Рішення

від 03.11.2022 по справі 495/9219/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 495/9219/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови №21 від 05.11.2021 року начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Одинець Алесі Василівни про адміністративне правопорушення та припису від 01.11.2021 року головного спеціаліста-інспектора відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Українського Дениса Валерійовича про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08.11.2021 року звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з адміністративним позовом до відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову №21 від 05.11.2021 року начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Одинець Алесі Василівни про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 8 500 грн;

- визнати протиправним та скасувати припис від 01.11.2021 року головного спеціаліста-інспектора відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Українського Дениса Валерійовича про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

-стягнути з відповідача витрати по оплаті за правничу допомогу.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.11.2021 року Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови №21 від 05.11.2021 року начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Одинець Алесі Василівни про адміністративне правопорушення та припису від 01.11.2021 року головного спеціаліста-інспектора відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Українського Дениса Валерійовича про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, передати за підсудністю на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду (вулиця Фонтанська дорога 14, місто Одеса)..

28.12.2021 року за вх.№26726/21 справа № 495/9219/21 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана справа передана розгляд судді Корой С.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.12.2021 року залишено без руху адміністративний позов.

Судом встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

В ухвалі вказано, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору та інформації щодо ціни позову.

28.01.2022 року (вх.№6089/22) від позивача до суду на виконання вимог ухвали надійшов лист разом із уточненим позовом, в якому вказано ціну позов та доказами сплати судового збору.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що вона не є замовником будівництва, не здійснювала самовільне будівництво, прийняла спадщину вже зі збудованою терасою i відповідно до вимог КУпАП, не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП.

З покликанням на фактичні обставини справи, позивач зазначає, що будівництво тераси було здійснено не нею, а попереднім власником у 2008 році більше ніж за один рік до вступу ОСОБА_1 у спадщину.

Також, у позові зазначено, що спірний припис винесено з порушенням вимог ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», із порушенням п.п. 18, 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011p. № 533. На думку позивача, порушення, усунення якого вимагається приписом, не відповідає змісту виявленого, тому такий припис не можна вважати результатом позапланового заходу щодо позивача. Крім того, відсутність конкретного заходу усунення порушень (чи то припинення самовільного будівництва та демонтажу збудованого, чи то надання повідомлення про початок робіт і ін.) робить припис невиконуваним для суб`єкта містобудівного контролю, а тому не тягне для нього правових наслідків у вигляді обов`язковості виконання. Як стверджує позивач, зазначені у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 01 листопаду 2021 року вимоги не можуть бути виконані нею ще й тому, що обставин справи свідчать, що роботи із будівництва тераси завершені попереднім власником до оформлення позивачем права на спадщину до моменту проведення позапланової перевірки у жовтні 2021 року. А відтак, вимоги припису не є належним та доцільним способом усунення виявленого порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та способом узаконення проведеного будівництва.

Крім того, у позові вказано, що протокол про адміністративне правопорушення від 01 листопаду 2021 року та постанова №21 по справі від 05 листопаду 2021 року складені з грубими порушеннями норм КУпАП, що також тягне за собою визнання їх противоправними та скасування. Протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУ ПАП у частці змісту протоколу, фактів, що повинні бути у протоколі, опису складу адміністративного правопорушення, роз`яснення прав правопорушника. Так, у вказаних документах немає ніяких даних про час побудови позивачем тераси, тобто відсутні дані про час скоєння позивачем адміністративного правопорушення. Як стверджує позивач, у порушення вимог ст. 268 КУпАП у тексті протокол не вказані пояснення ОСОБА_1 .

У позові зазначено, що опис складу правопорушення у протоколі та постанові, складений відповідно до редакції ч.5 ст.96 КУпАП, яка діє на час їх складання, а не на час побудови. Також у вказаних документах є посилання на порушення позивачем вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який був прийнятий та набрав силу у 2011 році. У зв`язку з викладеним, на думку позивача, не можна зробити висновок про наявність у її діях триваючого адміністративного правопорушення.

