Рішення

від 04.11.2022 по справі 826/6671/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2022 року м. Київ № 826/6671/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» до Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Хандал» про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» (далі - позивач) до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Хандал» (далі - третя особа), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 21.04.2017 № 2300-р/пк-пз.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019, позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 28.10.2020 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами повторного автоматичного розподілу справ між суддями, для розгляду адміністративної справи визначено суддю Шулежка В.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2020 справу прийнято до провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивачем надано суду належним чином завірену копію протоколу розгляду тендерних пропозицій №413 від 21.03.2017 на закупівлю труб азбоцементних д.100 мм.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній посилається на правомірність оскаржуваного рішення та відсутності правових підстав для його скасування.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Регіональною філією «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» 16.02.2017 здійснювалась процедура закупівлі «Труби азбоцементні Ш 100мм (ДК021:2015 (4411-Конструкційні матеріали)» шляхом проведення відкритих торгів, що опублікована на веб-порталі Уповноваженого органу, оголошення UA-2017-02-16-000761-b.

До участі у процедурі закупівлі надані тендерні пропозиції: ТОВ «Хандал», ТОВ «Імперія Торгівлі», ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Дезком», ТОВ «Главторгсервіс», ТОВ «Промтехтранс».

Відповідно до протоколу розгляду тендерних пропозицій від 31.03.2017 №479 переможцем відкритих торгів за процедурою закупівлі «Труби азбоцементні Ш 100мм (ДК021:2015 (4411-Конструкційні матеріали)» визначено ТОВ «Епіцентр К», а згідно протоколу від 21.03.2017 №413 пропозиція ТОВ «Хандал» за результатами оцінки визнана найбільш економічно вигідною, проте була відхилена згідно пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» як така, що не відповідає умовам тендерної документації.

Не погодившись із результатами торгів одним із учасників, а саме ТОВ «Хандал», 23.04.2017 через електронну систему закупівель ним подано скаргу № UA-2017-02-16-000761- b.а2 до постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо порушення замовником порядку проведення процедури закупівлі.

Рішенням Колегії від 03.04.2017 №1756-р/пк-пз скаргу прийнято до розгляду та на веб-порталі Уповноваженого органу розміщено лист № 20-29/03-1194-пз, яким запропоновано замовнику надати, серед іншого, пояснення по суті скарги.

Замовником засобами електронного зв`язку надано пояснення по суті поданої скарги.

За результатами розгляду матеріалів скарги постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель розглянуто скаргу ТОВ «Хандал» та винесено рішення від 21.04.2017 № 2300-р/пк-пз, яким зобов`язано позивача скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Хандал» та рішення про визначення переможцем ТОВ «Епіцентр К» за процедурою закупівлі - «Труби азбоцементні Ш 100мм (ДК021:2015 (4411-Конструкційні матеріали)», оголошення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2017-02-16-000761-b.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статі 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 № 3659-XII визначено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів (стаття 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

Спеціальним законом, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади є Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон №922-VIII).

Частиною третьою статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону №922-VIII суб`єкт оскарження в органі оскарження - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.

Виходячи зі змісту частини першої статті 18 Закону №922-VIII, скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

Реєстраційна картка скарги повинна містити таку інформацію:

дата та час подання скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель;

номер скарги, присвоєний в електронній системі закупівель під час її подання;

номер оголошення про проведення процедури закупівлі, що оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу.

Скарга повинна містити таку інформацію:

найменування замовника рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються;

ім`я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб`єкта оскарження;

підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати;

обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи;

вимоги суб`єкта оскарження та їх обґрунтування.

До скарги додаються документи та матеріали в електронній формі (у тому числі у вигляді pdf формату файла), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, та документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження.

Відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами та її реєстраційна картка автоматично надсилаються органу оскарження та замовнику.

За подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону №922-VIII скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.

Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.

Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п`яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Якщо до тендерної документації замовником вносилися зміни після закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій в оголошенні про їх проведення, не підлягають оскарженню положення тендерної документації, до яких зміни не вносилися.

Якщо до органу оскарження було подано скаргу (скарги) щодо оскарження положень тендерної документації, за результатами якої (яких) органом оскарження було прийнято одне чи кілька рішень по суті, після закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій в оголошенні про їх проведення, не підлягають оскарженню ті положення тендерної документації, щодо яких скаргу (скарги) до закінчення цього строку суб`єктами не було подано.

Після закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій в оголошенні про їх проведення, скарги можуть подаватися лише щодо змін до тендерної документації, внесених замовником.

У разі порушення строків, визначених в абзацах першому - третьому цієї частини, скарги автоматично не приймаються системою електронних закупівель.

Скарги щодо укладених договорів про закупівлю розглядаються в судовому порядку.

Орган оскарження у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня внесення скарги до реєстру скарг, повинен розмістити в системі електронних закупівель рішення про прийняття скарги до розгляду із зазначенням дати, часу і місця розгляду скарги або обґрунтоване рішення про залишення скарги без розгляду, або рішення про припинення розгляду скарги. Система електронних закупівель автоматично оприлюднює прийняті органом оскарження рішення на веб-порталі Уповноваженого органу та розсилає повідомлення суб`єкту оскарження та замовнику (частина третя статті 18 Закону №922-VIII).

