3 ст. 8 цього Закону на депутатів місцевих рад поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Як встановлено в судовому засіданні і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є депутатом Нехворощанської сільськоїради восьмогоскликання й у відповідності до положень «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ст. 172-7 КУпАП. Також ОСОБА_1 , з однієї сторони та СП «Полтавська газонафтова компанія», з другої сторони, 20.10.2020 уклали договір про те, що Власник надає Правокористувачу право користування частини земельної ділянки (сервітут) відповідно до умов договору. Загальна площа сервітуту складає 1, 9120 га. Кадастровий номер земельної ділянки, на яку накладається земельний сервітут - 5323486000:00:002:0111, термін дії договору 7 років. Відповідно до акту прийому-передачі частини земельної ділянки в натурі щодо якої встановлений сервітут від 20.10.2020, ОСОБА_1 передав, а СП «Полтавська газонафтова компанія» прийняла частину земельної ділянки площею 1, 9120 га. з кадастровим номером 5323486000:00:002:0111, щодо якої встановлений земельний сервітут. Відповідно до договору № 11/21, укладеного 25.03.2021 між ОСОБА_1 та СП «Полтавська газонафтова компанія», сторонами погоджено загальну суму неодержаних доходів, втраченої вигоди в сумі 106881,99 грн за 1,9120 га за період з 09.11.2020 по 09.11.2021 (п.2.3). Відповідно до п. 2.2 вказаного договору, загальна сума неодержаних доходів, втраченої вигоди відшкодовується Підприємством Власнику у грошовому вигляді. Згідно з положеннями договору № 41/21 від 07.12.2021, укладеного між СП «Полтавська газонафтова компанія», за домовленістю сторін на основі спільно погодженого Акту визначення збитків загальна сума збитків складає 106881,99 грн. (сто шість тисяч вісімсот вісімдесят одна гривня 99 коп.) за 1,9120 га за період з 09.11.2021 по 09.11.2022. Підприємство зобов`язується відшкодувати Власнику збитки, визначені у п. 2 цього Договору (угоди) шляхом їх одноразового внесення на рахунок Власника у грошовій безготівковій формі протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання даного Договору (угоди) з урахуванням сум утриманого Підприємством податку з доходів фізичних осіб та військового збору у розмірі, встановленому діючим податковим законодавством України, на момент здійснення платежу. (п.2,3 договору) (а.с. 75 зворот, 76-80, 81-83). Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 від СП «Полтавська газонафтова компанія» за 2021 та 2022 роки, а також відповідно до платіжних доручень, ОСОБА_1 отримував протягом вказаних років від СП «Полтавська газонафтова компанія» доходи у вигляді плати за надання земельної ділянки у користування (а.с. 85-88, 91, 94, 97, 101-102).

Таким чином, встановлено договірні відносини ОСОБА_1 та СП «Полтавська газонафтова компанія», а також отримання ОСОБА_1 доходу від зазначеної юридичної особи.

Встановлено, що рішенням 9-ої сесії 8-го скликання Нехворощанської сільськоїради від 07 червня 2021 року № 7/75 «Про надання згоди СП «Полтавська газонафтова компанія» надано згоду на проведення робіт по заняттю та перенесенню ґрунтового покриву на частині земельної ділянки (кадастровий номер 532348600:00:003:0066 площею 1, 4938 га)».

ОСОБА_1 був присутній на вищезазначеному засіданні сесії ради і як депутат проголосував за позитивне вирішення земельних питань для СП «Полтавська газонафтова компанія». При цьому, ОСОБА_1 про існування суперечності між його особистим інтересом, інтересом СП «Полтавськагазонафтова компанія» у вирішенні винесених на розгляд сесії ради земельних питань та повноваженнями депутата сільської ради, в усній чи письмовій формі Нехворощанську сільську раду та її органи, а також Національне агентство з питань запобігання корупції, не повідомив, не вжив заходів щодо недопущення виниклого реального конфлікту інтересів.

Зазначені обставини підтверджуються списком депутатів поіменного голосування, витягом з протоколу та рішенням 09 сесії 8-го скликання Нехворощанської сільської від 07 червня 2021 року, результатами поіменного голосування депутата ОСОБА_1 на цій сесії ( а.с. 67-70, 64, 66).