Як стверджує позивач, протокол складений безпосередньо у місті Білгород Дністровський, 01 листопаду 2021 року у смт.Затока вона не була і протокол там не складався. Більш того, стверджує позивач, вона також не була присутньої при складенні протоколу 01 листопаду 2021 року у місті Білгород-Дністровському, він був складений посадовою особою до прибуття позивача у відділ, про що свідчить також відсутність пояснень ОСОБА_1 у протоколі або вказівка на відмову давати пояснення, а також те, що дата розгляду протоколу записана у протоколі ручкою, а не печатним текстом.

Також, у позові вказано, що з наказом про проведення позапланової перевірки позивача не ознайомили і вказівка на наявність такого наказу у оскаржуваних документах відсутня. У порушення вимог КУпАП, при складені протоколу не залучені поняті. У порушення вимог ст.254 КУпАП Протокол відносно позивача складений через 8 днів після виявлення порушень, а не протягом 24-х годин. В акті №35 від 01 листопаду 2021 року, який став підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, не вказано місце його складення, не вказано на підстави якого заходу контролю, планового або позапланового)

Ухвалою суду від 14.02.2022 року позивачу продовжено строк для усунення недоліків позову.

Станом на 29.06.2022 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.06.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Судом вирішено розглядати справу в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

07.09.2022 року (вх.№ЕП/25866/22) та 12.09.2022 року (вх.№28878/22) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками (а.с.109-128).

У відзиві вказано, що Вiддiл повністю не погоджується з позовними вимогами громадянки ОСОБА_1 .

Так, відповідач вказує, що у Вiддiлi знаходилось на розгляд заява громадянина ОСОБА_2 стосовно проведення перевірки додержання містобудівного законодавства громадянкою ОСОБА_1 щодо здійснення самочинних будівельних робіт на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . 21.10.2021 р. начальником Вiддiлу було видано наказ № 35 про проведення відповідної позапланової перевірки. На підставі наказу було виписано направлення для проведення позапланового заходу № 35 від 21.10.2021 р. Термін перевірки з 21.10.2021 р. по 03.11.2021 р. За результатами позапланового заходу було встановлено, що громадянка ОСОБА_1 (суб`єкт містобудування) виконала будівельні роботи з реконструкції належного їй садового будинку літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: гр. ОСОБА_1 виконала будівельні роботи з влаштування металевих конструкцій тераси (літ. «а») та металевих конструкцій сходів, з`єднавши відмітку землі відміткою спорудженої тераси. Також гр. ОСОБА_1 виконала будівельні роботи спорудивши металеві та дерев`яні конструкції навісу над спорудженою терасою влаштованими сходами, захистивши тим самим вищеописані конструкції від сонця та негоди. Розміри спорудженої тераси становлять: 3.58мЧ5.55м (в плані), висота вiд рівня землі до верха конструкції тераси становить 2.6м і середня висота в верхньої відмітки тераси до верха конструкції навісу над неї - 3,1м. Конструкції самочинно спорудженої тераси та навісу над нею збудовані впритул до кам`яної стіни садового будинку, який знаходиться на сусiднiй дiлянцi садового товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ділянка № НОМЕР_1 ).

Як вказано у відзиві, ОСОБА_1 не пред`явила посадовим особам Вiддiлу вiдповiдних дозвільних документів на виконання вказаних будівельних робіт або документів, які б підтверджували право власності вже на реконструйований садовий будинок за вказаною адресою. Натомість, 02.11.2021 року ОСОБА_1 подала до Вiддiлу «спростування» щодо здійснених посадовими особами відділу заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо неї.

Так, ОСОБА_1 зазначає те, що вона прийняла у спадщину земельну ділянку і забудову (державний акт від 27.10.2010 р.), а технічна документація з фіксуванням самочинного будівництва тераси літ. «а» від 01.12.2009 р., що є набагато раніше. Тому, на думку Шилохвост, вона не є в даному випадку суб`єктом містобудування, який виконав самочинні будівельні роботи з реконструкції садового будинку за вказаною адресою, добудувавши до нього терасу літ. «а».