Відповідно до частини дев`ятої статті 18 Закону № 922-VІІІ за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Частиною одинадцятою статті 18 Закону № 922-VІІІ визначено, що орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються: висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні; підстави та обґрунтування прийняття рішення; у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Отже, Антимонопольний комітет України за результатами розгляду скарги щодо порушення процедури закупівлі має право прийняти рішення про встановлення порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення.

Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону №922-VIII встановлено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Частинами першою та третьою статті 16 Закону №922-VIII передбачено, що замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Згідно з пунктами 2 та 3 частини другої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація повинна містити, зокрема: один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.

Частиною третьою статті 18 Закону №922-VIII встановлено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 28 Закону №922-VIII оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.

Частиною першою статті 30 Закону №922-VIII встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо:

1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;

3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;

4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Таким чином, перелік документів, які мають підтверджувати відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям, як і самі критерії визначаються в тендерній документації. При цьому замовник має відхилити тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Як вбачається з оскаржуваного рішення підставою для його прийняття щодо зобов`язання позивача скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Хандал» та рішення про визначення переможцем ТОВ «Епіцентр К» є встановлення відповідачем того, що пропозиція ТОВ «Хандал» неправомірно буда відхилена позивачем та те, що тендерна документація і прийняті замовником на її підставі рішення суперечать принципу добровільної конкуренції учасників та принципу недискримінації учасників.

Судом встановлено, що позивачем оголошено відкриті торги щодо закупівлі труби азбоцементної Ш 100мм у кількості 3272м, технічні характеристики якої повинні відповідати вимогам ГОСТ 1839-80. Проте ТОВ «Хандал» запропонувало до закупівлі труби хризотилцементні БНТ 100-3950 0100 мм, технічні характеристики яких відповідають вимогам ГОСТ 31416-2009.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Хандал» пропонувались до закупівлі труби хризотилцементні БНТ 100-3950 0100мм, виробництва ТОВ «Брянський азбестоцементний завод», які за характеристиками відповідають ГОСТ 31416-2009. ТОВ «Хандал» як постачальник взяло на себе відповідальність за відповідність продукції ГОСТ 1839-80.

За інформацією ТОВ «Хандал» для підтвердження відповідності товару, що пропонується у пропозиції вимогам Замовника предмету закупівлі ним надано усі необхідні документи: зразок паспорта якості виробника, декларацію постачальника про відповідність, пояснювальний лист щодо назви продукції та відповідності вимогам ГОСТ 31416-2009 та ГОСТ 1839-80.

Однак, дослідивши матеріали справи, вбачається, що пунктом 2 Додатку 2 тендерної документації вимагалось надання ГОСТ 1839-80, що спростовує твердження відповідача у спірному рішенні.

У зв`язку із встановленим, тендерним комітетом складено протокол розгляду тендерних пропозицій тендерного комітету від 21.03.2017 №413, яким підставою відхилення пропозиції ТОВ «Хандал» стало те, що наданий ГОСТ 31416-2009 не відповідає вимогам тендерної документації (вимагався ГОСТ 1839-80) в порушення пункту 2 додатку 2 тендерної документації.

При цьому, суд вважає, що посилання як третьої особи у скарзі, так і відповідача на ГОСТ 31416-2009 не заслуговують на увагу, оскільки цей стандарт є міжнародним, проте в Україні не прийнятий, тобто не чинний в Україні, а тому він не застосовується на її території.

До того ж, як підтверджено матеріалами справи, позивачем проведено відкриті торги за процедурою закупівлі «Труби азбоцементні Ш 100мм (ДК021:2015 (4411-Конструкційні матеріали)», а не, як пропонувало ТОВ «Хандал», труби хризотилцементні БНТ 100-3950 0100мм, характеристика яких відповідає ГОСТ 31416-2009 «Трубы и муфты хризотилцементные. Технические условия».

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем будь-яких належних доказів того, що тендерна документація позивача не відповідає вимогам законодавства не надано.

За вказаних обставин, суд вважає, що відповідач неправомірно дійшов висновку щодо відповідності тендерної пропозиції ТОВ «Хандал» умовам тендерної документації та вимогам законодавства, а тому підстав для скасування рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Хандал» не було.

До того ж, відповідачем не доведено належними доказами, що тендерна пропозиція учасника торгів - ТОВ «Епіцентр К» за процедурою закупівлі - «Труби азбоцементні Ш 100мм (ДК021:2015 (4411-Конструкційні матеріали)» не відповідає тендерній документації, у зв`язку з чим суд вважає також необґрунтованим оскаржуване рішення відповідача в частині зобов`язання скасувати рішення про визначення переможцем ТОВ «Епіцентр К».

У відповідності до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведена правомірність прийнятого рішення.

Натомість, позивачем доведено суду достовірності своїх доводів, які покладені в основу позову.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантейлемонівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 40081200) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 21.04.2017 № 2300-р/пк-пз.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя В.П. Шулежко