Постанова

від 27.01.2023 по справі 542/1347/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 542/1347/22 Номер провадження 33/814/1512/22Головуючий у 1-й інстанції Кашуба М.І. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

Категорія ч.2 ст.172-7 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2023 року м. Полтава

Суддя Полтавського апеляційного суду Панченко О.О.,

при секретарі Філоненко О.В.,

з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , - адвоката Ясниської О.О., прокурора - Акулової С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Ясниської Олени Олексіївни, подану в інтересах ОСОБА_1

на постанову судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2022 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 1 700 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 статі 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Так, у протоколах про адміністративні правопорушення, повязаних з корупцією від 12 жовтня 2022 року вказано, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Нехворощанської сільської ради восьмого скликання, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, 07 червня 2021 року на засіданні десятої сесії восьмого скликання Нехворощанської сільської ради, під час розгляду питання № 7/75 про надання СП «Полтавська газонафтова компанія» згоди на проведення робіт по зняттю та перенесенню грунтового покриву на частині земельної ділянки (кадастровий номер 532348600:00:003:0066 площею 1,4938га) та надання дозволу на розроблення робочого проекту землеустрою щодо рекультивації земель, з яким у ОСОБА_1 є договірні відносини, особисто, публічно не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

Також, усупереч вимогам ч.1 ст. 28 та ч. 1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» в умовах реального конфлікту інтересів вчинив дії, а саме, на засіданні десятої сесії восьмого скликання Нехворощанської сільської ради проголосував за вищезазначене питання № 7/75, маючи в ньому приватний інтерес який зумовлений договірними відносинами та отримання доходу від СП «Полтавська газонафтова компанія» котрий полягав у небажанні зашкодити вигідними для себе договірними відносинами та бажанні зберегти додаткове джерело доходу шляхом сприяння платоспроможності даного підприємства

Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись з вказаною постановою, адвокат Ясниська Олена Олексіївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга обґрунтовується тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції

Прокурор Акулова С.М., заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила її залишити без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 адвокат - Ясниська О.О., в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала з мотивів, викладених в ній, просила її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити.

Мотиви суду

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням №1, першої сесії восьмого скликання Нехворощанської сільської ради від 17 листопада 2020 року, ОСОБА_1 було обрано депутатом Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

20 жовтня 2020 року, між ОСОБА_1 (власник) та СП «Полтавська газонафтова компанія» (правокористувач) укладено договір про встановлення земельного сервітуту, з якого вбачається, що власник надає, а правокористувач приймає право користування частини земельної ділянки (сервітут), яка знаходиться на території Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області площею 1,9120 га з кадастровим номером 5323486000:00:002:0111, строком на 7 років.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України та відповідних платіжних доручень вбачається, що ОСОБА_1 протягом 2021-2022 років отримував від СП «Полтавська газонафтова компанія» доходи за надання земельної ділянки у користування.

Згідно з рішеннями № 7/75 десятої сесії восьмого скликання Нехворощанської сільської ради від 07 червня 2021 року, було надано СП «Полтавська газонафтова компанія» згоду на проведення робіт по зняттю та перенесенню ґрунтового покриву на частині земельної ділянки кадастровий номер 532348600:00:003:0066 площею 1,4938 га, та надано вищезазначеному спільному підприємству дозвіл на розроблення робочого проетку землеустрою щодо рекультивації земель.

За вищезазначене рішення № 7/75 від 07 червня 2021 року, проголосувало «ЗА» двадцять депутатів, в тому числі і депутат ОСОБА_1 .

Згідно витягу з протоколу десятої сесії Нехворощанської сільської ради від 07 червня 2021, відсутні відомості, щодо повідомлення ОСОБА_1 про його реальний конфлікт інтересів під час розгляду питання про надання СП «Полтавська газонафтова компанія» згоди на проведення робіт по зняттю та перенесенню грунтового покриву на частині земельної ділянки (кадастровий номер 532348600:00:003:0066 площею 1,4938га) та надання дозволу на розроблення робочого проекту землеустрою щодо рекультивації земель.

Згідно з положеннями частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями ст. 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КпАП України).

Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Отже, ОСОБА_1 є депутатом Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та є суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією, а отже, на нього поширюються обмеження та зобов`язання, передбачені Законом.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 172-7 КпАП України суд першої інстанції виходив з того, що останній, будучи депутатом восьмого скликання Нехворощанської сільської ради та суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, не повідомив Нехворощанську сільську раду та її органи, а також Національне агентство з питань запобігання корупції, про наявність у нього реального конфлікту інтересів та особисто 07 червня 2021 року взяв участь у засіданні десятої сесії восьмого скликання Нехворощанської сільської ради та проголосував «ЗА» питання про надання СП «Полтавська газонафтова компанія» згоди на проведення робіт по заняттю та перенесенню ґрунтового покриву в частині земельної ділянки площею 1,4938 га кадастровий номер 5323486000:00:003:0066 маючи в ньому приватний інтерес який зумовлений договірними відносинами та отримання доходу від СП «Полтавська газонафтова компанія» котрий полягав у небажанні зашкодити вигідними для себе договірними відносинами та бажанні зберегти додаткове джерело доходу шляхом сприяння платоспроможності даного підприємства, використавши свої службові повноваження, чим порушив вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені ч. 1 ст. 28 та ч.2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції»

Закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 статі 172-7 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що фабула правопорушення, що викладена у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 172 КУпАП, при цьому місцевий суд зазначив, що не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка визначає межі розгляду справи судом.

Однак, суд апеляційної інстанції, не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.

Частинами 1, 3 статті 8 3акону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що депутат місцевої ради є представником інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження повинен дотримуватися таких правил депутатської етики, а саме: не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах, керуватися у своїй діяльності загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності. На депутатів місцевих рад поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «По статус депутатів місцевих рад», ч. 6 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.

Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. Депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Отже, депутати місцевих рад, які, крім конституційних гарантій, закріплених у ст. 38 Конституції України, відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» користуються ухвальним голосом з усіх питань, що розглядаються на засіданнях рад та їх органів, до складу яких вони входять. Тобто, до інтересів представницьких повноважень відноситься голосування на сесіях ради.

В протоколах про адміністративні правопорушення, пов`язаних з корупцією №363, та № 364 від 12 жовтня 2022 року зазначено, що приватний інтерес ОСОБА_1 був зумовлений договірними відносинами і отриманням доходу від СП «Полтавська газонафтова компанія» та полягав у небажанні зашкодити вигідним для себе договірним відносинам і бажанні зберегти додаткове джерело доходу шляхом використання своїх службових повноважень, а відтак у останнього наявний приватний інтерес, який суперечив державним інтересам.

наявним у нього приватним інтересом, який суперечить державним інтересам, а саме у вигляді об`єктивності і неупередженості у прийнятті рішень.

Частиною 1 статті 172-7 КУпАП встановлено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Частиною 2 статті 172-7 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Диспозиції цієї статті є бланкетними і лише описують безпосередньо самі правопорушення, але для повного визначення ознак цих правопорушень відсилають до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів які визначають правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Положеннями пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено обов`язок особи, у якої виник конфлікт інтересів (потенційний чи реальний) та яка перебуває в колегіальному органі, повідомити колегіальний орган про конфлікт інтересів.

Частина 1 статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає, що особливості врегулювання конфлікту інтересів у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі і депутатів місцевих рад, визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Так, правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності зазначеної у протоколі особи визначені статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою прийняття відповідних рішень (голосування) депутатом на засіданні місцевої ради може здійснюватися за умови повідомлення про конфлікт інтересів та дотримання правил врегулювання конфлікту інтересів, передбачених цією статтею.

Згідно з приміткою ст. 172-7 КУпАП, під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Аналогічне визначення реального конфлікту інтересів міститься у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», де розкривається зміст такого терміну як приватний інтерес, яким є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Виходячи із системного аналізу вказаних термінів, для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко встановити, що а) приватний інтерес наявний, б) він суперечить службовим чи представницьким повноваженням і в) така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Для встановлення ж наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, у тому числі, і для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно також встановити наявність обов`язкової сукупності відповідних юридичних фактів: 1) наявність факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, у чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення

Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов`язковому порядку має бути відображено, як у протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, так і у судовому рішенні.

Отже, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

За змістом ст. 172-7 КУпАП особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується особи і яку вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

З огляду на повноваження ОСОБА_1 відповідно до частин другої та четвертої статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», як депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та органами, виконує їх доручення. Депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Тобто, ОСОБА_1 брав участь у голосуванні на засіданні десятої сесії восьмого скликання Нехворощанської сільської ради, та його дії реально були спрямовані на реалізацію представницького обов`язку, як депутата сільської ради. За результатами голосування були прийняті рішення Нехворощанської сільської ради восьмого скликання, а не депутатом ОСОБА_1 особисто.

Апеляційний суд зазначає, що наявність у ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 5323486000:00:002:0111 площею 1,9120 га, яка відповідно до договору про встановлення земельного сервітуту від 20 жовтня 2020 року була передана СП «Полтавська газонафтова компанія» для обслуговування розвідувальної свердловини №81, відносно якого сільською радою приймались рішення «Про надання СП «Полтавська газонафтова компанія» згоди на проведення робіт по заняттю та перенесенню ґрунтового покриву, не свідчить про наявність приватного інтересу депутата ОСОБА_1 під час голосування за відповідне рішення ради, оскільки зазначена вище земельна ділянка була передана в користування (сервітут) спільному підприємству ще до набрання ОСОБА_1 повноважень, як депутата Нехворощанської сільської ради.

Окрім того, матеріали справи не містять фактів, які б підтверджували, що отримання ОСОБА_1 плати за користування частиною земельної ділянки від СП «Полтавська газонафтова компанія» її розмір за договором про встановлення земельного сервітуту від 20 жовтня 2020 року для обслуговування розвідувальної свердловини №81 залежить від прийнятого рішення Нехворощанською сільською радою від 07 червня 2021 року.

Таким чином, в даному випадку відсутній факт реального конфлікту інтересів, тобто наявність приватного інтересу.

Більше того, відсутні докази, що приватний інтерес ОСОБА_1 суперечить службовим чи представницьким повноваженням та що така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість на прийняття рішень останнім.

Надання СП «Полтавська газонафтова компанія» згоди на проведення робіт по зняттю та перенесенню ґрунтового покриву на частині земельної ділянки не має жодного відношення до земельної ділянки наданої ОСОБА_1 для обслуговування розвідувальної свердловини.

Апеляційний суд також зазначає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення не повинен мати переваги перед іншими доказами, та сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

У свою чергу, ні протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, ні оскаржувана постанова суду, не містять посилання на докази та обґрунтування наявності умислу ОСОБА_1 на вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.

Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

За таких обставин, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи та дав їм належну оцінку, що призвело до помилкового висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Ясниської О.О. підлягає задоволенню, а постанова судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2022 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-7 КУпАП - скасуванню із закриттям провадження по справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Ясниської Олени Олексіївни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2022 року задовольнити.

Поновити представнику ОСОБА_1 адвокату Ясниській Олені Олексіївні строк на апеляційне оскарження постанови судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2022 року.

Апеляційну скаргу адвоката Ясниської Олени Олексіївни, подану в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2022 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та стягнення судового збору - скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду О.О. Панченко