Однак, як зазначено у відзиві, дані твердження громадянки ОСОБА_3 не відповідають матеріалам справи.

Як стверджує відповідач, рішенням суду по справі №2-2432/2009 визнано право власностi за громадянкою ОСОБА_1 по факту 19.05.2009 року (набрало чинності додаткове рішення суду по справі № 2-2432/2009 р.), а в матеріалах відповідної інвентаризаційної справи № 3-19, реєстровий № 930 - штамп щодо самочинно збудованої тераси літ. «а» від 11.06.2009 року, тобто після визнання права власності за громадянкою ОСОБА_1 . У вказаному рішенні суду відсутні будь-які згадування про терасу літ. «а», а посилання позивача, що в технічному паспорті від 01.12.2009 р. зазначено рiк побудови 2008, то згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 вiд 24.05.2001 р. (в редакції від 11.03.2006 р.) рiк побудови вказала замовник громадянка ОСОБА_1 , можливо, для ухилення від відповідальності. Але, як зазначено вище в описі встановленого порушення, то гр. ОСОБА_1 самочинно побудувала саме терасу з навісом.

У відзиві також вказано, що ОСОБА_1 зазначила, що вона відмовляється від підписів на всіх документах відповідних матеріалів позапланової перевірки відносно неї.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

19.09.2022 року (вх.№29559/22) від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.129-132).

30.09.2022 року (вх.№28462/22) та 04.10.2022 року (вх.№31049/22) від представника відповідача до суду надійшли заперечення (а.с.133-147).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 18 липня 2008 року, яка за своє життя мала у власності двоповерховий будинок літ.«А», розміром 5, 0 х 6, 2 м. , туалет та душ загальною площею 3 кв. м., які розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1 , це майно вона заповідала позивачці ОСОБА_1 .

Дані обставини встановлено у рішенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 квітня 2009 року по справі № 2-2432/2009р., яке набрало законної сили 05.05.2009 року.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 квітня 2009 року по справі № 2-2432/2009р. (а.с.52) встановлено факт прийняття ОСОБА_1 спадщини у вигляді двоповерхового будинку літ.«А», розміром 5, 0 х 6, 2 м., туалет та душ загальною площею 3 кв. м., які розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на двоповерховий будинок літ.«А», розміром 5, 0 х 6, 2 м., туалет та душ загальною площею 3 кв. м., які розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1 .

Додатковим рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 травня 2009 року по справі №2-2432/09, яке набрало законної сили 19.05.2009 року (а.с.53) доповнено рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 24 квітня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Затоківської селищної ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно та рішення суду в резулятивній частині викласти у наступній редакції:

«Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини у вигляді двоповерхового будинку літ.«А», розміром 5, 0 х 6, 2 м., туалет та душ загальною площею 3 кв.м., які розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0, 007 га., що розташована на теріторії Затоківської селищної ради товариство садоводів «Южанка», ділянка № НОМЕР_3 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД №045038 виданного Затоківською селищною радою 21 червня 2000 року, згідно рішення 15 сесії XXIII скликання Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 29 лютого 2000 року №161, для ведення садівництва, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2065.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на двоповерховий будинок літ.«А», розміром 5, 0 х 6, 2 м., туалет та душ загальною площею 9 кв.м., які розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0, 007 га., що розташована на теріторії Затоківської селищної ради товариство садоводів «Южанка», ділянка № НОМЕР_3 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД №045038 виданого Затоківською селищною радою 21 червня 2000 року, згідно рішення 15 сесії XXIII скликання Затоківської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 29 лютого 2000 року №161, для ведення садівництва, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2065».

01.12.2009 року на підставі рішення суду по справі №2-2432/2009 від 24.04.2009 року за позивачем зареєстровано право власності на об`єкт №29036223 садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.54).