З огляду на приписи ст. 251 КУпАП вказані документи є належними та допустимими доказами в справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_1 , як депутат місцевої ради і суб`єкт відповідальності згідно з підпунктом «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», не виконав вимоги щодо обов`язку запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, самостійно не вжив заходів щодо повідомлення про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а тому в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

В даномувипадку приватнийінтерес ОСОБА_1 зумовлений договірнимивідносинами іотриманням доходувід СП«Полтавська газонафтовакомпанія» та полягав у бажанні зберегти додаткове джерело доходу для себе шляхом сприяння підприємницькій діяльності СП «Полтавська нафтогазова компанія», з метою збереження платоспроможності даного підприємства, в тому числі можливості виконувати ним обумовлені договірними відносинами з ОСОБА_1 виплати.

При цьому, суперечність полягала в тому, що, з одного боку, в ОСОБА_1 наявний приватний інтерес, а з іншого він, як особа, уповноважена на виконання функцій місцевого самоврядування, має виконувати свої обов`язки в інтересах територіальної громади по ефективному розпорядженню майном, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Суперечність між приватним інтересом і представницькими повноваженнями ОСОБА_1 вплинула на об`єктивність (неупередженість) вчинених ним дій під час голосування на сесії місцевої ради.

При цьому, суд не бере до уваги доводи сторони захисту в тій частині, що голос ОСОБА_1 не вплинув на остаточний результат голосування, оскільки така обставина не стосується предмета доказування позаяк диспозицію ч. 1 ст. 172-7 КУпАП становлять дії щодо неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Результат голосування не впливає на правову кваліфікацію адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення №363 від 12.10.2022.

Водночас, суд знаходить слушними доводи сторони захисту щодо відсутності підстав для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Так,у протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 364 від 12.10.2022, зазначено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Нехворощанської сільської ради восьмого скликання відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» примітки до статті 172-7 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» порушив вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені ст. 28, 35-1 Закону, ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто публічно особисто не повідомив 07.06.2021 сесію Нехворощанської сільської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час розгляду питання «Про надання згоди СП «Полтавська газонафтова компанія» на проведення робіт по заняттю та перенесенню ґрунтового покриву на частині земельної ділянки (кадастровий номер 532348600:00:003:0066 площею 1, 4938 га)», з яким має договірні відносини, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

При цьому, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.172-7 КУпАП настає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що фабула правопорушення, що викладена у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

При цьому, відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ № 690 від 04.08.2017 Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376 (далі- Інструкція) доповнено новим Додатком 3, що визначає форму протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

Разом з тим, положеннями п. 9 Розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» зазначається суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.

Проте, вказаним вимогам Інструкції протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, не відповідає.

Водночас, з аналізу положень КУпАП вбачається, що він є кодексом, який містить норми матеріального права і одночасно з цим є процесуальним кодексом. Разом з цим, як процесуальний кодекс, КУпАП не передбачає для суду можливість перекваліфікації дій правопорушника з більш тяжкого адміністративного правопорушення на менш тяжке і навпаки, а також можливість змінювати викладену у протоколі про адміністративне правопорушення диспозицію норми, що інкримінується особі.

17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

З наведеного слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд звертає увагу на те, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка визначає межі розгляду справи судом, оскільки є викладом обставин вчинення адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді, а не судом; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, буде порушувати вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Отже, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

При накладенні стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП суд враховує загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

Так,ст.33КУпАП визначено,що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При цьому, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Таким чином, з урахуванням характеру, обставин вчиненого правопорушення, особи ОСОБА_1 з огляду на відсутність обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, з метою виховного впливу та запобігання вчиненню правопорушень в подальшому, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що передбачено мінімальною межею санкції ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Таке покарання, на переконання суду, за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 4Закону України«Про судовийзбір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, у контексті оцінки доводів учасників справи суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів, суд вважає, що ключові аргументи та докази у справі отримали достатню оцінку.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про запобігання корупції», Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», ст.7, 36, 38, 40-1, 172-7, 251, 268, 280, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд, -

постановив:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-7 КпАП України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот гривень) грн. 00 коп. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев`яносто шість) грн 20 коп.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Роз`яснити, що відповідно достатті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що на підставістатті 308 КУпАПу разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня набрання нею законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.

Повний текст постанови проголошено о 16 год 30 хв 03 листопада 2022 року.