Як стверджує відповідач, у вiддiлi знаходилось на розгляді заява громадянина ОСОБА_2 стосовно проведення перевірки додержання містобудівного законодавства громадянкою ОСОБА_1 щодо здійснення самочинних будівельних робіт на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що у період з 21.10.2021року по 01.11.2021 року на підставі наказу №35 від 21.10.2021 року та направлення для проведення позапланового заходу № 35 від 21.10.2021 року посадовими особами відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області проведено позапланову перевірку об`єкта будівництва (будівництва металевої тераси (літ.«а») за адресою: АДРЕСА_1 ).

За результатами даної перевірки відповідачем складено акт №35 від 01.11.2021 року (а.с.13-28).

Так, згідно даного акту при перевірці з виходом на місце розташування об`єкту будівництва та вивчення вcix правовстановлюючих та графічних матеріалів, які були представлені громадянкою ОСОБА_1 , було встановлено, що гр. ОСОБА_1 виконала будівельні роботи з реконструкції належного їй садового будинку літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 (про що свідчать текстові та графічні данні в пред`явленому технічному паспорті і фото та відео фіксація яка виконана при проведенні перевірки), а саме: гр. ОСОБА_1 виконала будівельні роботи влаштування металевих конструкцій тераси металевих (літ.«a») та металевих конструкцій сходів з`єднавши відмітку землі з відміткою спорудженої тераси. Також гр. ОСОБА_1 виконала будівельні роботи спорудивши металеві дерев`яні та конструкції навісу над спорудженою терасою і влаштованими сходами, захистивши тим самим вищеописані конструкції від сонця та негоди. Розміри спорудженої тераси становлять: 3.58мЧ5.55м (в плані), висота від рівня землі до верха конструкції тераси становить 2.6м i середня висота від верхньої відмітки тераси до верха конструкції навісу над неї 3, 1м.

Також перевіркою встановлено що конструкція самочинно спорудженої тераси та навісу над нею збудовані впритул до кам`яної стіни садового будинку, який знаходиться на сусідній дiлянцi садового товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ділянка № НОМЕР_1 ).

Як вказано в акті, при проведенні перевірки громадянка ОСОБА_5 (замовник будівництва, суб`єкт містобудування) не надала жодних документів дозвільного характеру будівництво (реконструкцію) частини садового будинку, а саме: на будівництво металевої тераси (літ.«а») за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до даних Реєстру будівельної діяяльності - відсутня інформація початок виконання будівельних робіт з реконструкції будь-них об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, вказано в акті, ОСОБА_1 (замовник будівництва, забудовник - суб`єкт містобудування) виконала будівельні роботи без подання повідомлення органу архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки отримано позивачем 01.11.2021 року про що свідчити її підпис на його копії, що надано до суду.

Судом встановлено, що за результатом позапланового заходу та підставі висновків вищевказаного акту відповідачем було складено:

- протокол про адміністративне правопорушення від 01.11.2021 року (а.с.31-33);

- припис 01.11.2021 (а.с.29-30);

- постанова №21 від 05.11.2021 року (а.с.34-38).

Припис та протокол про адміністративне правопорушення отримано позивачем 01.11.2021 року про що свідчити її підпис на даних документах.

Копію постанови отримано позивачем 05.11.2021 року про що свідчити її підпис на її копії, що надана до суду.

02.11.2021 року позивачем було подано до відповідача «спростування» щодо здійснених посадовими особами відділу заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо до неї.

Так, приписом вiд 01.11.2021 року до відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області зобов`язало позивача:

1) з дня складання цього припису припинити будь-які підготовчі чи будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) до 02.01.2022р. привести будівництво за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (виконати вимоги ст. 26; см. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» або привести земельну ділянку з кадастровим номером 5110300000: 02:025:016 i за адресою: АДРЕСА_1 в попередній (до реконструкції) стан).

Постановою №21 від 05.11.2021 року начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Одинець Алесі Василівни про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 8 500 грн;

Вважаючи припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Одинець від 01.11.2021 року щодо ОСОБА_1 та постанову №21 від 05.11.2021 року такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з положеннями статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу Національної поліції для встановлення особи суб`єкта містобудування/

У випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.

Згідно з положеннями пункту 12 Порядку №553, gосадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані:

у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету;

надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку;

розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до пункту 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно з положеннями підпункту 3 пункту 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених абзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

На підставі системного аналізу наведених правових норм суд дійшов висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб`єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники. Після проведення перевірки контролюючий орган, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складає протокол разом з приписом. Один примірник припису надає суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Виконання цього припису покладається на суб`єкта містобудування.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року по справі № 464/2858/17.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно з ч.4 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури може здійснюватися без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил. Порядок влаштування засобів безперешкодного доступу до об`єктів або їх розумного пристосування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.7 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Пунктом 2 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 визначено, що будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту; підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Виконання функцій електронного кабінету, передбачених цим Порядком, забезпечує електронний кабінет користувача Єдиного державного веб-порталу електронних послуг "Портал Дія".

Інші терміни вживаються в цьому Порядку в значенні, наведеному в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з п.13 даного Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення:

вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності згідно з цим Порядком;

під час внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності проставляє відмітку про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до внесення інформації, зазначеної у повідомленні).

У випадках, встановлених у Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у повідомленні, та проставлення відмітки про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі здійснюються в режимі реального часу автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронна система).

Згідно з п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. N 750) експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Суд зазначає, що до прийняття Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» N 3038-VI правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів були врегульовані Законом України «Про планування і забудову територій».

Так відповідно до ст.29 Закону України «Про планування і забудову територій» дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються:

1) документи від замовника будівництва:

документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством;

відомості про здійснення авторського і технічного нагляду;

копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт (у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування);

фінансова звітність, що складається відповідно до статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ), та копія ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, засвідчена в установленому законом порядку (у разі здійснення будівництва, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб);

2) документи від підрядника будівництва:

копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію;

копія ліцензії на виконання функцій генпідрядника будівництва об`єкта, засвідчена в установленому законом порядку;

договір (контракт) підряду на будівництво об`єкта;

документ про призначення відповідальних виконавців робіт;

відомості про кваліфікацію та досвід спеціалістів, які братимуть участь у виконанні замовлення;

пропозиції щодо залучення субпідрядників.

У разі здійснення реконструкції або капітального ремонту автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередач, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій в межах існуючих смуг відведення дозвіл на виконання будівельних робіт може надаватися без подання документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Вказаною статтею також визначено, що здійснення будівельних робіт а об`єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Таким чином, як Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», так і Законом України «Про планування і забудову територій» було визначено, що будівельні роботи можуть здійснюватися лише після отримання відповідного дозволу на їх здійснення та встановлено заборону на виконання будівельних робіт без дозволу.

Як стверджує позивач, вона не є замовником будівництва, не здійснювала самовільне будівництво, а прийняла спадщину з вже збудованою терасою у 2008 році.

Вказане, на думку позивача, підтверджується копією технічного паспорту від 01.11.2009 рок де міститься відмітка про самочинно збудовану терасу.

Натомість відповідач зазначає, що згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 вiд 24.05.2001 р. (в редакції від 11.03.2006 р., тобто станом на дату видання вищевказаного технічного паспорту) рiк побудови вказала замовник громадянка ОСОБА_1 , можливо, для ухилення від відповідальності, то суд зазначає.

Так, на час видання вищевказаного технічного паспорту порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд визначала Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 вiд 24.05.2001 р (далі - Інструкція).

Пунктом 4.1 розділу 1 даної Інструкції визначено, що технічну інвентаризацію новозбудованих (реконструйованих) та наявних об`єктів виконують за рахунок замовників комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації.

Пунктом 3.1 розділу 3 Інструкції визначено, що технічній інвентаризації підлягають об`єкти (згідно з розділом 2) всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди.

Під час інвентаризації повинні бути обстежені основні конструктивні елементи будинків: фундаменти, стіни, перегородки, надпідвальні, міжповерхові та горищні перекриття, підлога, вікна, двері, покрівля; внутрішнє і зовнішнє опорядження; опалення, вентиляція, водопровідно-каналізаційне обладнання, газифікаційне і електрообладнання, ліфти, сміттєпроводи тощо (додаток 11)

Технічний знос будинків (окремих елементів) можливо визначити тільки у процесі обстеження та оцінки технічного стану конструкцій з врахуванням якості виконання будівельних робіт, атмосферного впливу, експлуатаційних та інших чинників.

Роботи з інвентаризації повинні здійснюватися за обов`язковою участю власника (власників) будинків, у присутності якого (яких) проводиться обстеження, що фіксується в абрисі чи ескізі, з обов`язковим підписанням цих документів власником (власниками).

Установлення вартості об`єктів передбачає визначення:

Пунктом 3.2 розділу 3 Інструкції визначено, що виявлені в установленому порядку самочинно збудовані будинки або прибудови до будинків, господарські будівлі (прибудови), торговельні, господарські кіоски та павільйони, металеві гаражі, підлягають технічній інвентаризації з уключенням їх у планові та інші матеріали. У разі самочинного будівництва на оригіналах інвентаризаційної справи, технічного паспорта і копіях планових та оцінювальних матеріалів, що їх видають власникам, на вільному від записів місці, з лицьового боку проставляють штампи встановленого зразка:

При виявленні самочинного будівництва бюро технічної інвентаризації зобов`язане повідомити про це місцеві органи державної виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що під час технічної інвентаризації бюро технічної інвентаризації лише засвідчує факт наявності самочинного будівництва.

Тобто відповідне бюро технічної інвентаризації не є суб`єктом, який уповноважений встановлювати дату здійснення самочинного будівництва. Така компетенція у Інструкції за ним не визначена.

Отже, з наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач на підстава рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 травня 2009 року по справі №2-2432/09 набула у власність садовий будинок без самочинного будівництва - тераси.

Жодного документу, який би підтверджував зведення самочинного будівництва - тераси за життя ОСОБА_4 чи до моменту прийняття вищевказаного рішення до суду не надано та наявність таких обставин судом не встановлено.

Натомість під час технічної інвентаризації у 2009 році встановлено наявність такого самочинного будівництва - тераси.

Водночас єдиною особою заінтересованою на зведення такого самочинного будівництва (тераси) є позивач ОСОБА_1 , яка успадкувала земельну ділянку на якій таке самочинне будівництво (тераса) зведено та садовий будинок до якого така тераса прибудована.

Отже, оскільки факт самочинного будівництва тераси за адресою: АДРЕСА_1 є доведеним та не заперечується позивачем, так як наявними в матеріалах справи доказами підтвердження, що таке самочинне будівництво виявлено у 2009 році, так як підтвердження зведення самочинного будівництва - тераси за життя ОСОБА_4 чи до моменту прийняття рішення до суду по справі №2-2432/09 до суду не надано, суд дійшов висновку, що позивач є суб`єктом містобудування в розмінні як Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», так і Законом України «Про планування і забудову територій»

Оскільки і Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», і Законом України «Про планування і забудову територій» було визначено, що будівельні роботи можуть здійснюватися лише після отримання відповідного дозволу на їх здійснення та встановлено заборону на виконання будівельних робіт без дозволу, суд дійшов висновку, що спірний припис прийнято на підставі та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд вважає, що вимога викладена у приписі є чіткою, а отже твердження позивача про його не чіткість є надуманими та спрямовані лише до уникнення обов`язку привести будівництво у первинний стан, тобто стан, який передбачає відсутність самочинного будівництва тераси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування припису від 01.11.2021 року головного спеціаліста-інспектора відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Українського Дениса Валерійовича про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил необхідно відмовити.

Вирішуючи вимогу позивача про визнання протиправною та скасування постанови №21 від 05.11.2021 року начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Одинець Алесі Василівни про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 8 500 грн, суд зазначає.

Станом на дату встановлення зведення самочинного будівництва тераси, приписами ст.96 КУпАП було визначено таке:

«Недодержання будівельних норм, державних стандартів, норм і правил під час проектування, розміщення, підготовчих робіт до будівництва, будівництва і реконструкції, а так само прийняття в експлуатацію об`єктів чи споруд, зведених з порушенням законодавства, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надання недостовірної інформації про умови проектування і будівництва чи необгрунтована відмова у наданні такої інформації - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проектування об`єктів і споруд з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації, виконання будівельних або реставраційних робіт без дозволу чи затвердженого проекту або з відхиленням від нього - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від ста до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановлених законодавством строків видачі технічних умов щодо інженерного забезпечення об`єкта архітектури - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

В той же час, відповідно до ч.5 ст.96 КУпАП (в редакції, чинній станом на дату її прийняття, тобто в редакції Законів № 4220-VI від 22.12.2011; № 5496-VI від 20.11.2012, № 320-VIII від 09.04.2015; № 1817-VIII від 17.01.2017) виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, у чинній редакції КУпАП збільшено відповідальність у санкції за недодержання будівельних норм, державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва.

Так, відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

В силу положень ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Приписами ст. 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відтак, зважаючи на ту обставину, що внесені Законом № 4220-VI від 22.12.2011; Законами № 5496-VI від 20.11.2012, № 320-VIII від 09.04.2015; Законами № 1817-VIII від 17.01.2017) зміни до чинного КУпАП не пом`якшують або скасовують, а, навпаки, посилюють відповідальність особи, розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.96 КУпАП, як і вирішення питання про накладення відповідного адміністративного стягнення, здійснювалися в редакції КУпАП, чинній на час вчинення такого правопорушення.

При цьому суд враховує, що у своєму рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Окрім того, Конституційний суд України в рішенні від 29.06.2010 № 17-рп/2010 зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає суду підстави для висновку про неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.

Частиною 5 ст. 96 КУпАП (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) встановлено відповідальність, зокрема за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок.

Триваючими адміністративними проступками є проступки, пов`язані з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, припиняються виконанням регламентованих обов`язків, якщо ці обов`язки ще можливо виконати. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності), увесь час безперервно скоює правопорушення (яке можливо припинити) у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків, які ще можливо виконати.

Склад зазначеного правопорушення є триваючим, оскільки розпочинається з моменту початку виконання будівельних робіт та закінчується фактичним їх виконанням.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 159/5666/15-а, від 11.10.2019 у справі № 380/733/17.

У спірному випадку будівництво тераси здійснено у 2009 році, що не спростовано відповідачем, а тому таке правопорушення не може вважатися триваючим у розумінні наведених правових норм. Таким чином, зазначене адміністративне правопорушення є закінченим з 2009 року (з моменту фактичного виконання (завершення) будівельних робіт).

Частинами 1, 2 ст. 38 КУпАП (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин) адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Оскільки на час винесення спірної постанови закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у ч. 1 ст. 38 КУпАП, відповідачем протиправно винесено спірну постанову.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 18 червня 2020 року по справі № 682/2447/16-а.

Відтак суд вважає, що спірна постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Таким чином, дослідивши надані докази, суд вважає, що адміністративний позов є таким, що підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування постанову №21 від 05.11.2021 року начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Одинець Алесі Василівни про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 8 500 грн.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. за вимогу майнового характеру та 908,00 грн. за вимогу немайнового характеру.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки судом задоволено одну вимогу позивача майнового характеру, суд дійшов висновку про стягнення з відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (вул.Першотравнева, 74, м.Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701) про визнання протиправною та скасування постанови №21 від 05.11.2021 року начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Одинець Алесі Василівни про адміністративне правопорушення та припису від 01.11.2021 року головного спеціаліста-інспектора відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Українського Дениса Валерійовича про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правилу задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову №21 від 05.11.2021 року начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області Одинець Алесі Василівни про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 8 500 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач - Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (вул.Першотравнева, 74, м.Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701, код ЄДРПОУ 40047070).

Суддя С.М. Корой